Рішення

від 06.04.2017 по справі 278/473/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/473/16-ц Головуючий у 1-й інст. Зубчук І. В.

Категорія 2 Доповідач Шевчук А. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Кочетова Л.Г., Гансецької І.А.,

з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом Фермерського господарства "ПЧЕЛАНДІЯ" до ОСОБА_1 про визнання права власності

за апеляційною скаргою заступника прокурора Житомирської області

на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 25 березня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року Фермерське господарство ПЧЕЛАНДІЯ (надалі - ФГ ПЧЕЛАНДІЯ ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,5 га, що розташована на території Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області, та гідроспоруду, що розташована за адресою вул. Лісова, 47-к, у с. Вишпіль Черняхівського району Житомирської області. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що між ФГ ПЧЕЛАНДІЯ та ОСОБА_1 досягнуто згоди щодо купівлі в останнього земельної ділянки та гідроспоруди за вищезазначеними адресами. З відповідачем проведено повний розрахунок та отримано майно за актом прийому-передачі. Однак ОСОБА_1 відмовляється належним чином оформити право власності на майно за ФГ ПЧЕЛАНДІЯ .

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 25 березня 2016 року позовну заяву в частині вимог про визнання права власності на земельну ділянку залишено без розгляду (а.с. 40).

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 25 березня 2016 року позов задоволено. Визнано за ФГ ПЧЕЛАНДІЯ право власності на нерухоме майно: гідротехнічну споруду, що розташована в с. Вишпіль Черняхівського району Житомирської області, по вул. Лісова, 47-к.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора Житомирської області подав апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують право власності продавця на гідроспоруду.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції визнав за позивачем право власності на майно, оскільки вважав, що між сторонами виникли правовідносини щодо купівлі-продажу нерухомого майна - гідротехнічної споруди, грошові кошти за яку позивач сплатив у повному обсязі, але відповідач ухиляється від підписання договору купівлі-продажу, хоча факт продажу майна визнає.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з таких мотивів.

Із копії підписаного сторонами договору купівлі-продажу гідроспоруди від 06 березня 2015 року вбачається, що ОСОБА_1А.(продавець) зобов'язався передати у власність Фермерського господарства ПЧЕЛАНДІЯ (покупця) гідроспоруду, що розташована за адресою: вул. Лісова,47-к, в с. Вишпіль Черняхівського району Житомирської області, а покупець зобов'язався прийняти зазначений об'єкт і сплати за нього 36 266 грн.(а.с.14-18).

Із копії висновку оцінювача про вартість майна вбачається, що гідроспоруда має бутобетонний фундамент і залізобетонні стіни (а.с.13) та розташована на земельній ділянці площею 27,6461га з кадастровим номером 1825684400:15:000:0048 (а.с.153). Цільове призначення даної земельної ділянки - для рибогосподарських потреб, а форма власності - державна (а.с.152 зворот, інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку).

Конституція України (статті 13,14) визначає, що земля, водні ресурси є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 1 Закону України Про аквакультуру визначено, що гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) є об'єктами нерухомого майна.

Оскільки за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві не лише саме майно, а й право власності на нього, то право продажу майна, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові. Тільки за такої умови у покупця може виникнути право власності.

У пункті 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав роз'яснено, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК України) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК України).

У підтвердження набуття ОСОБА_1А права власності на гідроспоруду надано копію накладної №1, із якої вбачається, що 07 квітня 2005 року ОСОБА_2 відпущено ОСОБА_1 за 20 000 грн. гідроспоруду по вул. Лісовій,47-к, в с. Вишпіль (а.с.33).

Право власності на майно виникає у набувача в разі дотримання порядку, який був чинним на момент укладення правочину та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.657 ЦК України, яка діяла у такій редакції на момент придбання ОСОБА_1 гідроспоруди, договір купівлі-продажу нерухомого майна мав укладатися у письмовій формі і підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно із частинами 3 та 4 ст.334 ЦК України, у редакціях, що діяли на момент придбання ОСОБА_1 гідроспоруди, право власності на майно за договором, який підлягав нотаріальному посвідченню, виникало у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягав державній реєстрації, право власності у набувача виникало з моменту такої реєстрації.

За таких обставин, при придбанні ОСОБА_1 у 2005 році гідроспоруди порядок, встановлений на той час чинним законодавством, дотриманий не був, тобто правочин не був посвідчений нотаріально та не пройшов державної реєстрації, у судовому порядку дійсним не визнавався, а тому колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не набув права власності у встановленому законом порядку на спірну гідроспоруду, а тому він не набув й права розпорядитися відповідним нерухомим майном, тобто продати його у 2015 році.

За огляду на вищевикладене, суд першої інстанції при ухваленні рішення не звернув уваги на вищевказані обставини справи та норми права, а тому безпідставно визнав за позивачем право власності на гідротехнічну споруду, хоча у розумінні ст.392 ЦК України суду доказів не надано.

Відповідно до ст.309 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким відмовляє у задоволенні позову про визнання права власності на гідроспоруду та відповідно до ст.88 ЦПК України покладає на позивача витрати, понесені прокуратурою Житомирської області при оплаті судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.43).

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313-314,316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задовольнити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 25 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити Фермерському господарству "ПЧЕЛАНДІЯ" в задоволенні позову до ОСОБА_1 про визнання права власності.

Стягнути на користь прокуратури Житомирської області на розрахунковий рахунок № 35215069011049, МФО 820172, ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02909950 з Фермерського господарства ПЧЕЛАНДІЯ судовий збір у розмірі 2 908 грн. 39 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча

Судді: