Рішення

від 04.04.2017 по справі 461/10240/15-ц

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/10240/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 року Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді - Городецької Л.М.,

при секретарі - Думичі Р.М.

за участю представника

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Енергія до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Львівське міське комунальне підприємство Айсберг про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям нежитлових приміщень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Енергія звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Львівське міське комунальне підприємство Айсберг про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям нежитлових приміщень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 11 серпня 2014 року, 19 вересня 2014 року, 21 січня 2015 року та 03 березня 2015 року мало місце залиття нежитлових приміщень, які розташовані на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку № 7 по вул. Лесі Українки у м. Львові та належать Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма Енергія на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення № Г - 02863 від 03 липня 2008 року, виданого Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради. Згідно актів складених комісіями у складі працівників ЛМКП Айсберг , залиття нежитлових приміщень Товариства відбулося з вини власників квартири № 12, що знаходиться над приміщеннями позивача, а саме внаслідок неналежного використання останніми сантехнічних приладів спричиненого самовільним переобладнанням приміщень квартири шляхом встановлення додаткових санвузлів. Згідно висновків будівельно-технічних експертних досліджень № 152/14 від 07 жовтня 2014 року та № 171/15 від 16 лютого 2015 року, вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди), проведення яких необхідно для усунення пошкоджень унаслідок залиття частини нежитлових приміщень на вул. Л. Українки, 7 у м. Львові складає 43 535, 00 гривень. Відтак, оскільки відповідачі у позасудовому порядку відмовляються врегулювати спір, просить заяву задовольнити, та захистити його порушене право шляхом стягнення з останніх матеріальної шкоди та судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи.

Надалі, 10 лютого 2016 року, позивач уточнив свої позовні вимоги, в яких просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 43 535, 00 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лесі Українки, 7 та в рівних частинах 8 721, 00 гривень судових витрат, а саме по 4 360, 50 гривень з кожного.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просить позов задовольнити повністю з мотивів, викладених в фабулі позову.

Представник відповідача - ОСОБА_4 подав до суду письмове клопотання, в якому позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 43535,00 гривень та судових витрат у розмірі 8721,00 гривень визнає, та просить розгляд даної справи здійснювати за її відсутності. Наслідки визнання позову стороні відомі та зрозумілі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась хоча належно була повідомлена про час та місце слухання справи, наслідки неявки, а тому згідно ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у її відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ЛМКП Айсберг не забезпечило явку уповноваженого представника, хоча належно було повідомлено про час та місце слухання справи, наслідки неявки, а тому згідно ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма Енергія належать на праві приватної власності нежитлові приміщення, які розташовані на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку № 7 по вул. Л. Українки у м. Львові на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення № Г - 02863 від 03 липня 2008 року, виданого Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (а.с.14), що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19738830 від 31 липня 2008 року, виданим ОКП ЛОР БТІ та ЕО (а.с.13).

Згідно з актом ЛМКП Айсберг від 11 серпня 2014 року встановлено: залита стеля приміщення на поверховому плані під літ. 26-12 площею 3, 5 кв.м.; залита стіна у цьому ж приміщенні площею 2, 0 кв.м. Залиття приміщення відбулося внаслідок неналежного використання сантехнічних приладів мешканцями квартири АДРЕСА_1 (а.с.12).

Згідно з актом ЛМКП Айсберг від 19 вересня 2014 року встановлено: залита стеля приміщення на поверховому плані під літ. 26-12 площею 1,6 кв.м.; залита стіна у цьому ж приміщенні площею 16, 0 кв.м. Залиття приміщення відбулося внаслідок неналежного використання сантехнічних приладів мешканцями квартири АДРЕСА_1 (а.с.11).

Згідно з актом ЛМКП Айсберг від 21 січня 2015 року встановлено: залита стеля приміщення на поверховому плані під літ. 5-3 площею 2, 5 кв.м.; залита стіна в приміщенні на поверховому плані під літ. 5-3 площею 3, 45 кв.м.; залита стіна в приміщенні на поверховому плані під літ. 5-4 кв.м. площею 2, 5 кв.м.; залита стеля приміщення на поверховому плані під літ. 5-4 площею 1,8 кв.м. Залиття приміщення відбулося внаслідок халатного користування сантехнічними приладами мешканцями квартири № 12 на вул. Л. Українки, 7, яка розташована в одній проекції, але поверхом вище над вищевказаними приміщеннями (а.с.9).

Згідно з актом ЛМКП Айсберг від 03 березня 2015 року встановлено: залита стеля приміщення на поверховому плані під літ. 5-3 площею 15, 4 кв.м; залита стіна в приміщенні на поверховому плані під літ. 5-3 площею 11, 45 кв.м.; залита стіна в приміщенні на поверховому плані під літ. 5-4 площею 11, 45 кв.м.; залита стеля приміщення на поверховому плані під літ. 5-4 площею 6, 3 кв.м. залиття приміщення відбулося внаслідок несправності внутрішньо квартирної водопровідної та каналізаційної мережі квартири № 12 на вул. Л. Українки, 7, яка розташована в одній проекції, над фірмою ТзОВ Енергія , але поверхом вище. Квартира № 12 власниками переобладнана і дозволу на переобладнання не пред'явлено (а.с.8).

Вищенаведені обставини в частині причин залиття приміщень позивача підтверджуються ОСОБА_5 архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 1013-6/963-15від 04 березня 2015 року, зі змісту якого вбачається, що при огляді квартири АДРЕСА_2 було виявлено факт переобладнання приміщень квартири шляхом встановлення додаткових санвузлів (душової кабіни, умивальника) (а.с.7).

Судом встановлено, що згідно з довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки виданої Львівським міським комунальним підприємством Айсберг (а.с.40) співвласниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

08 лютого 2016 року ОСОБА_2 було подано клопотання, в якому остання повідомила про те, що 21 жовтня 2015 року помер ОСОБА_6 (а.с.77).

Таким чином, залиття нежитлових приміщень позивача відбулись з вини відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які в силу закону повинні нести майнову відповідальність за заподіяну шкоду.

На підтвердження своїх доводів щодо розміру завданої майнової шкоди, позивачем надано суду Висновки будівельно-технічного експертного дослідження № 152/14 від 07 жовтня 2014 року (а.с.15-19) та № 171/15 від 16 лютого 2015 року (а.с.29-31), складених судовим експертом Інституту судових експертиз та права ОСОБА_7 З наданих суду звітів вбачається, що майновий збиток, завданий позивачу залиттям нежитлових приміщень, складає 43 535, 00 гривень.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, з врахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України.

Згідно із ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. При цьому дані докази повинні бути належними і допустимими, як це передбачено ст.ст.58-59 ЦПК України.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхилюючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст.60 ЦПК України).

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Так, ч.1 ст.1166 цього ж кодексу майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайнових прав фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на наведені положення, встановлення факту залиття нежитлових приміщень позивача з квартири АДРЕСА_2, власником якої є відповідачі, що встановлено із доводів позивача та така обставина не заперечена відповідачами, суд приходить до переконання, що обов'язок доведення відсутності вини в завданні шкоди позивачу покладено на відповідачів. Оскільки, відповідачі не подали жодних доказів відсутності їх вини у залитті приміщень позивача, то суд вважає, що встановлена вина є юридичною підставою для висновку про її наявність у складених між сторонами відносинах, а відтак відповідачів слід визнати особами, які відповідальні за заподіяну шкоду, як власників квартири № 12 по вул. Л. Українки у м. Львові.

Разом із тим, згідно з ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Обов'язок нести витрати, пов'язані з утриманням належного власнику майна, до яких, зокрема відносяться витрати, що пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей, передбачено Законом України Про житлово-комунальні послуги , що набув чинності з 1 січня 2005року, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінет Міністрів України №572 від 08.10.1992 р. /із змінами/. Таким чином, утримання в належному технічному стані сантехнічних приладів, які знаходяться в межах квартири № 12, є обов'язком її власників - відповідачів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позовна вимога про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям нежитлових приміщень підставна та обґрунтована, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, а відтак таку позовну вимогу слід задовольнити у повному обсязі.

В свою чергу, судом не беруться до уваги посилання ОСОБА_2 щодо наявності між нею та ОСОБА_8, в період залиття приміщень позивача, відносин з приводу оренди квартири АДРЕСА_2 та покладення на нього обов'язку щодо відшкодування матеріальної шкоди спричиненої таким залиттям, оскільки такі ґрунтується виключно на припущеннях, що є недопустимим в розумінні ч. 4 ст. 60 ЦПК України. Відповідачі, будучи наділені правом подання доказів, в порядку ч. 1 ст. 60 ЦПК України не надали договору оренди чи інших доказів, які би вказували на безпідставність вимог позивача, не переконали суд у своїй правоті та не довели обставини, на які посилаються в обґрунтування своїх заперечень.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір за подання позову в розмірі 1218, грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 800,00 грн. та понесено витрати за проведення будівельно-технічних експертних досліджень на суму 7 503, 00 грн.

Таким чином, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню рівних частинах судові витрати в розмірі 9 521, 00 грн., а саме по 4 760, 50 грн. з кожного.

Відповідно до ст. ст. 22, 322, 1166 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 61, 88, 209, 210, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Енергія - задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Енергія (місцезнаходження юридичної особи: м. Львів, вул. Л. Українки, 7, ідентифікаційний код: 04874471) 43 535,00 (сорок три тисячі п'ятсот тридцять п'ять) гривень 00 копійок у відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лесі Українки, 7.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Енергія судовий збір в розмірі 1218, грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 800,00 грн. та понесені витрати за проведення будівельно-технічних експертних досліджень на суму 7 503,00 грн., а всього 9 521, 00 (дев'ять тисяч п'ятсот двадцять одна) гривня.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.М.Городецька