Рішення

від 04.04.2017 по справі 927/176/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

04.04.2017 Справа № 927/176/17

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСНАБОПТ",

вул. Московська, 13, м. Ніжин, Чернігівська область, 16601

про стягнення 51567,71 грн.

суддя Демидова М.О.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 42488 грн. 23 коп. заборгованості, що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору поставки №207 від 17.10.2016, 1546 грн. 84 коп. інфляційних нарахувань, 317 грн. 79 коп. 3% річних, 2966 грн. 03 коп. пені та 4248 грн. 82 коп. штрафу.

Сторони явку своїх повноважних представників у засідання суду не забезпечили, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлялися належним чином шляхом надсилання за їх юридичними адресами ухвали господарського суду.

Ухвали суду, надсилались за належною юридичною адресою позивача та відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Від позивача на адресу суду надійшло письмове клопотання №2 від 29.03.2017. У поданому клопотанні позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить справу розглядати без його участі.

На адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв'язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвала від 16.03.2017, надіслана судом відповідачеві за даним позовом - Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРСНАБОПТ", (юридична адреса: вул. Московська, 13, м. Ніжин, Чернігівська область, 16601), із зазначенням причини повернення: "за зазначеною адресою не знайдено".

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З урахуванням викладеного вище відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання у справі.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи відповідачем не надані. За таких обставин справа на підставі положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

17.10.2016 сторонами у справі укладений договір поставки № 207 (далі за текстом - договір) (а.с. 10-13), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого постачальник (позивач у справі) зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві (відповідачу у справі) товар, а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Товар, що є предметом договору, передається партіями. Кількість, ціна, асортимент, номенклатура визначається специфікаціями (видатковими накладними) постачальника, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.2 договору).

У пункті 4.2 договору зазначено, що загальна ціна договору складається із загальної вартості товару, поставленого по специфікаціях (видаткових накладних) протягом дії договору.

Пунктом 4.3 договору оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у розмірі 20% від вартості товару згідно рахунку-фактури в якості попередньої оплати та 80% від вартості товару за специфікацією (видатковою накладною) протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту одержання товару покупцем.

Спосіб оплати - безготівковий переказ. Форма розрахунків - платіжне доручення (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 6.1. договору датою поставки товару вважається дата видаткової накладної постачальника за якою відбулась передача товару покупцю.

Пунктом 11.1 визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 та пролонгується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії, якщо кожна із сторін не заявить про намір припинити його дію. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання п. 4.3. договору позивач відповідачеві виставив рахунки-фактури № СФ-0000279 від 17.10.2016 на суму 13944 грн. 35 коп. та № СФ-0000280 від 17.10.2016 на суму 45416 грн. 88 коп.

Позивач свої зобов'язання за договором від 17.10.2016 виконав у повному обсязі, поставивши відповідачеві товар згідно видаткових накладних №РН-0000283 від 21.10.2016 на суму 13944 грн. 35 коп., №РН-0000284 від 21.10.2016 на суму 45416 грн. 88 коп. (а.с. 15,17). Факт отримання товару за вказаними накладними відповідачем не спростовано.

Отриманий товар відповідачем оплачений частково на загальну суму 16873 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №101 від 20.10.2016 на суму 11873 грн. 00 коп. та №119 від 11.11.2016 на суму 5000 грн. (а.с. 17-18). Решта вартості товару у сумі 42488 грн. 23 коп. відповідачем сплачена не була.

Позивачем на адресу відповідача 21.12.2016 направлена претензія № 52 від 20.12.2016 з вимогою про сплату заборгованості (а.с. 20-21).

Вимоги відповідачем були залишені без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 9.2 договору за порушення строку оплати, визначеного п. 4.3. договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад три дня додатково стягується штраф у розмірі 10 % від вартості несплаченого вчасно товару.

В межах провадження у даній справі на підставі умов пункту 9.2 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов'язку з оплати поставленого товару з 01.11.2016 по 30.01.2017 у розмірі 2966 грн. 03 коп., що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком. (а.с. 9).

Також з посиланням на п. 9.2 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% від вартості несплаченого вчасно товару у розмірі 4248 грн. 82 коп.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 317 грн. 79 коп. за період з 01.11.2016 по 30.01.2017, а також інфляційні нарахування за період з 01.11.2016 по 30.01.2017 у розмірі 1546 грн. 84 коп., що позивач обґрунтовує наявним у позовній заяві розрахунком. (а.с. 9).

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях свого повноважного представника.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав .

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами даної справи виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати одержаного за договором №207 від 17.10.2016 товару.

Договір від 17.10.2016 №207, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт поставки обумовленого договором товару за видатковими накладними №РН-0000283 від 21.10.2016 на суму 13944 грн. 35 коп. та №РН-0000284 від 21.10.2016 на суму 45416 грн. 88 коп., а також наявності заборгованості відповідача у розмірі 42488 грн. 23 коп. станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на загальну суму 16873 грн., решту вартості поставленого товару у визначений п. 4.3 договору строк відповідач не сплатив, сума заборгованості склала 42488 грн. 23 коп., що відповідачем у справі не спростовано.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 42488 грн. 23 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню .

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором на підставі пункту 9.2 позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов'язку з оплати поставленого товару з 01.11.2016 по 30.01.2017 у розмірі 2966 грн. 03 коп.

Розрахунок пені, наведений позивачем, є обґрунтованим, а вимога про стягнення пені за період з з 01.11.2016 по 30.01.2017 у розмірі 2966 грн. 03 коп. підлягає задоволенню.

Є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, й вимога позивача про стягнення з відповідача відповідно до пункту 9.2 договору штрафу у розмірі 10% від вартості несплаченого вчасно товару, що складає 4248 грн. 82 коп.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 317 грн. 79 коп. за період з 01.11.2016 по 30.01.2017, а також інфляційні нарахування за період з 01.11.2016 по 30.01.2017 у розмірі 1546 грн. 84 коп.

Розрахунок 3% річних відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення платежу з 01.11.2016 по 30.01.2017 у сумі 317 грн. 79 коп., а також інфляційних нарахувань на суму заборгованості за період прострочення її сплати з 01.11.2016 по 30.01.2017 у розмірі 1546 грн. 84 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСНАБОПТ", вул. Московська, 13, м. Ніжин, Чернігівська область, 16601, код 40526594 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, заборгованість у сумі 42488 грн. 23 коп., пеню у сумі 2966 грн. 03 коп., штраф у сумі 4248 грн. 82 коп., 3% річних у сумі 317 грн. 79 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1546 грн. 84 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Дата складення та підписання повного рішення - 10.04.2017.

Суддя М.О. Демидова