Постанова

від 03.04.2017 по справі 911/3180/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2017 р. Справа№ 911/3180/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 (довіреність №1435 від 05.12.2016 р.)

від відповідача - Сорока М.М. (довіреність б/н від 12.10.2016 р.)

від третьої особи 1 - Дунаєва О.О. (довіреність №2495 від 18.11.2016 р.)

від третьої особи 2 - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк

на рішення господарського суду Київської області від 23.12.2016 р.

у справі №911/3180/16 (суддя Колесник Р.М.)

за позовом ОСОБА_6

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ставищенське ремонтоно-транспортне підприємство

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1. Публічне акціонерне товариство Український будівельно-інвестиційний банк

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Нафтова компанія Народна

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ставищенське ремонтоно-транспортне підприємство про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Ставищенське ремонтно-транспортне підприємство , оформленого протоколом зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Ставищенське ремонтно-транспортне підприємство № 2 від 10.09.2015 р. стосовно проведення дій по передачі майна товариства в іпотеку Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк .

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2016 р. залучено ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк та ТОВ Нафтова компанія Народна до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Київської області від 23.12.2016 р. позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Ставищенське ремонтно-транспортне підприємство , оформленого протоколом зборів учасників ТОВ Ставищенське ремонтно-транспортне підприємство № 2 від 10.09.2015 р. стосовно проведення дій по передачі майна товариства в іпотеку ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк . Стягнуто з відповідача на користь позивача 1378,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк було подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити скаргу без задоволення, рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі третьої особи 1, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати в позові відмовити.

Представник третьої особи 1 в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Представник третьої особи 2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представника третьої особи 2.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами від 26.01.2017 р., 13.02.2017 р., 20.03.2017 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи 1, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статуту ТОВ Ставищенське ремонтно-транспортне підприємство , затвердженого протоколом №1 від 16.07.2015 р. ОСОБА_6 є учасником товариства якому належить частка на загальну суму 1377,00 грн., що становить 0,1347% статутного капіталу товариства та володіє 0,1347% голосів на загальних зборах учасників.

10.09.2015 р. відбулися загальні збори учасників ТОВ Ставищенське ремонтно-транспортне підприємство , на яких було прийнято рішення:

1. З метою належного забезпечення зобов'язань ТОВ НК Народна перед ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк : звернутися до керівництва ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк з пропозицією виступити майновим поручителем по виконанню зобов'язань ТОВ НК Народна по кредитному договору LV/U/04-0230 від 23.10.2013 р. та договору овердрафту OV/U/04-0119 від 05.04.2013 р.

2. Надати згоду щодо надання в іпотеку ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк - нерухоме майно, а саме: контора, літ. П - 462,0 кв.м; котельня, літ. Б - 469,4 кв.м.; паливний цех літ. В 458,7 кв.м.; насосна, літ. Г - 24,7 кв.м.; станція технічного обслуговування літ. Д - 1400,4 кв.м; механізація тваринницьких приміщень, літ. Е - 877,1 кв.м.; технічно-обмінний пункт, літ. Ж - 519,9 кв.м.; ремонтна майстерня, літ. З 1481,5 кв.м.; сторожка, літ. К - 25,1 кв.м.; моторний цех, літ. Л - 540,2 кв.м.; покрасочна, літ. М - 101,3 кв.м.; диспетчерська, літ. Н - 17,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ НК Народна на загальну суму 27584758,96 грн.

3. Надати повноваження на укладання та підписання договору іпотеки вищевказаного нерухомого майна з ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк та інших документів директору ТОВ Ставищенське РТП - ОСОБА_7

Рішення прийнято одноголосно. Зазначені рішення оформлено протоколом №2 від 10.09.2015 р.

Зі змісту протокола №2 від 10.09.2015 р. вбачається, що на зборах були присутні 5 учасників товариства, які володіють в сукупності 92,4099 % статутного капіталу: ТОВ Юридична компанія АТІС , частка якого в статутному капіталі товариства становить 49,04218 %; ОСОБА_7, частка якого в статутному капіталі товариства становить 29,2350 %; ОСОБА_8, частка якої в статутному капіталі товариства становить 13,7336 %; ОСОБА_9, частка якого в статутному капіталі товариства становить 0,2944 %; ОСОБА_10, частка якого в статутному капіталі товариства становить 0,1048 %, які сукупно володіють 92,40998% статутного капіталу.

