Рішення

від 03.04.2017 по справі 922/305/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2017 р.Справа № 922/305/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша експериментальна друкарня", м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 123534,87 грн. за участю представників сторін:

позивача - Дехтярчук О.М. довіреність б/н від 18.01.2017р.;

відповідача - ОСОБА_1 особисто;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша експериментальна друкарня" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 110837,51 грн., пеню у розмірі 12697,36 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору на виготовлення поліграфічної продукції за №160001 від 04.01.2016р., який був укладений між позивачем та відповідачем. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.03.2017р. клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи - задоволено; продовжено строк розгляду справи до 04.04.2017 р. Розгляд справи відкладено на "27" березня 2017 р. о 12:15.

У судовому засіданні оголошувались перерви: 15.03.2017р. до 20.03.2017р. о 10:30; 27.03.2017р. до 03.04.2017р. о 09:30.

Присутній представник позивача в судовому засіданні зазначав, що оплату відповідачем згідно платіжного доручення №2 від 20.01.2017р. в розмірі в 20000грн., визнає як часткове погашення заборгованості за договором №160001 від 04.01.2016р., в іншій частині позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити. Платіжні доручення та чеки, які надав представник відповідача вважає неналежним доказом оплати за спірним договором та здійснювались відповідачем в межах існування суми боргу за попередніми господарськими відносинами між сторонами.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні позов визнає частково, а саме в частині: основна заборгованість у розмірі 32 322,51 грн. та пеня у розмірі 3232,25 грн., зазначає про часткову сплату суми боргу, про що відповідачем надані платіжні доручення та чеки за період з 11.04.2016 по 20.01.2017р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.01.2016р. між позивачем (виконавець за договором) та відповідачем (замовник за договором) був укладений договір на виготовлення поліграфічної продукції за № 160001 (далі по тексту - договір).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. п. 1.1., 1.2., 2.3 договору від 04 січня 2016 року за №160001, замовник доручає, а виконавець зобов'язується своєчасно і якісно виготовити поліграфічну продукцію способом офсетного друку з необхідною після друкарською обробкою та передати замовнику. Вид Продукції, її кількість, узгоджуються сторонами і визначаються підписаними сторонами додатками, які є невід'ємною частиною даного договору, зобов'язується прийняти та сплатити послуги виконавця.

Таким чином, кожна із сторін, уклавши вказаний вище договір поставки товарів, взяла на себе зобов'язання, а позивач виготовити товар, а відповідач оплатити його в порядку та на умовах визначених вказаним договором.

До договору сторонами були підписані наступні додатки: №12 від 25.03.2016р. на виготовлення газети "Рибалочка і Ко" №11 в кількості 2030екз. та журналу "Рибалочка Профі" №3 в кількості 2030екз.; №13 від 05.04.2016р. на виготовлення газети "Рибалочка і Ко" №12 в кількості 2000екз.; №14 від 11.04.2016р. на виготовлення газети "Рибалочка і Ко" №13 в кількості 1890екз.; №15 від 22.04.2016р. на виготовлення газети "Рибалочка і Ко" №14 в кількості 1940екз., та журналу "Рибалочка Профі" №4 в кількості 2020екз.; №16 від 04.05.2016р. на виготовлення газети "Рибалочка і Ко" №15 в кількості 1920екз.; №17 від 19.05.2016р. на виготовлення газети "Рибалочка і Ко" №16 в кількості 1890екз.; №18 від 27.05.2016р. на виготовлення газети "Рибалочка і Ко" №17 в кількості 1000 екз., та журналу "Рибалочка Профі" №5 в кількості 1910екз.; №19 від 08.06.2016р. на виготовлення газети "Рибалочка і Ко" №18 в кількості 1920екз.; №20 від 21.06.2016р. на виготовлення газети "Рибалочка і Ко" №19 в кількості 1920екз.; №21 від 02.07.2016р. на виготовлення журналу "Рибалочка Профі" №6 в кількості 1900екз.

У період з 05.04.201бр. по 18.07.2016р. виконавцем (позивачем) була виготовлена продукція, згідно додатків, та відвантажена замовнику (відповідачу) за видатковими накладними: №126 від 28.03.2016р. на суму 27110,00 грн.; №151 від 06.04.2016р. на суму 6504,00 грн.; №158 від 14.04.2016р. на суму 6305,00 грн.; №181 від 25.04.2016р. на суму 26800,00 грн.; №208 від 10.05.2016р. на суму 6252,00 грн.; №217 від 23.05.2016р. на суму 6180,00 грн.; №236 від 02.06.2016р. на суму 21180,00 грн.; №252 від 13.06.2016р. на суму 6211,00 грн.; №278 від 01.07.2016р. на суму 6211,00 грн.; №306 від 18.07.2016р. на суму 14220,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг виконав лише частково, у зв'язку із чим позивач зазначає про виникнення заборгованості у розмірі 110 837,51 грн.

Позивач у зв'язку із наявністю заборгованості перед позивачем звернувся 18.01.2016р. до відповідача із претензією №1 про сплату боргу у сумі 110837,51 грн. рекомендованим листом послугами Укрпошти, але відповідач на претензію не відреагував та суму боргу не сплатив.

03 січня 2017р. позивач в порядку досудового врегулювання спору направлено відповідачу претензію №2 про сплату боргу у 123 534,87 грн. (з урахування пені згідно п.6.2 договору у розмірі 12697грн 36коп.) рекомендованим письмом послугами Укрпошти, але відповідач на претензію не відреагував та суму боргу не сплатив.

Позивач зазначає про часткову сплату суми боргу у розмірі 78515,00 грн. та погоджується з сумою боргу у розмірі 32322,51 грн.

Про часткову сплату суми боргу відповідачем надані копії платіжних доручень, які судом досліджені та приймаючи до уваги пояснення представника позивача надані ним у судових засіданнях 27.03.2017р. та 03.04.2017р. у якості доказів оплати в межах суми боргу по договору №16001 від 04.01.2016р. судом приймається платіжне доручення №2 від 20.01.2017р. на суму 20000,00 грн. у якості доказу оплати відповідачем суми боргу за договором №16001 від 04.01.2016р.

Платіжні ждоручення та чеки які надані до суду за період з 11.04.2016 по січень 2017р. судом не приймаються, оскільки вони суперечать 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не підтверджують сплату заборгованості відповідачем суми боргу саме за договором №16001 від 04.01.2016р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно пункту 1.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Таким чином, враховуючи сплату відповідачем суми боргу у розмірі 20 000,00 грн. згідно платіжного доручення №2 від 20.01.2017р. між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог в сумі основної заборгованості у розмірі 20000,00 грн., тому суд вважає за необхідне в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 20000,00 грн. - провадження у справі припинити, отже не сплаченою перед позивачем залишилась сума основного боргу у розмірі 90837,51 грн.

За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків по оплаті послуг наданих позивачем, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в частині основної заборгованості у розмірі 90837,51 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 126978,36 грн. пені.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Відповідно до пункту 6.2. договору, у разі несвоєчасного розрахунку за продукцію, згідно п.2.2. замовник сплачує виконавцю пеню з розрахунку 0,1 від загальної вартості продукції за кожен день прострочки, але не більш 10% від загальної вартості продукції.

Відповідно до розрахунку позивача, поданого до суду, яки здійснювався позивачем по кожній окремій видатковій накладній у розмірі 10% від вартості кожної партії товару та становить 12697,36 грн., тобто розрахунок пені позивача був зроблений без врахування положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд здійснивши перерахунок пені з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановив, що сума пені розрахованої згідно умов договору не перевищує положення вказаного закону, тому вважає за необхідне позовну вимогу в частині нарахування пені у розмірі 12697,36 грн. задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, п.1.1. ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, реєстраційний номер ЄДР: НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша експериментальна друкарня" (61001, м. Харків, вул. Маршала Конева, буд. 21, код ЄДРПОУ 31634842, р/р 26004349655001 у ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533) заборгованість у розмірі 90837,51 грн., пеню у розмірі 12697,36 грн. та судовий збір у розмірі 1553,02 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення суми основної заборгованості у розмірі 20000,00 грн. - провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 06.04.2017 р.

Суддя Ю.В. Светлічний