Рішення

від 03.04.2017 по справі 911/333/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2017 р. Справа № 911/333/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновація-Ф", 03191, АДРЕСА_1

до Фермерського господарства "Клевань", 19215, Черкаська область, Жашківський район, село Кривчунка, вулиця Ювілейна, будинок 28

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення

суддя Шевчук Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 08.02.2017);

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 10.01.2017).

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інновація-Ф" звернулось до господарського суду з позовом до Фермерського господарства "Клевань" в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення відповідача з наступних об'єктів права власності позивача приміщення №№ І (комора), 1-1 (кабінет), 1-2 (кабінет), 1-3 (комора), 2-1 (комора), 3-1 (комора) нежитлової будівлі Автогаражу (літера А ), та частини земельної ділянки, що розташовані на території Комплексу «Автогаражу на 9 автомашин» у м. Василькові Київської області по вул. Польовій, 61.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач користується частиною вказаного нерухомого майна без жодних правових підстав, чим створює ТОВ "Інновація-Ф" перешкоди у здійсненні його прав користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вимог позивача не визнає, зазначає, що жодним майном позивача ФГ "Клевань" не користується та вказує на відсутність господарських відносин між ним та позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Згідно наявної в матеріалах даної справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №71486430 від 26.10.2016 (а.с. 11-16) Товариству з обмеженою відповідальністю "Інновація-Ф" на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 19.10.2016 (а.с. 45-48) на праві власності належить автогараж на 9 машин, А, площею 579,4 кв. м., складова частина об'єкта нерухомого майна площадка для автомашин Б та земельна ділянка, кадастровий номер 3210700000:02:002:0101 площею 0,6403 га, розташовані за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Польова, буд. 61.

На думку позивача, ФГ "Клевань" без жодних правових підстав користується частиною вказаного нерухомого майна, чим створює ТОВ "Інновація-Ф" перешкоди у здійсненні його прав користування та розпоряджання своїм майном.

Листом від 12.12.2016 №12/12-01-16 (а.с. 20) позивач повідомив ФГ "Клевань", що на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 19.10.2016 він набув право власності на комплекс нерухомого майна Автогараж на 9 машин і земельну ділянку, розташовані за адресою Київська обл., м. Васильків, вул. Польова, буд. 61, та просив терміново звільнити займані відповідачем адмінприміщення площею 100 кв.м. та частину земельної ділянки розміром 0,2 га.

За твердженнями позивача, ФГ "Клевань" залишило дану вимогу без відповіді та належного реагування та продовжує користуватись адмінприміщеннями площею 100 кв.м. та частиною земельної ділянки розміром 0,2 га, що належать ТОВ "Інновація-Ф" на праві власності, у зв'язку з чим з метою відновлення свого порушеного права позивач звернувся до суду.

Приписами статей 316 та 317 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З приписів статті 391 Цивільного кодексу України, на яку як на підставу позову посилається позивач, слідує, що право вимоги усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном виникає у зв'язку з вчиненням відповідачем перешкод в реалізації власником повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення відповідачем перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Таким чином, необхідною умовою для задоволення такого позову є наявність права власності позивача щодо спірного майна та перешкод у здійсненні ним відповідного права.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що приміщення №№ І (комора), 1-1 (кабінет), 1-2 (кабінет), 1-3 (комора), 2-1 (комора), 3-1 (комора) нежитлової будівлі Автогаражу (літера А ), та частина земельної ділянки, що розташовані на території Комплексу «Автогаражу на 9 автомашин» у м. Василькові Київської області по вул. Польовій, 61, зайняті Фермерським господарства "Клевань".

Надані позивачем акти не є належними та допустимими доказами користування відповідачем вказаним майном, оскільки ці акти складені працівниками ТОВ "Інновація-Ф", а також і з участю сусіднього землекористувача, які є чи можуть бути зацікавленими особами

За таких обставин, виходячи з наведених законодавчих положень, а також враховуючи відсутність доказів того, що відповідач займає нерухоме майно, яке належить на праві власності позивачу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при відмові в задоволенні позову покладається на позивача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд-

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Суддя Н.Г. Шевчук

Дата складання повного рішення: 07.04.2017