Постанова

від 04.04.2017 по справі 914/2947/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2017 р. Справа № 914/2947/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Марка Р.І

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи-1: ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 30.11.2016р.);

від третьої особи-2: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Євро-Контакт» , вих.№ 27/01 від 27.02.2017р. (вх. № 01-05/1043/16 від 07.03.17 )

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2017р.

у справі № 914/2947/16, суддя Кітаєва С.Б.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Євро-Контакт» , м.Львів

до відповідача-1: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів

до відповідача-2 : Державного підприємства «Сетам» , м.Київ

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3, м.Перемишляни Львівської області,

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК» , м.Київ

про: визнання результатів електронних торгів недійсними

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.02.2017р. в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Євро-Контакт» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Державного підприємства «Сетам» , третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3, третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК» про визнання результатів електронних торгів недійсними - відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 07.02.2017р. у справі № 914/2947/16, позивач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вих.№ 27/01 від 27.02.2017р. (вх. № 01-05/1043/16 від 07.03.17 ), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2017р. скасувати та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції при винесенні даного рішення норм матеріального та процесуального права. Скаржник стверджує, зокрема, що судом неправомірно застосовано ст. 7 ЗУ Про виконавче провадження , оскільки закон набрав чинності 05.10.2016р, тоді як електроні торги відбулися 29.09.-01.10.2016р., тобто його норми не можуть бути використані для вирішення даної справи. Окрім того, апелянт зазначає, що звіт про оцінку майна від 24.12.2015р. був чинний до 24.12.2015р., а повторні прилюдні торги від 01.10.2016р. відбулися поза межами шестимічного строку, суд дійшов до неправомірного висновку про дотримання вимог чинного законодавства при проведені електроних торгів.

Згідно автоматичного розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» , 07.03.2017р. справу за № 914/2947/16 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Євро-Контакт» прийнято до провадження та справу призначено до розгляду на 20.03.2017р.

В судовому засіданні від 04.04.2017 р. представник третьої особи-1 надав пояснення по суті спору, а також пояснення з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.

Позивач, відповідач-1, відповідач-2 та третя особа-2 участі своїх уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Від позивача на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від 30.03.2017 р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що у нього була відсутня можливість забезпечити участь представника у судове засідання на 04.04.2017 р..

При цьому, слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст. 28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, зазначений у вищевказаному клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги наявність в матеріалах справи всіх необхідних доказів, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволені клопотання про відкладення та можливість закінчення розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представників позивача, відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи-2.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 04.04.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 15.07.2010 р. Господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі № 26/218 за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Євро-Контакт» про звернення стягнення на заставлене майно в сумі 911 604,43 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контакт до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк в особі Львівської обласної філії про визнання договору частково недійсним, яким первісний позов задоволено частково, а саме: звернено стягнення на заставлене (згідно Іпотечного договору від 02.11.2007 року за реєстровим № 4147) майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контакт» , а саме приміщення, позначені на плані цифрами з 1 по 6, 8, з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 5а, реєстраційний номер 10208704 (надалі предмет іпотеки) та заставлене майно (згідно договорів застави товарів в обороті від 14.12.2007 р. № 600/21-143, від 28.12.2007 р. № 600/21-144), товари в обороті, згідно з переліком, що міститься в Додатку № 1 та Додатку № 2 договорів застави, які знаходяться за адресою м. Львів Винники, вул. Проста, 1а, для задоволення грошових вимог Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк, в особі Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк в сумі 903 973,79 грн за Договором відновлювальної кредитної лінії № 600/02.2.-09/175 від 02.11.2007 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контакт та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контакт на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк- 9 039,74 грн. державного мита та 234,02 грн - витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2011 р,. рішення Господарського суду Львівської області від 15.07.2010 р. частково скасовано в частині задоволення позову щодо звернення стягнення на заставлене майно (згідно договорів застави товарів в обороті від 14.12.2007 р. № 600/21-143, від 28.12.2007 р. № 600/21-144) згідно з переліком, що міститься в Додатку № 1 та Додатку № 2 договорів застави, яке знаходиться за адресою: м. Львів-Винники, вул. Проста, 1а, для задоволення грошових вимог АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Львівської обласної філії АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» за договором відновлювальної кредитної лінії від 02.11.2007 р. № 600/02.2.-09/175.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.03.2011 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2011 р. залишено без змін.

