Постанова

від 05.04.2017 по справі 911/3798/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року Справа № 911/3798/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л., суддів:Картере В.І., Губенко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 та на ухвалугосподарського суду Київської області від 08.12.2016 у справі№ 911/3798/15 господарського суду Київської області за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" простягнення 20 444 416,55 грн. та 2 631 889,95 дол.США в судовому засіданні взяли участь представники:

- ПАТ "ВТБ Банк" Оніщук В.М.,

- ТОВ "Фоззі" Давидова О.М.,

- ТОВ "Фоззі-Фуд" повідомлений, але не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2016 у справі № 911/3798/15 (головуючий суддя Рябцева О.О., судді: Бацуца В.М., Горбасенко П.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 (головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Баранець О.М.), провадження у даній справі зупинено до вирішення господарським судом міста Києва пов'язаної з нею справи № 910/21282/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" (надалі - ТОВ "Фоззі" / відповідач) до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (надалі - ПАТ "ВТБ Банк" / позивач) про визнання недійсними договорів про внесення змін до договору і до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/21282/16.

ПАТ "ВТБ Банк", не погоджуючись із прийнятими у даній справі ухвалою та постановою, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу та постанову скасувати, у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовити, а справу передати до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи.

ТОВ "Фоззі" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 08.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 911/3798/15 залишити без змін.

Ознайомившись з матеріалами та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність надання юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду Київської області із позовом до ТОВ "Фоззі" про стягнення 20 444 416,55 грн. та 2 631 889,95 дол. США заборгованості за договором про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/101к від 28.03.2006, з яких: 2 411 905 доларів США заборгованість за кредитом, 139 455,01 доларів США прострочена заборгованість по сплаті процентів, 13 097,99 доларів США строкова заборгованість по сплаті процентів, 19 176 017,38 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 476 843,49 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, 66 409,99 доларів США три проценти річних за прострочення повернення кредиту, 1 021,96 доларів США три проценти річних за прострочення сплати процентів, 791 555,68 грн. договірна санкція за порушення зобов'язання щодо проведення оборотів.

Водночас, у процесі розгляду даної справи № 911/3798/15 представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі, до набуття чинності рішенням у справі № 910/21282/16 за позовом ТОВ "Фоззі" до ПАТ "ВТБ Банк" про визнання недійсними договорів № 9 від 21.11.2013, № 10 від 13.03.2014, № 11 від 15.05.2014, № 12 від 30.07.2014, № 13 від 12.09.2014, № 14 від 06.10.2014 та № 15 від 26.11.2014 про внесення змін до договору поруки № 10-0604/103п від 28.03.2006.

Зупиняючи провадження у справі, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, виходив із того, що дана справа є пов'язаною із справою № 910/21282/16, оскільки предметом позову ТОВ "Фоззі" до ПАТ "ВТБ Банк" у справі № 910/21282/16 є визнання недійсними договорів №№ 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 про внесення змін до договору поруки № 10-0604/103п від 28.03.2006, на підставі якого заявлено даний позов; під час розгляду справи № 910/21282/16 буде надано правову оцінку додатковим угодам до договору поруки та встановлено наявність/відсутність зобов'язання у поручителя (відповідача у даній справі) щодо сплати заборгованості на підставі договору поруки. Відтак, вирішення спору у даній справі між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фоззі" про стягнення 20 444 416,55 грн. та 2 631 889,95 дол. США є неможливим без вирішення спору між ТОВ "Фоззі" до ПАТ "ВТБ Банк" про визнання недійсним договорів про внесення змін до договору, що укладені в забезпечення зобов'язань за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/101к від 28.03.2006 та встановлення дійсних обставин спірних відносин, що розглядається у господарському суді міста Києва у справі № 910/21282/16.

Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення суду, який розглядає іншу справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Як роз'яснено у п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК з урахуванням обставин конкретної справи є підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

В силу вимог статті 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведені вище обставини та мотиви, з яких виходив місцевий господарський суд при винесенні ухвали від 08.12.2016 у даній справі, та з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України приходить до висновку, що господарський суд Київської області правильно застосував норму частини 1 ст. 79 ГПК України, з'ясував як пов'язана справа № 910/21282/16 із даною справою, та у межах наданих йому повноважень виніс законну ухвалу про зупинення провадження у справі.

Доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій не визначено, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду справи № 910/21282/16 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, спростовується змістом оскаржуваних судових актів, в яких судами наведено належним чином обґрунтовані підстави для зупинення провадження у даній справі.

Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника про навмисне затягування судами попередніх інстанцій строків розгляду справи шляхом зупинення провадження у даній справі до розгляду іншої справи, оскільки, перш за все, судове рішення має бути справедливим, а тому, зупинення провадження до розгляду справи, в якій встановлюється наявність/відсутність зобов'язання у поручителя (відповідача у даній справі) щодо сплати заборгованості відповідно до договору поруки, на підставі якого заявлений даний позов про стягнення заборгованості саме з поручителя, в силу наведеного, є підставним та обґрунтованим.

Решта тверджень ПАТ "ВТБ Банк", викладених в касаційній скарзі, не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, оскаржувані ухвала господарського суду Київської області від 08.12.2016 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 911/3798/15 відповідають вимогам чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для їх зміни або скасування.

Відповідно до ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 111 5 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 та ухвалу господарського суду Київської області від 08.12.2016 у справі № 911/3798/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: В.І. Картере

Н.М. Губенко