Рішення

від 21.03.2017 по справі 522/20175/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/1204/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Плавич Н. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Плавич Н.Д.

суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.

у відкритому судовому засіданні

розглянула апеляційні скарги ОСОБА_2, представника КП Одесаоблфарм на рішення Приморського районного суду м. Одеса від 24.11.2016року по справі за позовом ОСОБА_2 до КП Одесаоблфарм , третя особа - т.в.о директора КП Одесаоблфарм про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, витрат на правову допомогу, -

ВСТАНОВИЛА:

25.09.2015року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеса до відповідача, комунального підприємства Одесаоблфарм ( КП Одесаоблфарм , КП), третя особа - т.в.о директора КП Одесаоблфарм з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди внаслідок незаконного звільнення, витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він відповідно до наказу №6-ВК від 19.03.2015 року був прийнятий на посаду заступника директора КП Одесаоблфарм .

На підставі розпорядження заступника голови Одеської обласної ради №43/2015-КР від 23.03.2015року на нього було покладено тимчасово виконання обов'язків директора КП Одесаоблфарм з 24 березня 2015 року до призначення керівника у порядку, передбаченому чинним законодавством, з укладанням відповідного контракту. 24.03.2015року з позивачем був укладений контракт до призначення керівника КП.

Розпорядженням голови Одеської обласної ради №62/2015-КР від 16.06.2015року з 26 червня 2015року було припинено тимчасове виконання обов'язків директора КП Одесаоблфарм ОСОБА_2, тимчасове виконання обов'язків директора КП було покладено на ОСОБА_3

Позивач посилався на те, що за весь період роботи в КП він належним чином виконував свої обов'язки, дисциплінарні стягнення до нього не застосовувалися, ним проводилися службові розслідування діяльності попереднього керівництва КП , наслідками яких були звернення до Одеської обласної ради, подання заяв до ГУМВС України в Одеській області.

За доводами позивача 25.08.2015 року він своєчасно прибув на роботу о 9 годині ранку, приступив до виконання службових обов'язків, а саме до виконання завдання т.в.о директора КП ОСОБА_3 щодо відкриття нової торговельної точки .

Для виконання завдання о 9.40 позивач поїхав на зустріч до заступника начальника Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Одеської області - ОСОБА_4, про наступну поїздку за доводами позивача він повідомив керівництво КП.

Звертав увагу, що для поїздки транспортом він не був забезпечений, тому змушений був сплачувати на поїздку особисті гроші.

Після зустрічі з заступником начальника Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Одеської області - ОСОБА_5 змушений був зайти в Інтернет - кафе для остаточного з'ясування усіх складових отримання ліцензії, підготував та роздрукував маркетинговий план, все це було зроблено за особисті гроші. Позивач посилався на те, що керівництво КП Одесаоблфарм не забезпечило його належним приміщенням, канцелярським знаряддям, він був позбавлений доступу до мережі Інтернету, тому здушений був скористатися послугами Інтернет - кафе.

Після повернення на роботу о 15 годині позивача очікували т.в.о директора КП ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які вже мали на руках готовий акт про відсутність позивача на роботі. Заперечення та пояснення позивача щодо поважності причин відсутності були адміністрацією проігноровані.

На підставі наказу т.в.о директора КП Одесаоблфарм №35-ВК від 25.08.2015року позивача було звільнено з посади заступника директора КП Одесаоблфарм на підставі ст.40п4 КЗпП України за прогули.

Позивач вважає своє звільнення незаконним. Посилаючись на те, що остаточний розрахунок з ним було проведено лише 07.09.2015 року, просив:

визнати незаконним та скасування наказ про звільнення, поновити на роботі на посаді заступника директора, стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, у відшкодування моральної шкоди внаслідок незаконного звільнення стягнути 5000грн., на правову допомогу 4500грн., судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача позов не визнав.

Рішенням суду першої інстанції від 24.11.2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконним і скасовано наказ т.в.о директора КП Одесаоблфарм №35-ВК від 25.08.2015року щодо звільнення позивача з посади заступника директора КП Одесаоблфарм на підставі ст.40п4 КЗпП України за прогули;

поновлено позивача на роботі на посаді заступника директора КП,

стягнуто з КП користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.08.2015р. по 24.11.2016р. у розмірі 111355,20грн.;

стягнуто з КП на користь позивача 5000грн. за правову допомогу.

Суд допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 6959,70грн.

В решті позовних вимог (відшкодування моральної шкоди) відмовлено (а.с.41-47,т2).

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 просить скасувати рішення місцевого суду в частині відмови у позові про відшкодування моральної шкоди, з рішенням суду щодо іншої частини позовних вимог погоджується, вважає законним. Доводи апеляційної скарги представника відповідача не визнав.

Представник КП Одесаоблфарм вважає рішення незаконним в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2, просить скасувати, постановити нове рішення про відмову в позові в повному обсязі вимог позивача. Доводи апеляційної скарги представника позивача не визнав.

В апеляційному суді кожна сторона підтримала доводи своїх апеляційних скарг, доводи апеляційних скарг протилежної сторони не визнали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, доводи скарг, заперечення на них, колегія дійшла висновку апеляційні скарги задовольнити частково з наступних підстав.

Задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_2, в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення витрат на правову допомогу, місцевий суд виходив з того, що 25.08.2015року позивач з поважних причин був відсутній на робочому місці, у позивача був ненормований робочій день , він не був ознайомлений з посадовою інструкцією під розписку, до позивача не були доведені правила внутрішнього трудового розпорядку .

При розрахунку середнього заробітку, суд виходив з того, що в суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу входить і сума середнього заробітку за час затримки розрахунку оскільки остаточний розрахунок з позивачем було проведено з порушенням строків, встановлених ст. 116,117 КЗпП України і призначив до стягнення на користь позивача 111355,20грн.

Відмовив у позові ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що позивач не надав докази щодо спричинення йому моральних страждань вналідок звільнення.

З висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_2 колегія не погоджується..

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються вимогами КЗпП України, роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992 зі змінами та доповненнями Про практику застосування трудового законодавства .

Статтею 40 п.4 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом в тому числі у випадку прогулу ( в тому числі при відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Звільнення за вчинення прогулу ( в тому числі і за відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) є дисциплінарним стягненням і повинно здійснюватися з дотриманням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.

На підставі наказу №6-ВК від 19.03.2015року позивач був прийнятий на посаду заступника директора КП Одесаоблфарм .

На підставі розпорядження заступника голови Одеської обласної ради №43/2015-КР від 23.03.2015року на позивача було покладено тимчасове виконання обов'язків директора КП Одесаоблфарм з 24 березня 2015року до призначення керівника у порядку, передбаченому чинним законодавством, з укладанням відповідного контракту.

24.03.2015року з позивачем був укладений контракт до призначення керівника КП.

Розпорядженням голови Одеської обласної ради №62/2015-КР від 16.06.2015року з 26 червня 2015року було припинено тимчасове виконання обов'язків директора КП Одесаоблфарм ОСОБА_2, тимчасове виконання обов'язків директора КП було покладено на ОСОБА_3 Позивач повернувся до роботи на посаді заступника директора КП Одесаоблфарм .

На підставі наказу т.в.о директора КП Одесаоблфарм №35-ВК від 25.08.2015року позивача було звільнено з посади заступника директора КП Одесаоблфарм за прогули по ст.40п4 КЗпП України.

При зверненні до суду за захистом своїх трудових прав позивач посилався на те, що він з поважних причин був відсутній на роботі 25.08.2015року з 9.30 до 15 години, оскільки виконував завдання т.в.о директора КП ОСОБА_3 і зустрічався з заступником начальника Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів ОСОБА_5. Таким чином, сам факт відсутності на роботі 25.08.2015року з 9.30до 15.15 години позивач не спростовує, але посилався на те, що він був відсутній з поважних причин.

Вказаний довід спростовується доказами, що зібрані у справі.

ОСОБА_3, т.в.о директора КП , яка була допитана у якості свідка, підтвердила, що для з'ясування причин відсутності позивача на роботі 25.08.2015року вона телефонувала ОСОБА_4, який спростував факт зустрічі з позивачем у вказаний день.

ОСОБА_8 Корольов не був допитаний у суді першої інстанції у якості свідка, між тим, до апеляційної скарги представником відповідача приєднана заява ОСОБА_4, який на теперішній час обіймає посаду голови Приморської районної адміністрації ОМР, в заяві зазначено, що 25.08.2015року ОСОБА_2 намагався зустрітися з ним, однак зустріч не відбулася .(пояснення приєднані до матеріалів справи).

В обґрунтування своїх доводів про поважність відсутності на роботі ОСОБА_2 посилався на те, що у нього був ненормований робочій день, що давало йому право більш вільно розпоряджатися своїм робочим часом.

Суд першої інстанції з вказаним доводом позивача погодився і посилався на наказ від 12.06.2015 року на підставі якого для керівника КП Одесаоблфарм та заступників був встановлений ненормований робочій день.

Перевіряючи доводи позивача і висновок суду, колегія встановила, що оригінал наказу від 12.06.2015 року відповідачем не надавався, був наданий для огляду реєстр наказів КП, записи реєстру свідчать про відсутність такого наказу. Представник відповідача звернув увагу на те, що наказ 12.06.2015 року не має номеру, що суперечить вимогам Топової інструкції з діловодства, відсутні підписи працівників КП про те, що з цим наказом вони були ознайомлені.

Крім того, представник відповідача звернула увагу на те, що КП Одесаоблфарм у встановлені робочого часу та інших правил трудового розпорядку керується зареєстрованим згідно чинного законодавства України Колективним договором, який не передбачає встановлення ненормованого робочого дня для жодного з співробітників підприємства. Засвідчена копія Колективного договору на 2011-2015 р. приєднана до матеріалів справи.

Сторона позивача в ході розгляду справи посилалася на те, що акт про відсутність ОСОБА_2 на роботі 25.08.2015 року підписали особи, які зацікавлені у його звільненні, оскільки позивач претендував на посаду директора КП, що стало підставою для його звільнення.

Перевіряючи вказані доводи встановлено наступне.

На а.с.45 є копія акта від 25.08.2015 року в якому зафіксована відсутність позивача на роботі у зазначений день з 9.30 до 15.15. Акт підписаний т.в.о КП ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_7 Відповідно до вимог ст. 49 КЗпП України ОСОБА_2 надав пояснення щодо причин своєї відсутності.

Крім того встановлено, що акт від 25.08.2015 року у якому була зафіксована відсутність позивач на робочому місці 25.08.2015року з 9.30 до 15.15 був перевірений, що підтверджується актом проведення службового розслідування (а.с.231-232,т1). У вказаному акті зафіксовано, що т.в.о директора КП ОСОБА_3 телефонувала ОСОБА_4, який спростував свою зустріч з ОСОБА_10

Щодо наявності конфлікту, оскільки ОСОБА_2 претендував на посаду директора КП, колегія встановила наступне.

Позивач ОСОБА_2 був прийнятий в КП Одесаоблфарм на посаду заступника директора 19.03.2015року.

На підставі розпорядження заступника голови Одеської обласної ради №43/2015-КР від 23.03.2015року на позивача було покладено тимчасове виконання обов'язків директора КП Одесаоблфарм з 24 березня 2015року до призначення керівника у порядку, передбаченому чинним законодавством, з укладанням відповідного контракту. Строк перебування тимчасово на посаді директора КП у ОСОБА_2 був незначний, всього на 3 місяця. Розпорядженням голови Одеської обласної ради №62/2015-КР від 16.06.2015 року з 26 червня 2015 року було припинено тимчасове виконання обов'язків директора КП Одесаоблфарм ОСОБА_2 Ознайомившись з наказами про тимчасове виконання позивачем ОСОБА_2 обов'язків директора КП він їх не оспорював.

В матеріалах справи є ОСОБА_11 начальника управління майнових відносин Одеської обласної ради №0300/1060 від 28.04.2015року і №0300/1473 від 12.06.2015року відповідно до яких Одеською обласною радою не порушуватиметься питання щодо подальшого продовження строку виконання ОСОБА_2 обов'язків директора КП Одесаоблфарм .

В справі є пояснення по суті спору начальника Управління обласної ради з майнових прав Одеської обласної ради від 29.01.2016року за змістом пояснення час і підстави покладання на позивача ОСОБА_2 тимчасово виконуючого обов'язку директора КП Одесаоблфарм , було обумовлено виробничою необхідністю (а.с.147-150).

Сторона позивача посилалася на те, що позивач 25.08.2015року попередив и.в.о. директора КП про те, що його відсутність пов'язана с тим, що він виконував завдання адміністрації, йому необхідно було отримати консультацію, тому був відсутній з поважних причин (пояснення позивача на а.с.234,т1).

Колегія з вказаними доводами не погоджується.

В матеріалах справ відсутні докази тому, що саме на цей день позивач отримав завдання від в.о. керівника КП.

Звичайний обсяг роботи, який зобов'язаний виконувати протягом робочого часу позивач, який обіймав посаду заступника директора КП, не дає підстав для висновку, що цю роботу він мав виконувати за межами свого підприємства.

Суд першої інстанції, задовольнивши позов ОСОБА_2 виходив з того, що відповідач не роз'яснив позивачу його організаційно - правовий статус, функції, права та обов'язки на посаді заступника директора КП, не довів обсяг його завдання, відповідальність.

Колегія з вказаним висновком не погоджується.

На підставі наказу №6-ВК від 19.03.2015року позивач був прийнятий на посаду заступника директора КП Одесаоблфарм . З 24.03.2015року на позивача було покладено тимчасове виконання обов'язків директора КП Одесаоблфарм до призначення керівника у порядку. З 26.06. 2015року було припинено тимчасове виконання обов'язків директора КП Одесаоблфарм ОСОБА_2 , він повернувся на свою посаду заступника керівника К. Одесаоблфарм

Аналізуючи етапи роботи ОСОБА_2, враховуючи посади керівника, які він обіймав, колегія не погоджується з доводами сторони позивача про те, що він не знав обсяг своїх прав та обов'язків, не був ознайомлений із посадовими інструкціями своїми та своїх працівників, роботу яких він контролював.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача посилався на те, що 25.08.2015 року позивач був відсутній на робочому місці, і частину робочого часу провів в Інтернет - кафе для того , щоби виконати план роботи, що йому доручили. Виконати цю роботу на своєму робочому місці не було можливості, оскільки його робоче місце не було облаштовано, він не міг скористатися Інтернетом.

Вказані доводи позивача спростував представник відповідача. Посилалася на те, що ОСОБА_2 ніколи не скаржився на відсутність робочого місця. Посади, які він обіймав надавали йому можливість обладнати свої робочі місця і заступника директора КП і тимчасово виконуючого обов'язки директора. Мережею Інтернет - зв'язку КП забезпечено.

Крім того, представником відповідача звернута увага на незначну тривалість позивача на робочому місці.

Пояснювала, що після повернення позивача на посаду заступника директора КП Одесаоблфарм , що сталося 24.06.2015 року саме з 24.06.2015року по 18. 07.2015 року ОСОБА_2 перебував на лікарняному листі з тимчасової непрацездатності, з 31.07.2015року по 14.08.2015року перебував у відпустці за власний рахунок.

За період роботи ОСОБА_2 в КП він відпрацював 65 робочих днів: березень 2015року 9днів, квітень -21день, травень -15днів, червень -12 днів, липень - 2 дні, серпень 2015року - 6 днів .

Позивач посилався на предвзяте до нього ставлення зі сторони адміністрації.

У матеріалах справи є докази, які спростовують ці доводи, 21липня, 18 серпня, 20 серпня 2015року були складені акти про відсутність позивача на робочому місці, за що йому було оголошено догани: наказ №26/1-ВК від 21.07.2015року, наказ №33-ВК від 18.08.2015 року, наказ №34 -ВК від 21.08.2015 року (а.с.97-107,т.1).

Вказані накази про оголошення доган позивач не оспорює.

Звернута увага, що в своїй докладній від 20.08.2015 року він посилався на те, що буде відсутній на робочому місці оскільки необхідно відвідати наукову бібліотеку (а.с.108,т1). На попередні порушення трудового законодавства адміністрація застосувала лише догану, як один із видів дисциплінарного стягнення.

Дав оцінку вказаним вище доказам, судова колегія не погоджується з доводами сторони позивача про те, що позивач 25.08.2015 року з 9.30 до 15.15 був відсутній на робочому місці без поважних причин, що надавало адміністрації КП звільнити позивача після отримання від нього пояснення по ст.40п4 КЗпП України за прогули.

Вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними і пов'язані з вимогами позивача про поновлення на роботі.

У зв'язку з тим, що колегія дійшла висновку постановити нове рішення про відмову у позові про скасування наказу про звільнення і відмовити у поновленні на роботі, колегія відмовляє у вимогах позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди з підстав того, що трудові права позивача при звільненні не були порушені. охоплює

Позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

При розгляді цієї частини позовних вимог суд дійшов висновку, що при звільненні позивача адміністрація КП порушила строки розрахунку із позивачем. Сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку не була визначена судом, але суд в рішенні зазначив, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється сумою середнього заробітку, яка стягується на користь позивача за весь час вимушеного прогулу при поновленні позивача на роботі.

Колегія в рішенні дійшла до висновку, що відсутні підстави для поновлення позивача на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, моральної коди внаслідок незаконного звільнення.

Тому судом апеляційної інстанції вирішується вимога позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку в порядку ст. ст. 116,117 КЗпП України. Позивач посилався на те, що розрахунок з ним було проведено лише 07.09.2015 року.

Позивач був звільнений з роботи з посади заступника директора КП з 25.08.2015 року в цей день йому було виплачено 872,32 грн. Представник відповідача надала доказ тому, що остаточний розрахунок з ним було проведено 28.08.2015 року, було виплачено 1385 грн.

Таким чином, затримка розрахунку при звільненні склала 2 дня.

03.09.2015року (четверг) на рахунок КП Одесаоблфарм надійшли кошти від фонду соціального страхування, оскільки позивач хворів, був частково непрацездатний, що підтверджується відповідним листком його непрацездатності.

07.09.2015 року, у понеділок, ОСОБА_2 були перераховані кошти з Фонду соціального страхування у розмірі 3264,72грн.

Розрахунок середнього заробітку за два дня затримки розрахунку про звільненні проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року і складає 535,46 грн. (середньоденна 267,73*2).

Колегія дійшла висновку стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 середній заробіток за два дня затримки розрахунку при звільненні в сумі 535,46 грн. з відрахуванням з вказаної суми обов'язкових платежів в бюджет держави.

Позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу.

Задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_2 частково, лише в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, судова колегія дійшли висновку стягнути з відповідача на користь позивача за правову допомогу 500 грн.

При зверненні до суду позивач був звільнений від сплати судового збору, у зв'язку із частковим задоволенням позову в сумі 535,46 грн., з відповідача, юридичної особи, на користь держави стягується судовий збір у розмірі 1600 грн.

Керуючись ст. ст. 303,307ч1п2,309ч1п.п.3,4,316,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2, задовольнити частково, апеляційну скаргу представника КП Одесаоблфарм задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеса від 24.11.2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до КП Одесаоблфарм , третя особа - т.в.о директора КП Одесоблфарм про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, витрат на правову допомогу скасувати.

Позов ОСОБА_2 до КП Одесаоблфарм про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з КП Одесаоблфарм ( код ЄДРПОУ 34055981) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.08.2016року по 27.08.2016 року за два дня у розмірі 535,46грн. з відрахуванням із вказаної суми обов'язкових платежів на користь держави, на правову допомогу 500грн.

В позові ОСОБА_2 до КП Одесаоблфарм , третя особа - т.в.о директора КП Одесоблфарм про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі на посаді заступника директора КП Одесаоблфарм , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди внаслідок незаконного звільнення відмовити.

Стягнути з КП Одесаоблфарм ( код ЄДРПОУ 34055981) на користь держави судовий збір в розмірі 1600грн.

Рішення набуває чинності негайно після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: Н.Д. Плавич

ОСОБА_11

ОСОБА_12

.