Рішення

від 06.04.2017 по справі 183/1329/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1329/17

№ 2/183/1534/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 квітня 2017 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря Макаренко А.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Спіренкова Наталія Володимирівна про встановлення факту, який має юридичне значення, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

20 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Спіренкова Наталія Володимирівна про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом

28 березня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом до Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Спіренкова Наталія Володимирівна про встановлення факту, який має юридичне значення, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3, яка проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Після її смерті залишилось спадкове майно - земельна ділянка площею 6,3000 га. (кадастровий номер НОМЕР_2). що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, та житловий будинок АДРЕСА_1

При вирішення питання щодо визнання права на спадкове майно підлягають застосуванню норми цивільного законодавства, яке діяло на час відкриття спадщини (ІНФОРМАЦІЯ_1 p.), а саме норм - Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.

У відповідності до ст. 527 Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року (далі ЦК УРСР), спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Статтею 529 ЦК УРСР зазначено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР встановлено: визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

Спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 був її син - ОСОБА_4, який проживав разом з нею на день смерті та фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, а саме: проживав у будинку та здійснював поточний ремонт, сплачував комунальні платежі, оплачував послуги за користування будинком, а також здійснював обробіток земельної ділянки, присвоїв кадастровий номер.

Крім того, ОСОБА_4 після смерті матері регулярно отримував від ФОП ОСОБА_5 орендну плату за використання (оренду) успадкованої земельної ділянки за договором оренди землі.

Позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько - ОСОБА_4, який на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 зазначив, що він звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після батька - ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, але , постановою приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Спіренкової Н.В. від 10.02.2017 року йому було відмовлено відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену земельну ділянку у зв'язку з відсутністю факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті матері - ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Зазначені обставини перешкоджають йому оформити свої спадкові права.

В зв'язку з наведеним, в позовній заяві ОСОБА_1 просив суд:

-встановити факт, який має юридичне значення, а саме - що ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, прийняв спадщину після матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном;

-визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на, земельну ділянку площею 6,3800 га (кадастровий номер НОМЕР_2), що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковськом району Дніпропетровської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, який вступив у спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після матері - ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В судове засідання представник позивача не з'явився, в своїй заяві просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача - Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи належним чином повідомлений, в зв'язку з чим, судом проведений заочний розгляд справи.

Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Спіренкова Н.В., як третя особа, в судове засідання не з'явився.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3, яка проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Згідно витягу із спадкового реєстру, спадкова справа після ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року не заводилася.

Оскільки ОСОБА_6 померла у 2003 році, до правовідносин суд застосовує норми цивільного законодавства, яке діяло на час відкриття спадщини (ІНФОРМАЦІЯ_1 p.), а саме норми Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.

У відповідності до ст. 527 Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року (далі ЦК УРСР), спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Статтею 529 ЦК УРСР зазначено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР встановлено: визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

Судом встановлено, що спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 був її син - ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у тому числі факти сприйняття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 після смерті матері фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, а саме: проживав у будинку, який належав спадкодавцю, здійснював поточний ремонт, сплачував комунальні платежі, оплачував послуги за користування будинком, здійснював обробіток земельної ділянки, також, після смерті матері отримував від фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 орендну плату за використання (оренду) успадкованої земельної ділянки за договором оренди землі.

В зв'язку з наведеним, вимоги в частині встановлення факту, який має юридичне значення, підлягають задоволенню.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивача - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Згідно до спадкової справи, з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, звернувся син спадкодавця - позивач ОСОБА_1, інших спадкоємців судом не встановлено.

Постановою приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Спіренкової Н.В. від 10.02.2017 року позивачу було відмовлено відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у зв'язку з відсутністю факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті матері - ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Судом встановлено, щ у відповідності до Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3, виданого 21 грудня 2001 року Голубівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 була власником земельної ділянки загальною площею 6,3800 га (кадастровий номер НОМЕР_2), що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковськом району Дніпропетровської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

На підставі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Оскільки позивач є спадкоємцем першої черги за законом, прийняв спадщину, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на спірне нерухоме майно, оскільки право власності спадкодавця встановлена та підтверджується доказами, дослідженими судом.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, який має юридичне значення, а саме - що ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, прийняв спадщину після матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати за ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 право власності на, земельну ділянку площею 6,3800 га (кадастровий номер НОМЕР_2), що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковськом району Дніпропетровської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, який вступив у спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після матері - ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року. (Державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3, виданий 21 грудня 2001 року Голубівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_3)

Судові витрати покласти на позивача

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.І. Городецький