Постанова

від 22.05.2007 по справі 2-1567/06

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем

України

15.05.2007 р.                                                                     

справа №2-1567/06

Донецький апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Діброви  Г.І.

суддів

Дзюби  О.М. , Стойка  О.В.

за участю представників сторін:

від позивача:

ОСОБА_1 - паспорт серія НОМЕР_1,

від відповідача:  від ТОВ "БАУСТАНДАРТ":

ОСОБА_2 - паспорт серія НОМЕР_2

ОСОБА_3- за дов. № НОМЕР_3,  ОСОБА_4 -

за дов. № НОМЕР_4 ОСОБА_5 - за дов. б/н від ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

 Від Управління державної реєстрації

Донецької міської Ради:

 не з"явився

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_2, м Донецьк

На рішення  Ворошиловського районного суду                                    м.

Донецька

від

21.12.2006 року

по справі

№2-1567/06 (суддя Коновалов В.В.)

за позовом

ОСОБА_1, м. Донецьк

до

про         та за зустрічним

позовом  до  про       За участю третьої особи, яка заявляє

самостійні вимоги на предмет спору За участю третьої особи без

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_2, м Донецьк визнання

недійсним змін до установчих документів ТОВ "Баустандарт" та їх

державну реєстрацію, Договору купівлі-продажу частини частки у Статутному

капіталі (фонді) ТОВ "Баустандарт", визнання договору підряду

№НОМЕР_7. укладеним між сторонами, стягнення оплати за виконання робіт, пені

та моральної шкоди ОСОБА_2,                                      

м. Донецьк ОСОБА_1,                                       м.

Донецьк зобов"язання провести державну реєстрацію відповідних змін до

установчих документів ТОВ "Баустандарт" у зв"язку з виходом

ОСОБА_2 зі складу учасників, визначення в натурі розміру частини вартості

майна та частини прибутку, що підлягає виплаті при виході зі складу учасників

Товариства, та зобов"язання провести такі виплати, стягнення моральної

шкоди, стягнення витрат на надання правової допомоги та зобов"язання

спростувати  недостовірну інформацію

про непроведення з  ОСОБА_1 розрахунку

за придбану частину частки у Статутному фонді Товариства з обмеженою

відповідальністю «БАУСТАНДАРТ», м. Донецьк 

Управління державної реєстрації Донецької міської Ради, м. Донецьк

ВСТАНОВИВ:

У 2006 році позивач, ОСОБА_1, м. Донецьк,  звернувся з позовною заявою до

Ворошиловського районного суду м. Донецька 

до ОСОБА_2, м. Донецьк про визнання внесених змін до установчих

документів ТОВ «БАУСТАНДАРТ»недійсними.

Позивачем, ОСОБА_1, на адресу

Ворошиловського районного суду       м.

Донецька, було надано заяву про зміну підстав та предмету позову від 06.10.06

р., в якій  позивач просив суд:

- визнати недійсним протокол

загальних зборів учасників Товариства                № НОМЕР_5, на якому було

прийнято рішення про продаж частини частки у Статутному капіталі громадянину

ОСОБА_2 в частині відступу частини частки у Статутному капіталі (фонді)

Товариства  ОСОБА_1, а саме 50% (що

дорівнює 26000,00 грн.), на користь ОСОБА_2 за номінальною вартістю (пункт 1

протоколу);

- визнати недійсним протокол

загальних зборів учасників Товариства                  № НОМЕР_5 у частині прийняття

до складу учасників Товариства ОСОБА_2 у зв»язку з набуттям ним частки у

Статутному капіталі (фонді) Товариства (пункт 2 Протоколу);

- визнати недійсним Протокол

загальних зборів учасників Товариства                  № НОМЕР_5 у частині визнання

учасником Товариства ОСОБА_2 та визнання за ним частини вкладу учасників у

Статутному капіталі (фонді) Товариства у розмірі 26000,00 грн. та про розподіл

часток у Статутному капіталі (фонді) Товариства між учасниками у розмірі 50% -

ОСОБА_2 (пункт 3 протоколу);

- визнати недійсним протокол

загальних зборів учасників Товариства                  № НОМЕР_5 у частині

прийнятого рішення про відкликання з посади ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 та призначення

виконуючим обов»язки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2

- визнати недійсним договір

купівлі-продажу частини частки у Статутному капіталі (фонді) ТОВ «БАУСТАНДАРТ»,

укладений ІНФОРМАЦІЯ_3 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відступ ОСОБА_1 та придбання

ОСОБА_2 частини частки ОСОБА_1 у Статутному капіталі (фонді) ТОВ «БАУСТАНДАРТ»,

посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу            ОСОБА_6, та зареєстрований в

реєстрі за № НОМЕР_6 на підставі його фіктивності;

- визнати недійсними  зміни до установчих документів та їх державну

реєстрацію, відповідно до яких ОСОБА_2 купив частину частки ОСОБА_1,  а саме 50% (що дорівнює 26000,00 грн.) за

номінальною вартістю, та набув прав учасника Товариства за визначених умов в

протоколі № 02 загальних зборів учасників ТОВ «БАУСТАНДАРТ»;

- стягнути з ОСОБА_2, як сторони,

яка застосувала обман при укладенні правочину, збитки у подвійному розмірі

коштів, витрачених на внесення змін до установчих документів Товариства та їх

державну реєстрацію;

- стягнути з ОСОБА_2, як сторони,

яка застосувала обман при укладенні правочину, моральну шкоду, що завдана у

зв»язку з вчиненням з його боку фіктивного правочину у розмірі 10000,00 грн.;

- витребувати у ОСОБА_2  чи у приватного нотаріуса ОСОБА_6 оригінал

Договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі (фонді) ТОВ

«БАУСТАНДАРТ»від ІНФОРМАЦІЯ_3, так як він був складений у двох примірниках, і

один з яких призначений для зберігання у справах нотаріуса, а другий,

викладений на спеціальному бланку нотаріальних документів, отримав ОСОБА_2;

- витребувати у ОСОБА_2 документи,

що підтверджують витрати на внесення змін до установчих документів Товариства

та їх державну реєстрацію.

Позивачем, ОСОБА_1, м. Донецьк,

було надано на адресу суду додаткову позовну заяву  від 02.11.06 р. до відповідача, ОСОБА_2,   м. Донецьк про визнання договору підряду №

НОМЕР_7. укладеним між сторонами та повністю виконаним; стягнення з ОСОБА_2,                          м. Донецьк на користь

ТОВ «БАУСТАНДАРТ»грошових коштів у розмірі 65176,28 грн. у якості оплати за

виконання  робіт та пені у розмірі

1362835 грн. 08 коп., на загальну суму 1428011 грн. 36 коп.; стягнення з

ОСОБА_2, м. Донецьк на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 10000 грн. 00

коп.

Заявою про уточнення позовних

вимог, наданою ОСОБА_1 та ТОВ «БАУСТАНДАРТ», м. Донецьк, визначено, що сплаті

підлягає сума пені у розмірі 2639 грн. 58 коп. та зазначено, що ТОВ

«БАУСТАНДАРТ»має самостійні вимоги до відповідача ОСОБА_2

27.10.06 р. відповідачем, ОСОБА_2,

м. Донецьк, на адресу Ворошиловського районного суду м. Донецька надано

зустрічну позовну заяву до позивача, ОСОБА_1, м. Донецьк  про зобов»язання ОСОБА_1 належним чином

провести державну реєстрацію відповідних змін, про вихід ОСОБА_2 зі складу

учасників, до установчих документів ТОВ «БАУСТАНДАРТ»; визнання в натурі

розміру частини вартості майна та частини прибутку, що підлягає виплаті ОСОБА_2

при виході зі складу учасників ТОВ «БАУСТАНДАРТ»; зобов»язання ОСОБА_1 провести

виплату ОСОБА_2 частини вартості майна та частини прибутку ТОВ «БАУСТАНДАРТ»в

строк до 01.02.07 р.; стягнення з ОСОБА_1 1690,00 грн., як компенсацію за

заподіяну ОСОБА_2 моральну шкоду; стягнення з ОСОБА_1 витрат ОСОБА_2,

пов»язаних з наданням правової допомоги, в розмірі 2500,00 грн.; зобов»язання ОСОБА_1

спростувати недостовірну інформацію про непроведення з ним розрахунку за

придбану ОСОБА_2 частину частки ТОВ «БАУСТАНДАРТ»,  шляхом публікації оголошення в будь-якому

друкованому виданні Донецького регіону та надання публікації до суду та

позивачу.

Рішенням від 21.12.2006р.

Ворошиловський районний суд                         м. Донецька позовні

вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково. 

Визнав недійсним та скасував протокол загальних зборів учасників ТОВ

«БАУСТАНДАРТ»№ НОМЕР_5 у частині: продажу частини частки у Статутному капіталі

(фонді) Товариства  ОСОБА_1, а саме 50%

(що дорівнює 26000,00 грн.), на користь ОСОБА_2 за номінальною вартістю (п. 1

протоколу), прийняття до складу учасників Товариства ОСОБА_2 у зв»язку з

набуттям ним частки у Статутному капіталі (фонді) Товариства (п. 2 протоколу),

- визнання учасником Товариства ОСОБА_2 та визнання за ним частини вкладу

учасників у Статутному капіталі (фонді) Товариства у розмірі 26000,00 грн., та

про розподіл часток у Статутному капіталі (фонді) Товариства між учасниками у

розмірі 50% - ОСОБА_2 (п. 3 протоколу); визнано недійсним Договір

купівлі-продажу частини частки у Статутному капіталі (фонді) ТОВ «БАУСТАНДАРТ»,

укладений ІНФОРМАЦІЯ_3 між ОСОБА_1 та 

ОСОБА_2 про відступ ОСОБА_1 та придбання ОСОБА_2 частини частки ОСОБА_1

у Статутному капіталі (фонді) ТОВ «БАУСТАНДАРТ», посвідчений приватним

нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, та зареєстрований

в реєстрі за № НОМЕР_6 на підставі його фіктивності; визнані недійсними зміни

до установчих документів  та їх державну

реєстрацію -Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія НОМЕР_8

(номер запису про заміну свідоцтва НОМЕР_9), відповідно до яких ОСОБА_2 купив

частину частки ОСОБА_1, а саме 50% (що дорівнює 26000,00 грн.) за номінальною

вартістю, та набрав прав учасника Товариства за визначених умов в протоколі №

02 загальних зборів учасників ТОВ «БАУСТАНДАРТ»- та скасовано їх державну

реєстрацію; стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі

5000,00 грн.; визнав договір підряду № НОМЕР_7. між  ОСОБА_2 та ТОВ «БАУСТАНДАРТ»укладеним та

повністю виконаним, та стягнув з ОСОБА_2 на користь ТОВ «БАУСТАНДАРТ»грошові

кошти у розмірі 65176,28 грн. у якості оплати -за виконання робіт та пеню у

розмірі 2639,58 грн., на загальну суму -67815,86 грн.; у решті позовних вимог

ОСОБА_1 та ТОВ «БАУСТАНДАРТ»відмовлено. У задоволенні зустрічного позову

ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про покладання зобов»язання на ОСОБА_1 належним чином

провести державну реєстрацію відповідних змін, про вихід ОСОБА_2 зі складу

учасників, до установчих документів ТОВ «БАУСТАНДАРТ», визначення в натурі

розміру частини вартості майна та частини прибутку, що підлягає виплаті ОСОБА_2

при виході зі складу учасників ТОВ «БАУСТАНДАРТ», зобов»язання ОСОБА_1 провести

виплату ОСОБА_2 частини вартості майна та частини прибутку ТОВ «БАУСТАНДАРТ»в

строк до 01.02.07 р., стягнення з ОСОБА_1           1690 грн. як компенсацію за

заподіяну ОСОБА_2 моральну шкоду, витрат ОСОБА_2, пов»язаних з наданням

правової допомоги, в  розмірі 2500 грн.,

зобов»язання ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію про непроведення    з ним розрахунку за придбану               ОСОБА_2 частину частки ТОВ

«БАУСТАНДАРТ», шляхом публікації оголошення в будь-якому друкованому виданні

Донецького регіону та надання публікації до суду та позивачу -відмовлено.

Відповідач, ОСОБА_2, м. Донецьк, не

згоден з прийнятим рішенням,  вважає його

незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального, процесуального права

України та з порушенням правил виключної підсудності.  Відповідач звернувся з апеляційною скаргою до

Апеляційного суду Донецької області, в якій просив рішення Ворошиловського  районного суду м. Донецька від 21.12.06 року

скасувати, а справу направити на новий розгляд до належного суду першої

інстанції, а саме до Київського районного суду м. Донецька.

15.01.07 р. відповідачем,

ОСОБА_2,                м. Донецьк надано

доповнення до апеляційної скарги, яким він просить суд апеляційної інстанції

рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21.12.06 р. по справі №

2-1567/06 скасувати в повному обсязі та направити справу на новий розгляд до

суду першої інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької

області від 05.02.07 р.  у відкритті

апеляційного провадження по справі № 2-1567/06 за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ворошиловського  районного

суду               м. Донецька від

21.12.06 р. за позовом  ОСОБА_1 до                 ОСОБА_2  про визнання недійсними змін до установчих

документів, договору купівлі-продажу, визнання дійсним договору підряду, відшкодування

моральної шкоди,  та за зустрічним

позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов»язання провести державну реєстрацію змін

до Статуту Товариства, стягнення частки вартості майна Товариства,

відшкодування моральної шкоди, відмовлено, у зв»язку з тим, що у відповідності

до п. 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних

спорів»від 15.12.06 р., та який набрав чинності 29.12.06 р., стаття 12 ГПК

України доповнена п. 4 такого змісту: господарським судам підвідомчі справи, що

виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та

його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а

також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що

пов»язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності

цього товариства, крім трудових спорів. За таких обставин, справу                    № 2-1567/06 направлено до

Донецького апеляційного господарського суду, яким ухвалою від  19.02.07 р. порушено провадження по справі та

призначено справу до слухання.

В судовому засіданні, яке

відкладалося, представник заявника повністю підтримав вимоги, викладені в

апеляційній скарзі.

Ухвалою Донецького апеляційного

господарського суду від 03.04.07 р. залучено до участі у справі в якості

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ

«БАУСТАНДАРТ»м. Донецьк та у якості третьої особи без самостійних вимог на

предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Донецької міської Ради,

м. Донецьк, а ухвалою суду від 16.04.07 р. було здійснено заміну Виконавчого

комітету Донецької міської Ради, м. Донецьк на Управління державної реєстрації

Донецької міської Ради, в зв»язку з наданими поясненнями Виконавчого комітету

Донецької міської Ради про те, що державну реєстрацію змін до правоустановчих

документів здійснює Управління державної реєстрації Донецької міської Ради.

13.04.07 р. позивачем, ОСОБА_1, м.

Донецьк,  надано відзив на апеляційну

скаргу та відзив на доповнення до апеляційної скарги, в яких позивач зазначив,

що справа судом загальної юрисдикції розглянута об»єктивно і повно, з»ясовано

всі обставини справи і винесено законне та обґрунтоване рішення відповідно до

норм діючого законодавства, а тому просить рішення Ворошиловського районного

суду  м. Донецька від 21.12.06 р.

залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Через канцелярію суду 16.04.07 р.

представник відповідача, ОСОБА_3, надав доповнення до апеляційної скарги, якими

просив суд апеляційної інстанції рішення Ворошиловського районного суду м.

Донецька скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким:

- у позові ОСОБА_1 та ТОВ

«БАУСТАНДАРТ»до ОСОБА_2 про визнання недійсними змін до Установчих документів

ТОВ «БАУСТАНДАРТ», додаткової позовної заяви про визнання договору підряду

укладеним -відмовити в повному обсязі;

- зустрічний позов ОСОБА_2 про

вихід зі складу учасників, проведення розрахунків та відшкодування моральної

шкоди задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи без

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління державної

реєстрації Донецької міської Ради, м. Донецьк, до судового засідання не

з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи

був повідомлений належним чином. Явка сторін ухвалою суду не була визнана

обов»язковою, тому справу розглянуто відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, за

наявними в ній матеріалами.

Третя особа з самостійними вимогами

на предмет спору ТОВ «БАУСТАНДАРТ», м. Донецьк, в судовому засіданні підтримала

свої заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідачем не виконані вимоги

суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі від 03.04.07 р., не надані

витребувані докази.

Позивачем на виконання вищевказаної

ухвали в судовому засіданні  надані

витребувані документи.

У судовому засіданні апеляційної

інстанції від 15.05.07 р. сторонами було надано клопотання щодо скасування

рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька по справі № 2-1567/06 від

21.12.2006р., припинення провадження та 

затвердження мирової угоди по справі                  № 2-1567/06.

Судовою колегією вищенаведене

клопотання сторін розглянуто та відхилено, оскільки у апеляційної інстанції

немає підстав як для затвердження мирової угоди, так і для припинення

провадження по справі у розумінні ст. 103 ГПК України (після перегляду рішення

суду тільки при наявності підстав, передбачених нормами ст. 104 ГПК України,

апеляційна інстанція наділена повноваженнями щодо скасування процесуального

акту). Крім того, зміст мирової угоди містить в собі умови відмов позивача та

відповідача від позову та зустрічного позову, що можливо тільки до моменту

прийняття рішення судом загальної юрисдикції. Господарський суд не затверджує

мирову угоду, якщо вона не відповідає Закону, або за своїм змістом є такою, що

не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода

остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова

угода не може вирішувати питання про права і обов»язки сторін, які можуть

виникнути у майбутньому.

Судова колегія Донецького

апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну

скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів,

що знаходяться в матеріалах справи  №

2-1567/06, та наданих сторонами та третьою особою пояснень.

Колегія суддів Донецького

апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну

“Про судоустрій” та ст.101 ГПК України на підставі встановлених фактичних

обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи

щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та

процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до статті 101

Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи

апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає

справу.

Апеляційний господарський суд не

зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість

рішення суду загальної юрисдикції у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови

Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”,

рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального

законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у

відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до

даних правовідносин, а за їх відсутності 

- на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із

загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в

якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини

справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і

підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до пп. 2,3,4 ст. 129

Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників

судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини,

змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у  доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 4-2 ГПК України,

правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх

учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських

судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть

участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду

доказами.

Заслухавши пояснення представників

сторін та третіх осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши

юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши

правильність застосування судом загальної юрисдикції норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає

задоволенню, оскільки оскаржене рішення відповідає вищевикладеним вимогам,

виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи,

відповідно до Статуту ТОВ «БАУСТАНДАРТ»від 20.01.05 р. та довідки ТОВ

«БАУСТАНДАРТ»від 28.01.06 р., ТОВ «БАУСТАНДАРТ»створено згідно рішення учасника

Товариства ОСОБА_1 № НОМЕР_10, п. 3 визначено розмір Статутного капіталу

(фонду) Товариства у сумі 52000 грн. та вклад здійснено майном (насос

штукатурний PFTG-54 вартістю 52000 грн. відповідно до п. 4 рішення).

У відповідності до п. 6 рішення,

ІНФОРМАЦІЯ_4 Товариства була призначена ОСОБА_7, яка 20.01.05 р. прийняла, а

учасник Товариства ОСОБА_1 передав до Статутного капіталу (фонду) Товариства

Насос штукатурний PFTG-54 вартістю 52000 грн., що належить йому на праві

власності.

З Акту прийому -передачі майна до

Статутного капіталу (фонду)             

ТОВ «БАУСТАНДАРТ»від 20.01.05 р. вбачається, що учасник Товариства

ОСОБА_1 передав, а ТОВ «БАУСТАНДАРТ» в особі ІНФОРМАЦІЯ_4              ОСОБА_7, уповноваженої рішенням

учасника Товариства № 01 від 20.01.05 р., прийняла майно, що є вкладом учасника

до Статутного капіталу (фонду) Товариства -насос штукатурний PFTG-54 вартістю

52000 грн. Майно, що вноситься до Статутного капіталу (фонду), належить

учаснику на праві власності.

Даними бухгалтерського обліку

встановлено розмір Статутного капіталу 52000,00 грн. та надходження внеску від

засновника в рахунок його вкладу в Статутний 

капітал.

Статтею 4 Закону України «Про

господарські товариства»Товариства з обмеженою відповідальністю  створюються і діють на підставі Установчого

договору і Статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид

Товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників,

найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду,

порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства

та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, щодо яких необхідна

кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів

та порядок ліквідації і реорганізації Товариства. Установчі документи

Товариства з обмеженою відповідальністю повинні 

містити відомості, передбачені 

ст. 51 вищезазначеного Закону, відсутність зазначених відомостей в

Установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації

Товариства.

Згідно ст. 51 вищенаведеного

Закону, встановлені  особливості змісту

установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю, і крім

відомостей, передбачених ст. 4 Закону, повинні містити відомості щодо розміру

часток кожного учасника, розміру, складу та порядку внесення ними вкладів.

Статтею 52 Закону передбачено, що

до моменту реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю  кожен учасник зобов»язаний внести до

Статутного фонду не менше 30% вказаного в установчих документах вкладу,

внесення до статутного фонду грошей повинно бути підтверджено документами,

виданими банківською установою. Учаснику Товариства з обмеженою

відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво

Товариства.

У відповідності до ст. 12 Закону

встановлено, що Товариство є власником майна, переданого йому засновниками і

учасниками у власність.

Статтею 53 Закону передбачено

відступлення  частки (її частини) у

статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю. Учасник Товариства з

обмеженою відповідальністю  може, за

згодою решти учасників, відступити свою частку (її частину) одному чи кільком

учасникам цього ж Товариства, а якщо інше не передбачено установчими

документами, то і третім особам. У разі передачі частки (її частини) третій

особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов»язків, що

належали учаснику, який відступив її повністю або частково. Статтею 54 Закону

передбачено оплату вартості  майна

при  виході учасника з Товариства з

обмеженою відповідальністю. У разі виходу учасника з Товариства з обмеженою

відповідальністю, йому виплачується вартість частини майна Товариства,

пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата проводиться після

затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12

місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою  Товариства 

вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного

Товариством у даному році до моменту його виходу.

У відповідності до ст. 100 ЦК

України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може

окремо передаватися іншій особі. Статтею 115 ЦК України визначено, що

господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками

товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Частиною 2

цієї ж статті визначено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу

господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або

майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не

встановлено Законом.

Як вбачається з матеріалів справи,

а саме: з довідки бухобліку за лютий 2006 р., балансу Товариства станом на

01.10.06 р., картки «Рахунка НОМЕР_11», прибуткової накладної-ордеру №НОМЕР_12,

копії касової книги за період з  28.02.05

р. по 28.04.06 р., рішення № НОМЕР_10, протоколу загальних зборів учасників ТОВ

«БАУСТАНДАРТ»№ НОМЕР_5, бухгалтерської довідки НОМЕР_13, ТОВ «БАУСТАНДАРТ» було

створено згідно Рішення № НОМЕР_10 учасником товариства  ОСОБА_1.

Пунктом 3 Рішенням № НОМЕР_10

визначено, що розмір Статутного капіталу (фонду) Товариства з обмеженою

відповідальністю «БАУСТАНДАРТ»становить 52000,00 грн. Відповідно до п. 4

Рішення вклад до Статутного капіталу було здійснено майном, а саме насосом

штукатурним PFTG-54 вартістю 52000,00 грн. Згідно п. 6 Рішення,  ІНФОРМАЦІЯ_4 Товариства було призначено

ОСОБА_7, яка 20.01.05 р. прийняла, а учасник Товариства ОСОБА_1 передав до

Статутного капіталу (фонду) Товариства насос штукатурний PFTG-54 вартістю

52000,00 грн., який належав йому на праві власності, та про що  ОСОБА_1 видано відповідне свідоцтво. Таким

чином, ОСОБА_1 є єдиним учасником, який сформував Статутний капітал. Головним

бухгалтером ОСОБА_8 було відображено у бухгалтерській довідці за лютий 2006 р.,

що Статутний капітал (фонд) складається з насосу штукатурного PFTG-54 вартістю

52000,00 грн., що відображено у бухгалтерському обліку Товариства, та про

надходження внеску -насосу штукатурного 

PFTG-54  від засновника ОСОБА_1 в

рахунок його вкладу в Статутний капітал -52000,00 грн., інших надходжень

грошових коштів та змін у бухгалтерський облік не внесено.

Відповідно до умов договору купівлі

-продажу частини частки у Статутному капіталі (фонді) ТОВ «БАУСТАНДАРТ»від

ІНФОРМАЦІЯ_3, що є наявним в матеріалах справи, ОСОБА_1 відступив, а ОСОБА_2

придбав частину частки ОСОБА_1 у Статутному капіталі (фонді) ТОВ «БАУСТАНДАРТ»,

на підставі рішення Загальних зборів учасників Товариства (Протокол Зборів

учасників № НОМЕР_5). Право власності на частку у ОСОБА_1 підтверджується

Статутом ТОВ «БАУСТАНДАРТ», зареєстрованим Виконкомом Донецької міської ради

27.01.05 р. Розмір частки учасника, що відступається, становить 50% Статутного

капіталу (фонду) товариства, що рівнозначно 26000,00 грн. у відповідності до

Установчих документів.

Відповідно до п. 7 договору, за

домовленістю сторін вказану частку відступлено за номінальною вартістю 26000,00

грн., в якому зазначено, що ОСОБА_2 сплатив її ОСОБА_1 до підписання договору.

Пунктом 8 встановлено, що для

здійснення фактичної передачі частини частки ОСОБА_1 зобов»язується надати

ОСОБА_2 необхідні документи на переоформлення частини частки у Статутному

капіталі (фонді) Товариства.

Пунктом 10 договору зазначено, що

ОСОБА_2 з моменту придбання частини частки у статутному капіталі (фонді)

зобов»язується виконувати вимоги установчих документів Товариства, а також

нести обов»язки учасника, що випливають із статутних документів та чинного

законодавства. У разі виникнення суперечок при укладенні та виконанні договору,

вони вирішуються в судовому порядку. Даний договір посвідчений нотаріально

приватним нотаріусом ОСОБА_6, яка надала пояснення від 11.04.07 р. про

здійснення нею дій відповідно до вимог 

законодавства при посвідченні договору, але з цих пояснень вбачається, що

факт передачі грошових коштів від покупця до продавця вона не засвідчувала і

про це їй було відомо тільки з усних пояснень фізичних осіб.

Судом загальної юрисдикції

правомірно встановлено, що у договорі не відображено місце, час та у який

спосіб була здійснена ОСОБА_2 оплата за викуплену частку, у  зв»язку з чим наведений договір не відображає

факту передачі грошей, або якогось іншого способу розрахунку за придбану частку

між учасниками та Товариством. Оскільки                 ОСОБА_1 заперечує проти сплати

йому грошей, а Товариство надало докази про відсутність такої сплати на рахунок

Товариства (довідка бухгалтерського обліку підприємства за період з 20.01.05 р.

по лютий 2006 р.), тобто відсутні дані щодо викупу частки у Статутному капіталі

(фонді) Товариства та їх відображення у бухгалтерському обліку підприємства,

ОСОБА_2 не надано доказів про передачу грошей ОСОБА_1 чи самому Товариству у

рахунок сплати за частку у Статутному капіталі (фонді) Товариства, то позовні

вимоги ОСОБА_1 правомірно задоволені судом загальної юрисдикції, а договір правомірно

визнано недійсним, як такий, що вчинений під впливом обману.

