Рішення

від 18.01.2017 по справі 922/1482/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2017 р.Справа № 922/1482/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтех-ХАЕР", м. Харків (перший відповідач), ОСОБА_1 дала Груп ЛТД, м. Беліз (другий відповідач) про стягнення 84 064, 85 доларів США за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Спецтех-ХАЕР" (далі - перший відповідач) та ОСОБА_1 Груп ЛТД (далі - другий відповідач) звернулось ТОВ "Харківенергоремонт" (далі - позивач). У позові останній просив суд стягнути солідарно з відповідачів 8406,48 доларів США та з другого відповідача - 75758,37 доларів США. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням другим відповідачем своїх зобов'язань за контрактом №44/2010 від 16.06.2010 та неналежним виконанням першим відповідачем своїх зобов'язань по договору поруки №26/2014/1 від 26.12.2014. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідачів.

Ухвалою суду від 13.05.2016 було порушено провадження по справі та її розгляд був призначений на 01.06.2016 о 10:30. Позивача було зобов'язано надати суду у письмовому вигляді інформацію щодо наявності в Україні офіційного представництва ОСОБА_1 Груп ЛТД.

31.05.2016 до суду від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні щодо першого відповідача, а відносно другого відповідача задовольнити у повному обсязі. Разом з відзивом перший відповідач подав суду клопотання про розгляд справи без участі представника першого відповідача у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 01.06.2016 розгляд справи був відкладений до 04.07.2016 до 10:00. Позивача вдруге було зобов'язано надати суду у письмовому вигляді інформацію щодо наявності в Україні офіційного представництва ОСОБА_1 Груп ЛТД. Цією ж ухвалою було задоволено клопотання першого відповідача про розгляд справи без участі його представника у судових засіданнях.

Ухвалою суду від 04.07.2016 було вирішено оформити Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965; було зобов'язано позивача надати суду нотаріально посвідчений переклад даної ухвали та Доручення про вручення документів за кордоном, а саме: "Прохання" та "Короткий виклад документа" англійською мовою для вручення другому відповідачу; розгляд справи був відкладений до 18.01.2017 до 10:00; провадження у справі було зупинено.

Ухвалою суду від 18.01.2017 провадження у справі було поновлено та розгляд справи був призначений на 18.01.2017 на 10:00.

Другий відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Присутній у судовому засіданні 18.01.2017 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Відповідно до ст. 15 Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що

a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,

b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

16.06.2010 між позивачем та другим відповідачем був укладений Контракт №44/2010 (далі - Контракт) по якому, згідно розділу 1 Договору "Предмет договору" другий відповідач (Замовник за контрактом) замовив і зобов'язався сплатити, а позивач (виконавець за контрактом) перейняв на себе зобов'язання виконати комплекс робіт по модернізації турбоагрегату К-100-90 7ЛМЗ станції №2 ТЕС "Фа Лай", В'єтнам, що включає у себе, зокрема, постачання запасних частин для турбоагрегату К-100-90 7ЛМЗ станції №2 ТЕС "Фа Лай"; виконання самих робіт по модернізації турбоагрегату К-100-90 7ЛМЗ станції №2 ТЕС "Фа Лай".

Повний перелік робіт за контрактом, що підлягають виконанню, а також об'єм поставок запасних частин були обумовлені в Додатках до вказаного Контракту.

26.12.2013, з метою забезпечення зобов'язань другим відповідачем за Контрактом, Позивач і Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтех - ХАЕР" (перший відповідач) уклали Договір поруки №26/2013/1 (далі - Договір поруки), згідно з умовами якого, перший відповідач поручився перед позивачем за другого відповідача, а саме за виконання їм своїх обов'язків, які виникли виходячи з Контракту і Додаткових угод, які є невід'ємною частиною Контракту в межах 10% від суми заборгованості за контрактом (включаючи усі можливі фінансові санкції).

Згідно Розділу 2 Контракту "Права і обов'язки сторін", виконавець зобов'язується на умовах і в терміни, обумовлені у відповідних доповненнях виконати передбачені п. 1.1 цього Контракту зобов'язання; замовник зобов'язується прийняти виконані роботи (товари, що поставляються), сплатити на умовах, передбачених відповідними доповненнями, а також виконувати усі зобов'язання, передбачені доповненнями до цього Контракту.

Так, виходячи з актів виконаних робіт ( Акт №1, №2, №3) сторони визначили, що роботи з боку Позивача були виконані в повному об'ємі. Другий відповідач ніяких претензій до Позивача не має, у зв'язку з чим другий відповідач оплатив виконані роботи в повному об'ємі і в терміни встановлені додатковими угодами і Контрактом.

19 грудня 2011 року між Позивачем і другим відповідачем було укладено Додаткову угоду №4 від 19.12.2011 до Контракту №44/2010 від 16.06.2010, в якій пункт п. 6.1.4. Розділу 6 Додаткової угоди №1 "Умови платежів" виклали у новій редакції, а саме: "6.1.4. Платіж, що залишився, у розмірі 42000 (сорок дві тисячі) доларів США оплачується Замовником проти акту остаточного приймання устаткування після закінчення 72 - годинних випробувань устаткування під навантаженням на протязі 5 банківських днів з дати виставлення рахунку".

31 травня 2013 року між Позивачем і другим відповідачем було укладено Додаткову угоду №9 до Контракту №44/2010 від 16.06.2010 Додатковій угоді №1 від 16.06.2010 і Додатковій угоді №4 від 19.12.2011, в якій підпункт 6.1.4. пункту 6.1. Статті 6 "Умови платежів" Додаткової угоди №1 від 16.06.2010 в редакції Доповнення №4 від 19.12.2011 до Контракту визнати таким, що втратив силу, у зв'язку з чим підпункт 6.1.4. пункту 6.1. Статті 6 "Умови платежів" Додаткової угоди №1 від 16.06.2010 в редакції Доповнення №4 від 19.12.2011 до Контракту викласти в новій редакції, а саме: " 6.1.4. 84 064 дол. США 85 центів (вісімдесят чотири тисячі шістдесят чотири долари США 85 центів), є гарантійним утриманням, у зв'язку з чим сплачується через 730 (сімсот тридцять) календарних днів, після підписання сторонами Акту прийому виконаних робіт, за умови без перебійної роботи турбіни К-100-90 7ЛМЗ станції №2 "Фа Лай".

17.06.2013 між Позивачем і другим відповідачем було укладено Додаткову угоду №10 до Контракту №44/2010 від 16.06.2010, в якій підпункт 6.1.4. пункту 6.1 Статті 6 "Умови платежів" Додаткової угоди №1 від 16.06.2010, в редакції Доповнення №4 від 19.12.2011 і Доповнення №9 від 31.05.2013 Контракту визнано таким, що втратив силу, у зв'язку з чим підпункт 6.1.4. пункту 6.1. Статті 6 "Умови платежів" Додаткової угоди №1 від 16.06.2010 викладено у новій редакції, а саме: " 6.1.5. - 84 064 дол. США 85 центів (вісімдесят чотири тисячі шістдесят чотири долари США 85 центів), є гарантійним утриманням, у зв'язку з чим оплачується через 730 (сімсот тридцять) календарних днів, після підписання сторонами Акту прийому виконаних робіт, за умови без перебійної роботи турбіни К-100-90 7Л М3 станції N2 ТЕС "Фа Лай".

24.02.2015 між Позивачем і другим відповідачем було укладено Додаткову угоду №13 до Контракту №44/2010 від 16.06.2010, в якій підпункт 6.1.5. пункту 6.1 Статті 6 "Умови платежів" Додаткової угоди №1 від 16.06.2010, у зв'язку з поломкою трансформатора власних потреб і перенесенням термінів випробування турбіни К-100-90 7ЛМЗ станції №2 ТЕС "Фа Лай", підпункт 6.1.5. пункту 6.1. Статті 6 "Умови платежів" Додаткової угоди №1 від 16.06.2010 викладено у новій редакції, а саме: "6.1.5. Гарантійне утримання у розмірі 84 064 дол. США 85 центів (вісімдесят чотири тисячі шістдесят чотири долари США 85 центів), оплачується через 730 (сімсот тридцять) календарних днів, з моменту підписання Сторонами Сертифікату прийому устаткування після випробування турбоагрегату К-100-90 7ЛМЗ станції №2 ТЕС "Фа Лай", на протязі 30 (тридцяти) днів, за умови безперебійної роботи турбіни К-100-90 7ЛМЗ станції №2 ТЕС "Фа Лай".

