Постанова

від 22.03.2017 по справі 819/327/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/327/17

22 березня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Білоус І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до Сільськогосподарського кооперативу "Злагода" про відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Козівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі – Козівське об'єднане УПФУ Тернопільської області, Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського кооперативу «Злагода» (далі – СГК «Злагода» , Відповідач) про відшкодування витрат по виплаті і доставці пенсій.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав заяву про розгляд справи без участі представника Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату та час слухання справи повідомлений належним чином.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи неявку в судове засідання відповідача, та відповідну заяву позивача про розгляд справи без участі представника, - суд, у відповідності до положень частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

          Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

          Сільськогосподарський кооператив «Злагода» зареєстровано в Козівському об'єднаному УПФУ Тернопільської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що у СГК «Злагода» працювали громадяни, яким призначено пенсія на пільгових умовах, відповідно до п.п “б” - “з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” станом на 27.02.2017 р. на загальну суму 4144,01 грн.

Козівське об'єднане УПФУ Тернопільської області проведено та направлено СГК «Злагода» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, станом на 27.02.2017 року, на суму 4144,01 грн.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах СГК «Злагода» не відшкодовані, в зв'язку з чим виникла заборгованість по цих платежах, яка становить 4144,01 грн.

Заборгованість за СГК «Злагода» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” виникла станом на 27.02.2017 р., що підтверджується: розрахунком суми позову по заборгованості щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій станом на 27.02.2017 р. , розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до вимог ст.1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач є платником збору на державне пенсійне страхування і зобов'язаний сплачувати цей збір на рахунок Пенсійного фонду у розмірі та строки, визначені чинним законодавством.

Об'єктом оподаткування, згідно ст. 2 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. “а”, п.п “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів “б” - “з” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, було врегульовано Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входить до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Отже, обов'язковою умовою для застосування даних норм в частині звільнення відповідача від обов'язку щодо відшкодування пільгових пенсій є статус платника фіксованого сільськогосподарського податку.

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” від 28.12.2014 року № 71-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Таким чином, з врахуванням змін до Податкового кодексу України, у відповідності до вимог Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” з 01.01.2015 року платники, які раніше перебували на обліку, як платники фіксованого сільськогосподарського податку (як у спірному випадку), з 01.01.2015 року зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду суми понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам цих підприємств. Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

          Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах, зокрема для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

Згідно з пунктами 6.4 - 6.5, 6.8 п.6 даної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

          Отже, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій станом на 27.02.2017 року в сумі 4144,01 грн. Позивачем доведено обов'язок СГК «Злагода» проводити відшкодування таких фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому сума заборгованості підлягає до стягнення.

Також суд зауважує, що відповідачем у судовому порядку не оскаржено рішення та дії органів Пенсійного фонду, які стали підставою для направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а отже суми вказані в розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є узгодженими та підлягають до сплати.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути із сільськогосподарського кооперативу "Злагода" на користь Козівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 4 144,0(чотири тисячі сто сорок чотири грн. 01 коп.), які перерахувати за такими реквізитами: р/р № 25601304621045, МФО 338545, філія Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк", код ЄДРПОУ 40377163.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                                                      Білоус І.О.

копія вірна

Суддя                                                                                          Білоус І.О.