Постанова

від 10.04.2017 по справі 826/391/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 10 квітня 2017 року                      № 826/391/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І.  розглянувши у  скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція юні» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 143 423 грн. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція юні» у розмірі 143 423 грн. В обґрунтування позову позивач  зазначає, що відповідач має податковий борг на загальну суму 143 423 грн, який на день звернення до суду відповідачем не сплачений і існує більше 60 днів з дня надсилання податкової вимоги. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що є підставою для звернення до суду про стягнення боргу  в судовому порядку. Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - ВСТАНОВИВ:           Заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла на підставі самостійно задекларованих грошових зобов'язань, а саме: -          податкової декларації по податку на додану вартість №9022764291 від 24.02.2015;      -     податкової декларації по податку на додану вартість №9043889385 від 19.03.2015; -          податкової декларації по податку на додану вартість №9073431656 від 20.04.2015; -          податкової декларації по податку на додану вартість №9099536908 від 18.05.2015. Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту – ПК України), податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим. Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем задекларованих зобов'язань у вказаних вище податкових деклараціях є узгодженою. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України). З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було скеровано податковим органом вимогу від 08.06.2015 №1557-23 на суму 143  423 грн.,  поштове відправлення з податковою вимогою повернулось до податкового органу. У зв'язку з тим, що відповідач не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались. Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу. Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Враховуючи, що наявність податкового боргу в сумі 143 423 грн. підтверджено належним доказами, доказів погашення заборгованості відповідачем не надано, отже позов підлягає задоволенню. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція юні» (код ЄДРПОУ 39280988) податковий борг в сумі 143 423 (сто сорок три тисячі чотириста двадцять три) грн. на користь Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на р/р 31110029700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач – УДКС у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37962074. Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                В.І. Келеберда