Рішення

від 04.04.2017 по справі 911/314/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2017 р. Справа № 911/314/17

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар-Роз»

до Приватного підприємства «Люкс-Арт»

про стягнення 69232,14 грн

Суддя Антонова В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №513 від 10.10.2016);

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар-Роз» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Люкс-Арт» про стягнення 69232,14 гривень, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг за договором №1/07 про надання послуг технікою.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2017 порушено провадження по справі №911/314/17 та призначено її до розгляду на 02.03.2017.

02.03.2017 до господарського суду Київської області від представника позивача надійшов супровідний лист б/н від 02.03.2017 (вх. №4728/17) з документами для долучення до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2017 відкладено розгляд справи на 04.04.2017.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 03.02.2017, 02.03.2017 направлялась відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.2016 між Приватним підприємством Люкс-Арт (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Володар-Роз (виконавець) був укладений договір №1/07 про надання послуг технікою.

Виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги автотранспортом, будівельною технікою та вантажопідйомними машинами та механізмами (техніка), зазначеними в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною, з особами, які мають право на керування такою технікою, в технічно справному стані для використання її у виробничій діяльності замовника (п. 1.1. договору).

Послуги щодо експлуатації техніки надаються виконавцем за заявою замовника, яка направляється у письмовому вигляді (факсом) або усно. В заявці зазначається місця виконання робіт, тип необхідної техніки, дату початку робіт, термін робіт, а також інші умови, які ускладняють процес експлуатації (в разі їх наявності). На час надання послуг техніка передається замовнику в безкоштовне відповідальне зберігання. При передачі вказаної техніки сторони підписують акт прийому-передачі, в якому вказується кількість, вартість і технічний стан техніки. Акт є невід'ємною частиною даного договору (п. п. 2.1.-2.2. договору).

Вартість послуг визначається сторонами за фактом їх надання за наслідками кожного календарного місяця і фіксується в актах надання послуг. Сума договору з суми вартості актів надання послуг на протязі дії цього договору. Обсяг наданих послуг виконавцем у межах дії цього договору приймається шляхом підписання акту надання послуг календарний місяць не пізніше 10-го числа наступного місяця за розрахунковим. Замовник проводить розрахунок за надані послуги в поточному місяці протягом 3 банківських днів після підписання акту надання послуг (п.п. 3.1. - 3.4. договору).

Відповідно до п. 3.9. договору усі розрахунки здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до п. 5.2.2. договору замовник зобов'язаний у встановлені терміни згідно п.п. 3.3.-3.6. даного договору своєчасно здійснювати платежі за надані послуги.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 9.1. договору).

Згідно з додатком №1 договору №1/07 від 20.07.2016 Приватним підприємством Люкс-Арт (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Володар-Роз (виконавець) було досягнуто згоду про вартість послуг щодо експлуатації автокрану вантажного на базі КРАЗ 250 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - 250,00 гривень за 1 машино-годину.

На виконання умов договору №1/07 про надання послуг технікою від 20.07.2016 позивач надав послуги на суму 108250,00 гривень, що підтверджується актами надання послуг, а саме: акт надання послуг №4245 від 31 липня 2016 року на 9500,00 гривень; акт надання послуг №4949 від 31 серпня 2016 року на 28250,00 гривень; акт надання послуг №5685 від 30 серпня 2016 року на 42000,00 гривень; акт №6421 від 31.10.2016 на 28500,00 гривень, які підписані представником відповідача без будь-яких заперечень з приводу зазначених у актах надання послуг вартості, кількості наданих послуг.

Як вказує позивач, відповідач належним чином не виконав зобов'язань за договором щодо повної оплати наданих послуг, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 60500,00 гривень - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю наданих послуг, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 69232,14 гривень, з яких: 60500,00 гривень - основного боргу, 5735,85 гривень - пені, 2539,30 гривень - інфляційних втрат, 457,00 гривень - 3% річних.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані позивачем докази не спростовані та відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 60500,00 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо решти позовних вимог суд приходить до наступних висновків.

Позивачем заявлено до стягнення - 2539,30 гривень інфляційних втрат та 457,00 гривень - 3% річних за загальний період прострочення з 25.10.2016 по 30.01.2017.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок сум 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає підставним та такими, що підлягає задоволенню позовні вимоги щодо 3% річних:

- за актом №5685 від 30.09.2016 за період з 25.10.2016 по 30.01.2017, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 32000,00 гривень, у сумі 257,26 гривень;

- за актом №6421 від 31.10.2016 за період з 04.11.2016 по 30.01.2017, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 28500,00 гривень, у сумі 205,47 гривень,

а всього 3% річних у загальному розмірі 463,03 гривень;

а також суми інфляційних втрат:

- за актом №5685 від 30.09.2016 за період з 25.10.2016 по 30.01.2017, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 32000,00 гривень, у сумі 1230,75 гривень;

- за актом №6421 від 31.10.2016 за період з 04.11.2016 по 30.01.2017, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 28500,00 гривень, у сумі 1096,13 гривень,

а всього інфляційних втрат у загальному розмірі 2326,88 гривень.

Враховуючи вищевикладене, арифметично вірний розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, нарахованих за період з 25.10.2016 по 30.01.2017 складає 463,03 гривень 3% річних та 2326,88 гривень інфляційних втрат. Відтак, вимога про стягнення 457,00 гривень 3% річних та 2539,30 гривень інфляційних втрат є обґрунтованою та такою, що підлягають задоволенню повністю, оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог.

Позивачем заявлено до стягнення - 5735,85 гривень пені за загальний період прострочення з 04.08.2016 по 30.01.2017.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до п. 6.2. договору у разі прострочення сплати послуг виконавця більш ніж на 5 днів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Здійснивши перерахунок сум пені, суд вважає підставним та такими, що підлягає задоволенню позовні вимоги:

- за актом №4245 від 31.07.2016 за період з 04.08.2016 по 24.08.2016 (суму заборгованості відповідачем сплачено 25.08.2016), нарахованих на суму заборгованості в розмірі 9500,00 гривень, у сумі 168,98 гривень;

- за актом №4949 від 31.08.2016 за період з 06.09.2016 по 04.10.2016 (суму заборгованості відповідачем сплачено 05.10.2016), нарахованих на суму 28250,00 гривень, у сумі 679,23 гривень;

- за актом №5686 від 30.09.2016 за загальний період з 06.10.2016 по 30.01.2017, нарахованих на суму 42000,00 гривень, з урахуванням часткової проплати 25.10.2016 у розмірі 10000,00 гривень, у сумі 3058,74 гривень;

- за актом №6421 від 31.10.2016 за період з 04.11.2016 по 30.01.2017, нарахованих на суму 28500,00 гривень, у сумі 1918,93гривень,

а всього пені у загальному розмірі 5825,88 гривень.

Враховуючи вищевикладене, арифметично вірний розрахунок пені, нарахованих за період з 04.08.2016 по 30.01.2017 складає 5825,88 гривень. Відтак, вимога про стягнення 5735,85 пені є обґрунтованою та такою, що підлягають задоволенню повністю, оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошові кошти у суму 69232,14 гривень, з яких: 60500,00 гривень - основного боргу, 5735,85 гривень - пені, 2539,30 гривень - інфляційних втрат, 457,00 гривень - 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Люкс-Арт (08063, Київська обл., Макарівський район, с. Лишня, вул. Набережна, 12-3, код 34311356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Володар-Роз (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 15, код 21701113) 60500,00 гривень - основного боргу, 5735,85 гривень - пені, 2539,30 гривень - інфляційних втрат, 457,00 гривень - 3% річних та 1600,00 гривень судового збору

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 10.04.2017

Суддя В.М. Антонова