Справа № 694/1660/16-ц
провадження 2/694/6/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
06.04.2017 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді Кравченко Т.М.,
при секретарі Некречій Н.Я.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Оржицька державна нотаріальна контора Полтавської області, Звенигородська державна нотаріальна контора Черкаської області, відділ Держгеокадастру у Звенигородському районі Черкаської області про визнання права власності на права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, на земельну ділянку площею 2,0364 га, що має кадастровий номер НОМЕР_1.
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її бабуся ОСОБА_4. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла дочка, мати позивача ОСОБА_5, що проживала з нею на момент смерті, однак свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_5 не отримала. До складу спадщини ОСОБА_4 входила, зокрема, земельна ділянка площею 2,0364 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с. Пединівка Звенигородського району та належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2.
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати позивача ОСОБА_5 та спадщину після неї прийняв батько позивача ОСОБА_3, який проживав разом з нею на момент смерті. За його заявою Звенигородською державною нотаріальною конторою Черкаської області була заведена спадкова справа № 242 за 2005 рік. Він успадкував все майно, що належало його дружині, в тому числі і успадковану нею земельну ділянку ОСОБА_4, але свідоцтво про право на спадщину на цю ділянку не отримав і не зареєстрував право власності на неї у встановленому законом порядку.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. Позивачка вчасно подала заяву про прийняття спадщини до Оржицької державної нотаріальної контори та згідно заповіту батька успадкувала документально оформлені на нього земельні ділянки, про що отримала свідоцтво про право на спадщину. Як спадкоємець першої черги за законом вона бажає отримати в спадок інше майно ОСОБА_3, що не було охоплене заповітом. Крім неї спадкоємцем першої черги за законом є її рідний брат ОСОБА_2, який із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не звертався.
Позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва, оскільки на земельну ділянку, яка перейшла шляхом успадкування від ОСОБА_4 до ОСОБА_5, а потім до ОСОБА_3, не були в свій час отримані свідоцтва про право на спадщину та не відбулася реєстрація права власності на це майно, а отже відсутні правовстановлюючі документи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов та просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності. Позов визнав повністю та не заперечує проти його задоволення.
Представник третьої особи Оржицької державної нотаріальної контори Полтавської області в судове засідання не з'явився. До суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.
Представник Звенигородської державної нотаріальної контори Черкаської області та відділу Держгеокадастру у Звенигородському районі в судове засідання не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи за їхньої відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Пединівка Звенигородського району померла ОСОБА_4 (а.с. 6).
Згідно довідки № 126 від 24.10.2016 року, виданої виконавчим комітетом Пединівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_4 проживала по АДРЕСА_1. Разом з нею на час її смерті були зареєстровані та проживали: дочка ОСОБА_5 (а.с. 8, 12) та зять ОСОБА_3 (а.с. 7).
До складу спадкового майна ОСОБА_4 входила земельна ділянка розміром 2,04 га, що розташована в межах Пединівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_3, і належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 30.09.2004 року (а.с. 24).
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати позивача ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10.09.2004 року (а.с. 10, 17).
Згідно довідки № 127 від 24.10.2016 року, виданої виконавчим комітетом Пединівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_5 проживала по АДРЕСА_1. Разом з нею на час смерті був зареєстрований та проживав її чоловік ОСОБА_3 (а.с. 11, 65).
ОСОБА_3 вчасно звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_5 та Звенигородською державною нотаріальною конторою Черкаської області була заведена спадкова справа № 242 за 2005 рік (а.с. 62,63). ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на земельну ділянку розміром 2,01 га, що розташована в межах Пединівської сільської ради Звенигородського району, кадастровий номер НОМЕР_4 та належала ОСОБА_5 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 від 30.09.2004 року (а.с. 69 зворот).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27.12.2010 року (а.с. 13, 17).
Згідно заповіту від 10.06.2009 року ОСОБА_3 заповів своїй дочці ОСОБА_1 земельні ділянки для ведення товарного виробництва згідно державних актів серії НОМЕР_6 від 21.04.2006 року (ділянка отримана у спадок після ОСОБА_5.) та НОМЕР_7 від 30.09.2004 року (власна ділянка ОСОБА_3.), що видані Звенигородською РДА (а.с. 75).
Позивач ОСОБА_1 вчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 (а.с. 73). За її заявою була заведена спадкова справа № 74/2011 року (а.с. 71-72) та 15 серпня 2011 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії ВРМ № 036291 № 1-11124 на земельні ділянки, що належали ОСОБА_3 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 від 30.09.2004 року та згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 від 21.04.2006 року (а.с. 98).
08 листопада 2016 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Оржицької державної нотаріальної контори із заявою, в якій просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3, а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером НОМЕР_1, яку він успадкував після смерті ОСОБА_5 (а.с. 22).
З постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальний дій від 08.11.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, оскільки нею не було подано належно оформлених правовстановлюючих документів про перехід права власності від ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та до ОСОБА_3 (а.с. 23).
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Згідно ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла її дочка ОСОБА_5, яка проживала разом з нею на момент смерті, а отже фактично вступила в управління та володіння майном. Хоча спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася та свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_5 не отримувала, однак спадщина стала належати ОСОБА_5 з моменту її відкриття, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_4.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру ОСОБА_4 належала земельна ділянка розміром 2,0364 га, що розташована в межах Пединівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та має кадастровий номер НОМЕР_3 (а.с. 25).
Згідно довідки № 31-28-0.3-2382/2-16 від 02.11.2016 року, виданої відділом Держгеокадастру у Звенигородському районі, на земельну ділянку площею 2,0364 га, яка розташована в межах Пединівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, кадастровий номер згідно державного акту НОМЕР_3 змінено на НОМЕР_1 (а.с. 28).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших (спадкоємців).
Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчасно прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_5, до складу якої також входила земельна ділянка, яку остання успадкувала після смерті ОСОБА_4, однак не оформила своїх спадкових прав. Вказана земельна ділянка стала належати ОСОБА_3 з часу відкриття спадщини, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_5.
Позивач вчасно прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 Інший спадкоємець ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини не подавав та повністю визнав позов ОСОБА_1
Враховуючи те, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3, вона має право на успадкування майна ОСОБА_3, яке не охоплене заповітом на її ім'я. ОСОБА_1 не може отримати в спадщину земельну ділянку, яку ОСОБА_3 отримав у спадок після смерті ОСОБА_5, в зв'язку відсутністю правовстановлюючого документа, а тому суд вважає за можливе захистити її право шляхом визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 2,0364 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована в адміністративних межах Пединівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 524, 527, 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст. 16, 392, 1216, 1218, 1223, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 174, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, на земельну ділянку площею 2,0364 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована в адміністративних межах Пединівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Повний текст рішення складено 10 квітня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.М. Кравченко
Суд | Звенигородський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2017 |
Оприлюднено | 12.04.2017 |
Номер документу | 65899685 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Звенигородський районний суд Черкаської області
Кравченко Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні