Рішення

від 03.04.2017 по справі 922/450/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2017 р.Справа № 922/450/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків до Відділу освіти Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, м. Богодухів про стягнення 32678,91 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 27.12.2016 року

відповідача - ОСОБА_2, начальник відділу, розпорядження № 72-к від 30.04.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 32678,91 грн., у тому числі: 3% річних у розмірі 1792,47 грн. за період з 15 лютого 2016 року по 05 липня 2016 року, інфляційні витрати у розмірі 7141,77 грн. за період з квітня 2016 року по травень 2016 року та пеня у розмірі 23744,67 грн. за період з 15 лютого 2016 року по 05 липня 2016 року за договором про надання послуг № 2002/Т16 від 21 січня 2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданих додаткових поясненнях до позовної заяви та відзиві на заперечення відповідача підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

21 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (позивачем, теплопостачальна організація) та Відділом освіти Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області (відповідачем, споживачем) було укладено договір про надання послуг з "ОСОБА_3 та гаряча вода; постачання пари та гарячої води" за державні кошти № 2002/Т16.

Згідно пункту 1.1. договору про надання послуг з "ОСОБА_3 та гаряча вода; постачання пари та гарячої води" за державні кошти № 2002/Т16 теплопостачальна організація бере на себе зобов*язання постачати в 2016 році споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов*язується сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 4.2 договору про надання послуг з "ОСОБА_3 та гаряча вода; постачання пари та гарячої води" за державні кошти від 21 січня 2016 року, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно пункту 4.4 договору про надання послуг з "ОСОБА_3 та гаряча вода; постачання пари та гарячої води" за державні кошти № 2002/Т16 споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 4.5 договору про надання послуг з "ОСОБА_3 та гаряча вода; постачання пари та гарячої води" за державні кошти від 21 січня 2016 року остаточний рахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року плата за житлово-комунальні послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Як вбачається з матеріалів справи позивач позивач належним чином виконав свої зобов`язання, але оплата наданих послуг Відділом освіти Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області здійснювалася частково і несвоєчасно.

За період з січня 2016 року по квітень 2016 року відповідачу було нараховано 748608,69 грн. за надані послуги з теплопостачання, ця заборгованість сплачувалась несвоєчасно та ії значною затримкою та була остаточно сплачена тільки 06 липня 2016 року.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Відповідно до частини 7 статті 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1792,47 грн. за період з 15 лютого 2016 року по 05 липня 2016 року, інфляційні витрати у розмірі 7141,77 грн. за період з квітня 2016 року по травень 2016 року задовольнити.

Згідно пункту 7.2.3 договору про надання послуг з "ОСОБА_3 та гаряча вода; постачання пари та гарячої води" за державні кошти № 2002/Т16 та вимогам частини 6 статті 232 Господарського кодексу України відповідачу згідно розрахунку, що доданий до позовної заяви, нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення, в сумі 23744,67 грн.

За спожиту в січні 2016 року теплову енергію пеня нарахована за період з 15 лютого 2016 року по 23 березня 2016 року на суму 4916,63 грн., за спожиту в лютому 2016 року теплову енергію пеня нарахована за період з 15 березня 2016 року по 23 березня 2016 року на суму 4475,38 грн., за спожиту в березні 2016 року теплову енергію пеня нарахована за період з 15 квітня 2016 року по 05 липня 2016 року на суму 12877,17 грн., за спожиту в квітні 2016 року теплову енергію пеня нарахована за період з 15 травня 2016 року по 05 липня 2016 року на суму 1475,49 грн.,

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 23744,67 грн. за період з 15 лютого 2016 року по 05 липня 2016 року задовольнити.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 193, 275, 276 Господарського кодексу України, 6, 509, 525, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відділу освіти Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області (62103, Харківська область, Богодухівський район, м. Боходухів, вул. Троїцька, буд. 15, розрахунковий рахунок 35417003010643 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 22719536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м. Харків, вул. Балакірєва, 3, розрахунковий рахунок 260053013582 в Філії ХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харків, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31555944) заборгованості у сумі 32678,91 грн., у тому числі: 3% річних у розмірі 1792,47 грн. за період з 15 лютого 2016 року по 05 липня 2016 року, інфляційні витрати у розмірі 7141,77 грн. за період з квітня 2016 року по травень 2016 року, пеня у розмірі 23744,67 грн. за період з 15 лютого 2016 року по 05 липня 2016 року та 1600 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_3