Постанова

від 05.04.2017 по справі 813/3898/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 року № 813/3898/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Гулкевич І.З.

Суддя Гавдик З.В.

Суддя Мартинюк В.Я.

секретар судового засідання Іванес Х.О.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області, Стрийського міськрайонного суду Львівської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-

Встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1, суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області (далі - позивач, ОСОБА_1В.) з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області (далі - відповідач 1, ТУ ДСА у Львівській області), Стрийського міськрайонного суду Львівської області (далі - відповідач 2), в якому з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.01.2017 року за вх. №1582 /а.с.45/, викладено наступні позовні вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до наказу Стрийського міськрайонного суду Львівської області № 145/В „Про надання щорічної основної відпустки судді Гулі Л.В.» від 25.07.2016 року, у розмірі посадового окладу, що становить14 500,00 грн.;

- зобов'язати відповідача 1 нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення відповідно до наказу Стрийського міськрайонного суду Львівської області № 145/В Про надання щорічної основної відпустки судді Гулі Л.В. від 25.07.2016 року, у розмірі посадового окладу, що становить14 500,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем 2 допущено бездіяльність, внаслідок якої відповідачем 1 не виплачено позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення, що є протиправним, з огляду на наступне.

Відповідно до наказу № 180/В від 28.12.2015 року позивачу надано щорічну основну відпустку за період роботи з 20.01.2015 року по 19.01.2016 року тривалістю 42 календарних дні, починаючи з 29.12.2015 року по 10.02.2016 року включно з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу та виконаний у повному обсязі.

За період роботи з 20.01.2016 року по 12.09.2016 року позивачу надано щорічну основну відпустку тривалістю 42 календарних дні починаючи з 01.08.2016 року по 12.09.2016 року відповідно до наказу № 145/В від 25.07.2016 року. Однак такий наказ залишився невиконаним відповідачем 1 в частині надання позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу позивача, з покликанням на здійснення відповідної виплати позивачу в січні 2016 року. Вказане, з позиції позивача, мало наслідком порушення її права на належне матеріальне забезпечення та звернення ОСОБА_2 до суду із позовом.

Позивач у судове засідання не з'явився, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

03.04.2017 року за вх № 073ел. від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач 1, ТУ ДСА у Львівській області, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Відповідач 2, Стрийський міськрайонний суд Львівської області, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

25.11.2016 року за вх № 29635 від відповідача 1 надійшло заперечення проти позову /а.с.24-27/. Зазначено, що згідно з чинними законодавчими положеннями передбачено надання щорічної основної відпустки впродож 1 року лише 1 раз, а отже виплата допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу здійснюєтьс також один раз на календарний рік (бюджетний період). Фінансування територіальних управлінь ДСА здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, передбаченими Державним бюджетом України на відповідний рік. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Розпорядники бюджетних коштів, у даному випадку відповідач 1, здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань. Виплата допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань головам, першим заступникам голів, заступникам голів, суддям та працівникам апарату апеляційний і місцевих судів здійснюється на підставі одержаних з відповідних територіальних управлінь або Державної судової адміністрації України на початку року дозволів та у межах коштів, передбачених на утримання відповідних судів у поточному році. Серед іншого, відповідачем 2 не забезпечено своєчасне надіслання наказу № 145/В на виконання ТУ ДСА у Львівській області, а отже такий не міг бути виконаний в межах бюджетного 2015 року. З позиції відповідача 1, ТУ ДСА у Львівскій області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, позов є безпідставним та у його задоволенні належить відмовити.

16.03.2017 року за вх. №5919 від відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача 2, визнає позовні вимоги позивача.

З врахуванням строків розгляду справи, визначених ст. 122 КАС України, а також приписів ст. 128 та ч. 6 ст. 71 КАС України, суд продовжив розгляд справи за відсутності сторін (їх уповноважених представників), на основі наявних доказів.

Суд з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, встановив наступне.

Відповідно до указу Президента України Про призначення суддів №1091/2009 від 22.12.2009 року ОСОБА_1 призначено строком на п'ять років у місцевому загальному суді на посаду судді Стрийського міськрайонного суду /а.с.7-9/.

Наказом Стрийського міськрайонного суду № 10-К від 20.01.2010 року Про приступлення до виконання посадових обов'язків ОСОБА_1В. вирішено вважати ОСОБА_1 такою, що призначена вперше, строком на п'ять років на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області з 22 грудня 2009 року та приступила до виконання обов'язків з 20 січня 2010 року /а.с.10/. Вказаним наказом встановлено посадовий оклад згідно штатного розкладу та надбавку за вислугу років, з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, відповідно до стажу роботи, що дає право на отримання надбавки.

За період роботи з 20.01.2015 року по 19.01.2016 року судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гулі Л.В. надано щорічну основну відпустку тривалістю 42 календарних дні, починаючи з 29.12.2015 року по 10.02.2016 року включно, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, що підтверджується наказом № 180/В від 26.12.2015 року /а.с.11/.

Відповідно до наказу № 145/В від 25.07.2016 року судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гулі Л.В. надано щорічну відпуску за період з 20.01.2016 року по 19.01.2017 року тривалістю 42 календарних дні, починаючи з 01.08.2016 року по 12.09.2016 року, із виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу /а.с.12/.

Згідно з листом ТУ ДСА у Львівській області від 31.08.2016 року повідомлено, що наказ Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.07.2016 року № 145/В Про надання щорічної основної відпустки судді Гулі Л.В. , в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу не буде виконано, оскільки така виплата була здійснена в січні 2016 року, відповідно до наказу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.12.2015 року № 180/В /а.с.15/.

Додатком до вказаного листа слугував розрахунковий лист за січень 2016 року, в якому відображено виплату допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 /а.с.13/.

Зі змісту розрахункового листа за серпень 2016 року, виплати вказаної допомоги не значиться /а.с.15/.

Позивач, вважаючи, що вказаними діями порушено її права, зокрема, на належне матеріальне забезпечення, з метою відновлення порушених прав, звернулась із вказаним позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 17 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначаються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України) № 322-VIII від 10.12.1971 року (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати (ст. 74 КЗпП України).

Відповідно до ч. 4 ст. 115 КЗпП України заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

До 30 вересня 2016 організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначав Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон № 2453-VI). Тобто, станом на момент винесення наказу Про надання щорічної основної відпустки судді Гулі Л.В. від 25.07.2016 року № 145/В, діяли положення саме вказаного Закону.

Пунктами 7, 8 ч. 4 ст. 47 Закону №2453-VI визначено, що незалежність судді забезпечується: окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом; належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Закону №2453-VI фінансування та належні умови функціонування судів і діяльності суддів забезпечуються державою відповідно до Конституції України.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 140 Закону №2453-VI закріплено, що забезпечення функціонування судової влади передбачає гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.

Пунктом 6.1 Європейської Хартії про закон Про статус суддів , прийнятої 10.07.1998 року, передбачено, що судді, які виконують професійно свої суддівські функції, мають право на винагороду, рівень якої повинен бути таким, щоб вони були захищені від тиску при прийнятті ними рішень і в роботі взагалі, щоб ніщо не могло вплинути на їх незалежність та неупередженість.

За змістом наведених норм особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя та є однією з конституційних гарантій незалежності суддів, а надання судді за рахунок держави, зокрема, матеріальної допомоги, є гарантією забезпечення незалежності судді.

Відповідно до ст. 130 Закону №2453-VI суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди , допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Закон України Про судоустрій і статус суддів пов'язує право на матеріальну допомогу на оздоровлення з певною подією - наданням судді відпустки. Обмеження на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення з наданням відпустки за попередні періоди у законі відсутні.

Згідно з ч.1 ст. 145, ч. 1 ст. 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів Державна судова адміністрація України здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом. Територіальні управління Державної судової адміністрації України є територіальними органами Державної судової адміністрації України.

Відповідно до пункту 4 Положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 05 квітня 2011 року № 82, основним завданням територіальних управлінь є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів з метою створення належних умов для їх функціонування, суддів та забезпечення роботи суддівського самоврядування.

Як передбачено ст. 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів , фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів) здійснює Державна судова адміністрація України. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.

Отже, ТУ ДСА України у Львівській області відповідно до покладених Законом України Про судоустрій і статус судів завдань, Положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України забезпечує організаційне забезпечення діяльності місцевих загальних судів Львівської області, суддів та є розпорядником коштів Державного бюджету України нижчого рівня.

Суд зважає на покликання відповідача 1 щодо здійснення платежів тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, однак, залишає такі поза увагою, з огляду на те, що за правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в рішенні від 27.11.2008 № 26-рп/2008 (справа про збалансованість бюджету), відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) встановлено, що держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства.

Таким чином, обов'язок виплати допомоги на оздоровлення на 2016 рік як розпорядником коштів залишається за відповідачем 1.

Розмір допомоги на оздоровлення відповідно до статті 130 Закону № 2453 повинен дорівнювати розміру посадового окладу. Аналогічне положення і містить наказ № 145/В від 25.07.2016 року. Щодо вказаного жодних застережень не висловлено.

Серед іншого суд звертає увагу на те, що Стрийським міськрайонним судом Львівської області не виплачено позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до вказаного наказу в розмірі посадового окладу, що визнано відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України визначено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси (ч. 4 ст. 112 КАС України).

З врахуванням припису ч. 4 ст. 112 КАС України суд не може прийняти визнання відповідачем 2 позову в частині допущення ним бездіяльності щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення, оскільки як передбачено ст. 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів вказане питання не відноситься до компетенції Стрийського міськрайонного суду Львівської області, а отже у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

Суд не вважає обґрунтованими покликання відповідача 1 щодо неможливості здійснення виплати допомоги на оздоровлення двічі впродовж бюджетного періоду 2016 року, оскільки одна з таких виплат є допомогою на оздоровлення у зв'язку з виходом у щорічну основну відпустку за період роботи 2015 року, а інша, відповідно, за 2016 рік.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У зв'язку з тим, що порушення прав позивача відбулось поза її волею, з метою їх відновлення на виконання ч. 1 ст. 2 КАС України, суд вважає за доцільне зобов'язати відповідача 1 як розпорядника бюджетних коштів нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення відповідно до наказу Стрийського міськрайонного суду Львівської області № 145/В Про надання щорічної основної відпустки судді Гулі Л.В. від 25.07.2016 року, у розмірі посадового окладу, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, та задовольнити позов частково.

Відповідно до ст. 94 КАС України оскільки спір вирішено на користь позивача, звільненого від сплати судового збору, судові витрати (судовий збір) з відповідача стягувати слід.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Територіальне управління державної судової адміністрації у Львівській області (м. Львів, вул. Чоловського, 2; ЄДРПОУ 26306742) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) матеріальну допомогу на оздоровлення відповідно до наказу Стрийського міськрайонного суду Львівської області № 145/В Про надання щорічної основної відпустки судді Гулі Л.В. від 25.07.2016 року, у розмірі посадового окладу, за рахунок бюджетних асигнувань Стрийського міськрайонного суду Львівської області (Львівська область, м. Стрий, вул. Валова, 12; ЄДРПОУ 37456805).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати зі сторін не стягувати.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 10 квітня 2017 року.

Головуючий суддя Гулкевич І.З.

Суддя Гавдик З.В.

Суддя Мартинюк В.Я.