Постанова

від 04.04.2017 по справі 914/3001/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2017 р. Справа № 914/3001/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Зварич О.В. Хабіб М.І.,

за участю секретаря судового засідання Лялька Н.Р.

та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність б/н від 02.09.2016);

від відповідача: Данилевич Д.О. - представник (довіреність б/н від 31.08.2016);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 б/н від 20.02.2017

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.02.2017 (суддя Пазичев В.М.) про зупинення провадження

у справі № 914/3001/16

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Львів

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу Аурум ІV , м. Львів

про стягнення коштів

У листопаді 2016 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ЖБК Аурум ІV про стягнення заборгованості за договором №4/004/09-2015 про надання консультаційно-посередницьких послуг від 01.09.2015 в сумі 72 393, 15 грн, з якої: 57 277, 21 грн основний борг, 8 591, 58 грн штраф, 3 503, 93 грн пеня, 356, 81 грн 3% річних та 2 663, 62 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу консультаційно-посередницькі послуги, пов'язані із пошуком потенційних членів ЖБК Аурум ІV (учасників) з метою залучення їх пайових внесків для будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1. Згідно з актом виконаних робіт № 012 від 01.09.2016 вартість наданих послуг становить 57 277, 21 грн. Акт був надісланий відповідачу та отриманий ним 05.09.2016. Проте відповідач акт не підписав, письмової відмови від його підписання чи доказів на спростування правильності розрахунку не надав, вартість послуг не оплатив. На підставі п.п. 6.3.1, 6.3.2 договору та ст. 625 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача 8 591, 58 грн штрафу, 3 503, 93 грн пені, 356, 81 грн 3% річних та 2 663, 62 грн інфляційних втрат.

Ухвалою від 28.11.2016 у справі №914/3001/16 суд першої інстанції прийняв позовну заяву до провадження.

За клопотання відповідача господарський суд ухвалою від 06.02.2017 у справі №914/3001/16 на підставі ст. 41 та ст. 79 ГПК України призначив судову експертизу та зупинив провадження у справі до надання експертного висновку. Проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлені такі питання:

- Яка дійсна ринкова вартість агентських послуг, обсяг яких визначено у Договорі про надання консультаційно-посередницьких послуг № 4/004/09-2015 від 01.09.2015., станом на 01.09.2015?"

- Яку частку у загальному розмірі винагороди виконавця, що визначений у Договорі про надання консультаційно-посередницьких послуг № 4/004/09-2015 від 01.09.2015, становить винагорода за надання виконавцем агентських послуг, виходячи із дійсної (ринкової) вартості цих послуг, що склалась на ринку станом на 01.09.2015?

- Які вимоги звичайно ставляться до оформлення результатів консультаційних (агентських) послуг з питань, що зазначені у відповідному Договорі № 4/004/09-2015 від 01.09.2015?

- Які критерії щодо якості та обсягу досліджень звичайно застосовуються при оцінці надання консультаційних (агентських) послуг з питань, що зазначені у відповідному Договорі № 4/004/09-2015 від 01.09.2015?

При призначенні експертизи та зупиненні провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що предметом доказування у справі охоплюється питання про те, якою є вартість агентських та консультаційних послуг, що надавались відповідачу в мажах договору. Відповідач заперечує проти факту надання позивачем консультаційних послуг. Судом встановлено, що умовами договору визначено розмір винагороди за надання сукупності передбачених у ньому послуг (агентських та консультаційних) та встановлено її в розмірі 5% від суми грошових коштів, що надійшли у поточному місяці від учасників, залучених до кооперативу в межах договору. Поряд з цим, договором не передбачено методики визначення розміру винагороди за надання кожного із цих видів послуг окремо. Отже, з огляду на приписи ст. 632 ЦК України, якщо ціна не може бути визначена з умов договору, вона визначається із звичайних цін, що склались на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Для встановлення звичайних цін, необхідні спеціальні знання.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та передати справу №914/3001/16 на розгляд Господарського суду Львівської області.

