Рішення

від 04.04.2017 по справі 911/191/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2017 р. Справа № 911/191/17

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ АГРО»

про стягнення 8903,79 грн

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.06.2014);

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: ОСОБА_2 (довіреність №02 від 22.02.2017).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс , звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп (надалі відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю РЕАЛ АГРО (надалі відповідач 2) про солідарне стягнення з відповідачів штрафу у розмірі 903,79 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за угодою №15-11/12-10 від 15.11.2012 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) та додатковими угодами до неї до позивача перейшло право вимоги до відповідача 2 виконання зобов'язання щодо сплати курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних витрат та штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року.

При цьому, позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою від 15.11.2012 №15-11/12-10 та договором поставки від 12.05.2008 №КП 120508/1 між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір поруки №21-12-2012-15 від 21.12.2012 (надалі договір поруки), відповідно до умов якого відповідач 1 поручається перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем 2 в частині сплати частини інфляційних витрат у сумі 1000,00 гривень.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.01.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.02.2017.

01.02.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист №30-15/01 від 30.01.2017 (вх. №2276/17) з документами для долучення до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 19.01.2017.

09.02.2017 до господарського суду Київської області від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю РЕАЛ АГРО надійшло клопотання №03/02-ю від 03.02.2017 (вх. №3062/17), в якому відповідач-2 просить суд провести судове засідання, призначене на 23.02.2017 на 10:10 в режимі відеоконференції, яка має відбутися на базі господарського суду Херсонської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.02.2017 клопотання ТОВ СТОВ РЕАЛ АГРО про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено.

13.02.2017 до господарського суду Київської області від представника відповідача-2 надійшло клопотання №04/02-ю від 03.02.2017 (вх. №3245/17) про надання копії позовної заяви.

15.02.2017 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів штраф у розмірі 8903,79 гривень.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, збільшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, заява про збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом до провадження та подальший розгляд справи здійснювався в контексті позовних вимог, остаточно сформульованих в заяві позивача, що була подана суду 15.02.2017.

23.02.2017 через канцелярію господарського суду Київської області до початку судового засідання від позивача надійшли пояснення у справі №22-1/02 від 22.02.2017 (вх. №4076/17).

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2017 відкладено розгляд справи на 13.03.2017.

27.02.2016 до господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшло клопотання б/н від 24.02.2017 (вх. №4309/17), в якому він просить суд провести судове засідання, призначене на 13.03.2017 на 12:00 в режимі відеоконференції, яка має відбутися на базі господарського суду Херсонської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.02.2017 клопотання ТОВ СТОВ РЕАЛ АГРО про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено.

07.03.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшов супровідний лист б/н та дати (вх. №5075/17) з документами для долучення до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 23.02.2017.

09.03.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшов супровідний лист №09-3/03 від 09.03.2017 (вх. №5189/17), у якому позивач повідомив про неможливість прибуття у судове засідання.

17.03.2017 до господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшло клопотання б/н від 14.03.2017 (вх. №5860/17), в якому він просить суд провести судове засідання, призначене на 04.04.2017 на 11:30 в режимі відеоконференції, яка має відбутися на базі господарського суду Херсонської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2017 клопотання ТОВ СТОВ РЕАЛ АГРО про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено.

Представники відповідача 1 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 19.01.2017, 23.02.2017, 13.03.2017 направлялись відповідачу 1 з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача 1 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача 1, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез (постачальник) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Реал Агро (покупець) укладено договір поставки №КП120508/1.

Згідно з зазначеним договором, постачальник прийняв на себе обов'язки не пізніше 14.05.2008 поставити покупцю товар на суму 29679,30 гривень, асортимент, кількість та інші особливі характеристики якого зазначені в пункті 1.2 договору, а покупець зобов'язався прийняти цей товар і оплатити його вартість на умовах договору.

Відповідно до пункту 3.3.1 договору від 12.05.2008 відповідач-2 зобов'язався здійснити оплату вартості товару в українських гривнах шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача наступним чином: перший платіж - 50% вартості договору (відповідно до пункту 1.4), тобто 14839,65 гривень в строк не пізніше 13.05.2008; заключний платіж - 50% вартості договору, тобто 14839,65 гривень в строк не пізніше 25.07.2008.

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням СТОВ РЕАЛ АГРО взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року, 30 жовтня 2008 року ТОВ Корпорація Агросинтез звернулося до господарського суду Херсонської області із позовною заявою про стягнення із СТОВ РЕАЛ АГРО суми заборгованості та штрафних санкцій за період із 14.05.2008 по 30.10.2008 згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №120508/1 від 12 травня 2008 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16 грудня 2008 року у справі №4/468-08, позов ТОВ Корпорація Агросинтез задоволено повністю, вирішено стягнути з СТОВ Реал Агро с. Сокологірне Генічеського району Херсонської області п/р 26005033458001 в Акціонерному банку Муніципальний МФО 313537 код 31947438 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез м. Запоріжжя пр. Маяковського, 3 п/р 26008976712744 в Запорізькій філії Перший український міжнародний банк МФО 313623 код 30345439 - 19679 грн. 30 коп. основного боргу, 1.487 грн. 46 коп. пені, 8.903 грн. 79 коп. штрафу, 185 грн. 93 коп. - 3% річних, 318 грн. 08 коп. втрат від інфляції, 305 грн. 74 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначеним рішенням встановлено наявність заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Реал Агро у розмірі 19679,30 гривень через неналежне виконання СТОВ Реал Агро взятих на себе зобов'язань за договором поставки від 12 травня 2008 року за №КП1120508/1.

Згідно частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини другої статті 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

15.11.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю Ніко-Тайс (новий кредитор) укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України), згідно якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Сільськогосподарського товариств з обмеженою відповідальністю Реал Агро (код ЄДРПОУ 31947438), що іменується надалі Боржник , зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №КП120508/1 від 12 травня 2008 року.

Відповідно до угоди №15-11/12-10 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 15 листопада 2012 року, новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1. цієї угоди (п. 1.2. договору).

Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 23164,93 гривень. Первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року, є загальною сумою (розміром) пені, 3% річних та інфляційних витрат, котрі нараховані за період із 31 жовтня 2008 року по 05 листопада 2012 року відповідно до умов та норм чинного законодавства України (п.п. 2.1., 2.2. угоди №15-11/12-10 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 Цивільного кодексу України).

На виконання умов даної угоди (п. 4.1.) ТОВ Корпорація Агросинтез було передано ТОВ Ніко-Тайс документи, що підтверджують права вимоги виконання відповідачем-2 обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. угоди, ТОВ Корпорація Агросинтез належним чином повідомило СТОВ Реал Агро про зазначені вище обставини.

22.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (новий кредитор) укладено додаткову угоду № 1 до угоди № 15-11/12-10 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012, за умовами якої сторони дійшли згоди змінити пункти 2.1., 2.2., 2.3. угоди та викласти їх у наступній редакції: 2.1. Вартість зобов'язання, що відступається за угодою, становить 24874,49 гривень. Первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору поставки № КП120508/1 від 12.05.2008, є загальною сумою (розміром) пені, 3 % річних та інфляційних витрат, котрі нараховані за період з 31.10.2008 по 22.04.2013 відповідно до умов та норм чинного законодавства України. Сума нарахованих інфляційних витрат становить 6553,21 гривень. Сума нарахованих пені становить 15675,82 гривень Сума нарахованих 3 % річних становить 2 645,46 гривень.

21.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (кредитор) укладено договір поруки № 21-12-2012-15, відповідно до умов якого (п. 1.1.) визначено, що у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Реал Агро (код ЄДРПОУ 31947438) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру інфляційних витрат у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки та угоди передбаченими ст. 2 цього договору.

У разі порушення боржником обов'язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.2. договору поруки № 21-12-2012-15 від 21.12.2012).

Згідно п. 2.1. договору поруки № 21-12-2012-15 під основним договором в цьому договорі розуміють угоду №15-11/12-10 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 15 листопада 2012 року, укладену згідно договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року.

Пунктом 3.1. договору поруки № 21-12-2012-15 передбачено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру інфляційних витрат у сумі 1000,00 гривень.