11 квітня 2014 року між Позивачем і другим відповідачем був підписаний Сертифікат прийому устаткування після закінчення випробування турбоагрегату К-100- 90 7ЛМЗ станції №2 ТЕС "Фа Лай" від 11 квітня 2014 року, згідно з яким випробування турбоагрегату К-100-90 7ЛМЗ станції №2 ТЕС "Фа Лай" проведені успішно.

Виходячи з Додаткової угоди №13 до Контракту №44/2010 від 16.06.2010, що гарантійне утримання у розмірі 84 064 дол. США 85 центів (вісімдесят чотири тисячі шістдесят чотири долари США 85 центів), оплачується через 730 (сімсот тридцять) календарних днів з моменту підписання Сторонами Сертифікату прийому устаткування після випробування турбоагрегату К-100-90 7ЛМЗ станції №2 ТЕС "Фа Лай", а Сертифікат прийому устаткування після закінчення випробування турбоагрегату К-100-90 7ЛМЗ станції №2 ТЕС "Фа Лай" є підписаним 11 квітня 2014 року, другий відповідач повинен оплатити гарантійне утримання у розмірі 84 064 дол. США 85 цент до 10 квітня 2016 рік включно.

Разом з тим, станом на 05.05.2016, другий відповідач не виконав своє зобов'язання за контрактом №44/2010 від 16.06.2010 і Додаткової угоди №13, не сплатив в зазначений термін гарантійне утримання у розмірі 84 064 дол. США 85 центів.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, другий відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання на суму 84064,85 доларів США.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як зазначалося вище, 26.12.2013, з метою забезпечення зобов'язань другим відповідачем за Контрактом, Позивач і Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтех - ХАЕР" (перший відповідач) уклали Договір поруки №26/2013/1 (далі - Договір поруки), згідно з умовами якого, перший відповідач поручився перед позивачем за другого відповідача, а саме за виконання ним своїх обов'язків, які виникли з Контракту і Додаткових угод, які є невід'ємною частиною Контракту в межах 10% від суми заборгованості за контрактом (включаючи усі можливі фінансові санкції).

12.04.2016 позивачем на адресу першого відповідача була направлена претензія (вих. номер 120-03/87/1) в якій позивач вимагав від першого відповідача виконати свої зобов'язання як поручителя відповідно до умов Договору поруки №26/2013/1 від 26.12.2013.

Перший відповідач не виконав своє зобов'язання за вказаним договором поруки, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з першого відповідача 8406,48 доларів США є обґрунтованими, не спростованими першим відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з другого відповідача 75758,37 доларів США з урахуванням вирахування 10% зобов'язання поручителя, що складає 8406,48 доларів США. Втім, при здійсненні перевірки розрахунку суми позову, судом встановлено, що з другого відповідача підлягає стягненню 75658,37 доларів США, оскільки 84064,85 (гарантійне утримання) - 8406,48 (10%) = 75658,37, а не 75758,37, як зазначив позивач у позові.

Отже, позовні вимоги щодо другого відповідача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідачів, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтех-ХАЕР" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтех-ХАЕР" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 11/13, код ЄДР 30137314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" (61017, м. Харків, вул. Серіковська, 1, код ЄДР 32832085) - 8406,48 доларів США заборгованості та 3177,22 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги щодо другого відповідача - ОСОБА_1 Груп ЛТД (Dala Group Company LTD) - задовольнити частково.

Стягнути з Dala Group Company LTD (60 Market Square, PO Box 1906, Beliz citi, Beliz, Central American) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" (61017, м. Харків, вул. Серіковська, 1, код ЄДР 32832085) - 75658,37 доларів США заборгованості та 28594,93 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 23.01.2017 р.

Суддя ОСОБА_3