Скаржник вважає ухвалу від 06.02.2017 про зупинення провадження у справі незаконною, при цьому обгрунтовує незаконність зупинення провадження у справі безпідставністю призначення судової експертизи. Скаржник вказує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування. Однак, на думку скаржника, суд першої інстанції не обгрунтував доцільність проведення судової експертизи, не визначив конкретних підстав для проведення такої, не з'ясував, які обставини, що мають для правильного вирішення спору, потребують спеціальних знань. Посилаючись на умови договору, скаржник вважає, що відсутні підстави для роз'яснення питань, що виникають при вирішення даного спору, оскільки такі питання не потребують спеціальних знань. Скаржник також зазначає, що експерт не повинен надавати юридичну оцінку самому договору та додаткам до нього при виконанні експертизи, оскільки це є компетенцією господарських судів та не потребує спеціальних знань для вирішення спорів. Крім того, посилаючись на ст. 79 ГПК України, скаржник зазначає, що призначення господарським судом експертизи не є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Поряд з тим, стверджує, що необгрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом неправильного рішення ( ухвали) про зупинення провадження у справі.

У п. 19 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи № 4 від 23.03.2012 роз'яснено, що у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111 - 13 ГПК не може бути розглянута господарським судом.

У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).

Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Оскільки в апеляційній скарзі йдеться про оскарження як призначення судової експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, апеляційна інстанція з урахуванням положень ст.ст. 41, 106 ГПК України, якими не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи, п. 19 вищевказаної постанови Пленуму, переглядає оскаржувану ухвалу виключно в частині правомірності та законності зупинення провадження місцевим господарським судом.

21 березня 2017 року відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначав, що для правильного вирішення даного спору необхідним є призначення у справі судової товарознавчої експертизи, так як відповідач заперечує надання консультаційних послуг за договором №4/004/09-2015 від 01.09.2015, а останній за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки містить елементи двох різних видів цивільно-правових договорів, а саме: елементи агентського договору (договору доручення) та договору про надання консультаційних послуг. Отже, судова експертиза надасть можливість встановити вартість тієї частини послуг, щодо якої зі сторони позивача відбулось реальне виконання.

В даному судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача заперечив доводи скаржника, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу залишити без змін.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.02.2017 у справі № 914/3001/16 - залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За приписами пункту 1 частини другої статті 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи.

Згідно з частиною п'ятою ст.79 та ст. 106 ГПК ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою від 06.02.2017 суд першої інстанції на підставі ст. 41 ГПК призначив судову експертизу, у зв'язку з призначенням якої зупинив провадження у справі до надання експертного висновку на підставі ст.79 ГПК.

Судову експертизу призначено для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, а саме: з метою визначення вартості агентських послуг, що надані позивачем за договором №4/004/09-2015 про надання консультаційно-посередницьких послуг від 01 вересня 2015 року,

Отже, зупиняючи провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, суд першої інстанції діяв у межах наданих йому прав та у відповідності до процесуальних норм. Відтак колегія суддів відхиляє доводи скаржника про незаконність зупинення провадження у справі.

Доводи скаржника щодо недоцільності та необґрунтованості призначення судової експертизи не приймаються до уваги, оскільки нормами ГПК України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

При цьому колегія суддів зазначає, що свої заперечення щодо проведення судової експертизи сторона вправі викласти у скарзі на судове рішення, яке буде прийнято за наслідками розгляду справи по суті спору.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не доведено, доказів не подано наявності підстав, передбачених ст. 104 ГПК України, для скасування ухвали в частині зупинення провадження у справі та для задоволення апеляційної скарги.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись, ст.ст. 41, 79, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.02.2017 в частині зупинення провадження у справі у справі № 914/3001/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повна постанова складена 10.04.2017.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Хабіб М.І.