Рішення

від 11.04.2017 по справі 741/1651/16

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/1651/16

Провадження № 2/741/128/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 11 квітня 2017 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря Мартиненка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області про визнання частково недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що 20 жовтня 2009 року померла її мати - ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина на належні їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН № 005763 земельні ділянки. Вона (позивач) спадщину прийняла, отримала у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,9478 га. Нотаріус відмовив їй (позивачу) у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкову земельну ділянку площею 1,22 га, оскільки відповідно до повідомлення відділу Держгеокадастру у Носівському районі при завантаженні обмінного файлу до НСК було виявлено, що ця земельна ділянка 100% накладається на вже раніше зареєстровану земельну ділянку, яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЧН № 008815. На даний час їй (позивачу) виділена нова земельна ділянка площею 1,0771 га, межі якої встановлені. У зв'язку із наявністю державного акта, в якому є помилка і який не визнано недійсним, вона (позивач) не має можливості зареєструвати право власності на виділену їй земельну ділянку.

ОСОБА_1 просила суд:

- визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН № 005763 у частині надання у власність померлій ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,22 га;

- визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 1,0771 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області.

У судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, просила їх задовольнити, розгляд справи провести без її участі.

Представник Носівської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з'явився, перший заступник міського голови ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій зазначив, що міська рада не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, просив розгляд справи проводити без участі їх представника.

Суд розглядає справу у відсутності сторін за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 за життя набула право власності на земельні ділянки площами 1,95 та 1,22 га, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, що підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН № 005763 (а.с. 11).

20 жовтня 2009 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 6).

З копії спадкової справи № 46/2016 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с. 20-69) вбачається, що спадщину прийняла ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги за законом, яка 23 серпня 2016 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) та земельну ділянку площею 1,9478 га, кадастровий номер 7423810100:02:002:0086, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області та належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН № 005763.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У судовому засіданні встановлено, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,22 га, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН № 005763, у зв'язку з тим, що ця земельна ділянка 100% накладається з вже раніше зареєстрованою земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_3, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 447/02-31 від 25 листопада 2016 року (а.с. 9).

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 1,22 га, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН № 005763, дійсно 100% накладається з вже раніше зареєстрованою земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_3, що підтверджується повідомленням відділу Держгеокадастру у Носівському районі (а.с. 10) та копією пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою (а.с. 13).

З копії пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Носівської міської ради (землі колишнього КСП імені Фрунзе) (а.с. 13) вбачається, що розглянувши матеріали по розпаюванню колишнього КСП імені Фрунзе та звіривши списки пайовиків було встановлено, що ОСОБА_3 належить інша земельна ділянка, яка не зареєстрована, та було вирішено присвоїти цю земельну ділянку ОСОБА_1

У судовому засіданні встановлено, що на земельну ділянку площею 1,0771 га виготовлена технічна документація із землеустрою, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 77-83).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст. 155 ЗК України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Державний акт на право приватної власності за землю серії ІІ-ЧН № 005763 в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 1,22 га, порушує права позивача, так як позбавляє її можливості належним чином зареєструвати за собою право власності на виділену їй, як спадкоємцю ОСОБА_2, земельну ділянку площею 1,0771 га та в подальшому розпоряджатися нею на власний розсуд, а тому підлягає визнанню недійсним в цій частині.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. г ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З метою захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за можливе визнати за нею, як за спадкоємцем ОСОБА_2 першої черги за законом, право власності на земельну ділянку площею 1,0771 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований на законі, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1225, 1261, 1268, ст.ст. 81, 125, 131, 155 ЗК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН № 005763, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Носівської міської ради Чернігівської області, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 601, в частині передання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,22 га.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 1,0771 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області, як спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_2, яка померла 20 жовтня 2009 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В.Киреєв