Постанова

від 10.04.2017 по справі 826/320/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 10 квітня 2017 року                      № 826/320/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІНВЕСТСЕРВІС» про стягнення податкового боргу у розмірі 752   724,   15   грн. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІНВЕСТСЕРВІС» у розмірі 752  724,  15  грн. В обґрунтування позову позивач  зазначає, що відповідач має податковий борг на загальну суму 752  724,  15  грн., який на день звернення до суду відповідачем не сплачений і існує більше 60 днів з дня надсилання податкової вимоги. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що є підставою для звернення до суду про стягнення боргу  в судовому порядку. Відповідач письмових заперечень по суті позову не надав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження у справі. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - ВСТАНОВИВ:           Заборгованість відповідача виникла на підставі самостійно задекларованих грошових зобов'язань та податкового повідомлення-рішення, а саме: -          податкової декларації по податку на додану вартість №9017600430 від 16.02.2016; -          податкової декларації згідно податкового розрахунку з плати за землю №9017686251 від 16.02.2016; -          податкового повідомлення-рішення №0012041103 від 30.03.2016. Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту – ПК України), податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим. Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем задекларованих зобов'язань у вказаних вище податкових деклараціях є узгодженою. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України). Позивачем сформовано податкове повідомлення-рішення від 30.03.2016 №0012041103, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХІНВЕСТСЕРВІС», нараховано штраф у розмірі 20% у сумі 71, 81 грн. Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до п. 56.18. ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Між тим, доказів оскарження позивачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень протягом строку, який передбачений п. 57.3 ст. 57 ПК України, в матеріалах справи не міститься. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України). З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було скеровано податковим органом вимогу від 07.05.2015 №970-23 на суму 21  753, 06 грн.,  яка отримана відповідачем 25.05.2015. У зв'язку з тим, що відповідач та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались. Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу. Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Враховуючи, що наявність податкового боргу в сумі 752  724, 15 грн. підтверджено належним доказами, доказів погашення заборгованості відповідачем не надано, отже позов підлягає задоволенню. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІНВЕСТСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 31627070) податковий борг в сумі 752 724 (сімсот п'ятдесят дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 15 коп. на користь Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві. 3. Кошти зарахувати на податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 4  908 грн. на р/р 31411513700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 18010400, одержувач – УДКС у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37962074; по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 747  816, 15 грн. на р/р 33218811700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 18010500, одержувач – УДКС у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37962074. Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                В.І. Келеберда