Рішення

від 04.04.2017 по справі 541/235/17

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/235/17

Провадження №2/541/370/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 квітня 2017 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Ю.В.,

з участю секретаря судового засідання - Лисенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Остапівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним заповіту та визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до Остапівської сільської ради, ОСОБА_2 В позові посилається на те, що 26 липня 2015 року помер її батько - ОСОБА_3. Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 4,32 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5323284600:00:008:0068, яка розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району і яку померлий успадкував після смерті ОСОБА_4 - своєї дружини та матері позивачки. 22.05.2009 ОСОБА_3 склав заповіт, за яким все належне йому майно заповів своєму сину - відповідачу ОСОБА_2 Позивачка є спадкоємцем за законом і оскільки на день смерті батька їй виповнилося 64 роки, відповідно до ст.1241 ЦК України вона має право на обов'язкову частку в спадщини, яка складає 1/4 частину земельної ділянки в зв'язку з тим, що крім неї спадкоємцем за законом також є її брат ОСОБА_2 В установлений законом строк вони з братом прийняли спадщину, але вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку, тому що державний акт на право власності втрачено. В зв'язку цим нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину. Оскільки, заповіт від 22.05.2009 порушує її майнові права а відповідач ОСОБА_2 на даний час на спадкове майно не претендує, вона звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним в 1/4 частині заповіт від 22.05.2009р. ОСОБА_3, яким він заповів все своє майно ОСОБА_2, та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 4,32 га. призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5323284600:00:008:0068, розташовану на території Остапівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, після смерті 26.07.2015 року її батька ОСОБА_3

В судовому засіданні ОСОБА_1, свої позовні вимоги підтримала частково, просила визнати недійсним в 1/4 частині заповіт ОСОБА_3 від 22.05.2009 та визнати за нею право власності на 1/4 частину спірної земельної ділянки з підстав, зазначених у позовній заяві, а також стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь понесені судові витрати.

Представники відповідача - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що діють на підставі довіреності (а.с.56), позовні вимоги ОСОБА_1 визнали частково, вважали що вона має право отримати у власність 1/4 частину зазначеної земельної ділянки відповідно до її обов'язкової частки у спадщині, пояснили, що на іншу земельну ділянку, яка належала померлому, відповідач отримала свідоцтво про право на спадщину саме в такій частці.

Відповідач - Остапівська сільська рада, в судове засідання свого представника не направила, до суду подала заяву, в якій просила справу розглянути у відсутність її представника, повідомила, що заперечень проти позовної заяви ОСОБА_1 не має (а.с. 38).

Третя особа приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с.34).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_3 помер 26 липня 2015 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 9). За життя ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 січня 2009 року, виданого державним нотаріусом Першої Миргородської державної нотаріальної контори, отримав у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Остапівської сільської ради, з кадастровим номером 5323284600:00:008:0068 (а.с. 6), яка належала його дружині ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ПЛ № 070752, виданого Миргородською райдержадміністрацією 11 квітня 2005 року (а.с.7), але державний акт на вказану земельну ділянку на своє ім'я не оформив, в зв'язку з чим нотаріус відмовив його спадкоємцям у видачі свідоцтв про право на спадщину на цю земельну ділянку (а.с.11).

Відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за заповітом, що підтверджується копією заповіту від 22.05.2009р., посвідченого секретарем Остапівської сільської ради (а.с.8), яким ОСОБА_3 заповідав усе своє майно ОСОБА_2

Крім відповідача ОСОБА_2 спадкоємцем ОСОБА_3 за законом є позивачка ОСОБА_1, що підтверджується копіями свідоцтва про народження та свідоцтва про шлюб (а.с.17, 18).

Згідно з ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом. Ст. 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Отже, оскільки на час смерті ОСОБА_3 його дочка - позивачка ОСОБА_1 була непрацездатною за віком (а.с.19), вона має право на обов'язкову частку у спадщині, яка, враховуючи те, що при спадкуванні за законом кожному з спадкоємців належало б по 1/2 частині спадщини, становить 1/4 частину.

За повідомленням приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу ОСОБА_7 (а.с.39) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину шляхом подання відповідних заяв згідно ст. 1269 ЦК України. Згідно з даним повідомленням та матеріалами спадкової справи (а.с.40-55), 14 квітня 2016 року було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/4 частки земельної ділянки площею 4,0497 га, кадастровий номер 5323284600:00:008:0067, розташованої на території Остапівської сільської ради Миргородського району, на ім'я ОСОБА_2, а 26 жовтня 2016 року було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку цієї ж земельної ділянки на ім'я ОСОБА_1.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину на спірну земельну ділянку після смерті своєї дружини ОСОБА_4, таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Остапівської сільської ради, з кадастровим номером 5323284600:00:008:0068.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення і за нею в порядку спадкування за законом слід визнати право власності на 1/4 частину зазначеної земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3

При цьому суд не вбачає підстав для задоволення позову про визнання частково недійсним заповіту ОСОБА_3 від 22.05.2009 р., оскільки для реалізації права на обов'язкову частку у спадщині законом не вимагається визнання заповіту недійсним,а інших підстав для визнання його недійсним позивачкою не наведено.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. На цій підставі, оскільки ОСОБА_1 заявляла вимоги про стягнення на її користь понесених судових витрат саме з відповідача ОСОБА_2, суд вважає за необхідне відповідно до ст.88 ЦПК України стягнути з останнього на користь позивачки ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 384,20 грн. у відшкодування понесених судових витрат на сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 16, 1216, 1217, 1218, 1225, 1241, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, ст.125 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті 26 липня 2015 року ОСОБА_3, право власності на 1/4 частку земельної ділянки площею 4,32 га, розташованої на території Остапівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5323284600:00:008:0 068, яка належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 січня 2009 року, виданого державним нотаріусом Першої Миргородської державної нотаріальної контори, та державного акту на право власності на земельну ділянку ПЛ № 070752, виданого Миргородською райдержадміністрацією 11 квітня 2005 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 384,20 грн. (Триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.) у відшкодування судових витрат

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_8