Рішення

від 05.04.2017 по справі 293/1258/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №293/1258/16-ц Головуючий у 1-й інст. Васильчук С. Ф.

Категорія 47 Доповідач Шевчук А. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Микитюк О.Ю., Кочетова Л.Г.,

з участю секретаря судового засідання Гайдамащук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства "АВРАМЧУКА" про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 06 лютого 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Селянського фермерського господарства "АВРАМЧУКА" (надалі -СФГ АВРАМЧУКА або орендар). Просила розірвати договір оренди землі, укладений з відповідачем 14 березня 2014 року. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що за умовами договору надала на 25 років відповідачу в оренду земельну ділянку загальною площею 4,86 га, яка знаходиться на території Горбулівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області та належить їй (позивачу) на праві власності. Однак за оренду землі у 2014-2015 роках відповідач не розрахувався.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 06 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що орендарем не виконана істотна умова договору, оскільки розмір орендної плати не переглядався з урахуванням індексу інфляції та орендна плата в строки, визначені умовами договору, не сплачена, що є підставами для розірвання договору оренди землі у судовому порядку.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що в діяннях відповідача відсутня систематичність у несплаті останнім орендної плати.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що на підставі державного акта від 18 березня 2005 року серії ЯБ №229576 ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 4,86 га, що знаходиться на території Горбулівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області (а.с.9).

Між ОСОБА_1А.(орендодавцем) та Селянським фермерським господарством АВРАМЧУКА (орендарем) 14 березня 2014 року укладений договір оренди землі, за умовами якого позивач вищевказану земельну ділянку загальною площею 4,86 га зобов'язалася передати в оренду Селянському фермерському господарству АВРАМЧУКА строком на 25 років (а.с.6).

Згідно відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди частини вищевказаної земельної ділянки зареєстровано 29 квітня 2014 року (а.с.8).

Відповідно до змісту п.40 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Зокрема, орендар зобов'язаний своєчасно виплачувати орендну плату (п.33 договору оренди землі).

Укладаючи вищевказаний договір оренди землі, сторони досягли згоди з такої істотної умови, як орендна плата.

Так, у пункті 10 договору зазначається, що орендна плата сплачується орендарем в розмірі 850 грн.

Сторони також домовилися про те, що орендна плата виплачується орендарем до 01 лютого кожного наступного року за попередній рік, за зверненнями орендодавця (п.12 договору оренди).

Окрім того, розмір орендної плати мав переглядатися з періодичністю, погодженою сторонами, зокрема, у разі інфляції, що передбачено п.15 договору оренди землі.

У встановленому законом порядку окремі пункти договору недійсними не визнавалися.

Відповідно до положень ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це застосоване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити нормативному акту, чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті д ст.141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вищевказаних норм права дає підстави для висновку про те, що спірні правовідносини передбачають саме систематичну несплату орендної плати як підставу для розірвання договору оренди, навіть, якщо умовами договору оренди прямо на систематичності не наголошується.

Зазначена позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року №6-146цс12, від 25 червня 2011 року №6-17цс11, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Разове порушення умов договору оренди землі щодо несплати орендної плати не створює систематичності, а відтак не може бути підставою для розірвання договору. Під систематичністю слід розуміти два та більше випадки.

Згідно із частиною першою ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. У даному випадку такою подією є виплата орендної плати саме до 01 лютого кожного наступного року, що слідує за попереднім.

Саме по собі поняття несвоєчасна сплата означає несплата певної суми коштів у строк, передбачений договором оренди землі.

У даному випадку невиконання відповідачем обов'язку сплатити орендну плату в строк, визначений умовами договору, і є несплатою орендної плати.

За таких обставин договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати в установлений договором строк, а разове порушення умов договору не є підставою для його розірвання.

У суді апеляційної інстанції під час розгляду справи сторони визнали ті обставини, що орендодавець та її представник зверталися до орендаря за виплатою орендної плати за оренду земельної ділянки, а тому в силу ст.61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.

Сторони також визнають той факт, що орендна плата за 2014 рік відповідачем не виплачена й досі.

Пояснення відповідача про те, що при укладенні договору оренди сторони домовилися про те, що орендна плата за 2014 рік не буде виплачуватися через те, що земельна ділянка використовувалася іншим орендарем та звільнилася в серпні місяці 2014 року представником позивача заперечуються. Оскільки пояснення відповідача не підтверджуються умовами договору або іншими доказами, які надані сторонами на засадах змагальності, то обставини, на які посилається відповідач у виправдання (причини) невиплати орендної плати за 2014 рік, є недоведеними. За матеріалами справи договір оренди землі між сторонами був укладений навесні 2014 року, а тому за використання земельної ділянки під ріллею у 2014 році, яка належить на праві власності позивачу, відповідач мав розрахуватися до 01 лютого 2015 року, але цього не вчинив.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції відповідач стверджував про те, що орендна плата за 2015 рік була виплачена своєчасно, але представник позивача з таким твердженням категорично не погодилася, наполягаючи на тому, що орендна плата за 2015 рік була виплачена у листопаді місяці 2016 року, тобто несвоєчасно, хоча за умовами договору мала бути виплачена не пізніше 01 лютого 2016 року.

Із відомості на видачу орендної плати за оренду землі за 2015 рік вбачається, що орендна плата в сумі 850 грн. виплачена (а.с.25). Однак відомість не містить інформації щодо дати виплати орендної плати, а тому твердження відповідача про дотримання ним строків виплати орендної плати за 2015 рік є безпідставними.

За таких обставин колегією суддів апеляційного суду встановлено систематичну несплату орендної плати в установлений договором строк за 2014 -2015 роки. Систематичне невиконання відповідачем обов'язків за договором оренди землі грубо порушує права позивача. Систематична несплата орендної плати дає правові підстави для задоволення позову та дострокового розірвання договору оренди землі, укладеного між сторонами 14 березня 2014 року.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції повно встановив обставини справи, правильно визначився зі спірними правовідносинами та застосував закон, що підлягав до застосування, але обмежено витлумачив таку ознаку, як систематичність, унаслідок чого висновки з установлених обставин зробив неправильно.

За таких обставин відповідно до ст.309 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольняє у повному обсязі, а судові витрати згідно з ст.88 ЦПК України у вигляді судового збору в сумах, що сплачені при зверненні до суду першої інстанції та правильно мали бути сплачені за подання апеляційної скарги покладає на відповідача, оскільки з його вини справа доведена до суду.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313-314,316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 06 лютого 2017 року скасувати та ухвалити нове.

Розірвати договір оренди землі, укладений 14 березня 2014 року між ОСОБА_1 та Селянським фермерським господарством АВРАМЧУКА .

Стягнути з Селянського фермерського господарства АВРАМЧУКА на користь ОСОБА_1 1 157 грн. 52 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча

Судді: