Рішення

від 10.04.2017 по справі 904/3169/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.2017 Справа № 904/3169/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Якубович А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виверо", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атимус", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 997296грн.80коп.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, ордер №000015 від 20.02.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, дов. №б/н від 03.01.2017р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виверо" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атимус" з позовом про стягнення суми боргу за договором поставки в розмірі 997296грн.80коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договором №Т-1/02 від 25.01.2016р., в частині розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2017р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання.

05.04.2017р. відповідач надав відзив на позов, відповідно до змісту якого він визнає існування заборгованості перед позивачем за договором №Т-1/02 від 25.01.2016р. в розмірі 997296грн.80коп. При цьому, у зв'язку із скрутним становищем підприємства відповідача сплатити вказану суму не має можливості.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

25.01.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виверо" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атимус" (далі - покупець) підписаний договір №Т-1/02 (далі - договір).

Пунктом 1 договору визначено, що продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар з відстрочкою платежу відповідно специфікаціям, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору найменування, кількість, ціна та терміни поставки кожної партії товару визначаються специфікацією.

Згідно з пунктом 2.5 договору сплата за отриманий товар здійснюється не пізніше 30 днів з дати поставки.

Розрахунок за кожну окрему партію товару здійснюється у безготівковому порядку на поточний рахунок продавця на умовах, передбачених у розділі 2 пункт 2.5, якщо інші умови та порядок розрахунків не зазначені в специфікаціях (пункт 5.1 договору).

Як вбачається з специфікацій №1 від 25.01.2016р., №2 від 26.01.2016р. та №3 від 27.01.2016р., сторони узгодили поставку товару на загальну суму 997296грн.80коп. Зазначені специфікації підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару, узгодженого специфікаціями №1 від 25.01.2016р., №2 від 26.01.2016р. та №3 від 27.01.2016р., на загальну суму 997296грн.80коп., що підтверджується видатковими накладними №00001 від 25.01.2016р., №00002 від 26.01.2016р. та №00003 від 27.01.2016р. Як вбачається із зазначених видаткових накладних, товар був отриманий представником відповідача за довіреністю.

З огляду на положення пунктів 2.5 та 5.1 договору, відповідач був зобов'язаний сплатити вартість товару отриманого згідно видаткової накладної №00001 від 25.01.2016р. в строк до 24.02.2016р. (включно); видаткової накладної №00002 від 26.01.2016р. в строк до 25.02.2016р. (включно); видаткової накладної №00003 від 27.01.2016р. в строк до 26.02.2016р. (включно).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атимус" своїх зобов'язань з оплати товару, отриманого за договором №Т-1/02 від 25.01.2016р., не виконало, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 997296грн.80коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 997296грн.80коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виверо" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атимус" про стягнення суми боргу за договором поставки в розмірі 997296грн.80коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атимус" (ідентифікаційний код: 38752409; місцезнаходження: 49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 35-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виверо" (ідентифікаційний код: 38678048; місцезнаходження: 49034, м. Дніпро, вул. Запорізьке Шосе, буд. 37) суму боргу за договором поставки в розмірі 997296грн.80коп. та судовий збір в розмірі 14959грн.46коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 05.04.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 10.04.2017р.

Суддя ОСОБА_3