Пунктом 4.1. договору поруки № 21-12-2012-15 передбачено, у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимого про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Пунктом 6.1. договору поруки № 21-12-2012-15 від 21.12.2012 передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

27.12.2012 позивач звернувся до першого відповідача з вимогою № 27-15/12 від 27.12.2012, згідно якої позивач просив першого відповідача виконати зобов'язання відповідно до договору поруки № 21-12-2012-15 від 21.12.2012, яка 29.12.2012 отримана директором Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп ОСОБА_3, що підтверджується підписом останнього на вказаній вимозі.

09.01.2013 відповідач-1 звернувся до позивача з відповіддю на вимогу № 27-15/12 від 27.12.2012, згідно якої останній повідомив позивача, що зобов'язання за договором поруки № 21-12-2012-15 від 21.12.2012 будуть виконанні в строк до 31.03.2013.

Відповідно до змісту ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням СТОВ Реал Агро взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року, у червні 2013 року ТОВ Компанія Ніко-Тайс звернулося до господарського суду Київської області із позовною заявою про стягнення із ТОВ ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП та СТОВ РЕАЛ АГРО суми нарахованої заборгованості у вигляді пені, інфляційних витрат, 3% річних за період із 31.10.2008 по 22.04.2013 на підставі договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року, угоди №15-11/12-10 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 15 листопада 2012 року та на підставі договору поруки №21-12-2012-15 від 21 грудня 2012 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 02 серпня 2013 року у справі №911/2491/13, позов ТОВ Компанія Ніко-Тайс задоволено частково, солідарно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд. 22; код ЄДРПОУ 38267861) та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю РЕАЛ АГРО (75521, Херсонська обл., Генічеський р-н., с. Сокологірне; код ЄДРПОУ 31947438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (03187, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 38039872) 1 000 (одну тисячу гривень) 00 коп. інфляційних втрат, 96 (дев'яносто шість гривень) 85 коп. витрат на послуги адвоката та 166 (сто шістдесят шість гривень) 64 коп. судового збору; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю РЕАЛ АГРО (75521, Херсонська обл., Генічеський р-н., с. Сокологірне; код ЄДРПОУ 31947438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (03187, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 38039872) 1 122 (одну тисячу сто двадцять дві гривні) 69 коп. пені, 5 553 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні) 21 коп. інфляційних втрат, 2 644 (дві тисячі шістсот сорок чотири гривні) 57 коп. 3 % річних, 902 (дев'ятсот дві гривні) 76 коп. витрат на послуги адвоката та 1 553 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят три гривні) 19 коп. судового збору.

Згідно частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини другої статті 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

14.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (новий кредитор) укладено додаткову угоду № 2 до угоди № 15-11/12-10 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012, за умовами якої сторони дійшли згоди змінити пункти 1.2, 2.1. угоди, доповнити статтю 2 угоди Ціна угоди пунктом 2.4., та викласти їх у наступні редакції: 1.2. За цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі пені, 3% річних та інфляційних витрат, за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобов'язання згідно договору постави №КП120508/1 від 12 травня 2008 року). 2.1. Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, станом на 22 квітня 2013 року становить 24874,49 гривень. 2.4. З моменту укладення даної угоди новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року, по відношенню до боржника щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат, у зв'язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року.

01.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (новий кредитор) укладено додаткову угоду № 3 до угоди № 15-11/12-10 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012, за умовами якої сторони дійшли згоди змінити пункти 2.1., 2.2., 2.3., 4.3. угоди та викласти їх у наступній редакції: 1.1. Первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Реал Агро (код ЄДРПОУ 31947438), що іменується надалі Боржником , зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних витрат та штрафу, набутих первісним на підставі договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року. 1.2. За цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних витрат та штрафу, за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобовьязання) згідно договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року. 2.1. Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить, проте не обмежується сумою, у розмірі 34874,49 гривень. 2.4. З моменту укладання даної угоди, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року, по відношенню до боржника щодо нарахування курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних витрат та штрафу, у зв'язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року. 2.5. З моменту укладення даної угоди, новий кредитор наділяється всіма (будь-якими) правами первісного кредитора, що можуть випливати у майбутньому та випливають із умов договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року. 4.3. Сторони погодили те, що сповіщення боржника про поступку права вимоги за цією угодою, первісним кредитором відбувається на власний розсуд та не є обов'язком, оскільки при дійсності порушеного зобов'язання у розумінні ст. 518 Цивільного кодексу України відсутність письмового повідомлення не звільняє боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

