Постанова

від 04.04.2017 по справі 905/2254/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.04.2017 справа №905/2254/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя судді секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача від відповідача від третьої особи 1 від третьої особи 2ОСОБА_1 ОСОБА_2,ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю не з явився не з явився не з явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк , м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2017р. (підписано 16.01.2017р.) у справі№ 905/2254/16 (головуючий суддя Сквородіна О.М., судді - Харакоз К.С., Бокова Ю.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства Дельта Банк , м. Київ до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Азовська продовольча компанія , м. Донецьк ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб м. Київ Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Урожай м. Вінниця прозобов'язання ліквідаційну комісію включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу в розмірі 251 769 105,28 грн. В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Азовська продовольча компанія , м. Донецьк про зобов язання Товариства в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії ОСОБА_7 включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу ПАТ Дельта Банк в загальному розмірі 251 769 105,28 грн., як визнану.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації, що ТОВ Азовська продовольча компанія з 10.05.2016р. знаходиться в стані припинення, строк для заявлення кредиторами своїх вимог визначено до 10.07.2016р.; звернення позивача з заявою з кредиторськими вимогами, відсутність відповіді ТОВ Азовська продовольча компанія на заяву позивача з грошовими вимогами щодо визнання кредиторських вимог у розмірі 251 769 105,28 грн.

Заявою від 10.08.2016р. позивач просив зобов язати Товариство з обмеженою відповідальністю Азовська продовольча компанія (пр. Ленінський, буд. 43, м. Донецьк, 83045, код ЄДРПОУ 30776349) в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (01133, м.Київ, вул. Щорса, буд. 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) в загальному розмірі 251 769 105,28 грн. як визнану. Витрати на оплату судового збору в сумі 1378,00 грн. стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Азовська продовольча компанія в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії на користь позивача.

З посиланням на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України , судом прийнято вказану заяву до розгляду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.10.2016р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай", м. Вінниця.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.11.2016р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.01.2017р. у справі № 908/2254/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Дельта Банк , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Азовська продовольча компанія , м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", м. Вінниця, про зобов язання ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу в розмірі 251 769 105,28 грн. задоволено частково.

Зобов язано Товариство з обмеженою відповідальністю Азовська продовольча компанія (пр. Ленінський, буд. 43, м. Донецьк, 83045, код ЄДРПОУ 30776349) в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний баланс кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (01133, м.Київ, вул. Щорса, буд. 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитом в сумі 126 000 000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 94 103 183,54 грн., заборгованість по оплаті пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 4 886 842,64 грн., заборгованість по оплаті 3% річних від суми прострочених відсотків в сумі 319 079,10 грн., заборгованість по оплаті 3% річних від суми простроченого кредиту в сумі 3 780 000, 00 грн. як визнану.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Азовська продовольча компанія (пр. Ленінський, буд. 43, м. Донецьк, 83045, код ЄДРПОУ 30776349) на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (01133, м.Київ, вул. Щорса, буд. 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) судовий збір в сумі 1 253,87 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В підставу ухваленого рішення судом покладено обґрунтованість заявлених позивачем вимог в задоволеному судом розмірі. В частині суми штрафу 22 680 000,00 грн. судом відмовлено позивачу з підстав відсутності в кредитному договорі №3.3ДС/35/2010-КЛТ від 30.07.2010р. права кредитора на нарахування штрафів та положень, з посиланням на які позивачем нараховані штрафи.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ Дельта Банк звернувся з апеляційною скаргою. Просить просить змінити рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2017р. по справі № 905/2254/16 в частині відмови АТ Дельта Банк у задоволенні штрафних санкцій на суму 22 680 000,00 грн. Задовольнити заяву АТ Дельта Банк у повному обсязі, зобов язати ТОВ Азовська продовольча компанія в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в загальному розмірі 251 769 105,28 грн. як визнану.

Апелянт наполягає, що 13.09.2013р. між АТ Дельта Банк , ТОВ ТК Урожай (позичальник) та ТОВ Азовська продовольча компанія (Поручитель) був укладений додатковий договір до договору поруки № 3.3ДС/35/1103/2010-КЛТ від 30.07.2010р., яким викладено текст договору поруки в новій редакції, про що вказувалося у позовній заяві. Зазначає, що в судових засіданнях позивачем суду для огляду надавалися оригінали документів. Надав до апеляційної скарги копії додаткового договору № 18 від 13.09.2013р. до кредитного договору № 3.3 ДС/35/2010-КЛТ від 30.07.2010р., додаткового договору № 1 від 13.09.2013р. до договору поруки № 3.3ДС/35/1103/2010-КЛТ від 30.07.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги. Просив рішення господарського суду Донецької області по справі № 905/2254/16 від 11.01.2017р. змінити та задовольнити позов ПАТ Дельта Банк в повному обсязі.

ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві № 27-6922/17 від 30.03.2017р. просив апеляційну скаргу ПАТ Дельта Банк на рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2017р. у справі № 905/2254/16 задовольнити. Рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2017р. по справі № 905/2254/16 змінити в частині відмови АТ Дельта Банк у задоволенні штрафних санкцій на суму 22 680 000,00 грн. Позовні вимоги АТ Дельта Банк про зобов язання ТОВ Азовська продовольча компанія в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний баланс кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в загальному розмірі 251 769 105,28 грн. як визнану.

Від ТОВ Торгівельна компанія Урожай 03.04.2017р. надійшла заява про відкладення розгляду справи для надання часу третій особі висловити письмову позицію щодо обставин справи № 905/2254/16.

Клопотання залишене судом без задоволення, оскільки з моменту прийняття апеляційної скарги до провадження у Товариства було достатньо часу для викладення своєї позиції.

Відповідач та треті особи не скористалися правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2, , 4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.06.2014р. у справі № 910/2756/14, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014р., позов Публічного акціонерного товариства Дельта Банк задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Урожай , як з основного боржника, та з Закритого акціонерного товариства Славолія , з Закритого акціонерного товариства Слов'янськолія , та з Товариства з обмеженою відповідальністю Азовська продовольча компанія , як його поручителів, на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк 126 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 29 473 813,64грн. заборгованості за процентами, 6 148 109,59грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 788 874,61грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, а також 72 902,06 грн. судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Наведеним рішенням встановлено наступне.

30.07.2010 між ПАТ Кредитпромбанк (Банк, Кредитор) та ТОВ Торгівельна компанія Урожай (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 3.3ДС/35/2010-KJIT, з подальшими змінами та доповненнями, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит в національній валюті України або в іноземних валютах (долари США, та євро) з повною/частковою конвертацією у гривню в межах загальної суми, еквівалентної 120000000 грн. за офіційним курсом НБУ на дату укладання кожної додаткової угоди до Кредитного договору про надання кредиту, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, зобов'язання Банку щодо надання кредитів та зобов'язання Позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання ОСОБА_7, передбачені цим Договором, виникають з моменту укладання Сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами Кредитного договору, в сумах, зазначених в таких додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої пунктом 1.1 Кредитного договору та термін його кінцевого повернення, визначаються додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого пунктом 3.4.5 цього Договору.

Так, за умовами п. 3.4.5 Кредитного договору Позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитами у терміни, визначені додатковими угодами, але у будь-якому разі повністю погасити заборгованість за кредитами не пізніше 29 липня 2013 року.

Процентні ставки встановлюються в додаткових угодах за кожним кредитом (п. 2.7 Кредитного договору). Позичальник зобов'язався сплачувати Банку нараховані проценти за кожним кредитом, наданим згідно з додатковими угодами (пункт 3.4.3 Кредитного договору), нараховані з 1 по 19 число кожного місяця - до останнього робочого числа кожного місяця, нараховані з 20 по останній календарний день місяця - до останнього робочого числа наступного місяця, а також у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаний у п. 3.4.5 цього договору.

У межах Кредитного договору в період з 30.07.2010р. по 03.12.2010р. між сторонами були укладені Додаткові угоди про видачу кредиту, з зазначенням суми кредиту по кожній угоді, строку повернення, відсоткової ставки за користування кредитом.

Додатковою угодою від 19.12.2011 внесені зміни до п. 1.1 Кредитного договору, яким встановлено, що Банк надав Позичальнику кредит у сумі фактичної заборгованості 126 000 000 грн. з кінцевим терміном повернення 29.07.2013 включно.

Додатковим договором № 18 від 13.09.2013р. сторонами викладено Кредитний договір в новій редакції.

Відповідно до пунктів 1.1.1, 1.1.3. Кредитного договору, в редакції Додаткового договору № 18 від 13.09.2013, встановлено базову процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 17% річних, але у разі прострочення кінцевого терміну повернення кредиту, діюча на такий момент прострочення річна процентна ставка за Кредитним договором встановлюється в розмірі 23% річних та починає застосовуватись до взаємовідносин сторін починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) погашення заборгованості за Кредитним договором по день фактичного погашення заборгованості за кредитом. Кінцевий термін погашення заборгованості за Кредитним договором встановлений не пізніше 02.10.2013.

Відповідно до пунктів 2.6 - 2.7 Кредитного договору, в редакції Додаткового договору № 18 від 13.09.2013, нарахування процентів за користування Кредитом (Траншем) здійснюється у валюті Кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за фактичну кількість днів користування Кредитом (Траншем) в періоді (28-29-30- 31/365). Сплата процентів за користування Кредитом (Траншем) здійснюється у валюті наданого Кредиту (Траншу) щомісячно, не пізніше 10 (Десятого) чиста місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти в сумі 10000 грн., решта нарахованих та несплачених процентів сплачується в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі.

В рішенні зазначено, що оригінал Додаткового договору №18 від 13.09.2013 оглядався судом у судовому засіданні.

Залученими до матеріалів справи виписками Банку про рух коштів між ним та Позичальником, підтверджується виконання Позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання Позичальнику обумовлених кредитних коштів. При цьому, матеріали справи не містять доказів виконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів у межах спірного у справі періоду належним чином та в повному обсязі, що призвело до накопичення заборгованості.

Перевіривши доданий Позивачем розрахунок заборгованості з повернення кредиту та сплати процентів, а також з нарахованої і несплаченої пені по кредиту за Кредитним договором, які рахуються непогашеними станом на 16.02.2014, і залишаються непогашеними на цей час, суд дійшов висновку про обґрунтованість наданого розрахунку.

Згідно з п. 4.1. додаткового договору №18 визначено, що у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Позивачем на суму неповернутого кредиту нараховано пені за період 03.10.2013 - 16.02.2014 в сумі 6 148 109,59 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд визнає обґрунтованими нараховані Позивачем: суму заборгованості за кредитом - 126000000 грн., суму заборгованості за процентами - 29 473 813,64 грн. та пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 6 148 109,59 грн.

За заявою Позичальника судом застосовано скорочений строк позовної давності (1 рік) відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення пені за процентами, та враховуючи, що Позивач звернувся з позовом до суду 24.02.2014, то судом не задовольняються вимоги про стягнення нарахованої Позивачем пені за період нарахування до 23.02.2013 (включно). Отже, за обрахунком суду обґрунтованим розміром пені за несвоєчасну сплату процентів є 788874,61 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України , виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника, між Банком та Відповідачами 2, 3 та 4 (Поручителями) було укладено, зокрема, з Товариством з обмеженою відповідальністю Азовська продовольча компанія Договір поруки № 3.3ДС/35/П03/2010-КЛТ від 30.07.2010, з додатковими договорами від 29.11.2010 та від 13.09.2013.

У відповідності до п. 1.1 Договору поруки, в редакції Додаткового договору від 13.09.2013, Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником, умов щодо сплати Кредитору суми кредиту, процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором, за умовами якого Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору отриманий кредит в розмірі 126000000 грн., зі сплатою процентів у розмірі у строки (терміни) та на умовах, визначених у Кредитному договорі та додаткових договорах до нього, що можуть бути укладені в майбутньому, з кінцевим терміном повернення кредиту до 02.10.2013 включно, сплачувати можливі штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором та цим Договором поруки, а також інші витрати на здійснення забезпеченої порукою вимоги.

За умовами п. 6.2 Договору поруки, в редакції Додаткового договору від 13.09.2013, цей договір набирає чинності з дати укладення та його дія припиняється через 3650 днів від дати, яка зазначена в п. 1.1 Договору як кінцевий термін повернення кредиту.

Відповідно до п. 3.1.2 п. 3.1 Договору поруки, у разі невиконання Позичальником та Поручителем забезпеченого порукою зобов'язання, вони зобов'язалися відповідати перед Кредитором як солідарні боржники всім своїм майном, на яке згідно з законодавством України може бути звернуто стягнення.

26.06.2013 року між ПАТ Кредитпромбанк (далі - продавець) та ПАТ Дельта Банк (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, яким було замінено кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до п. 2.1. даного договору продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцеві, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

Отже, на підставі договору купівлі-продажу права вимоги від 26.06.2013 року, який є дійсним, позивач набув всіх прав вимоги кредитора, які мав банк за умовами кредитного договору, про що сторонами було також укладено додатковий договір №18 від 13.09.2013 року до кредитного договору, а також за умовами договорів поруки укладено додаткові договори від 13.09.2013 року.

Враховуючи зазначене, судом задоволені вимоги ПАТ Дельта Банк про стягнення, зокрема з ТОВ ТК Урожай та ТОВ Азовська продовольча компанія 126 000 000 грн. заборгованості за кредитом, 29 473 813,64 грн. заборгованості за відсотками, 6 148 109,59 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 788 874,61 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг» проти України» , а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду, тому суд апеляційної інстанції вважає безсумнівними факти, встановлені судами при розгляді справи № 910/2756/14, які не можуть ставитися судом під сумнів та є такими, які знімають необхідність додаткового доведення зазначених обставин.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 10.05.2016р. ТОВ Азовська продовольча компанія знаходиться в стані припинення, головою комісії з припинення (ліквідатором) призначено ОСОБА_7, строк визначений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - 10.07.2016р.

21.06.2016р. ПАТ Дельта Банк на адресу голови комісії з припинення (ліквідатора) ОСОБА_7 ТОВ Азовська продовольча компанія надіслано заяву № 18.5/1803 з кредиторськими вимогами до ТОВ Азовська продовольча компанія на суму 251 769 105,28грн.

Як зазначено судом першої інстанції, відповідно до листа Українського державного підприємства поштового звязку Укрпошта №30-1066 від 23.06.2016р. пересилання поштової кореспонденції не здійснюється на територію міста Донецьк у зв язку з проведенням АТО. Тому, позивач позбавлений можливості звернутися з вимогою про включення до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ Азовська продовольча компанія шляхом направлення на адресу останнього за допомогою Українського державного підприємства поштового звязку Укрпошта .

Відповідачем не вжито заходів для перереєстрації свого місцезнаходження на території підконтрольній Україні, тому, направлення на адресу відповідача заяву з грошовими вимогами на суму 251 769 105,28 грн. здійснено позивачем за допомогою кур'єрської служби "GlobalPost" 21.06.2016р.

Вимогу залишено відповідачем без реагування та задоволення, що згідно зі ст.112 Цивільного кодексу України, розцінено банком як ухилення відповідача від розгляду заяви з кредиторськими вимогами, та стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора. (ч.ч. 1,5,6 ст. 105 ЦК України).

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи ( ч.8 ст.111 Цивільного кодексу України).

За вимогами ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 610, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 3.3ДС/35/2010-КЛТ від 30.07.2010р. з подальшими змінами та доповненнями є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 553-554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором № 3.3ДС/35/2010-KJIT, з подальшими змінами та доповненнями, та за договором поруки № 3.3ДС/35/П03/2010-КЛТ від 30.07.2010, станом на 16.02.2014р. в сумі 126 000 000 грн. за кредитом, 29 473 813,64 грн. за відсотками, підтверджена рішенням господарського суду міста Києва від 27.06.2014р. у справі № 910/2756/14, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014р., які набрали законної сили, а отже є встановленим фактом, який не потребує доказування.

Тому, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині зобов язання ТОВ Азовська продовольча компанія в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу ПАТ Дельта Банк - заборгованість за кредитом в сумі 126 000 000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 29 473 813,64 грн., як визнану.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи позовні вимоги ПАТ Дельта Банк грунтуються на збільшеному розмірі процентів за користування кредитом, що розраховані банком станом на 10.05.2016р., пені, що розрахована банком за період з 02.06.2015р. по 10.05.2016р. в сумі 4 886 842,64 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 3% річних від суми прострочених відсотків в сумі 319 079,10 грн., що розрахована за період з 02.06.2015р. по 10.05.2016р., 3% річних від суми простроченого кредиту в сумі 3 780 000, 00 грн., що розрахована за період з 12.05.2015р. по 10.05.2016р., штраф в загальному розмірі 22 680 000,00 грн.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору ( ст.32 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерській облік та його відображення у відповідних регістрах обліку є належними доказами, які підтверджують проведення господарської операції.

У відповідності до положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути документи первинного бухгалтерського обліку та інформація з регістрів бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до вимог зазначеного Закону. За приписами ст. 9 наведеного Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

За приписами ст.1048 Цивільного Кодексу України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Наявність заборгованості по кредитному договору підтверджена випискою по особовому рахунку № 80677002020060, відкритому в банку для відображення кредитних операцій та обліку заборгованості за кредитом та випискою по особовому рахунку №83298002020060, відкритому в банку для обліку заборгованості по оплаті відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 10.07.2014 року № 6).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування позивачем 3 % річних від суми прострочених відсотків в сумі 319 079,10 грн., 3% річних від суми простроченого кредиту в сумі 3 780 000, 00 грн.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки ( ст.611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов язання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо задоволення вимог позивача стосовно пені, що розрахована банком за період з 02.06.2015р. по 10.05.2016р. в сумі 4 886 842,64 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, та вірність висновку суду про відмову у задоволенні штрафу в загальному розмірі 22 680 000,00 грн., з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, на час проведення антитерористичної операції, встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Періодом проведення антитерористичної операції, за положеннями ст.1 Закону, визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

За приписами ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зазначене свідчить, що сплата процентів за користування кредитними коштами є невід'ємною умовою кредитування, тому як сам кредит так і проценти є складовими основного зобов'язання за кредитним договором.

Листом від 27.10.2014 р. №18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014р., у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. затверджено Перелік населених пунктів, до якого включено м. Донецьк.

Згідно матеріалів справи та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ПАТ Азовська продовольча компанія є м. Донецьк.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Проте, Указом Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014 відповідно до ст. ст. 107, 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

Відповідно до ст.ст. 10, 11 Закону України Про боротьбу з тероризмом антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України Про боротьбу з тероризмом координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Статтею 1 Закону України Про боротьбу з тероризмом встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 р. №33/6/а Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення , згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079-р від 05.11.2014 р. не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України , на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Донецьк.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який є діючим, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року.

ОСОБА_8 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення (ст.11 наведеного Закону).

У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного Закону відносно заборони нарахування пені та штрафів з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

Відповідно до ст.2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції право суб'єкта господарювання не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.

З огляду на мораторій, встановлений ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції у позивача були відсутні підстави для нарахування пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період після 14.04.2014р. (в сумі 4 886 842,64 грн., розрахована банком за період з 02.06.2015р. по 10.05.2016р.) , та нарахування штрафів з вимогою про стягнення яких позивач звернувся у 2016р.

До того ж, як свідчать доводи апеляційної скарги, до суду першої інстнації Банком не було надано додаткового договору №18 від 13.09.2013 до Кредитного договору № 3.3. ДС/35/2010-КЛТ від 30.07.2010р., умовами п.4.2. якого передбачено право банку на нарахування штрафу.

Додатковий договір №18 від 13.09.2013 до Кредитного договору № 3.3. ДС/35/2010-КЛТ від 30.07.2010р., та додатковий договір № 1 від 13.09.2013р. до договору поруки № 3.3ДС/35/П03/2010-КЛТ від 30.07.2010 надані позивачем лише до суду апеляційної інстанції, в якості додатку до апеляційної скарги, без пояснення причин неподання зазначених документів до суду першої інстнації.

Судовою колегією зазначається, що в судових рішеннях по справі № 910/2756/14 зміст наведеного пункту додаткового договору №18 від 13.09.2013 не наводився, право кредитора на нарахування штрафів не досліджувалося та не встановлювалося.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази приймаються судом апеляційної інстнації, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстнації з причин, що не залежали від нього.

Зазначення позивачем в апеляційній скарзі про надання в судовому засіданні місцевому суду для огляду оригінали документів, не свідчить про надання для огляду саме додаткового договору №18 від 13.09.2013 до Кредитного договору та додаткового договору № 1 від 13.09.2013р. до договору поруки, копії яких в матеріалах справи (суду першої інстанції) відсутні.

Апелянтом не зазначено, які незалежні від нього підстави заважали йому надати до справи (суду першої інстанції) додаткові договори від 13.09.2013р. до кредитного договору та договору поруки.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Тому, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову позивачеві у задоволенні вимог про зобов язання включити до проміжного ліквідаційного балансу штрафу в загальній сумі 22 680 000,00 грн.

Враховуючи наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2017р. у справі № 905/2254/16 в частині задоволення вимог позивача стосовно зобов язання ТОВ Азовська продовольча компанія в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний баланс кредиторську вимогу ПАТ Дельта Банк в сумі 4 886 842,64 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вимог в цій частині.

В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін, в частині відмови у задоволенні вимог щодо штрафу в сумі 22 680 000,00 грн. з урахуванням підстав, викладених судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Результати апеляційного провадження у справі № 905/2254/16 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2017 р. (підписано 16.01.2017р.) у справі № 905/2254/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2017 р. (підписано 16.01.2017р.) у справі № 905/2254/16 скасувати в частині задоволення вимог Публічного акціонерного товариства Дельта Банк про зобов язання Товариства з обмеженою відповідальністю Азовська продовольча компанія (пр. Ленінський, буд. 43, м. Донецьк, 83045, код ЄДРПОУ 30776349) в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (01133, м.Київ, вул. Щорса, буд. 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) в сумі 4 886 842,64 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Прийняти нове рішення в цій частині.

Відмовити Публічному акціонерному товариству Дельта Банк м. Київ у задоволенні вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Азовська продовольча компанія (пр. Ленінський, буд. 43, м. Донецьк, 83045, код ЄДРПОУ 30776349) в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (01133, м.Київ, вул. Щорса, буд. 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) в сумі 4 886 842,64 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області 11.01.2017 р. (підписано 16.01.2017р.) у справі № 905/2254/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Дучал

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано 7 екз.:

1- позивачу

1- відповідачу

2-третім особам

1- у справу

1- ДАГС

1 - ГСДО