Ухвала

від 06.04.2017 по справі 815/2030/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2030/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Вербицької Н.В.

за участю секретаря : Богданової С.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРГНЕР УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕРГНЕР УКРАЇНА" (далі - позивач, ТОВ "БЕРГНЕР УКРАЇНА") звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0003832203 від 02 грудня 2015 року форми "Р" про збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 3734396,00 гривень (2987517,00грн. за основним платежем, 746879,00грн за штрафними фінансовими санкціями);

- №0003862203 від 02 грудня 2015 року форми "Р" про збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8701688,00 гривень (5801125,00 грн. за основним платежем, 2900563,00грн за штрафними фінансовими санкціями)

- №0003872203 від 02 грудня 2015 року форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 864720,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржені податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень. ТОВ "БЕРГНЕР УКРАЇНА" укладено договори з контрагентами. Згідно договорів або специфікацій до них поставлявся товар, про що свідчать видаткові накладні та товарно-транспортні накладні за 2015 рік. У 2014 році поставку товарів здійснював продавець. Усі розрахунки з контрагентами відображені в журналі-ордері, по рахунку 631 та підтверджуються платіжними дорученнями.

Стосовно наявності супроводжувальних документів позивач зазначив, що вони наявні у нього. Такими документами є товарно-транспортні накладні. Крім того, підприємство має всі необхідні сертифікати відповідності та санітарно-епідеміологічні висновки експертизи на всі групи товару.

ТОВ "БЕРГНЕР УКРАЇНА" під час перевірки надав пояснення перевіяючим щодо організації перевезення товарів за цивільно-правовими угодами з Бойко А.А. та Обертун В.В., але вони безпідставно не прийняти до уваги.

Позивач посилається на наявність всіх первинних документів, які підтверджують здійснення господарський операцій, об'єктивність та правомірність податкової звітності.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 18 серпня 2016 прийнято постанову про задоволення позовних вимог.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0003832203 №0003862203, №0003872203 від 02 грудня 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не було належним чином обґрунтовано та підтверджено висновки щодо допущених позивачем порушень норм податкового законодавства, оскільки жодного належного доказу того, що господарські операції по договорам з контрагентами не були здійснені перевіряючими не наведено. Також судом зазначено, що наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагента позивача (несплата податків, притягнення до відповідальності керівника підприємства) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Головне управління ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі податковий орган посилається на те, що на момент перевірки позивачем не надано копії первинних документів по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "Люкспромсервіс" , які підтверджують транспортування торгово-матеріальних цінностей від постачальника до складу покупця. Відповідач також зазначає про те, що у видаткових накладних не вказано реквізити довіреностей, будь-які довіреності на отримання торгово-матеріальних цінностей або журнал довіреностей до перевірки не надано; фізична особа-перевізник, працюючий за цивільно-правовою угодою, виконував щоденні виїзди з адреси покупця на адресу постачальника по кілька разів, що унеможливлює здійснення транспортування торгово-матеріальних цінностей фізично; згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України вказана особа-перевізник не отримував ніякого доходу упродовж 2015 року; контрагенти не знаходяться за податковою адресою.. З наведеного податковий орган робить висновок про те, що по операціям з постачання товарів оформлялись окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій для отримання податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту.

До суду апеляційної інстанції надійшло заперечення позивача на вказану апеляційну скаргу, в якому ТОВ "БЕРГНЕР УКРАЇНА" зазначає, що твердження податкового органу, викладені в апеляційній скарзі, є лише припущеннями, які не підтверджені матеріалами справи. Позивач посилається на наявність всіх первинних документів, які підтверджують здійснення господарський операцій, об'єктивність та правомірність податкової звітності.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що TOB "БЕРГНЕР УКРАЇНА" зареєстровано 26.08.2004 року, знаходиться на податковому обліку в ДПІ, є платником ПДВ (т.1 а.с.33-54).

З 27.10.2015 року по 09.11.2015 року відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України ДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складений Акт від 16.11.2015 року № 6643/22-213/33137920/230 року (реєстраційний №000230/15-52-22-03/33137920 від 16.11.2015 року) "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕРГНЕР УКРАЇНА" (код 33137920) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з TOB "ІДЕАЛ ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39421863) за період з 01.06.2015 по 31.07.2015, TOB "ВЕЙСЕС" (код ЄДРПОУ 39419613) за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, TOB "ПРОФСІТІСТРОЙ" (код ЄДРПОУ 39312396) за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, ТОВ "ЛЮКСПРОМСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 39128334) за період з 01.09.2014 по 28.02.2015, ТОВ "КОРЕС ЛТД" (код ЄДРПОУ 39421580) за період з 01.03.2015 по 31.07.2015" (т.1 а.с. 64-106).

Позивач на акт перевірки подав до ДПІ заперечення, які залишені без задоволення (т.1 а.с.101-118).

На підставі Акту перевірки № 6643/22-213/33137920/230 від 16.11.2015 року ДПІ 02.12.2015 року прийняло податкові повідомлення-рішення №0003832203 форми "Р" про збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 3734396,00 гривень (2987517,00 гривен за основним платежем, 746879,00грн за штрафними фінансовими санкціями), №0003862203 форми "Р" про збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8701688,00 гривень (5801125,00 гривен за основним платежем, 2900563,00грн за штрафними фінансовими санкціями) та №0003872203 форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 864720,00 гривень за звітний період липень 2015 року (податкова декларація №91738884179 від 18.08.2015 року) (т.1 а.с.120-122).

Позивач подав скаргу на податкові повідомлення-рішення до ГУ ДФС у Одеській області та ДФС України, але рішеннями ГУ ДВС України в Одеській області від 02.02.2016 року та ДФС України від 01.04.2016 року скарги залишені без задоволення (т.1 а.с.126-152).

У висновку Акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі заниження податку на додану вартість на суму 2987517,00 грн. за 2014 рік; п.198.1,198.3 ст.198 ПКУ, в результаті чого занижено ПДВ на 5801125грн. та завищено від'ємне значення по ПДВ за липень 2015 року на 864720 грн. (т.1 а.с.105-106)

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, TOB "БЕРГНЕР УКРАЇНА" оскаржило їх у судовому порядку, вимагаючи скасування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Як вбачається з податкових повідомлень-рішень та доданих до них розрахунків, а також з акту проведення перевірки, суми зазначені у рішеннях складаються з донарахувань в суму податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "ЛЮКСПРОМСЕРВІС", TOB "ПРОФСІТІСТРОЙ" , ТОВ "КОРЕС ЛТД" , TOB "ВЕЙСЕС", TOB "ІДЕАЛ ІНВЕСТ", та фінансових санкцій на такі суми.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Суд першої інстанції встановив, що позивачем були укладені договори на поставку товарів з контрагентами ТОВ "ЛЮКСПРОМСЕРВІС" - №9 від 01.04.2014 року, TOB "ПРОФСІТІСТРОЙ" - №27 від 09.02.2015 року, ТОВ "КОРЕС ЛТД" - №27 від 02.03.2015 року (додаткова угода №2 від 17.06.2015 року), TOB "ВЕЙСЕС" - №34 від 01.06.2015 року (додаткова угода від 17.04.2015 року), TOB "ІДЕАЛ ІНВЕСТ" - №36 від 01.06.2015 року ( додаткова угода від 01.07.2015 року).

З матеріалів справи вбачається, що суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від вказаних контрагентів, включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний період та відповідають даним Додатків №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Вказані договори підписано директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірено печатками юридичних осіб.

В підтвердження виконання умов вказаних договорів та здійснення розрахунків за ним позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, акти виконаних робіт.

Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ "Бергнер України" надано надані договори з особами перевізниками (т.т.1 а.с.154-178) а також товарно-транспортні накладні (далі - ТТН), в яких відображено транспортування ТМЦ від постачальників до складу покупця.

Актом перевірки не спростовано, що позивачем оприбуткований товар, розрахунки по договорам здійснені в безготівковій формі.

Незважаючи на встановлені вищевказані обставини по первинним документам перевіряючим зроблений висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства та заниження сум податку на прибуток та ПДВ.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що висновки перевіряючих про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується фактично на листах-податкової інформації самої ж ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 30.12.2014 року №2833/7/15-52-22-02 відносно ТОВ "ЛЮКСПРОМСЕРВІС" (т.16 а.с.221-229), від 28.10.2015 року №150/22-208 відносно TOB "ПРОФСІТІСТРОЙ"(т.16 а.с.206-220), ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві від 10.08.2015 року №3150/7/26-55-22-10 відносно ТОВ "ІДЕАЛ ІЕВЕСТ", ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві від 10.08.2015 року №463/26-55-10/39419613 відносно ТОВ "ВЕЙСЕС" за червень 2015 року (т.16 а.с.231-269).

Апеляційний суд звертає увагу, що сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Апеляційний суд вважає, що позивачем доведено виконання у 2014-2015 роках всіх зобов'язань за договорами №9 від 01.04.2014 року, №27 від 09.02.2015 року , №27 від 02.03.2015 року, №34 від 01.06.2015 року, та №36 від 01.06.2015 року, укладеними з контрагентами, зокрема, отримано товар, сплачено за нього грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, а також використання придбаного товару їх у межах власної господарської діяльності. Зазначені обставини апелянтом не спростовано.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби мають викладатися в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. При цьому, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Зазначені договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло права на його формування по взаємовідносинах з ТОВ "ЛЮКСПРОМСЕРВІС", TOB "ПРОФСІТІСТРОЙ" , ТОВ "КОРЕС ЛТД" , TOB "ВЕЙСЕС", TOB "ІДЕАЛ ІНВЕСТ". Апелянтом не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 02 грудня 2015 №0003832203 , №0003862203 та №0003872203.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРГНЕР УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Н.В. Вербицька