У позовній заяві позивач зазначає, що зобов'язання зі сторони відповідача 2 за отриманий товар відповідно до договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року було виконано неналежно, несвоєчасно та неповно. Ним було сплачено лише перший платіж частково в сумі 10000,00 гривень, які перераховані 13.05.2008 платіжним дорученням №48. Заборгованість по сплаті першого платежу становила 4839,65 гривень. Заборгованість по сплаті другого платежу становила 14839,65 гривень.

Отже, відповідачем 2 було допущено два факти порушення строку оплати вартості товару відповідно до договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року.

Вказане вище було встановлено рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2008 у справі №4/468-08 ті рішення господарського суду Київської області від 02.08.2013 у справі №911/2491/13.

Згідно частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини другої статті 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивачем у даній справі заявлено позовні вимоги про стягнення солідарно з ТОВ СТОВ Реал Агро та ТОВ ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП на користь ТОВ Ніко-Тайс 8903,79 гривень штрафу на підставі договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року, угоди №15-11/12-10 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 15 листопада 2012 року та на підставі договору поруки №21-12-2012-15 від 21 грудня 2012 року; та про солідарне стягнення з СТОВ Реал Агро та ТОВ ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП на користь ТОВ Ніко-Тайс адвокатські витрати у розмірі 550,00 гривень згідно договору №17-1/03-15 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 17 березня 2015 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За порушення строку платежу (п. 3.3.1. договору) покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі 0,25 %, але не більше розміру, визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також додатково штраф у розмірі 30 % вартості договору за кожен факт порушення строку оплати (п. 4.3.1. договору поставки № КП120508/1 від 12.05.2008).

Пунктом 1.4. договору встановлено, що вартість договору становить 29679,30 гривень.

В такому випадку, штраф по договору поставки №КП120508/1 від 12 травня 2008 року складатиме 17807,58 гривень за два факти порушення строку оплати.

Вимога ТОВ Корпорація Агросинтез щодо стягнення штрафу у справі №4/468-08 становила 8903,79 гривень.

Отже, враховуючи те, що інша половина штрафу у розмірі 8903,79 гривень не заявлялась позивачем та не розглядалась судом у справі №4/468-08, позивачем правомірно нараховано 8903,79 гривень штрафу за прострочення сплати відповідачем-2 заборгованості за отриманий товари за договором постави №КП120508/1 від 12.05.2008.

Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву проти вимог позивача заперечує, вважає необґрунтованими, безпідставними та наполягає на застосуванні позовної давності.

Так, згідно із ст. 256 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 Цивільного Кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Частиною 2 вказаної норми ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частинами 2, 3 статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, відповідно до п. 4.4.2. Постанови пленуму Вищого Господарського суду України від 29 травня 2013 року №10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , за змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК.

З матеріалів справи вбачається, що у 03.11.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс звернулося до господарського суду Київської області із позовною заявою про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп та СТОВ РЕАЛ АГРО суми нарахованої заборгованості у вигляді 3% річних та інфляційних втрат.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності було перервано 03.11.2014, про що свідчать дії позивача зі зверненням з позовом до господарського суду Київської області з вимогою про стягнення з відповідачів суми нарахованої заборгованості у вигляді 3% річних та інфляційних втрат. Отже, позивачем ТОВ Компанія Ніко-Тайс пропущено строк позовної давності, оскільки строк позовної давності сплив 04.11.2015, встановлений законом для стягнення штрафу в 1 рік.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що штраф у розмірі 30%, нарахований за другий факт порушення строку оплати вартості товару, задоволенню не підлягає у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

З урахуванням викладеного, зважаючи на встановлені обставини у справі та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нікотайс про стягнення 8903,79 гривень штрафу слід відмовити у звязку з пропуском строку позовної давності..

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 32-34, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 10.04.2017.

Суддя В.М. Антонова