Судовою колегією відхилені доводи

заявника апеляційної скарги щодо продажу позивачем відповідачеві тільки права і

неможливості відображення такої операції в бухгалтерському обліку підприємства

в зв»язку з безпідставністю. У разі придбання фізичною особою частини в

Статутному капіталі повинні бути письмові докази передачі грошових коштів

підприємству або фізичній особі.

Таким чином, судом загальної

юрисдикції правомірно зазначено, що відступлення (продаж) частки ОСОБА_1 у

статутному фонді Товариства ОСОБА_2 не відбулось і в цій частині не відбулось

передачі права власності на частку у Статутному капіталі від ОСОБА_1 до

ОСОБА_2, оскільки з боку останнього порушені вимоги розрахунків з Товариством і

у нього не виникло корпоративного права 

на частку у Статутному капіталі (фонді) Товариства, що визначено п. 1.8

ст. 1 Закону України «Про оподаткування»- право власності на статутний фонд

(капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління,

отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у

разі її ліквідації у відповідності до чинного законодавства, незалежно від

того, створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства,

заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, чи в інших

організаційно-правових формах. Відсутність виникнення у Задорожного права на

частку у Статутному фонді також витікає з того, що не були виконанні вимоги

Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,

капіталу, зобов»язань і господарських операцій підприємств і організацій»,

відповідно до вимог якої в Україні встановлюються призначення і порядок ведення

рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису

інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов»язань та факти

фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних

осіб незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності.

У Рахунку «Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов»язань»Товариства, який

призначений для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидностей

власного капіталу -статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого,

неоплаченого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових

надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів і

Рахунку 40 «Статутний капітал», призначеного для обліку та узагальнення

інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства, не відображені

дані щодо змін у статутному капіталі 

(фонді), а саме за кредитом рахунку 40 «Статутний капітал»не відображені

зміни у статутному капіталі у зв»язку з покупкою частки учасника третьою особою

-ОСОБА_2

За таких підстав, апеляційна інстанція

погоджується з висновком суду загальної юрисдикції, що реєстрація змін до

Установчих документів не відповідає вимогам Закону України «Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», у відповідності до

якого реєструються зміни в Установчих документах юридичних осіб, а саме: при

зміні будь-яких відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а до

таких належать дані про участь у Статутному капіталі осіб, суб»єкт

підприємницької діяльності має повідомити про це орган державної реєстрації. У

зв»язку з тим, що зміни вносились до установчих документів  юридичної особи стосовно зміни складу

учасників, розміру часток учасників, тощо, які 

не відбулись фактично, то 

повідомлення -всі надані документи у підтвердження цих змін не

відповідали фактичним  обставинам

щодо  викупу частки у статутному

капіталі, тобто за відсутністю внеску з боку ОСОБА_2 до Статутного капіталу

(фонду) Товариства. Тому судом загальної юрисдикції за наявністю цих підстав

правомірно визнано такими, що не відповідають дійсності -рішення зборів

учасників, зміни до Статуту, протокол № 02 загальних зборів учасників

Товариства та договір купівлі-продажу частини частки  у статутному капіталі (фонді) ТОВ

«БАУСТАНДАРТ». Оскільки, ОСОБА_2 не вніс до Товариства відповідні гроші та не

викупив частку  у Статутному капіталі, то

у нього не виникло право на частку у Статутному капіталі (фонді), а всі надані

державному реєстратору документи не відповідають дійсності, тому  правомірно скасовані судом загальної

юрисдикції.

Як вбачається з матеріалів справи,

ОСОБА_2 у встановленому законодавством порядку гроші до Статутного капіталу

(фонду) ТОВ «БАУСТАНДАРТ»не внесені, ніяких доказів по сплаті грошей Товариству

не надано, а тому ОСОБА_2 не набув прав та обов»язків учасника Товариства. У

зв»язку з чим протокол, договір, реєстрацію змін до статутних документів ТОВ

«БАУСТАНДАРТ»та видане про це Свідоцтво правомірно визнано судом недійсними та

скасовано, а вимоги зустрічної позовної заяви 

визнано безпідставними.

Щодо укладеної між ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 угоди, то апеляційна інстанція погоджується з висновком суду загальної

юрисдикції, що, оскільки відповідачем не було виконано основних вимог по

укладенню договору, а саме не внесена частка у статутний фонд, то відображення

у договорі цього факту не відповідає дійсності. Оцінюючи докази по справі, а

саме: Статут ТОВ «БАУСТАНДАРТ», свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ

«БАУСТАНДАРТ», довідку про включення до ЄДРПОУ, договір купівлі-продажу частки

у Статутному капіталі ТОВ «БАУСТАНДАРТ», заяви про вихід зі складу учасників

ТОВ «БАУСТАНДАРТ», суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з цих

документів не вбачається того, що ОСОБА_2 сплатив або Товариству, або особисто

ОСОБА_1 розмір відступленої на його користь частки у Статутному капіталі (фонді).

До того ж, перед тим, як вносити зміни до Статутних документів, відповідач,

ОСОБА_2, повинен був внести суму грошей, відповідно до розміру частки у

Статутному капіталі (фонді) Товариства, яку йому відступив ОСОБА_1 і отримати

про це відповідні документи банку та свідоцтво Товариства. Такі докази у

відповідача та в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з вищезазначеної

угоди, в порушення ст. 31 Закону України «Про господарські товариства», з факту

вчинення правочину витікає його здійснення без виконання обов»язкової умови

щодо фактичного одержання Товариством  у

власність коштів від ОСОБА_2, тобто без викупу ним частки у Статутному фонді. У

відповідності до приписів ст. 236 ЦК України 

правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Підставою недійсності правочину

є  недодержання  в 

момент вчинення  правочину  стороною 

(сторонами) вимог,  які

встановлені частинами першою - третьою, 

п'ятою та  шостою  статті 

203  ЦК України.

Згідно ч.5 ст. 203 ЦК України,

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що

обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК

України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману

щодо обставин,  які мають істотне

значення, такий  правочин  визнається 

судом недійсним.

Судом загальної юрисдикції

помилково застосовані норми ЦК УРСР 1963 р., але це не вплинуло на

правомірність прийнятого рішення.

Законом України «Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»скасування державної реєстрації

суб»єкта підприємницької діяльності -юридичної особи здійснюється органом

державної реєстрації за заявою власника (власників) або уповноваженого ним

(ними) органів, а  також на підставі

рішення суду. Оскільки, продаж (відступлення) корпоративних прав від ОСОБА_1

до                ОСОБА_2 не відбувся

(останній не вніс кошти до Статутного фонду), то право власності на частку в

статутному фонді від однієї особи до іншої не відбулось. Зміни в Установчих

документах Товариства щодо складу учасників Товариства та їх часток суд

правомірно визнав недійсними, а здійснену державну реєстрацію цих змін

правомірно визнав як таку, що підлягає скасуванню. Незважаючи на те, що ОСОБА_2

був ІНФОРМАЦІЯ_4 Товариства і зобов»язаний був відповідно до протоколу загальних

зборів учасників Товариства № НОМЕР_5 здійснювати відповідний контроль щодо

внесення необхідних записів в аналітичному обліку до рахунку 40 «Статутний

капітал»ТОВ «БАУСТАНДАРТ»,   таких

записів внесено не було, що свідчить про те, що зміни складу і розміру вкладів

учасників Товариства не відбулися, а тому у ОСОБА_2 не виникло корпоративних

прав, на підставі яких він мав би право на 

отримання частки у Статутному фонді та інші права при вибутті з

Товариства. У зв»язку з чим, ОСОБА_2 у задоволенні зустрічного позову до

ОСОБА_1 про зобов"язання провести державну реєстрацію відповідних змін до

установчих документів ТОВ "Баустандарт" у зв"язку з виходом

ОСОБА_2 зі складу учасників, визначення в натурі розміру частини вартості майна

та частини прибутку, що підлягає виплаті при виході зі складу учасників

товариства, та зобов"язання провести такі виплати, стягнення моральної

шкоди, стягнення витрат на надання правової допомоги та зобов"язання

спростувати  недостовірну інформацію про

непроведення з розрахунку за придбану частину частки у статутному фонді судом

загальної юрисдикції правомірно відмовлено.

В результаті порівняння наявних в

матеріалах справи Статутів ТОВ «БАУСТАНДАРТ», затверджених Рішенням Учасника №

1 від 20.01.05 р. та Загальними зборами Учасників № НОМЕР_5 судом встановлено,

що у першому Статуті, у ст. 1.5 місцезнаходження Товариства визначено наступним

чином: «Україна, 83052,  м. Донецьк, вул.

50-ї Гвардійської дивізії, буд. 17», тоді як у другому екземплярі таких

відомостей не має і це є безумовною підставою для скасування державної

реєстрації зміненого Статуту.

          Статтею 89 ЦК України передбачено, що

юридична особа підлягає реєстрації  в

порядку, передбаченому законодавством. Порушення встановленого  законом порядку створення юридичної особи або

невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у

державній реєстрації юридичної особи. Частиною 4 ст. 89 ЦК України зазначено,

що до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову

форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління,

філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені у

відповідності до Закону. Частиною 5 цієї ж статті зазначено, що зміни до

установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня

їх державної реєстрації.

          У відповідності до ст. 93 ЦК України,

місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до

установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Згідно ст. 8 Закону України «Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»(в редакції,

що діяла на момент реєстрації Статуту від 18.08.05 р.), встановлені вимоги до

оформлення документів, що подаються державному реєстратору. Установчі документи

(установчий акт, статут або установчий договір, положення) юридичної особи

повинні містити відомості, передбачені Законом, тобто про місцезнаходження

юридичної особи. Статтею 9 Закону передбачено, що у бланку свідоцтва про державну

реєстрацію юридичної особи зазначаються: найменування юридичної особи;

ідентифікаційний код ЄДРПОУ; місцезнаходження юридичної особи та інше. Частиною

6 ст. 9 зазначено, що зміна Свідоцтва про державну реєстрацію проводиться у

разі внесення змін до відомостей про юридичну особу, якщо ці зміни пов»язані зі

зміною  місцезнаходження юридичної особи.

          Статтею 17 Закону України «Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»встановлені

відомості про юридичну особу, які включаються до Єдиного державного реєстру

шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних карток. Статтею 2

цієї ж статті встановлено, що  в Єдиному

державному реєстрі містяться наступні відомості щодо юридичної особи:

місцезнаходження юридичної особи, дані про розмір статутного фонду (статутного

або складеного капіталу), у тому числі частки кожного  із засновників (учасників), а також розмір

сплаченого статутного фонду (статутного або складеного капіталу) на дату

проведення державної реєстрації та дату закінчення його формування.

Як правомірно встановлено судом

загальної юрисдикції, оплату до Статутного капіталу (фонду) у якості викупу

частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 не вніс; адреса юридичної особи у новій редакції

статуту не вказана, а тому державна реєстрація не відповідає вимогам закону, у

зв»язку з чим  правомірно скасована судом

загальної юрисдикції.

          У відповідності до ст. 6.1 Статуту

-Статутний  капітал Товариства

складається з вартості вкладів його учасників. Відповідно до цього припису Статуту

ОСОБА_2 повинен був  внести свою частку

вкладу до Статутного капіталу (фонду) у зв»язку з домовленістю про викуп частки

у ОСОБА_1 Статтею 6 Статуту зазначено, що не допускається звільнення учасника

Товариства від обов»язку внесення вкладу до Статутного капіталу (фонду)

Товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до Товариства. Відповідно до

ст. 5.2.2 Статуту Учасники 

Товариства  зобов»язані вносити

вклади у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені у Статуті, у

відповідності до діючого законодавства. Відповідно до ст. 13.1 Статуту від

20.01.05 р. джерелом формування фінансових ресурсів Товариства є прибуток,

кошти, одержані від  продажу цінних

паперів, внески учасників, інші не заборонені чинним законодавством

надходження. Статтею 13.3 передбачено, що розрахунки за свої зобов»язання з

іншими юридичними особами і громадянами здійснюються відповідно до правил,

встановлених відповідно до законодавства Національним банком України. Таким

чином, для викупу частки ОСОБА_1 у Статутному капіталі Товариства, ОСОБА_2

повинен був зробити внесок до Статутного фонду грошима. Такі операції він мав

право та обов»язок зробити, сплативши кошти через касу Товариства або через

банківську установу, а Товариство в свою чергу, відповідно до прийнятих рішень,

повинно було прийняти  ці кошти до

Статного капіталу, відобразити ці операції у бухгалтерському обліку. Саме такі

дії  є підставою для виникнення права на

частку у Статутному капіталі у ОСОБА_2 шляхом переходу цього права від ОСОБА_1

до нього. Після цього вирішується питання щодо видачі отриманих коштів ОСОБА_1,

який мав втратити своє право на частку у Статутному фонді. Такі операції щодо

викупу частки учасника саме у Статутному фонді Товариства виконані не були, а

тому всі дії по складанню у подальшому документів для державної реєстрації змін

у Статутних документах Товариства не відповідали задекларованому у них

положенню щодо здійснення відповідних розрахунків з боку ОСОБА_2 Тому судом

загальної юрисдикції правомірно такі документи та саму реєстрацію визнано

недійсними та  скасовано.

          При вирішенні позову в частині

відшкодування моральної шкоди,  суд

загальної юрисдикції правомірно виходив з того, що  незаконними діями ОСОБА_2 дійсно завдано

шкоду ОСОБА_1, як засновнику та керівнику Товариства.

Діями відповідача причинено

моральну шкоду ОСОБА_1 через штучно створювану відповідачем ситуацію, відмову у

виконанні належних йому обов»зків в якості учасника Товариства на момент  наміру позивача спільно з ним  працювати у ТОВ «БАУСТАНДАРТ».  Це викликало у ОСОБА_1 особисті переживання,

так як він є  не тільки засновником, але

і керівником (директором) Товариства. Ці переживання посилюються відсутністю

визначеності, почуттям провини перед робітниками Товариства. Такі глибокі

психічні переживання обумовлюють погіршення стану здоров»я.  Таким чином, позивач повинен додавати

додаткових зусиль щодо подолання негативних наслідків, обумовлених незаконними

діями відповідача, докладати зусиль щодо налагодження свого життя та порушених

нормальних життєвих зв»язків, роботи Товариства та таке інше.

          При вирішенні питання щодо розміру

компенсації моральної шкоди, суд загальної юрисдикції правомірно виходив зі

ступеня, характеру й значної тривалості фізичних і моральних страждань,

пов»язаних з індивідуальними особливостями ОСОБА_1, ваги  заподіяної йому шкоди незаконними діями

відповідача. Але  розмір вимог ОСОБА_1

щодо компенсації за моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. відповідно до

наявних доказів був великим. При визначенні розміру відшкодування моральної

шкоди, суд загальної юрисдикції правомірно враховував вимоги розумності,

виваженості і справедливості, і обставини, за яких заподіяна моральна шкода.

Розмір моральної шкоди, що заявлена позивачем, правомірно не відшкодована в

повному обсязі, оскільки немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу

його душевного біллю, спокою, нормальних життєвих стосунків та інше. Суд

загальної юрисдикції правомірно дійшов висновку, що будь-яка компенсація

моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням з  боку ОСОБА_1, тому будь-який її розмір може

мати лише умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується особистих

прав позивача та прав при виконанні трудових функцій керівництва виробництвом

тощо. А тому, судом загальної юрисдикції вимоги позивача в цій частині  обґрунтовано задоволені частково та стягнуто

з відповідача на користь позивача моральну шкоду лише у розмірі 5000,00 грн.

          Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 в

частині зобов»язання ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію про

непроведення з ним розрахунку за придбану ОСОБА_2 частину частки ТОВ

«БАУСТАНДАРТ», шляхом публікації оголошення в будь-якому друкованому виданні

Донецького регіону  судом загальної

юрисдикції правомірно відмовлено  в

зустрічних позовних вимогах, оскільки, відповідно до положень п. 17 постанови

Пленуму Верховного Суду України від 28.09.90 р. № 7 «Про застосування судами

законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян

та організацій», ОСОБА_2 мав подати до суду докази невідповідності дійсності

відомостей, проти поширення яких він заперечує, але таких доказів ним надано не

було.

          Щодо відмови суду загальної

юрисдикції у зустрічних позовних вимогах про покладання зобов»язання на

ОСОБА_1, м. Донецьк належним чином провести державну реєстрацію відповідних

змін, про вихід ОСОБА_2 зі складу учасників, до установчих документів ТОВ

«БАУСТАНДАРТ», визначення в натурі розміру частини вартості майна та частини

прибутку, що підлягає виплаті ОСОБА_2 при виході зі складу учасників ТОВ

«БАУСТАНДАРТ», зобов»язання ОСОБА_1 провести виплату ОСОБА_2 частини вартості

майна та частини прибутку ТОВ «БАУСТАНДАРТ»в строк до 01.02.07 р., стягнення з

ОСОБА_1 1690 грн. як компенсацію за заподіяну ОСОБА_2 моральну шкоду, витрат

ОСОБА_2, пов»язаних з наданням правової допомоги, в  розмірі 2500 грн., то апеляційна інстанція

вважає її правомірною у зв»язку із задоволенням 

судом первісного позову.

          Перевіривши юридичну оцінку обставин

справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом

загальної юрисдикції норм матеріального права, колегія суддів вважає, що

позовні вимоги позивача правомірно задоволенні частково, але рішення

Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21.12.06 р. підлягає зміні, в частині

визнання укладеним договору підряду між ТОВ «БАУСТАНДАРТ»та ОСОБА_2 і стягнення

пені за цим договором підряду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи,

судом загальної юрисдикції помилково не застосовані норми процесуального права

України, а саме:

- ч. 1 ст. 126 ЦПК України,

передбачено, що суддя під час відкриття провадження по справі, підготовки

справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити

ухвалу про об»єднання   в одне провадження

кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого

позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за

позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача. Але, додаткові

позовні вимоги не є однорідними з первинними вимогами позивача, а тому мали

розглядатися судом загальної юрисдикції у самостійному провадженні. Крім того,

ч. 2 ст. 126 ЦПК України передбачена можливість постановлення ухвали про

роз»єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження,

якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.

Але, оскільки фактично додаткові

вимоги заявлені третьою особою з самостійними вимогами, судова колегія

розглядає їх як самостійний позов третьої особи. Враховуючи фактичні

взаємовідносини сторін, які склалися в зв»язку з проведенням ремонтних робіт в

офісі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, в приміщенні незавершеного

будівництва, заявлена вимога про встановлення факту укладення договору не могла

бути предметом самостійного розгляду судом і помилково задоволена, оскільки не

призводить до поновлення  порушених прав

позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, оскільки не

може бути самостійним предметом спору по справі. Вимога про визнання договору

укладеним є нічим іншим, як встановленням факту, що має юридичне значення. Цей

факт може встановлюватися судами лише при існуванні та розгляді між сторонами

договору спору про право цивільне або господарське. Його встановлення є тільки

елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Такий

висновок не суперечить положенням Конституції України, зокрема, щодо поширення

юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі.         

Тобто позовні вимоги про визнання укладеним

договору  підряду                    № НОМЕР_7.  від 25.05.06 р. не відповідають нормам ст. 20

Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України про захист

порушених прав третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, а тому

не підлягають задоволенню.

В той же час судом загальної

юрисдикції правомірно задоволені позовні вимоги ТОВ «БАУСТАНДАРТ»про стягнення

грошових коштів в розмірі 65176 грн. 28 коп. у якості оплати за фактично

виконані ремонтні роботи в офісі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 642 ЦК України в

даному випадку, незважаючи на відсутність у позивача підписаного єдиного

письмового документу -договору підряду на виконання ремонтних робіт, вчинені

дії щодо фактичного виконання перелічених в договорі та акті приймання-передачі

ремонтних робіт в приміщенні, яке розташоване за вищевказаною адресою є

конклюдентними діями, спрямованими на настання правових наслідків при

фактичному укладанні правочину між позивачем та відповідачем.

Статтею 331 Цивільного кодексу

України визначено, що до завершення будівництва (створення майна) особа

вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використанні в

процесі цього будівництва (створення майна).

Оскільки ОСОБА_2 є власником

матеріалів, обладнання тощо, які були використанні в процесі будівництва

(ремонтних робіт)  приміщення,

розташованого за цією адресою, він повинен відшкодувати підприємству фактично

понесені ним витрати на проведення робіт та придбання необхідних для цього

матеріалів. В зв»язку з тим, що справа розглядалася судом загальної юрисдикції

за нормами Цивільного процесуального кодексу України, а не за нормами

Господарського процесуального кодексу України, а в даному випадку

застосовуються різні поняття належних доказів по справі, зокрема, факт

виконання робіт підтверджений свідченнями свідків, накладними,

рахунками-фактурами, фототаблицею згідно вимог ст.ст. 57, 58 ЦПК України,

відповідач у судовому засіданні усно повідомив суд апеляційної інстанції, що

ремонтні роботи ТОВ «БАУСТАНДАРТ»в зазначеному офісі проводив в період, коли

під впливом обману адреса підприємства була змінена на адресу приміщення, яке

будувалося для ОСОБА_2 особисто, договором підряду між ТОВ «БАУСТАНДАРТ»та ТОВ

«Юзовка»б/н від 10.10.05 р. з додатком до нього акту приймання-передачі

виконаних робіт за 2006 р. на суму позову, тому апеляційна інстанція вважає, що

враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «БАУСТАНДАРТ»щодо стягнення

грошових коштів за фактично виконані ремонтні роботи в розмірі 65176 грн. 28 коп.

