Ухвала

від 30.03.2017 по справі 752/6525/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6525/17

Провадження № 1кс/752/2636/17

У Х В А Л А

Іменем України

30.03.2017 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Веселовської А.В. та адвоката Чащевого Д.І., розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про зняття арешту з нерухомого майна, -

в с т а н о в и в:

27 березня 2017 року ПАТ АБ Укргазбанк (код ЄДРПОУ 23697280) звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, посилаючись на наступні факти та обставини.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2015 року за клопотанням слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління МВС України в м. Києві Терпила О.І., погодженого прокурором відділу прокуратури м. Києва Ковальською О.В., в порядку забезпечення заходів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110060002570 22 березня 2013 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190, частиною 1 статті 361 КК України, серед інших об'єктів нерухомого майна, накладено арешт нежитловий будинок, загальною площею 5035,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою АДРЕСА_2, земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, за адресою: АДРЕСА_3, земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, за адресою АДРЕСА_4 власником якої є ПАТ АБ Укргазбанк , що підтверджується відомостями державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Проте, як зазначено в клопотанні, при накладенні арешту поза увагою слідчого судді залишилась та обставина, що наведені в клопотанні органу досудового розслідування підстави для арешт майна не відповідали фактичним обставинам справи, оскільки ПАТ АБ Укргазбанк є добросовісним набувачем арештованого майна в порядку звернення стягнення на предмет забезпечення за кредитним договором №58-V від 10.10.2008 р., жодній посадовій особі ПАТ АБ Укргазбанк у зв'язку з набуттям права власності на вказане майно про підозру не оголошено, цивільного позову до ПАТ АБ Укргазбанк не пред'явлено, вказане майно не є предметом вчинення кримінального правопорушення та не підлягає спеціальній конфіскації, що свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката в обґрунтування клопотання, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Судовим розглядом встановлено, що СУ ГУ Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12013110060002570, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22 березня 2013 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190, частиною 1 статті 361 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, використовуючи електронні ключі та паролі приватних нотаріусів упродовж 2015 - 2016 років здійснили незаконні дії від їхнього імені щодо зняття арештів з майна, які ними фактично не виконувались.

В подальшому невстановлені досудовим розслідуванням особи, з метою отримання неправомірної вигоди, пропонували на ринку юридичних послуг України послуги з зняття будь - яких обмежень з рухомого та нерухомого майна громадян. В свою чергу, володільці рухомого та нерухомого майна, скориставшись вказаною незаконною послугою, отримували можливість здійснити реалізацію свого рухомого та нерухомого майна без будь - яких обтяжень, що надавало їм можливість не виконувати взяті перед іншими фізичними та юридичними особами зобов'язання, а також знімати накладені на їх майно арешти, чим нанесли збитки в особливо великих розмірах.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата формування якого 20.04.2016 р. та 30.03.2017 р. ПАТ АБ Укргазбанк є власником нежитлового будинку, загальною площею 5035,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою АДРЕСА_2, земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, за адресою АДРЕСА_3, земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3, за адресою АДРЕСА_4 а відтак наділено правом на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016 ( далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Отже, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З тексту ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2015 року слідує, що арешт на нежитловий будинок, загальною площею 5035,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2, 21 та 23, земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою АДРЕСА_2, земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, за адресою АДРЕСА_3, земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_3, за адресою АДРЕСА_4 власником якої є ПАТ АБ Укргазбанк , з метою збереження речових доказів.

Будь-яких інших правових підстав для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею в вищевказаній ухвалі не наведено.

Між тим, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення

Досудове розслідування в кримінальному провадженні за № 12013110060002570 від 22 березня 2013 року здійснюється за ст. 361 КК України, яка встановлює кримінальну відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації.

Основним безпосереднім об'єктом вказаного злочину є встановлений порядок обробки (збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрації, приймання, отримання, передавання) комп'ютерної інформації у інформаційних системах. Предметом злочину можуть бути електронно-обчислювальні машини (комп'ютери), автоматизовані системи, комп'ютерні мережі, мережі електрозв'язку, комп'ютерна інформація, інформація, що передається мережами електрозв'язку.

З огляду на диспозицію ст. 361 КК України, яка і визначає предмет доказування в кримінальному провадженні, немає жодних правових підстав для висновку, що арештована земельна ділянка навіть теоретично може зберегти на собі сліди вчинення вказаного злочину або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження за ст. 361 КК України.

За результатами судового розгляду клопотання заявника, слідчим суддею беззаперечно встановлено, що підстави та порядок набуття ПАТ АБ Укргазбанк права власності на нежитловий будинок, загальною площею 5035,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2, 21 та 23, земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою АДРЕСА_2, земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, за адресою АДРЕСА_3, земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_3, за адресою АДРЕСА_4 не є предметом досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12013110060002570 від 22 березня 2013 року, вказане право наразі ніким не оспорюється, а відтак нерухоме майно не є предметом кримінального правопорушення та не підлягає спеціальній конфіскації, жодній посадовій особі ПАТ АБ Укргазбанк з цих підстав про підозру не оголошено, цивільний позов до товариства не пред'явлено.

За таких обставин формальне визнання слідчим нерухомого майна речовим доказом в кримінальному провадженні, досудове розслідування в якому здійснюється за ст. 361 КК України, за переконанням слідчого судді, не може слугувати підставою для подальшого обмеження права власності ПАТ АБ Укргазбанк на нежитлове приміщення, загальною площею 5035,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2, 21 та 23, земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою АДРЕСА_2, земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, за адресою АДРЕСА_3, земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, за адресою АДРЕСА_4 оскільки є неспівмірним з завданнями кримінального судочинства.

За таких обставин та враховуючи, що предметом судового розгляду клопотання є нерухоме майно, у зв'язку з чим стверджувати про можливість настання внаслідок скасування арешту таких наслідків як приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрата, знищення, перетворення, пересування та передача майна (ч. 2 ст. 170 КПК України) не надається можливим, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та наявність підстав для його задоволення.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання Публічного акціонерного товариства АБ Укргазбанк про скасування арешту майна - задовольнити.

Арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року на нежитлове приміщення, загальною площею 5035,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2, 21 та 23, земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою АДРЕСА_2, земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, за адресою АДРЕСА_3, земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, за адресою АДРЕСА_4 власником якої є ПАТ АБ Укргазбанк - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя