Постанова

від 10.04.2017 по справі 815/253/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/253/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 52554467 від 16.12.2016 р., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 16.12.2016 р. про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн. на ОСОБА_1 (боржника у виконавчому провадженні № 52554467).

Під час судового розгляду до участі у справі залучено в якості другого відповідача ОСОБА_3 відділ державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає приписам чинного законодавства, порушує законні права позивача, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, оскільки на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.03.2016р. по справі № 521/22824/14-ц в частині влаштування дверного отвору в стіні між підвальними приміщеннями № 11 площею 3,6 кв.м та № 4 - площею 40,1 кв.м стягувачі у присутності державного виконавця 09.11.2016 р. всупереч встановленому порядку, самовільно в порушення вимог чинного законодавства та без наявності відповідної дозвільної документації прорубували дверний отвір у капітальній несучій стіні, при цьому самі двері не було встановлено, що мотивувалось відсутністю коштів. Позивач акцентує увагу, що він об'єктивно не може чинити перешкоди стягувачу в доступі до комунікацій через влаштований дверний отвір у стіні, оскільки ані на момент винесення оскаржуваної постанови, ані на теперішній час рішення суду в частині фактичного влаштування такого отвору не виконане.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, письмових поясненнях, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі до судового засідання не з'явились, явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином та завчасно.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, у зв'язку з відсутністю перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України , відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

22.03.2016 р. Малиновським районним судом міста ОСОБА_4 ухвалено рішення по цивільній справі № 521/22824/14-ц за позовом ОСББ Домінік , ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, яким, зокрема, зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди шляхом звільнення від майна приміщень 8 та 9, не чинити перешкоди у влаштуванні дверного отвору в стіні між підвальними приміщеннями 11 - площею 3,6 кв.м. та 4 - площею 40,1 кв.м., зазначених у технічному паспорті КП ОМБТІ та РОН від 07.08.2001р. та у встановленні дверей між зазначеними приміщеннями; встановлено ОСББ Домінік безстроковий, безоплатний сервітут на право вільного доступу до комунікацій будинку № 22-а по вул. Генерала Петрова в місті Одесі, які проходять через підвальне приміщення № 4 - коридор, площею 40,1 кв.м. та право вільного проходу через зазначене приміщення № 4 у приміщення № 8 - площею 10,7 кв.м., № 9 - площею 16,6 кв.м., та приміщення без номеру - площею 12,5 кв.м., розташованого за ліфтовою шахтою, через влаштований дверний отвір в стіні між приміщеннями, зазначеними в технічному паспорті КП ОМБТІ та РОН від 07.08.2001 року № 11 та № 4 (а.с. 7-13).

Рішення Малиновського районного суду міста ОСОБА_4 від 22.03.2016 р. у справі № 521/22824/14-ц набрало законної сили 27.07.2016р.

29.08.2016р. Малиновським районним судом міста ОСОБА_4 видано виконавчий лист у справі № 521/22824/14-ц (а.с. 81).

05.10.2016р. старшим державним виконавцем Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження № 52554467 на виконання виконавчого листа № 521/22824/14-ц, виданого 29.08.2016 р. Малиновським районним судом міста ОСОБА_4 (а.с. 14).

Ухвалою Малиновського районного суду міста ОСОБА_4 від 06.12.2016 р. встановлено спосіб і порядок виконання рішення Малиновського районного суду міста ОСОБА_4 від 22.03.2016 р. шляхом покладання на ОСББ Домінік , ОСОБА_4, ОСОБА_5 обов'язку здійснювати будівельні роботи з влаштування дверного отвору та встановлення металевих дверей у стіні між підвальними приміщеннями № 11 - площею 3,6 кв.м. та № 4 площею 40,1 кв.м., виключно на підставі погодженої у встановленому порядку проектної документації, розробленої сертифікованими спеціалістами, у відповідності з вимогами діючих будівельних норм (а.с. 15).

16.12.2016р. старшим державним виконавцем Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 винесено постанову про накладення штрафу (виконавче провадження № 52554467), згідно якої на боржника (ОСОБА_1Ф.) накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. (а.с. 6).

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою та вважаючи її протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 16.12.2016 р. про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн. на ОСОБА_1 (боржника у виконавчому провадженні № 52554467), суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи, які повинні дотримуватися при реалізації повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Суд наголошує, що захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Згідно ст.6 Закону України Про виконавче провадження (у редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення на момент прийняття оскаржуваної постанови було врегульовано статтею 75 Закону України Про виконавче провадження . Відповідно до ч.1 ст. 75 Закону України Про виконавче провадження після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 75 Закону України Про виконавче провадження , у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

За приписами ч.1 ст. 89 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону (ч.2 ст. 89 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно п.п.1, 3 розділу XIV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р., порядок притягнення осіб до відповідальності за правопорушення, вчинені під час виконавчого провадження, здійснюється відповідно до статей 75 та 76 Закону. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання. У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, відповідач, приймаючи постанову керувався ст.ст. 63, 75 Закону України Про виконавче провадження , актом державного виконавця від 16.12.2016р., яким встановлено, що боржник чинить перешкоди в доступі до комунікацій у будинку № 22 по вул. Ген. Петрова, які проходять в приміщення № 4 - коридор, площею 40,1 кв.м, через влаштований дверний отвір в стіні між приміщеннями № 4 та 11 та в коридорі через приміщення без номеру - площею 12,5 кв.м, розташованого за ліфтовою шахтою, які зазначені у технічному паспорті КП ОМБТІ та РОН .

Посилання відповідача на статтю 63 Закону України Про виконавче провадження , якою врегульовано порядок звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку фізичної особи, в оскаржуваній постанові є безпідставним, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вирішувалось питання про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення.

За змістом ст. 75 Закону України Про виконавче провадження підставою для накладення на боржника штрафу відповідно до статті 89 цього Закону є, зокрема, невиконання вимог виконавчого документа, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення зазначених вимог без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови не встановив наявності правових підстав для її прийняття.

Судом досліджено наявний в матеріалах справи акт державного виконавця від 16.12.2016р., в якому констатовано, що, перевіряючи хід виконання рішення суду про зобов'язання боржника не чинити перешкоди стягувачу в доступі до комунікацій встановлено, що боржник не дає доступу до вищезазначених приміщень, двері, що встановлені у приміщеннях без номеру та №№ 4, 8 зачинені на замок, доступ відсутній. При цьому вказано, що зобов'язання боржником не виконано та чиняться перешкоди стягувачам у доступі до комунікацій.

Водночас, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, зазначені твердження, викладені відповідачем в акті від 16.12.2016р. не підтверджені жодними доказами. До суду відповідачем не надано обґрунтованих заперечень та доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

При цьому, як встановлено судом та зазначалось вище, ухвалою Малиновського районного суду міста ОСОБА_4 від 06.12.2016 р. встановлено спосіб і порядок виконання рішення Малиновського районного суду міста ОСОБА_4 від 22.03.2016 р. шляхом покладання на ОСББ Домінік , ОСОБА_4, ОСОБА_5 обов'язку здійснювати будівельні роботи з влаштування дверного отвору та встановлення металевих дверей у стіні між підвальними приміщеннями № 11 - площею 3,6 кв.м. та № 4 площею 40,1 кв.м., виключно на підставі погодженої у встановленому порядку проектної документації, розробленої сертифікованими спеціалістами, у відповідності з вимогами діючих будівельних норм (а.с. 15).

Суд звертає увагу, що ухвала Малиновського районного суду міста ОСОБА_4 від 06.12.2016 р. отримана відповідачем 13.12.2016р., про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції (а.с. 16), а відповідно на момент прийняття оскаржуваної постанови дані обставини були відомі та мали бути враховані.

Як зазначив позивач в адміністративному позові, та як вбачається з матеріалів справи, у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази щодо наявності погодженої у встановленому порядку проектної документації, розробленої сертифікованими спеціалістами, у відповідності з вимогами чинних будівельних норм. Разом з тим, вищевказаною ухвалою суду покладено на ОСББ Домінік , ОСОБА_4, ОСОБА_5 обов'язок здійснювати будівельні роботи з влаштування дверного отвору та встановлення металевих дверей у стіні між підвальними приміщеннями № 11 - площею 3,6 кв.м. та № 4 площею 40,1 кв.м. виключно за наявності вищевказаної документації.

Поряд з цим, в матеріалах справи міститься акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.12.2016р., складений головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6, яким за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Об'єднанням Домінік співвласників багатоквартирного будинку (код ЄДРПОУ 23860113, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 22-а) на об'єкті будівництва: реконструкція підвального приміщення за адресою : м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 22-а, зафіксовано, що Об'єднанням Домінік співвласників багатоквартирного будинку проведено реконструкцію підвального приміщення без одержання права виконання таких робіт, чим порушено вимоги п.2 ч.1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (а.с. 37-40).

Крім того, в матеріалах справи міститься припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.12.2016р., складений головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6, яким зобов'язано Об'єднання Домінік співвласників багатоквартирного будинку усунути порушення містобудівного законодавства, у термін до 29.01.2017р., а саме провести відповідну перебудову та привести об'єкт до попереднього стану (а.с. 33-36).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, враховуючи, що ухвалою Малиновського районного суду міста ОСОБА_4 від 06.12.2016 р. було встановлено спосіб і порядок виконання рішення Малиновського районного суду міста ОСОБА_4 від 22.03.2016 р., суд дійшов висновку, що державним виконавцем Малиновського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 при винесенні оскаржуваної постанови не враховано приписи ч.2 ст.75 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до положень ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать: витрати на правову допомогу, витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Як встановлено судом, за звернення до суду із зазначеним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн., що підтверджується квитанцією № 4598801 від 27.01.2017р.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Судом встановлено, що 06.12.2016 р. між адвокатом ОСОБА_7 та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 94-95).

Позивачем також надано до суду копію акта прийому-передачі виконаних робіт до вищевказаного договору, який датовано 22.03.2017 р., згідно якого сума витрат складає 3500, 00 грн. (а.с. 96) та квитанцію № 22-03/17 ВІД 22.03.2017р. (а.с. 91).

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ встановлено положеннями Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах №4191-VI від 20.12.2011 р. (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст.1 якого, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні..

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 р. становить 1600,00 грн.

Таким чином, враховуючи норму зазначеного закону, участь представника позивача у чотирьох судових засіданнях, складання представником позивача адміністративного позову та висновки суду щодо задоволення позову є документально підтвердженою та підлягає поверненню сума витрат на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Враховуючи наведене, загальна сума судових витрат, що підлягають поверненню позивачу становить 4140,00 грн. (640,00 грн. + 3500,00 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 128, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 52554467 від 16.12.2016 р.,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 ВП № 52554467 від 16.12.2016р.

Стягнути з ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65072, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Генерала Петрова, будинок 42, код ЄДРПОУ 39907502) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 4140,00 грн. (чотири тисячі сто сорок гривень 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Г.П. Самойлюк