28.09.2015 р. між ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк (іпотекодержатель) та ТОВ Ставищенське ремонтно-транспортне підприємство (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором LV/U/04-0230 від 23.10.2013 р. передав в іпотеку нежитлові будівлі, а саме: контора, літ. П - 462,0 кв.м; котельня, літ. Б - 469,4 кв.м.; паливний цех літ. В 458,7 кв.м.; насосна, літ. Г - 24,7 кв.м.; станція технічного обслуговування літ. Д - 1400,4 кв.м; механізація тваринницьких приміщень, літ. Е - 877,1 кв.м.; технічно-обмінний пункт, літ. Ж - 519,9 кв.м.; ремонтна майстерня, літ. З 1481,5 кв.м.; сторожка, літ. К - 25,1 кв.м.; моторний цех, літ. Л - 540,2 кв.м.; покрасочна, літ. М - 101,3 кв.м.; диспетчерська, літ. Н - 17,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з прийнятим 10.09.2015 р. загальними зборами учасників рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Ставищенське Ремонтно-транспортне підприємство оформленого протоколом зборів учасників №2 від 10.09.2015 р., з тих підстав, що в порушення вимог ст. 61 Закону України Про господарські товариства та п. 11.4. статуту ТОВ Ставищенське РТП він не був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів учасників товариства 10.09.2015 р. та про порядок денний, а також з тих підстав, що прийняте оспорюване рішення поставило товариство у скрутне становище без урахування думки всіх учасників товариства.

Корпоративні відносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про господарські товариства в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) та іншими законами України.

Згідно ч. 1 ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів (ч. 3 ст. 80 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону, господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Частиною 1 ст. 50 Закону встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду (ч. 5 ст. 98 ЦК України).

Частиною 1 ст. 167 ГК України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Обсяг прав учасників товариства наведений у ст. 10 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення. Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів (ст. 60 Закону).

Згідно ч. 5 ст. 61 Закону, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до п. 2.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин № 4 від 25.02.2016 р., під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (ст.ст. 59, 60 Закону України Про господарські товариства , ст.ст. 41, 42 Закону України Про акціонерні товариства , ст. 15 Закону України Про кооперацію ); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 6 ст. 42 Закону України Про акціонерні товариства ); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (ч. 5 ст. 61 Закону України Про господарські товариства ); відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (ч. 6 ст. 60 Закону України Про господарські товариства ); відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (ст. 46 Закону України Про акціонерні товариства ). Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

З матеріалів справи вбачається, що під час прийняття 10.09.2015 р. загальними зборами учасників ТОВ Ставищенське ремонтно-транспортне підприємство оспорюваних рішень був наявний кворум для проведення загальних зборів. Рішення прийняті у відповідності до порядку денного загальних зборів товариства. Протокол зборів учасників товариства від 10.09.2015 р. міститься в матеріалах справи.

Позивач, що володіє часткою в розмірі 0,1347 % статутного капіталу товариства участі у зборах учасників товариства 10.09.2015 не приймав і в порушення ст. 61 Закону України Про господарські товариства не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів не був належним чином повідомлений про проведення зборів й порядок денний.

Статтею 58 Закону України Про господарські товариства визначено, що Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників.

Відповідно до ст. 59 Закону України Про господарські товариства , до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах а , б , г - ж , и - ї статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства.

З питань, зазначених у пунктах а , б статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Статтею 60 Закону України Про господарські товариства передбачено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до пунктів 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів , при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Частиною 3 пункту 21 вказаної постанови передбачено, що при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оспорюється.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про дату та час проведення зборів учасників, а позивач заперечує свою присутність на зборах 10.09.2015 р.

При цьому, оскільки на зборах учасників ТОВ Ставищенське РТП 10.09.2015 р. були присутні учасники, які у сукупності володіють 92,4099 % розміру статутного капіталу, збори були повноважними та проведені при наявності кворуму.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначав, що вважає вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач стверджував, що на збори учасників товариства 10.09.2015 р. були запрошені учасники, які володіють 92,4099% статутного капіталу, голосів яких було достатньо для прийняття рішення, у зв'язку з чим на збори не були запрошені інші учасники товариства, в тому числі позивач.

Власник майна, що за рішенням загальних зборів учасників 10.09.2015 р. було передано за іпотечним договором від 28.09.2015 р. є ТОВ Ставищенсьае РТП . Слід зазначити, що учасник товариства не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень з володіння, користування й розпорядження майном товариства відповідно до ч. 1 ст. 316, ст. 319 ЦК України, ст.23 Закону України Про господарські товариства . Натомість такі повноваження мають органи управляння товариством.

В оскаржуваному рішенні суду першої інстанції зазначено, що участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням, тобто як голосуванню передує обговорення ним з усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозиції та виступи учасників, що за певних обставин може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах.

Проте, вказані твердження є лише припущеннями, оскільки позивачем не надано доказів, а також не обґрунтовано належним чином в судовому засіданні того, що його участь могла істотно вплинути на прийняті зборами рішення. Не має доказів того, що позивач володів будь-якою оперативною інформацією, яка б вказувала на помилковість прийнятих зборами рішень. Голос позивача не мав вирішальної сили.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, таким чином, корпоративні права позивача беззаперечно підлягають судовому захисту.

Між тим, ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України, встановлюють межі здійснення цивільних прав: зокрема, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось представниками сторін, ТОВ Ставищенське ремонтно-транспортне підприємство є іпотекодавцем в інтересах ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк , яке вже здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки.

Визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ Ставищенське ремонтно-транспортне підприємство , як спосіб захисту права учасника ТОВ Ставищенське ремонтно-транспортне підприємство , безпосередньо порушує права третіх осіб, а саме права ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк , яке під забезпечення іпотекою надало кредитні кошти, які наразі залишаються не повернутими, та інших учасників загальних зборів, які прийняли участь у зборах та проголосували з питань порядку денного одностайно, і доля яких у товаристві є більшою за 98% голосів. В той же час, порушені права могли бути відновлені у інший спосіб, адже визнання недійсними рішень загальних зборів не відновлює прав позивача.

Загальні збори учасників від 10.09.2015 р. були правомочними, а рішення приймались необхідною кількістю голосів присутніх, а тому позивач, що володіє 0,1347% голосів, ніяким чином не міг вплинути на прийняті на цих загальних зборах рішення. За таких обставин, визнання недійсними рішень прийнятих на них, за відсутності порушення прав позивача, є втручанням у внутрішню діяльність господарського товариства та порушенням прав переважної більшості акціонерів.

Захист корпоративних прав має відбуватися з повагою та додержанням прав третіх осіб.

Оспорюване рішення на загальних зборах було прийнято за наявності кворуму, було включено до порядку денного та не стосувалось зміни статутного капіталу, не стосувалось прав та обов'язків позивача, тобто безумовні підстави для скасування рішення загальних зборів відсутні, а саме рішення загальних зборів не порушує прав позивача.

Слід зазначити, що на зборах учасників не вирішувались питання саме щодо прав та обов'язків позивача, суду також не надано доказів наявності у позивача прав на нерухоме майно, яке було передано в іпотеку рішенням загальних зборів, та (або) факту внесення позивачем відповідного майна до статутного капіталу товариства. Отже, позивачем не було обґрунтовано належними та допустимими доказами, яким чином оскаржуване рішення порушує його особисті майнові права.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що внаслідок його неповідомлення про час та місце проведення загальних зборів учасників товариства було порушено право позивача на участь в управлінні справами товариства, оскільки за наявної у позивача частки у статутному капіталі в розмірі 0,0698% статутного капіталу товариства, останній фактично не міг вплинути на прийняття рішень від 10.09.2015 р. навіть в разі незгоди із зазначеними рішеннями.

З урахуванням вищенаведених обставин справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи третьої особи 1, викладені в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 23.12.2016 р. у справі №911/3180/16 підлягає скасуванню.

За змістом ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується стороні на користь якої відбулось рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 23.12.2016 р. у справі № 911/3180/16 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 (АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 30-В, код ЄДРПОУ 26547581) 1515 (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Київської області.

Справу №911/3180/16 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк