Рішення

від 03.04.2017 по справі 910/1893/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2017Справа №910/1893/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомДержавне підприємство "Ємільчинське лісове господарство" доМіністерства оборони України простягнення 31 843 грн 80 коп. третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві Представники: від позивача:Семенько В.М. - представник за довіреністю від відповідача:Лисак Я.А. - представник за довіреністю від третьої особи:не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.02.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державне підприємство "Ємільчинське лісове господарство" з вимогами до Міністерства оборони України про стягнення 31 843 грн 80 коп. заборгованості за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 343/3/64 від 19.12.2014.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів за державні кошти № 343/3/64 від 19.12.2014 не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 31 843 грн 80 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 порушено провадження у справі № 910/1893/17, розгляд справи призначений на 20.03.2017 та залучено до участі у справі Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

15.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про видачу справи для ознайомлення.

21.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло заява (клопотання) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

23.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2017 відмовлено у задоволенні клопотання Державного підприємства "Ємільчинське лісове господарство" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 розгляд справи відкладено на 03.04.2017, у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

03.04.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

У судове засідання 03.04.2017 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 03.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2014 між Міністерством оборони України (замовник за договором) та Державним підприємством "Ємільчинське лісове господарство" (постачальник за договором) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 343/3/64, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується до 20 грудня 2014 року поставити замовникові деревину необроблену (02.20.1) 15 лотів, а саме: лот 4 лісоматеріали круглі типу "Стойка" 58,97 куб. м. у асортименті, кількості та за цінами зазначені в специфікації постачання товарів, що додається до договору, а зобов'язується прийняти і оплатити товар.

У відповідності до пункту 3.1. договору ціна цього договору становить 31 843 грн 80 коп., в тому числі податок на додану вартість - 5 307 грн 30 коп. Оплата товару здійснюється за рахунок коштів, виділених за КПКВ 210 І 710, КЕКВ 2210, стаття 1127.

Згідно з пунктом 4.1 договору розрахунки за поставлені та належним чином прийняті товари належної якості та кількості проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення постачальником рахунку-фактури (2 примірники) протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати постачання, за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків.

Постачання товарів здійснюється постачальником до 20.12.2014 (пункт 5.1. договору).

Відповідно до пункту 5.2 договору приймання товарів за кількістю та якістю проводиться представником замовника від постачальника, та оформляється Актом приймання-передавання товару, який складає вантажоодержувач.

У відповідності до умов пункту 5.9 договору датою виконання зобов'язання по постачанню, товарів є дата, підписання вантажоодержувачем актів приймання-передавання товару.

Пунктом 5.10 договору сторони погодили застосування вимог, передбачених частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України на відносини між сторонами, які виникли до моменту укладення цього договору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору про закупівлю товарів за державні кошти № 343/3/64 від 19.12.2014 позивач поставив, а відповідачем прийняв товар на загальну суму 31 843 грн 80 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними представниками сторін та скріпленими відтисками печаток сторін актом приймання-передавання товару від 22.09.2014, накладною № 27/2014 від 22.09.2014 та товарно-транспортною накладною типу CMR

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару згідно з договором про закупівлю товарів за державні кошти № 343/3/64 від 19.12.2014 за актом приймання-передавання товару від 22.09.2014, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед виконавцем у розмірі 31 843 грн 80 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати поставленого товару на суму 31 843 грн 80 коп.

24.06.2016 позивачем на адресу відповідача направлено повторну претензію № 1245 від 24.06.2016 про виконання грошових зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 343/3/64 від 19.12.2014. Проте, відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до норм статей 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо неможливості оплати у 2017 році поставленого товару за договором, який був укладений в 2014 році, оскільки відповідачем були належним чином прийнятий зазначений товар без будь-яких зауважень. Крім того, суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 N 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 343/3/64 від 19.12.2014 та факту наявності заборгованості у розмірі 31 843 грн 80 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь Державного підприємства "Ємільчинське лісове господарство" (11201, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с. Руденька, вул. Незалежності, буд. 181, ідентифікаційний код 00991829) заборгованість у розмірі 31 843 (тридцять одна тисяча вісімсот сорок три) грн 80 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисячі шістсот) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 10.04.2017

Суддя Н.Б. Плотницька