у якості оплати за виконання робіт підлягають задоволенню.

Вимоги щодо стягнення  пені у розмірі 2639 грн. 58 коп. задоволенню

не підлягають, оскільки між сторонами не було укладено договору у письмовій

формі  ( примірник договору, що є в

матеріалах справи, не містить підпису ОСОБА_2), що є обов»язковою  умовою при застосуванні такого виду штрафних

санкцій, як стягнення пені.         

Отже, відповідно до статті 47

Господарського процесуального кодексу України, судове рішення частково прийняте

суддею за результатами дослідження усіх обставин справи, з урахуванням змін,

внесених апеляційною інстанцією та мотивів, викладених в постанові. 

Доводи заявника апеляційної скарги,

зокрема щодо порушення судом правил виключної підсудності розглянуті

апеляційною інстанцією та відхилені, оскільки є безпідставними. В даному

випадку відсутній спір про власність на нерухоме майно, яке знаходиться за

адресою: м. Донецьк,               вул.

Артема, 150 «А», що    відноситься    до територіальної підсудності

Київського  районного суду м. Донецька.

Крім того, з 29.12.06 р. справи за

корпоративними спорами розглядаються господарськими судами України.

З урахуванням вищевикладеного,

судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що

відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу

України  рішення Ворошиловського  районного суду м. Донецька від 21.12.2006

року у справі                    №

2-1567/06 частково ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді

всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору,  відповідає нормам матеріального та

процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку

суду.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК

України, судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним

вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49,

99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький

апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, м.

Донецьк на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21.12.2006

року у справі №2-1567/06 залишити без задоволення.

Рішення Ворошиловського  районного суду м. Донецька від 21.12.2006

року у справі №2-1567/06 - змінити частково в резолютивній частині.

Резолютивну частину рішення

викласти наступним чином:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2

задовольнити частково.

Визнати недійсним протокол

загальних зборів учасників ТОВ «БАУСТАНДАРТ»№ НОМЕР_5 у частині: продажу

частини частки у Статутному капіталі (фонді) Товариства  ОСОБА_1, а саме 50% (що дорівнює 26000,00

грн.), на користь ОСОБА_2 за номінальною вартістю (п. 1 протоколу), прийняття

до складу учасників Товариства ОСОБА_2 у зв»язку з набуттям ним частки у

Статутному капіталі (фонді) Товариства (п. 2 протоколу), - визнання учасником

Товариства ОСОБА_2 та визнання за ним частини вкладу учасників у Статутному

капіталі (фонді) Товариства у розмірі 26000,00 грн., та про розподіл часток у

Статутному капіталі (фонді) Товариства між учасниками у розмірі 50% - ОСОБА_2

(п. 3 протоколу);

Визнати недійсним Договір

купівлі-продажу частини частки у Статутному капіталі (фонді) ТОВ

«БАУСТАНДАРТ»укладений ІНФОРМАЦІЯ_3 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відступ

ОСОБА_1   та придбання ОСОБА_2 частини

частки ОСОБА_1 у Статутному капіталі (фонді) ТОВ «БАУСТАНДАРТ», посвідчений

приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу  ОСОБА_6, та зареєстрований в реєстрі за                   № НОМЕР_6, як вчинений під

впливом обману.

Визнати недійсними зміни до

установчих документів  та їх державну

реєстрацію -Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія НОМЕР_8

(номер запису про заміну свідоцтва НОМЕР_9), відповідно до яких ОСОБА_2 купив

частину частки ОСОБА_1, а саме 50% (що дорівнює 26000,00 грн.) за номінальною

вартістю, та набрав прав учасника Товариства за визначених умов в протоколі №

02 загальних зборів учасників ТОВ «БАУСТАНДАРТ»- та скасувати їх державну

реєстрацію.

Стягнути з ОСОБА_2, м. Донецьк на

користь ОСОБА_1, м. Донецьк моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог

ОСОБА_1, м. Донецьк - відмовити.

У позовних вимогах Товариства з

обмеженою відповідальністю 

«БАУСТАНДАРТ», м. Донецьк про визнання договору підряду № НОМЕР_7. між

ОСОБА_2 та ТОВ «БАУСТАНДАРТ»,   м.

Донецьк укладеним -відмовити.

Позовні вимоги Товариства з

обмеженою відповідальністю 

«БАУСТАНДАРТ», м. Донецьк про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів в

розмірі  65176 грн. 28 коп. в якості

оплати за фактично виконані ремонтні роботи в офісі, розташованому за

адресою:             АДРЕСА_1-

задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, м. Донецьк на

користь ТОВ «БАУСТАНДАРТ», м. Донецьк, ЗКПО 33392942, грошові кошти в розмірі

65176 грн. 28 коп.

В задоволенні позову Товариства з

обмеженою відповідальністю 

«БАУСТАНДАРТ», м. Донецьк щодо стягнення пені у розмірі 2639,58 грн.

-відмовити.

У задоволенні зустрічного позову

ОСОБА_2,         м. Донецьк до ОСОБА_1,

м. Донецьк про покладання зобов»язання на ОСОБА_1, м. Донецьк належним чином

провести державну реєстрацію відповідних змін, про вихід ОСОБА_2 зі складу

учасників, до установчих документів ТОВ «БАУСТАНДАРТ», визначення в натурі

розміру частини вартості майна та частини прибутку, що підлягає виплаті ОСОБА_2

при виході зі складу учасників ТОВ «БАУСТАНДАРТ», зобов»язання ОСОБА_1 провести

виплату ОСОБА_2 частини вартості майна та частини прибутку ТОВ «БАУСТАНДАРТ» в

строк до 01.02.07 р., стягнення з ОСОБА_1 1690 грн. як компенсацію за заподіяну

ОСОБА_2 моральну шкоду, витрат ОСОБА_2, пов»язаних з наданням правової

допомоги, в  розмірі 2500 грн.,

зобов»язання ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію про непроведення    з ним розрахунку за придбану ОСОБА_2

частини частки ТОВ «БАУСТАНДАРТ», шляхом публікації оголошення в будь-якому

друкованому виданні Донецького регіону та надання публікації до суду та

позивача -відмовити.

Головуючий          Г.І. 

Діброва

Судді:          О.М. 

Дзюба

          О.В. 

Стойка

Надр.7

прим:

1

-у справу;

2

-позивачу;

3-  відповідачу;

4,5-третім

особам;

6

-ДАГС;

7

-Ворошиловському райсуду м. Донецька.

Ложка

Н.Л.