Постанова

від 28.03.2017 по справі 810/481/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 року 810/481/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомОбухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області доТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Комплекс-2" простягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в с т а н о в и в:

Обухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Комплекс-2" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 23824,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно даних особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах праці та роботах із особливо важкими умовами праці за списком № 1, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року в розмірі 23824,68 грн.

Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Ухвалою суду від 31.01.2017 відкрито провадження у справі №810/481/17, розгляд якої відповідно до статті 183-2 КАС України здійснюється у порядку скороченого провадження.

Одночасно вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати через відділ документообігу суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Копію вказаної ухвали суду надіслано відповідачу на адресу, яка зазначена у позовній заяві та у Витязі з ЄДР, а саме: 08700, АДРЕСА_1.

Проте, до суду 14.03.2017 повернувся конверт з довідкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те, що до суду повернувся конверт направлений відповідачу за належною адресою, суд, керуючись статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що такий конверт вручений відповідачу належним чином.

На час прийняття рішення у даній справі заперечення проти позову або заява про визнання позову від відповідача до суду не надходили.

Розглянувши подані документи і матеріали, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон України № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Комплекс-2" зареєстровано Обухівською районною державною адміністрацією як юридична особа 28.12.1995.

Як платник страхових внесків Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Комплекс-2" перебуває на обліку в Обухівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області, а отже є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розумінні Закону України №400/97-ВР.

Як вбачається з матеріалів справи, працівнику підприємства було призначено пенсію на пільгових умовах на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Так, позивач направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України № 1788-XII, загальний розмір фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року, становить 23824,68 грн.

Так, до складу витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, включено кошти на виплату пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 в сумі 23824,68 грн.

Проте, вищезазначені розрахунки повернулись до позивача у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про причини повернення форми №20, копії яких наявні в матеріалах справи.

Однак, відповідачем за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року відшкодування витрат позивача на доставку та виплату пільгових пенсій відповідно до списку №1 не здійснювалось, то загальна сума заборгованості за вказаний період становить 23824,68 грн.

При цьому, доказів оскарження вказаних розрахунків відповідачем суду не надано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами щодо відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах, суд зазначає таке.

Приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України № 1788-XII.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, зазначеною нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 1 Закону України № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, грошові кошти, які сплачуються суб'єктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України № 1788-XII, є страховими внесками, у розумінні Закону України № 1058-IV.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.9 розділу 6 Інструкції).

Згідно пункту 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Як свідчать наявні матеріали справи, відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України № 1788-XII, загальний розмір фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року становить 23824,68 грн.

Вищезазначена заборгованість підтверджується: карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01.09.2015 по 21.12.2016, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з вересня 2015 року по грудень 2016 року, розрахунком фактичних витрат на виплату пільгових пенсій по списку №1 з вересня 2015 року по грудень 2016 року.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що доказів оскарження відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №1 за вказаний період суду не надано.

На підставі викладеного, судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, у вказаному вище розмірі.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Статтями 14, 15 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості, відповідачем суду надано не було.

Слід також зазначити, що доказів оскарження відповідачем відповідних рішень про призначення пільгових пенсій або дій чи бездіяльності з їх виплати відповідачем суду також не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в розмірі 23824,68 відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 94, 158 - 163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Комплекс-2" (код ЄДРПОУ 13703766) на користь Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 22201265) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 1 за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року в сум 23824 (двадцять три тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 68 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Балаклицький А. І.