Ухвала

від 05.04.2017 по справі 916/972/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"05" квітня 2017 р.Справа № 916/972/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

Від позивача (скаржника): ОСОБА_2 за довіреністю №6 від 30.12.2016р.

Від відповідача: не з'явився.

Від відділу ДВС: ОСОБА_3 за довіреністю №13-6 від 30.12.2016р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (вх. № 2-652/17 від 03.02.2017р.) на бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області в порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України, по справі за позовом публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» до комунального підприємства „Домоуправління №18» про стягнення 335 821,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.06.2016р. по даній справі позов публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» до комунального підприємства „Домоуправління №18» задоволено повністю, присуджено до стягнення на користь позивача суму основного боргу в розмірі 291102грн. 02коп., збитки від інфляції в сумі 7 522,60грн., пеню в сумі 34 436грн. 05коп., три відсотки річних в сумі 2 760грн. 37коп., судовий збір в сумі 5 037 грн. 32 коп.

11.07.2016р. господарським судом у порядку ст. 116 ГПК України було видано відповідний наказ.

03.02.2017р. до господарського суду Одеської області надійшла скарга (вх. № 2-652/17) від публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (далі - ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» ) на бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеса), у відповідності до якої заявник просить суд визнати протиправною бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо неперевірки майнового стану боржника по примусовому виконанню наказу господарського суду від 11.07.2016р. та зобов'язати орган державної виконавчої служби провести необхідні виконавчі дії щодо перевірки майнового стану відповідача по справі.

Приписами п. 9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що за змістом статті 121-2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Керуючись положеннями ст. 121-2 ГПК України, господарським судом було призначено до розгляду скаргу публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» , про що повідомлено зацікавлених осіб.

20.03.2017р. Київським відділом державної виконавчої служби м. Одеса було подано до господарського суду відзив (вх. №6496/17) на скаргу ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» , у відповідності до якого орган державної виконавчої служби просив суд відмовити позивачу у задоволенні скарги на бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса з підстав, наведених по тесту відзиву.

19.09.2016р. головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52258673 із примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 11.07.2016р. по справі №916/972/16 про стягнення із комунального підприємства „Домоуправління №18 грошової суми у розмірі 340 858,36 грн. на користь позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (з наступними змінами та доповненнями; чинний на дату відкриття виконавчого провадження; далі по тексту - Закон України Про виконавче провадження N 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

В силу положень ч.1, 4 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження N 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України Про виконавче провадження N 606-XIV відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

26.09.2016р. головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса було винесено постанову, якою було приєднано виконавче провадження ВП № 52258673 з примусового виконання наказу №916/972/16 від 11.07.2016р. до зведеного виконавчого провадження ВП № 49873556, яке перебуває на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби м. Одеса.

Приписами ст. 33 Закону України Про виконавче провадження N 606-XIV передбачено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Абзацом 2 п. 14 наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. N 512/5 „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» ( з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що у разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що п. 7 розділу XIII Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року N 1404-VIII ( з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон України Про виконавче провадження N 1404-VIII) визначено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Оскільки названий Закон N 1404-VIII набрав чинності 05.10.2016р., то його положення підлягають застосуванню при розгляді скарги ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» .

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної скарги вимог, суд виходить із наступного.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 121-2 ГПК України визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Приписами ч. ч. 1, 5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження N 1404-VIII встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що після винесення постанови від 01.11.2015р. про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП №В-9/49873556, державним виконавцем було проведено ряд виконавчих дій, спрямованих на виявлення рухомого та нерухомого майна комунального підприємства „Домоуправління №18» , рахунків у банківських установах.

Варто зазначити, що державний виконавець звертався із запитами до Державної податкової служби України щодо надання інформації про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржником, за результати яких відділом державної виконавчої служби було отримано відповіді від 01.10.2015р. та 08.12.2015р., після чого винесено, зокрема, постанову від 04.01.2016р. про арешт коштів боржника ВП №49873556.

31.05.2016р. Київським відділом державної виконавчої служби м. Одеса було направлено на адресу божника вимогу №7885 від 31.05.2016р. про надання документів, наведених по тексту вимоги, необхідних для проведення виконавчого провадження.

Окрім того, 02.06.2016р. головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса було винесено постанову ВП №49873556, якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить комунальному підприємству „Домоуправління №18» , та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, належного боржнику. Накладення арешту на рухоме майно в тому числі підтверджується витягом №49702724 від 02.06.2016р. про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та інформаційною довідкою №51795147 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.

30.01.2017р. державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса також було отримано чергову відповідь за запит від 28.01.2017р. до Державної податкової служби України щодо надання інформації про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржником.

01.02.2017р. державним виконавцем при примусовому виконанні наказі господарського суду Одеської області в межах зведеного виконавчого провадження було складено акт, з якого вбачається, що за комунальним підприємством „Домоуправління №18» транспорті засоби не зареєстровані.

При зверненні до господарського суду із скаргою, представник ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» зазначав, що 24.01.2017р. після ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження, позивачем було з'ясовано, що органом державної виконавчої служби з моменту винесення постанови від 19.09.2016р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 52258673 не вчинялись дії щодо встановлення майнового стану боржника, що, за переконанням позивача, свідчить про неналежне виконання органом державної виконавчої служби повноважень, покладених на нього чинним законодавством.

З посиланням на приписи ст. 48 Закону України Про виконавче провадження N 1404-VIII позивач зазначав, що державним виконавцем у порушення приписів, зокрема, ч. 8 названої статті, не було проведено перевірку рахунків, що унеможливлює звернення стягнення на грошові кошти на таких рахунках, а, отже, перешкоджає виконанню рішення господарського суду по даній справі.

Представник Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса у відзиві на скаргу ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» зазначав, що органом було здійснено необхідні дії на списання коштів боржника, які надійшли на рахунок відділу 22.02.2017р. та з дотриманням правил Закону України Про виконавче провадження N 1404-VIII були розподілені між стягувачами за зведеним виконавчим провадженням, в тому числі і між позивачем у розмірі 14 733,17 грн. Названий факт під час розгляду справи не заперечувався з боку ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» .

Абзацом 3 п. 9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено наступне. Якщо обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Приписами ч., ч. 1, 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження N 1404-VIII встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» на бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, оскільки господарським судом було встановлено, що органом державної виконавчої служби було вчинено виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення господарського суду від 22.06.2016р. по даній справі. Окрім того, господарський суд зазначає, що Київським відділом державної виконавчої служби м. Одеса було проведено виконавчі дії в межах зведеного виконавчого провадження, які зберегли свою дію і після винесення постанови про приєднання виконавчого провадження ВП № 52258673 з примусового виконання наказу №916/972/16 від 11.07.2016р. до зведеного виконавчого провадження ВП № 49873556, необхідність повторного проведення яких чинним законодавством не передбачена.

Підсумовуючи вищевикладене, скарга ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» на бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні скарги (вх. № 2-652/17 від 03.02.2017р.) публічному акціонерному товариству „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» на бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області - відмовити .

Відповідно до ст. 106, 121-2 ГПК України ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя С.П. Желєзна