Постанова

від 26.10.2016 по справі 804/5596/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 р. Справа № 804/5596/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Бузякова М.Р.,

представника позивача: Журавської С.О.,

представника відповідача: Краєвського І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІТЛ-ГРУП

до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІТЛ-ГРУП звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за формою Р від 14.06.2016р. №0000072200.

В обґрунтування пред'явленого позову, зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ ТД Білецьких , ТОВ УЦП , ТОВ Юрга Груп , ТОВ ТД Норден Груп , ТОВ ТД Сієна , ТОВ Дніпрожилбуд та ТОВ Сіті-Лайт Україна в ході здійснення реальних господарських операцій. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, натомість акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами цих правочинів. Посилання відповідача в акті перевірки на податкову інформацію та акти перевірок контрагентів позивача та підприємств, які мали з ними господарські правовідносини, щодо перебування їх у стані припинення, відсутності інформації про трудові ресурси, складських приміщень, транспорту та устаткування не спростовують факту реальності господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами, оскільки позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, оскільки, навіть якщо контрагенти позивача та контрагенти третьої-четвертої ланки і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог. Також відсутність деяких документів, зокрема товарно-транспортних накладних (далі - ТТН), не є підставою для визнання господарських операцій нереальними. Так, зокрема, ТТН не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), а тому її відсутність або оформлення її з порушенням встановленого порядку не позбавляє господарську операцію реального змісту та не може впливати на відображення такої операції в податковому обліку суб'єкта господарювання. Щодо доводів відповідача про нереальність операцій по ланцюгу постачання транспортно-експедиторських послуг, які надавалися вищевказаними контрагентами позивачу, то взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, які призвели до заниження податку на додану вартість. Так, перевірка позивача була проведена у зв'язку із отриманням ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.12.2015р. у справі №202/9525/15-к (провадження №1-кс/0202/3430/2015), згідно з якою вирішено призначити у кримінальному провадженні №32015040040000039, внесеному до ЄРДР 23.04.2015р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, документальну позапланову перевірку ТОВ ІТЛ-ГРУПП . При цьому в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що службові особи ТОВ ІТЛ-ГРУПП протягом 2013-2014 років складали та вносили до офіційних документів завідомо неправдиві відомості по безтоварним взаємовідносинам з підприємствами, які мають ознаки фіктивності, а саме: ТОВ ТД Білецьких , ТОВ УЦП , ТОВ Юрга Груп , ТОВ ТД Норден Груп , ТОВ ТД Сієна , ТОВ Дніпрожилбуд та ТОВ Сіті-Лайт Україна , і тим самим зависили податковий кредит з ПДВ на суму 3663010,36грн., що призвело до фактичного ненадходження коштів до бюджету у особливо великих розмірах. Водночас, для підтвердження реальності господарських операцій з вищевказаними контрагентами позивачем не було надано до перевірки наступні документи: договори та додатки до них, ТТН, податкові накладні, рахунки, акти виконаних робіт. Неподання зазначених документів позивач обґрунтовує їх відсутністю через крадіжку останніх, проте в порушення п.44.5 ст.44 ПК України позивачем протягом 90 днів з дня повідомлення контролюючого органу про крадіжку документів не було їх відновлено. За відсутності первинних документів було використано податкову інформацію, зокрема акти перевірки контрагентів позивача, з якої вбачається, що останні та їх контрагенти перебувають у стані припинення (ліквідовано, закрито), не подають податкову звітність, не мають трудових ресурсів, активів, складських приміщень, транспорту та устаткування, у зв'язку із чим вищезазначені підприємства були створені без мети ведення фінансово-господарської діяльності та діяли переважно для надання податкової вигоди третім особам.

Представники відповідача у судовому засіданні також заперечували проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ІТЛ-ГРУП (далі - ТОВ ІТЛ-ГРУП ) (код ЄДРПОУ 37865529) зареєстроване Дніпропетровським районним управлінням юстиції, номер державної реєстрації №12031020000028305, та перебуває на обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Дніпропетровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

На підставі направлення на перевірку від 2902.2016р. №000082, №000083, №000084, виданих Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, та на виконання ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.12.2015р. (справа №202/9525/15-к, провадження №1-кс/0202/3430/2015) та наказу Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.02.2016р. №90 фахівцями вказаного контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ІТЛ-ГРУП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р.

За результатами означеної перевірки складено акт №51/04-17-22-02/37865529 від 21.03.2016р., яким зафіксовано встановлене перевіркою допущення позивачем порушення приписів п.44.6 ст.44, п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого останнім занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 3346315,00грн. та п.121.1 ст.121 ПК України, що полягає у не забезпеченні зберігання та ненадання до перевірки документів (т.1 а.с.59-204).

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ ТД Білецьких , ТОВ УЦП , ТОВ Юрга Груп , ТОВ ТД Норден Груп , ТОВ ТД Сієна , ТОВ Дніпрожилбуд , ТОВ Сіті-Лайт Україна , оскільки проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з цими суб'єктами господарювання, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а, отже, встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість. Так, до початку призначення позапланової перевірки ТОВ ІТЛ-ГРУП листом від 28.11.2015р. №28/11 повідомило відповідача про крадіжку бухгалтерської та податкової документації (договори, додатки, ТТН, податкові накладні, рахунки, акти виконаних робіт) за період 2013-2014рр. по взаємовідносинам з ТОВ Дніпрожилбуд , ТОВ Юрга Груп , ТОВ ТД Білецьких , ТОВ ТД Норден Груп , ТОВ ТД Сієна , ТОВ Український центр послуг, ТОВ Сіті-Лайт Україна та надало копію довідки про прийняття і реєстрацію заяви №43/214СО-29 від 25.11.2015р., витяг з кримінального провадження №12015040690004162. Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом №9009/10/04-17-15-01 від 09.12.2015р. було роз'яснено позивачу п.44.5 ст.44 ПК України та надано термін для відновлення документів до 29.02.2016р. Разом з тим, до повірки не було надано документи які би підтверджували реальність господарських операцій з вищевказаними контрагентами. За відсутності первинних документів було використано податкову інформацію, зокрема акти перевірки контрагентів позивача, з яких слідує, що останні та їх контрагенти перебувають у стані припинення (ліквідовано, закрито), не подають податкову звітність, не мають трудових ресурсів, активів, складських приміщень, транспорту та устаткування. З аналізу ланцюга постачання встановлено, що контрагенти позивача створені без мети ведення господарської діяльності. Так, у наведених вище підприємств згідно зі звітністю, поданою до контролюючого органу, середня чисельність працюючих складає 5 осіб і активи у підприємств відсутні. Додатки АМ до декларацій з податку на прибуток до податкового органу не надавалися, що свідчить про відсутність власних основних засобів на підприємствах, складських приміщень, торгівельного та іншого обладнання для здійснення господарської діяльності, земельних ділянок та транспортних засобів, що в свою чергу унеможливлює надання транспортно-експедиторських послуг ТОВ ІТЛ-ГРУПП ; вищезазначені підприємства створені без мети ведення фінансово-господарської діяльності (без настання реальних наслідків ведення господарської діяльності) і здійснювали діяльність, спрямовану лише на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в т.ч. ТОВ ІТЛ-ГРУПП ; операції між ТОВ ІТЛ-ГРУПП та контрагентами постачальниками: ТОВ ТД Білецьких , ТОВ УЦП , ТОВ Юрга Груп , ТОВ ТД Норден Груп , ТОВ ТД Сієна , ТОВ Дніпрожилбуд , ТОВ Сіті-Лайт Україна , не містять по суті своєї розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків тобто, має місце нікчемність правочинів. Також відповідач посилався на акти перевірок перелічених вище підприємств іншими контролюючими органами з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із постачальниками і покупцями. Зокрема, на акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська від 22 травня 2014 року за №84/04-62-22-3 Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ ТД Сієна (код ЄДРПОУ 38470366) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року ; акт перевірки ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 19 вересня 2014 року за №4251/26-58-22-03-17/34914295 Про результати невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Український центр послуг (код ЄДРПОУ 34914295) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із постачальниками і покупцями за період з 01.01.2014р. по 31.07.2014р. року ; акт перевірки ДПI у Ленінському районі міста Дніпропетровська від 07 серпня 2014 року за №419/26-56-22-01-05/38910577 тощо.

На підставі акта перевірки №51/04-17-22-02/37865529 від 21.03.2016р. Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення рішення форми Р від 05.04.2016р. №0000442202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 4867051,50грн. , з яких за основним платежем - 3244701,00грн. та за штрафними санкціями - 1622350,50грн. (т.1 а.с.32).

Означене податкове повідомлення рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Так, рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 03.06.2016р. №3221/10104-36600109 вищевказане податкове повідомлення-рішення скасовано на суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29016,00грн., в іншій частині - залишено без змін (т.1 а.с.33-43).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 11.08.2016р. №17439/6/99-99-11-01-02-25 залишено без змін рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 03.06.2016р. №3221/10104-36600109 (т.1 а.с.44-50).

З урахуванням прийнятого Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області рішення про результати розгляду первинної скарги від 03.06.2016р. №3221/10104-36600109, яким було скасовано на 29016,00грн. суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену податковим повідомленням-рішенням форми Р від 05.04.2016р. №0000442202, Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено та надіслано позивачу нове податкове повідомлення-рішення від 14.06.2016р. №0000072200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 4838035,50грн., з яких за основним платежем - 3225357,00грн. та за штрафними санкціями - 1612678,50грн. (т.1 а.с.51)

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з означеним адміністративним позовом.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що до початку проведення позапланової перевірки ТОВ ІТЛ-ГРУП листом від 28.11.2015р. №28/11 повідомило відповідача про крадіжку бухгалтерської та податкової документації (договорів, додатків, ТТН, податкових накладних, рахунків, актів виконаних робіт) за період 2013 - 2014 роки. по взаємовідносинам з ТОВ Дніпрожилбуд , ТОВ Юрга Груп , ТОВ ТД Білецьких , ТОВ ТД Норден Груп , ТОВ ТД Сієна , ТОВ Український центр послуг, ТОВ Сіті-Лайт Україна та надало копію довідки про прийняття і реєстрацію заяви №43/214СО-29 від 25.11.2015р., витяг з кримінального провадження №12015040690004162 (т.8 а.с.50,51).

Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом №9009/10/04-17-15-01 від 09.12.2015р. було надано термін (90-денний) на відновлення документів, який спливав 29.02.2016р.

Заявами від 23.11.2016р. та від 21.03.2016р. позивач повідомив Дніпропетровську ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про здійснення заходів щодо відновлення викраденої податкової документації та просив продовжити строк для її відновлення (т.8 а.с.52-54).

Разом з тим, відповідачем було проведено перевірку за відсутності первинних документів на підставі використаної інформації АІС Податковий блок , єдиного реєстру податкових накладних, звітності ТОВ ІТЛ-Групп , реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, актів перевірок вказаних контрагентів та іншої податкової інформації.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та вищевказаними контрагентами були укладені однотипні договори про надання експедиторських послуг, відповідно до яких на контрагентів позивача покладався обов'язок організувати транспортні перевезення по внутрішнім сполученням, а позивач мав сплатити кошти за надані послуги, а також договори про надання інформаційних послуг, відповідно до яких виконавці (контрагенти) зобов'язувалися на свій ризик, своїми силами та засобами надавати інформаційні та консультаційні послуги замовнику (позивачу) в сфері організації автомобільного перевезення вантажів по внутрішньому та міжнародному сполученні за відповідну плату.

Як пояснив представник позивача, необхідність укладення вищевказаних договорів пов'язана із зобов'язаннями позивача щодо виконання договорів про надання послуг з перевезення вантажів та транспортно-експедиторських послуг, які були укладені останнім з нерезидентами.

На підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами суду надано наступні документи, копії яких долучені до матеріалів справи: договори, акти про надання послуг з додатками, податкові накладні, журнали - ордери і відомості по рахунку 631, акти здачі-прийняття робіт, платіжні доручення тощо (т.а.с.208-251, т.2, т.3, т.4, т.5 , т.6, т.7, т.8 а.с.1-19).

Розрахунки між підприємствами проводилась в безготівковій формі, при цьому, дебіторська/кредиторська заборгованість між позивачем та вищевказаними контрагентами відсутня.

Щодо доводів відповідача про те, що первинна документація та господарські операції є нереальними та не повинні братися судом до уваги, оскільки позивач не надавав цю первинну документацію під час перевірки, суд зазначає, що право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику податків як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Обов'язок суду оцінити відповідні докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є однією з гарантій установлення об'єктивної істини у справі та прийняття правильного рішення у відповідності з вимогами статті 159 КАС.

Також, з урахуванням того, що в силу частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, податковий орган не повинен обмежуватися встановленням формальних умов застосування податкового законодавства, та у випадку сумнівів у правомірності донарахування грошових зобов'язань повинен встановити, дослідити та оцінити усю сукупність обставин, що мають значення для оцінки поведінки платника у сфері оподаткування.

Така позиція висловлена у постановах Вищого адміністративного суду України у справах №К/9991/39128/12, №К/9991/55280/12 від 08 квітня 2015 року.

Крім того, як зазначалося вище, позивач листами від 26.02.2016р. та 21.03.2016р. повідомляв і звертався до відповідача з проханням надати строк для відновлення документів, оскільки останні були викрадені, що підтверджується витягом з кримінального провадження №12015040690004162 (т.8 а.с.51-53).

Відносно посилань відповідача на наявність кримінального провадження №32015040040000039, внесеного до ЄРДР 23.04.2015р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, відповідно до фабули якого, посадові особи ТОВ ІТЛ-ГРУПП складали та вносили до офіційних документів завідомо неправдиві відомості по безтоварним взаємовідносинам з підприємствами, які мають ознаки фіктивності, а саме: ТОВ Дніпрожилбуд , ТОВ Юрга Груп , ТОВ ТД Білецьких , ТОВ ТД Норден Груп , ТОВ ТД Сієна , ТОВ Український центр послуг, ТОВ Сіті-Лайт Україна , тим самим зависили податковий кредит з ПДВ, що призвело до фактичного ненадходження коштів до бюджету у особливо великих розмірах, судом встановлено, що 26.08.2016р. кримінальне провадження №32015040040000039 від 23.04.2015р. за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ ІТЛ-ГРУПП із попередньою правовою кваліфікацією за ч.3 ст.212 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення) закрито, що підтверджується листом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управлвння ДФС у Дніпропетровській області від 09.09.2016р. за №17642/10/04-64-23 Про надання відповіді (т.1 а.с.207).

Дослідивши надані документи, суд зазначає, що їх сукупність є достатньою для фактичного встановлення реальності цих господарських операцій, при цьому, відповідач жодних зауважень щодо виявлення будь-яких порушень у їх складанні не наводив.

Так, податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит, та інші первинні документи за правочинами з ТОВ ТД Білецьких , ТОВ УЦП , ТОВ Юрга Груп , ТОВ ТД Норден Груп , ТОВ ТД Сієна , ТОВ Дніпрожилбуд , ТОВ Сіті-Лайт Україна складені з дотримання обов'язкових вимог до первинних документів, встановлених ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Відсутність ТТН не є безумовною підставою для встановлення відсутності права формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

При цьому Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., не встановлюються правила податкового обліку, а лише встановлюються права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку.

Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення, обумовленого договорами, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними правочинів позивача з ТОВ ТД Білецьких , ТОВ УЦП , ТОВ Юрга Груп , ТОВ ТД Норден Груп , ТОВ ТД Сієна , ТОВ Дніпрожилбуд , ТОВ Сіті-Лайт Україна . Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивності господарської діяльності контрагентів позивача, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України .

Також відповідачем не надано доказів, які б спростовували реальність існування господарських операцій позивача з контрагентами.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Водночас, відповідач, стверджуючи про нереальність господарських операцій, не міг керуватися лише припущеннями. Позиція про те, що останні здійснені без мети настання реальності наслідків, не підкріплена належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх недійсними або вироком суду про визнання вини позивача у фіктивності (нереальності) вчинення господарських операцій.

Зміст укладених позивачем з ТОВ ТД Білецьких , ТОВ УЦП , ТОВ Юрга Груп , ТОВ ТД Норден Груп , ТОВ ТД Сієна , ТОВ Дніпрожилбуд , ТОВ Сіті-Лайт Україна договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагентів та згідно з ними і формував податковий кредит за відповідні періоди.

Виписані вищевказаним контрагентами податкові накладні на підставі укладених з позивачем договорів оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України , що відповідачем не заперечується.

Відповідні податкові зобов'язання та податковий кредит по взаємовідносинам з вказаними контрагентами були задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, що відповідачем також не заперечується.

Щодо доводів відповідача про те, що згідно з отриманою податковою інформацією контрагенти позивача та їх контрагенти перебувають у стані припинення (ліквідовано, закрито), не подають податкову звітність, не мають трудових ресурсів, активів, складських приміщень, транспорту та устаткування тощо, суд зазначає, що як на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, останні знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також, були платниками податку на додану вартість.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків - одержувачів товарів - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Окрім викладеного, акт перевірки не містить даних про ліквідацію підприємств у періодах, які перевірялися, їх виключення з ЄДРПОУ, чи про те, що установчі документи, свідоцтво про реєстрацію їх як платників ПДВ та свідоцтво про державну реєстрацію були визнані недійсними на момент здійснення господарських операцій.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач неправомірно занизив податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ТД Білецьких , ТОВ УЦП , ТОВ Юрга Груп , ТОВ ТД Норден Груп , ТОВ ТД Сієна , ТОВ Дніпрожилбуд , ТОВ Сіті-Лайт Україна , оскільки правочини, укладені з цими контрагентами, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є неможливість встановлення ланцюгу постачання між вищевказаним підприємствами та їх контрагентами, суд зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Водночас, навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Таким чином, посилання контролюючого органу на акти перевірок контрагентів позивача, як на доказ нереальності укладених угод, є необґрунтованими.

З огляду на означене, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення форми Р від 14.06.2016р. №0000072200, а, отже, про його скасування.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що на підставі ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 72570,50грн., понесені позивачем, підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІТЛ-ГРУП до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми Р від 14.06.2016р. №0000072200.

Стягнути з Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІТЛ-ГРУП (код ЄДРПОУ 37865529) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 72570,50грн. (сімдесят дві тисячі п'ятсот сімдесят гривень 50 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова