Ухвала

від 11.01.2017 по справі 804/5950/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"11" січня 2017 р.справа № 804/5950/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. , перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АРОМАТЄКА до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним наказу, -

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2015 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю АРОМАТЄКА (далі по тексту - ТОВ АРОМАТЄКА ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі по тесту - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним наказу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року адміністративний позов ТОВ АРОМАТЄКА до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним наказу задоволений.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області оскаржила її в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, адже: апелянтом ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом немайнового характеру (клопотання апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення апелянту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом немайнового характеру, в порядку ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи скрутний матеріальний стан та відсутність коштів на рахунках ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, суддею не задоволено).

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року апеляційна скарга ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року залишена без руху, у зв'язку з не відповідністю вимогам ст. 187 КАС України та апелянту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано строк до 10 січня 2017 року включно на їх виправлення, а саме: апелянту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області пропонувалось в строк до 10 січня 2017 року включно надати суду апеляційної інстанції оригінал квитанції про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом немайнового характеру на суму 80 грн. 39 коп. на підтвердження сплати судового збору.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що копія ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи, однак ухвала судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року в строк до 10 січня 2017 року включно апелянтом ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області не виконана, зазначені недоліки в строк до 10 січня 2017 року включно апелянтом ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області не усунені, клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу суду апеляційної інстанції станом на 11 січня 2017 року включно не надійшло.

Разом з тим, 10 січня 2017 року від апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла заява про усунення, на думку апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, недоліків апеляційної скарги, однак, в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, апелянтом ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області знов ж таки не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом немайнового характеру на суму 80 грн. 39 коп. на підтвердження сплати судового збору.

Натомість, заява апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка надійшла на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 10 січня 2017 року, містить вимогу, відповідно до змісту якої апелянт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертається до суду апеляційної інстанції з проханням про звільнення апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом немайнового характеру, відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір , вказуючи, що апелянт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області є неприбутковою організацією, має скрутний матеріальний стан через відсутність на рахунках коштів для сплати судового збору в повному розмірі, оскільки немає відповідного фінансування з боку держави, тому що до 01.09.2015 року органи Державної фіскальної служби відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла до 01.09.2015 року) були звільнені від його сплати, у зв'язка з чим бюджетом на 2016 рік кошти на сплату судового збору органам Державної фіскальної служби передбачені не були.

Розглянувши заяву апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка надійшла на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 10 січня 2017 року, про звільнення апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом немайнового характеру, в порядку ст. 8 Закону України Про судовий збір , а також вивчивши наведені у ній підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.

Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України Про судовий збір .

Статтею 5 Закону України Про судовий збір також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Дійсно, статтею 5 Закону України Про судовий збір в редакції до 01.09.2015 року, органи Державної фіскальної служби були звільнені від сплати судового збору. Разом з тим, Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України Про судовий збір викладено в новій редакції, де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору. Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе. Відтак, посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність фінансування для сплати судового збору є безпідставними.

З огляду на викладене, апелянт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України Про судовий збір , відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Посилання ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області в своїй заяві, яка надійшла на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 10 січня 2017 року, на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.

Водночас, апелянтом ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, як і не надавались докази звернення апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до відповідних органів з проханням про виділення коштів на оплату судового збору у цей період.

А навпаки, з огляду на відомості, викладені в інформаційному листі Державної Судової Адміністрації України від 11 серпня 2016 року № 10-5761/16, Державній фіскальній службі України у 2016 році з державного бюджету було виділено на оплату судового збору кошти у розмірі 711 млн. грн., з яких фактично станом на 31 липня 2016 року використаними є 8,1 %, що свідчить про невідповідність дійсності зазначених у заяві про звільнення апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору, яка надійшла на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 10 січня 2017 року, обставин, а саме щодо відсутності коштів.

Суддя критично оцінює надану апелянтом ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області заяву, яка надійшла на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 10 січня 2017 року, про звільнення апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом немайнового характеру, в порядку ст. 8 Закону України Про судовий збір , з огляду на те, що у спірних правовідносинах апелянт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обов'язки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне фінансування державою апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, наведені в заяві, яка надійшла на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 10 січня 2017 року, підстави для звільнення від сплати судового збору не є поважними, у зв'язку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Клопотання про продовження строку, встановленого судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду станом на 11 січня 2017 року включно не надійшло.

Враховуючи наявність вказаних недоліків апеляційної скарги, відсутність документа про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом немайнового характеру на суму 80 грн. 39 коп. на підтвердження сплати судового збору, станом на 11 січня 2017 року включно, а також відсутність клопотання про продовження строку, встановленого судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, дана адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишили без руху.

За таких обставин апеляційна скарга ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року залишена без руху у даній адміністративній справі вважається неподаною та підлягає поверненню апелянту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. 108 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АРОМАТЄКА до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним наказу - вважати неподаною та повернути апелянту Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Суддя Т.С. Прокопчук