30.05.2011 р., на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 15.07.2010 р., постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2011 р. та ухвали Вищого господарського суду України від 12.03.2011 р. видано відповідні накази, у т.ч. про звернення стягнення на заставлене (згідно Іпотечного договору від 02.11.2007 року за реєстровим № 4147) майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контакт» , а саме приміщення, позначені на плані цифрами з 1 по 6, 8, з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 5 а, реєстраційний номер 10208704 для задоволення грошових вимог Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк» , в особі Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк» в сумі 903 973,79 грн за Договором відновлювальної кредитної лінії №600/02.2.-09/175 від 02.11.2007 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контакт» .

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції 17.06.2011 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 27158310 про примусове виконання наказу № 26/218 від 17.06.2011р.

На виконання постанови заступника начальника УДВС ГУЮ у Львівській області від 27.09.2011р. виконавче провадження передано з Личаківського ВДВС ЛМУЮ для подальшого виконання до ППВС ГУЮ у Львівській області, про що прийнято 29.09.2011р . відповідну постанову.

У межах вказаного виконавчого провадження, 16.11.2015р. державним виконавцем складено акт опису та арешту майна, яким описано й арештовано належне ТОВ "Гал-Євро-Контакт» майно: предмет іпотеки - приміщення позначені на плані цифрами з 1 по 6, 8, з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 5 а, реєстраційний номер 10208704;

07.12.2015 року Постановою державного виконавця призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4, якому доручено надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна, визначити початкову вартість описаного майна.

Як вбачається із звіту про незалежну оцінку предмету іпотеки, вартість обєкту оцінки станом на 23.12.2015 р. становить 1 311 860 грн. без урахування ПДВ.

30.12.2015 р. листом № 09.1-45/В-5/106/11336 (скеровано 08.01.2016 р.) відділ ДВС повідомив сторони виконавчого провадження про проведену оцінку.

Листом від 15.01.2016 р. № 001 боржник, повідомив відділ ДВС про заперечення результатів оцінки майна з проханням призначити рецензування висновку складеного ФОП ОСОБА_4 Зважаючи на вищенаведений лист, відділ ДВС 04.02.2016 р. виніс постанову про призначення ОСОБА_5 експертом, субєктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 26/218 від 30.05.2011 р. та для рецензування звіту від 23.12.2015 р. оцінювача ФОП ОСОБА_4

29.02.2016 р. відділ ДВС листом № 09-01-45/В-5/34/1881 повідомив боржника, про необхідність авансування витрат на проведення рецензування звіту про вартість майна згідно з рахунком ФОП ОСОБА_5 в сумі 2 000,00 грн. Однак, боржник не оплатив авансові витрати на рецензування звіту, в судовому порядку оцінку не оскаржував.

В додаток до листа від 13.04.2016 р. №09-01-45/В-5/3082 Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області направив до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області документи (заявку на реалізацію арештованого майна) щодо проведення реалізації належного ТзОВ «Гад-Євро-Контакт» майна.

Відповідно до повідомлення ДП «СЕТАМ» від 24.05.2016 р. № 2121/19-18-16, майну присвоєно реєстраційний номер лоту № 149231, призначено день та час проведення електронних торгів 22.06.-24.06.2016 р., початкова ціна продажу майна 1 311 860, 00 грн.

29.06.2016 р. ДП «СЕТАМ» повідомленням № 433/18-12-16 повідомив відділ ДВС, що 24.06.2016 р. електронні торги по лоту № 149231 не відбулися, про що системою сформовано протокол 24.06.2016 р. від № 177976.

Як вбачається із акта державного виконавця від 14.07.2016 р. початкова вартість майна боржника для подальшої реалізації на других торгах була зменшена на 5 % та складала 1 246 267, 00 грн без врахування ПДВ.

26.08.2016 р. ДП «СЕТАМ» повідомленням № 578/18-12-16 повідомив відділ ДВС, що 21.08.2016 р. електронні торги по лоту № 161433 не відбулися, про що системою сформовано протокол від 21.08.2016 р. № 192366.

Актом державного виконавця від 31.08.2016 р. предмет іпотеки уцінено на 50 % від оцінки експертизи, початкова вартість предмету іпотеки визначена у розмірі 655 930, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29.09.-01.10.2016 р. відбулися електроні торги, реєстраційний номер лота № 170688 зі стартовою ціною 655 930, 00 грн., що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 208030. Однак, переможець торгів суму за придбане майно не вніс.

Протоколом проведення електронних торгів № 212721 проведених 29.09.-01.10.2016 р., у зв'язку з невнесенням суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем, ОСОБА_3 визнано переможцем з ціновою пропозицією 656 000,00 грн.

18.11.2016 р. покупцем внесено кошти за придбання майна на рахунок Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

24.11.2016р. державним виконавцем Відділу примусовогоо виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_6 складено ОСОБА_5 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, згідно якого набувач майна - ОСОБА_3 .

Вважаючи, що електронні торги з реалізації вказаного лота відбулись з грубим порушенням закону, позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації майна.

Як уже було вищенаведено, в період з 29.09.2016 року по 01.10.2016 року відбувалися електронні торги по лоту №170688 з реалізації предмету іпотеки, а саме: приміщень позначених на плані цифрами з 1 по 6, 8, з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 5 а. Переможцем даних торгів став Учасник №13, ОСОБА_3.

Позивач стверджує, що нерухоме майно, всупереч діючому законодавству запропоновано до продажу з експертною оцінкою, із строком чинності звіту про оцінку майна, який закінчився після передачі майна на реалізацію.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити наступне, що в силу приписів статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 23.12.2015р. за № 1620/28065, чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з ч. ч. 1,3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону , здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 (далі за текстом - Інструкція) визначено, що примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" , інших нормативно-правових актів та цієї Інструкції.

Пунктом 5.12.1 Інструкції передбачено, що реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в п. 5.1.2 цієї Інструкції, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Наказом Міністерства юстиції України "Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" № 1885/5 від 02.10.2015 державне підприємство "СЕТАМ" уповноважене на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, організацію та проведення електронних торгів, виконання інших функцій, передбачених Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5 , що був чинним до набрання законної сили затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5 нового порядку про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електроних торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" .

Пунктом 1 Розділу V порядку про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електроних торгів (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5 ) визначено, що реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів.

Згідно з ч. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" , звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку звіт втрачає чинність і оцінка майна проводиться повторно.

Разом з тим, порядок проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна регулюється Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів , затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 року №2710/5 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2015р. за №1620/28065).

У постанові Верховного Суду України від 23.09.2014 у справі №3-112гс14 викладено правову позицію, згідно якої: Законом № 606-ХIV встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження. Аналіз положень Закону № 606-ХІV й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення - статті 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження» ), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням . Зокрема, прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна , за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення). Тимчасовим положенням передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3) по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), і по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Зокрема, пунктом 1 розділу II Порядку (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5) визначено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» . Якщо строк чинності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться . Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, у даному випадку звіт про оцінку нерухомого майна складений 24 грудня 2015 року, а майно Організатору електронних торгів передане на реалізацію 23 травня 2016 року, тобто у строк до спливу шестимісячного строку та в межах установленого Законом України "Про виконавче провадження" строку.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання і після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно, не спростовують висновки судів, що саме вищезазначеним Порядком передбачався механізм реалізації цієї норми (ч 5, ст 58 Закону Про виконавче провадження ) умови, процедура підготовки та порядок проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Покликання апелянта на судову практику, а саме про те, що постанова Верховного Суду України від 25.11.2015р. в справі за номером №6-1749цс15 базується на застосуванні Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, яке вже було нечинним та не вміщували імперативного положення про не проведення повторної оцінки майна, яке вже передано на реалізацію, за умови дотримання шести місячного строку з часу її оцінки до часу передання на реалізацію. А тому не стосуються та не можуть бути застосовані при вирішенні цих спірних правовідносин.

Дане положення Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів не заперечує змісту ч.5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" щодо чинності строку оцінки майна, а передбачає механізм ( умови, порядок) його реалізації .

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оспорюване майно було передане організатору торгів на реалізацію, а саме 23.05.2016р., в межах чинності звіту про оцінку майна.

Отже, шестимісячний строк чинності звіту про оцінку майна необхідно відраховувати з моменту складання звіту про оцінку майна до моменту передачі цього майна на реалізацію організатору електронних торгів, що мало місце при вирішення даного спору.

Щодо доводів позивача про порушення статті 49 Закону України «Про іпотеку» щодо проведення третіх прилюдних торгів з реалізації предмета в редакції, чинній на час виникнення відносин повязаних з укладенням основного та забезпечувальних договорів, то колегія суддів вбачає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 8 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" .

Як передбачено пунктом 3 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2710/5 від 25.12.2015 реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України "Про іпотеку" .

Так, відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на момент проведення спірних торгів) реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" , з дотриманням вимог цього Закону ..

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 23.04.2014 р. у справі №6-2бцс14, на правовідносини з реалізації заставленого майна з прилюдних торгів, які виникли після 16 жовтня 2011 року, не поширюється норма п. 2 Прикінцевих положень Закони України від 22 вересня 2011 роки № 3795-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» та до таких правовідносин застосовуються положення ч. 2 ст. 49 Закони України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час вчинення відповідних виконавчих дій» .

Колегія суддів також зазначає, що порушення вимог ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" при проведенні прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними, оскільки зазначеним Законом встановлено загальні правові засади організації і діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їх права та обов'язки, у тому числі права стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження, натомість дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними.

Отже, в разі порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим законом, щодо визначення вартості чи оцінки майна до призначення електронних торгів, такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у справі № 3-112гс14 від 23.09.2014).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.12.2016, у справі № 26/218, відхилено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Євро-Контакт на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Закон України "Про виконавче провадження визначає загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також учасників виконавчого провадження, закріплює їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (стст.1, 2, 6, 12 закону). Правом на оскарження дій державного виконавця позивач скористався, що свідчить про прийняту ухвалу господарським судом Львівської області у справі № 26/218 від05.12.2016 , якою встановлено, що дії виконавчої служби по оцінці і передачі майна на реалізацію відповідали вимагам Закону України "Про виконавче провадження

Отже, відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, під час підготовки та проведення електронних торгів Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та Державне підприємство «Сетам» діяли згідно чинного законодавства України та жодним чином не порушили права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Євро-Контакт» . Окрім того, позивач не надав суду належних доказів, що б підтверджували зворотнє.

Пунктом 3.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними за змістом положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Міністерством юстиції України від 15.12.99 N 74/5, державний виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна проводяться спеціалізованими організаціями, з якими Державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 названої Інструкції). З урахуванням правової процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та особливостей, передбачених законодавством щодо проведення прилюдних торгів, у тому числі складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, слід мати на увазі, що складання такого акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку. Предметом спору може бути як протокол відповідних торгів із зазначенням сторін та істотних умов, так і договір купівлі-продажу, якщо він укладався.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24.10.2012 року у справі № 6-116цс12 і обов`язковій для всіх судів України, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця переможця прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650 , 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України , що відносять до договорів купівлі - продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені електронні торги (стаття 34 Закону України "Про нотаріат" ).

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу ).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Позивачем жодними доказами не доведено, незаконність та невідповідність дій відповідачів чинному законодавству України. Будь-яких інших порушень порядку підготовки та проведення електронних торгів позивачем не наведено, доказів в їх підтвердження суду не надано. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували вищенаведені висновки колегії суддів.

Також, суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, в якій зазначено, що головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Відповідно до ст.650 Цивільного кодексу України, особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 24.10.2012р. 6-116цс12).

Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що при вирішенні справ про визнання прилюдних торгів недійсними судам необхідно встановлювати такі факти: чи мало місце порушення Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів, чи вплинули ці порушення на результати торгів та чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів ( правова позиція Верховного суду України від 24 жовтня 2012 року у справі №6-116 цс 12).

Як зазначалося вище, судом не встановлено порушень, які б мали місце під час підготовки та проведення оспорюваних прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами того факту, що дані обставини якимось чином вплинули на результати проведення електронних торгів, які відбулись 29.09.16-01.10.2016р., оформлені протоколом проведення електронних торгів № 212721та не доведено порушення його прав та інтересів.

Колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції, що позивачем жодними доказами не доведено незаконність та невідповідність дій відповідачів чинному законодавству України. Будь-яких інших порушень порядку підготовки та проведення електронних торгів позивачем не наведено, доказів в їх підтвердження суду не надано. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували вищенаведені висновки суду.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне, що в п. 3, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам № 10 від 24.10.2011 , розяснено, що вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України . Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону). При цьому в останньому випадку набувач майна, реалізованого на торгах (аукціоні), незалежно від наявності у нього статусу підприємства чи організації в розумінні частини першої статті 1 ГПК (тобто підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і набув статусу суб'єкта такої діяльності), залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і, отже, відповідна справа за будь-яких обставин підлягає розгляду господарським судом.

Таким чином, суд першої інстанції підставно зазначив, що позовні вимоги про визнання недійсним Протоколу проведення електронних торгів №212721та ОСОБА_5 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 24.11.2016р. підвідомчі господарським судам.

Однак, враховуючи відсутність підстав для визнання недійсними електронних торгів з реалізації предмету іпотеки - приміщень позначених на плані цифрами з 1 по 6, 8, з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 5 а, що належать ТОВ «Гал-Євро -Контакт» на праві власності , відсутні й підстави для визнання недійсними Протоколу проведення електронних торгів №212721та ОСОБА_5 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 24.11.2016р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та суд приходить до висновку, що підстав для визнання недійсними результатів проведення електронних торгів з реалізації майна та визнання недійсним протоколу №212721 та ОСОБА_5 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 24.11.2016р. відсутні.

Щодо заперечень апелянта про те, що судом неправомірно застосовано ст. 57 ЗУ Про виконавче провадження , оскільки закон набрав чинності 05.10.2016р, тоді як електроні торги відбулися 29.09.-01.10.2016р., тобто його норми не можуть бути використані для вирішення даної справи, колегія суддів зазначає наступне:

З оскаржуваного рішення суду вбачається, що суд не вирішував спір з посиланням на норму нового ЗУ Про виконавче провадження , а тільки зазначив, що прийнятим ЗУ Про виконавче провадження (05.10.2016р. день набрання чинності) врегульовано питання щодо порядку реалізації майна шляхом проведення електронних торгів, а саме: вбачається, що якщо строк чинності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Зазначене положення було викладено в порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електроних торгів (затвердженого в Мінстерстві юстиції України 23.12.2016р.), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, а відтак вищенаведені доводи апеляційної скарги щодо неправомірності застосування ст. 57 ЗУ Про виконавчу службу (05.10.2016р. день набрання чинності), колегія суддів вважає безпідставними.

Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2017р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2017р. в справі за номером 914/2947/16 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Євро-Контакт» , вих.№ 27/01 від 27.02.2017р. залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений 05.04.2017р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.