Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2017 р. Справа № 805/983/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Волгіної Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Публічного акціонерного товариства “ВТУ “Шахтарськвантажтранс” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Управління Пенсійного фонду України у м. Димитрові Донецької області, звернулось до суду із позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства “ВТУ “Шахтарськвантажтранс” заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за серпень-грудень 2015 року в сумі 51977,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Позивачем призначена та сплачена пільгова пенсія особам, що працювали у підприємстві відповідача, зайнятим на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Управлінням направлялись відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 на загальну суму 51 977,66 грн. Станом на час звернення до суду зазначена заборгованість відповідачем управлінню не відшкодована (а.с. 5-6).
Представники сторін до суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлялися судом належним чином.
Від представника позивача судом в ході розгляду справи отримано клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 44), причини неявки представника відповідача суду не повідомлені.
Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених ст. 128 КАС України не має, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Публічне акціонерне товариство “ВТУ “Шахтарськвантажтранс” зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 00179252, місцезнаходження: 85323, Донецька область, місто Мирноград, вулиця Бабушкіна, будинок 16, що вбачається з відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщених в безкоштовному доступі на сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
Позивачем призначені та виплачені пенсії на пільгових умовах пенсіонерам, які працювали в підприємстві відповідача та були зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці відповідно до п.п. “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (список № 2), що підтверджується розпорядженнями про призначення пенсій, довідками про розмір нарахованої та фактично отриманої пенсії (а.с. 74-82).
На адресу відповідача позивачем направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за серпень-грудень 2015 року в сумі 51977,66 грн, про що свідчать відповідні докази, наявні в матеріалах справи (а.с. 8-14, 19-23, 53-54, 64-65, 87).
У суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем зазначених розрахунків.
Відповідно до картки особового рахунку відповідача станом на час розгляду справи витрати управління по виплаті та доставці пільгових пенсій за спірний період на суму 51977,66 грн відповідачем не відшкодовані (а.с. 15-17, 37-39,45-47, 66-71, 88-92).
При прийнятті рішення по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 8 липня 2010 року № 2464-VIП Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Таким чином, позивач у справі – орган владних повноважень, який виконує у спірних правовідносинах владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством.
Як встановлено судом під час розгляду справи, працівникам відповідача правомірно призначена та виплачена пенсія відповідно до п. “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від9 липня 2003року №1058-IV (далі – Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закон №1058-IV) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
На момент набрання чинності Закону № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від5 листопада 1991року №1788-XII (далі - Закон України “Про пенсійне забезпечення”, Закон №1788-XII), було врегульовано Законом України № 400/97-ВР від 26 червня 1997 року “Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон України “Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закон № 400/97-ВР).
Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно абз. 3 п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону. Оскільки судом встановлено, що спір стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “б”-“з” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суд вважає, що на відповідача у справі покладений обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.
Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону № 400/97-ВР розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.
Згідно п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено п. 6.7 Інструкції.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи відповідні розрахунки за спірний період управлінням направлялись відповідачу.
Відповідно до матеріалів справи станом на час розгляду справи відповідачем спірні розрахунки оскаржені не були, сума заборгованості товариством не відшкодована.
Враховуючи наведене вище, беручи до уваги доведеність позивачем заявлених позовних вимог, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 2, ст. 69-71, ст. 86, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Публічного акціонерного товариства “ВТУ “Шахтарськвантажтранс” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій – задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “ВТУ “Шахтарськвантажтранс” (код ЄДРПОУ 00179252) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області (код ЄДРПОУ 21963441) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за серпень-грудень 2015 року в сумі 51977 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот сімдесят сім) гривень 66 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Волгіна Н.П.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2017 |
Оприлюднено | 14.04.2017 |
Номер документу | 65903059 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Волгіна Н.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні