Постанова

від 06.04.2017 по справі 802/471/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 квітня 2017 р. Справа № 802/471/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до ТОВ "Вестейт" про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до ТОВ "Вестейт" (далі – ТОВ "Вестейт", відповідач) про стягнення податкового боргу за рахунок коштів на банківських рахунках.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 1191708,46 грн., яка виникла внаслідок несвоєчасної сплати податку на прибуток приватних підприємств.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи в письмовому провадження (вх.№8462 від 06.04.2017 р.). Одночасно зазначив, що позов підтримує у повному обсязі.

На думку суду, поданою заявою представник фактично висловив свою згоду на розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення поштової кореспонденції за адресою місця реєстрації, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Однак, повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до суду із відміткою поштового відділення зв'язку: "вибули".

Згідно з частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За наведених вище обставин, враховуючи направлення судової кореспонденції відповідачу за місцем реєстрації, вважається, що останній належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Згідно частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, враховуючи клопотання представника позивача та належне повідомлення відповідача, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін, відповідно до положень частини шостої статті 128 КАС України. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

ТОВ "Вестейт" як юридична особа зареєстровано Вінницьким міським управлінням юстиції 21.11.2011 року та перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області , як платник податків з 22.11.2011 року.

З 25.08.2016 по 31.08.2016 року посадовими особами ГУ ДФС у Вінницькій області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку щодо дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Вестейт" за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015р., за результатами якої складено акт №137/1401/37980177 від 01.09.2016 р.

За наслідком проведеної перевірки та складеного акту податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0003441401, №0003451401 від 20.10.2016 року, якими збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток приватних підприємств і визначено штрафні санкції та відповідно до картки обліку платника податків за ТОВ "Вестейт" рахується податковий борг за даним платежем в розмірі 1 001 301 гривень. Окрім того, податковим органом нараховано пеню у зв'язку із невиконання грошового зобов'язання в сумі 190 407, 46 грн.

В подальшому, податковим органом сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу №18780-17 від 01.12.2016 року.

Однак, визначена сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов'язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов'язання платника податків, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В свою чергу, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 п.14.1.ст.14 ПК України ).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 49.2 статті 49 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пункту 120.1 статті 120 ПК України, передбачено, що за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення,тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Окрім того, законодавець передбачив підстави нарахування податковим органом пені.

Так, відповідно до пункту 129.1.2 статті 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (п.58.1 статті 58 ПК України).

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно положень підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що податковий борг відповідачем не сплачений, суд доходить висновку про наявність підстав для його стягнення з рахунків платника податків в сумі 1191708,46 грн.

У відповідності до норм статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Вестейт" (м. Вінниця, вул.Поліни Осипенко, буд. 9, оф.210, код ЄДРПОУ 37980177) податковий борг з податку на прибуток в сумі 1 191 708,46 грн. ( один мільйон сто дев'яносто одна тисяча сімсот вісім гривень 46 копійок ) з рахунків платника податків у банках в дохід бюджету.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Воробйова Інна Анатоліївна