Постанова

від 03.04.2017 по справі 820/5859/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 р. Справа № 820/5859/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Савєльєва В.В.

представника позивача Безкровного М.Г.

представника відповідача Забайрачної С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДФС у Харківській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАН" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2017р. по справі № 820/5859/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАН"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТАН" (далі за текстом - ТОВ "АСТАН", позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд: скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області №0000571403 від 26.05.2016 року щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 291522,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000571403 від 26.05.2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 237872,00 грн. (двісті тридцять сім вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог п. 198.3. п.198.6, ст. 198, п,201.1. п.201.4, п. 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову в зазначеній частині скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про не підтвердження позивачем права на податковий кредит за перевірений період належними первинними документами за наслідками фінансово-господарських відносин з ТОВ Арктік торг , ТОВ Техно-промкомплекс та Концерном Високі технології права , а також недекларування вказаними контрагентами позивача податкових зобов'язань в результаті поставок товару ТОВ "АСТАН", що виключає можливість правомірного формування податкового кредиту позивача за перевірений період.

Також з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову в зазначеній частині скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Позивач вказує на підтвердження матеріалами справи реального характеру господарських операцій по придбанню послуг у ТОВ ТД Трейдторг , ТОВ Техно-промкомплекс та та ТОВ Юрполіс- компані .

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача - залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 28.03.2016 року № 1546, №1547, №1548, №1549, № 1550 та № 1551 виданих Головним управлінням ДФС у Харківської області, наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 16.03.2016 року № 608, проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ "Астан", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року - 31.12.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року - 31.12.2015 року.

За результатами перевірки контролюючим органом був складений акт № 204/20-40-22-03-07/37948856 від 29.04.2016 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ"Астан", (код ЄДРПОУ38117651) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року - 31.12.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року - 31.12.2015 року.

Відповідно до висновків акту перевірки № 204/20-40-22-03-07/37948856 від 29.04.2016 року відповідачем встановлено порушення податкового законодавства ТОВ "Астан ", а саме: порушення п. 198.3. п.198.6, ст. 198, п.201.1. п.201.4, п. 201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.10.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, безпідставно завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 194348 грн., в тому числі травні 2014 року на 109464, 00, у червні 2014 року на 12033,00 грн., у липні 2014 року на 9023 грн., серпні 2014 року на 43428,00 грн., у березні 2015 року на 9697,00 грн. та квітні 2015 року на 10703,00 грн.

На підставі висновків викладених в акті перевірки № 204/20-40-14-03-07/38117651 від 29.04.2016 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000571403 від 26.05.2016 року щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 291522,00 грн.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження та вищезазначене податкове повідомлення - рішення оскаржив до Державної фіскальної служби України. Рішенням ДФС України № 19160/6/99-99-11-01-01-25 від 25.09.2016 року скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погодившись із вказаними податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з незаконності та необґрунтованості податкового повідомлення-рішення №0000571403 від 26.05.2016 року в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 237872,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою не визнано податкові наслідки операцій з придбання позивачем товару в рамках господарських взаємовідносин з ТОВ Арктік торг , ТОВ Техно-промкомплекс та Концерном Високі технології права за квітень, травень, липень 2014 року.

За висновком контролюючого органу, між позивачем та вказаними контрагентами не відбулось реальних фінансово-господарських правовідносин; дійсний зміст задекларованих операцій полягав лише в документальному оформленні ланцюгового руху товару через низку недобросовісних підприємств-посередників, що призвело до одержання платником необґрунтованої податкової вигоди у вигляді податкового кредиту з ПДВ.

Вказаних висновків контролюючий орган дійшов за результатами аналізу наявної податкової інформації щодо контрагентів позивача, зокрема, відповідач врахував відомості Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, листа-застереження від 21.04.2015 року про недекларування вказаних контрагентів позивача податкових зобов'язань з ПДВ та здійснення господарських операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Між тим, колегія суддів вважає вказані доводи Головного управління ДФС у Харківській області необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами, виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ Арктік торг - (постачальник) та ТОВ Астан - (покупець) укладено договір поставки №08/07-04 від 08.07.2014 року. Відповідно до умов цього договору (постачальник) зобов'язується передати у власність (покупця) товар (п.1.1. договору), визначений у видаткових накладних (п.1.2. договору), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити його. (т. 1 а.с. 95-98).

На виконання договору ТОВ Арктік торг було виписано видаткові накладні: №РН-2107/12 від 21.07.2014 року, №РН-2107/13 від 21.07.2014 року, №РН-2107/14 від 21.07.2014 року, №РН-2107/15 від 21.07.2014 року, №РН-2107/16 від 21.07.2014 року, №РН-2107/17 від 21.07.2014 року, №РН-2107/18 від 21.07.2014 року, №РН-2107/19 від 21.07.2014 року, №РН-2107/20 від 21.07.2014 року, №РН-2107/21 від 21.07.2014 року, №РН-2107/22 від 21.07.2014 року, №РН-2107/23 від 21.07.2014 року.

Транспортування придбаного товару підтверджено наступними товарно-транспортними накладними: №2107/12 від 21.07.2014 року, №2107/13 від 21.07.2014 року, №2107/14 від 21.07.2014 року, №2107/15 від 21.07.2014 року, №2107/16 від 21.07.2014 року, №2107/17 від 21.07.2014 року, №2107/18 від 21.07.2014 року, №2107/19 від 21.07.2014 року, №2107/20 від 21.07.2014 року, №2107/21 від 21.07.2014 року, №2107/22 від 21.07.2014 року, №2107/23 від 21.07.2014 року. Приймання товару здійснював директор ТОВ Астан Брунь О.М., як зазначено в видаткових і товарно-транспортних накладних.

За результатом господарської операції ТОВ Арктік торг виписано податкові накладні №10, №11, №12, № 13, № 14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, від 21.07.2014 року.

Оплату за договором було вчинено договором про відступлення права вимоги №2 від 03.02.2015 року з ТОВ Ілліна , код ЄДРПОУ 39290493, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення №2240.0 від 19.06.2015 року та №2213.0 від 18.06.2015 року (т. 2 а.с. 121,122).

Також між ТОВ Техно-промкомплекс - (постачальник) та ТОВ Астан - (покупець) укладено договір купівлі-продажу №04/04/14 від 04.04.2014 року, відповідно до умов якого (постачальник) зобов'язується передати у власність (покупця) товарно- матеріальні цінності (п.1.1. договору) визначені у специфікаціях та рахунках фактурах (п.1.2. договору), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити його (т. 1 а.с. 135-138).

На виконання договору ТОВ Техно-промкомплекс виписано видаткові накладні: №94 від 10.04.2014 року, №95 від 11.04.2014 року, №96 від 14.04.2014 року, №850 від 05.05.2014 року, № 51 від 05.05.2014 року, №52 від 05.05.2014 року, № 150 від 15.05.2014 року, № 151 від 15.05.2014 року, №152 від 15.05.2014 року, №153 від 15.05.2014 року, №154 від 15.05.2014 року, №155 від 15.05.2014 року.

Найменування та вартість визначено у рахунках -фактурах: №94 від 10.04.2014 року, №95 від 11.04.2014 року, №96 від 14.04.2014 року, №850 від 05.05.2014 року, № 51 від 05.05.2014 року, №52 від 05.05.2014 року, № 150 від 15.05.2014 року, № 151 від 15.05.2014 року, №152 від 15.05.2014 року, №153 від 15.05.2014 року, №154 від 15.05.2014 року, №155 від 15.05.2014 року.

Транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними за номерами, тотожними номерам відповідних видаткових накладних та рахунків - фактур.

За результатом господарської операції ТОВ Техно-промкомплекс виписано податкові накладні: № 30 від 10.04.2014 року, №33 від 11.04.2014 року, №37 від 14.04.2014 року, №2 , №3, №4 від 05.05.2014 року, №42, №43, №44 , №45, №46, № 47, від 15.05.2014 року.

Оплату за договором проведено згідно з платіжними дорученнями: №18463 від 24.06.2014 року, №1894 від 01.07.2014 року, №2975 від 23.09.2014 року (т. 2 а.с. 124-128).

Придбане у ТОВ Техно-промкомплекс обладнання було використано позивачем у власній господарській діяльності, про що свідчать акти приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (т. 3 а.с. 127-229).

Між Концерном Високі технології права (продавець) та ТОВ Астан (покупець) укладено договір поставки № 02/04/14 від 02.04.2014 року на виконання умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця визначений цим договором товар, а покупець приймати та своєчасно оплачувати цей товар. Найменування та одиниця виміру товару, його часткове співвідношення та ціна визначаються у видаткових накладних.

Відвантаження товару відбувалася у відповідності до відомостей зазначених у видаткових накладних №268 від 10.04.2014 року, №347 від 24.07.2014 року. Найменування та вартість визначено у рахунках -фактурах: №268 від 10.04.2014 року, №347 від 24.04.2014 року.

Транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними за номерами, тотожними номерам відповідних видаткових накладних та рахунків - фактур.

За результатом господарської операції Концерну Високі технології права виписано податкові накладні: №5, від 10.04.2014 року та №41 від 24.04.2014 року.

Оплату за договором проведено платіжним дорученням від 15.05.2014 року №1405, від 21.08.2014 року №2594.

Для перевезення придбаного товару залучався перевізник - ПП Вегамакс , відповідно до договору від 28.03.2014 р. № ВМ-280302 з надання послуг з автомобільного перевезення і транспортної експедиції. Факт перевезення, окрім накладних та товарно-транспортних накладних, підтверджується також актом надання послуг № 1364 від 30.05.2014 р., в якому відображені транспортно-експедиторські послуги, їх маршрути та вартість. В оплату послуг ПП Вегамакс за договором № ВМ-280302, ТОВ Астан перерахував кошти платіжним дорученням №1893 від 01.07.2014 р.

Придбані у Концерну Високі технології права товари були реалізовані позивачем через мережу належних йому аптек. Копії касових чеків на реалізацію частини зазначеного товару, копії сертифікатів якості, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи наявні в матеріалах справи (т. 3 а.с. 5- 126).

Контролюючим органом досліджувалися вказані первинні документи, однак не було зазначено недоліків їх форми та змісту.

Водночас, колегією суддів встановлено, що первинні документи по вищенаведених господарських операціях містять всю необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо їх змісту, мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють встановити факт реального здійснення господарських операцій.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо наявності податкової інформації від інших ДПІ, на обліку в яких перебувають контрагенти позивача щодо не підтвердження реальності здійснення останніми господарських відносин по ланцюгу постачання, оскільки така податкова інформація не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не може вважатися беззастережним та безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагентів позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Доводи відповідача про відсутність доказів якості придбаного товару спростовуються наданими до матеріалів справи копіями посвідчень про якість на товари та сертифікатів якості, в яких наведено опис, характеристики товару, а також дані про його виробника і дату виготовлення. Наведені відомості є достатніми індивідуалізуючими характеристиками придбаного товару. Водночас слід враховувати, що документи якості товару, які не містять відомостей про учасників та умови господарської операції з поставки, не можуть бути підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції; сертифікати якості не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. А тому навіть їх відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок.

Так само і момент підписання уповноваженою особою первинних документів не має істотного впливу на оцінку реальності господарських операцій; оформлення документації після фактичного виконання операції не виключає товарності останньої.

Також контролюючим органом не доведено зв'язку між встановленими обставинами щодо недекларування контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань, недостатністю у контрагентів-постачальників позивача персоналу, матеріально-технічної бази з неможливістю виконання ним договірних зобов'язань перед платником; посередницький характер участі цих контрагентів у розглядуваних поставках допускає виконання ним суто організаційних функцій у процесі переміщення активу, що не вимагає залучення істотних власних ресурсів.

Згідно зі ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає висновки Головного управління ДФС у Харківській області недоведеними належними і допустимими доказами неможливості реального вчинення господарських операцій з поставки платникові товарів у рамках взаємовідносин з ТОВ Арктік торг , ТОВ Техно-промкомплекс та Концерном Високі технології права , що, відповідно, виключає законність донарахування за оскарженим податковим повідомленням-рішенням.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що спірні господарські операції позивача з вищевказаними контрагентами у перевіреному періоді мали реальний характер, були пов'язані з господарською діяльністю позивача, спричиняючи зміни в структурі його активів, підтверджені належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування повідомлення-рішення №0000571403 від 26.05.2016 року в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 237872,00 грн.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000571403 від 26.05.2016 року в частині грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 53650,00 грн., виходячи з наступного.

Так, контролюючим органом, з яким погодився суд першої інстанції, не визнано податкові наслідки у вигляді сформованого позивачем податкового кредиту перевіреного періоду господарських операцій позивача з ТОВ ТД Трейдторг , ТОВ Техно-промкомплекс та та ТОВ Юрполіс- компані .

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Астан (замовник) та ТОВ ТД Трейдторг (виконавець) 25.04.2014 року укладено договір №04/87 про надання послуг.

Відповідно до умов зазначеного договору виконавець зобов'язується надати замовнику за плату маркетингові послуги з проведення промоакцій, розповсюдження інформаційних листівок засобів гігієни та дитячого харчування, а також надання послуг маркетингового дослідження лікарських засобів, засобів гігієни та засобів догляду, у строки, що визначені дійсним договором, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх (п.1 договору).

На підтвердження виконання умов вказаного правочину позивачем до суду надано акти здачі - приймання робіт (надання) послуг за договором № 04/87: №0530/17 від 25.04.2014 року, № 0530/18, 0530/19, № 0530/20, 0530/21, № 0530/22, №0530/23, №0530/24, №0530/25 від 30.05.2014 року (т.1 а.с.248-250,т.2 а.с.1-6).

Також позивачем надано звіт про використані роботи по розповсюдженню інформаційних листівок та проведенню промоакцій, в якому зазначено найменування виконаних робіт, адреси місць проведення промоакцій та розповсюдження листівок, кількість відпрацьованих годин, сума послуг. (т. 1 а.с. 245, 246-247).

На виконання умов договору № 04/87 розповсюджувались 12 видів листівок поблизу аптек, які належать позивачу. Копії макетів цих листівок надані позивачем до матеріалів справи.

За результатом господарської операції ТОВ ТД Трейдторг виписано податкові накладні: №236,№ 237, №238, №239, № 240,№ 241, № 242, № 243, № 244 від 30.05.2014 року (т. 2 а.с. 7-16).

Оплату за договором проведено платіжним дорученням від 29.07.2014 р. №2270.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені положеннями ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704).

Згідно письмових пояснень позивача виготовлення інформаційних листівок, які розповсюджувались TOB ТД Трейдторг , позивач замовляв в ПАО Тяжпромавтоматика . TOB АСТАН не має в своєму штаті спеціалістів в реклами чи маркетингу, тому для стимулювання попиту на свої товари, користувався послугами спеціалістів з реклами стороннього підприємства.

Таким чином, ТОВ Астан підтверджено, що всі придбані у ТОВ ТД Трейдторг послуги по розповсюдженню інформаційних листівок та проведенню промоакцій мали реальний характер, спрямовані на збільшення обсягів продажу продукції засобів гігієни та дитячого харчування, а також лікарських засобів, що відповідає меті господарської діяльності позивача.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Асан (замовник) та ТОВ Техно-промкомплекс (виконавець) укладено договір на проведення маркетингових досліджень №2 від 06.01.2014 року, на виконання умов якого, виконавець зобов'язується протягом дії дійсного договору надавати замовнику за плату маркетингові послуги за напрямками, визначеними у додаткових угодах до дійсного договору, а замовник зобов'язується приймати надані послуги та оплачувати її вартість на умовах дійсного договору (т. 1, а.с. 186-189).

Об'єктом маркетингових послуг за цим договором є Ринок продажів косметики по догляду за новонародженими за період з січня 2014 по грудень 2014 року по Львівській області та Ринок продажів одноразових підгузників за період з січня 2014 по грудень 2014 року по Львівській області .

Додатковою угодою №1 та №2 до договору №2 на проведення маркетингових досліджень від 06.01.2014 року визначено напрямки маркетингових досліджень, строки проведення даних досліджень та вартість (т.с. 1, а.с.190, 191).

В матеріалах справи наявні акти здачі - приймання робіт (надання послуг) №1, №2 від 27.03.2015 року за договором №2 від 06.01.2014 року, в яких зазначено теми та напрямки досліджень: огляд ринка продажів, промоцій на активність на ринку, ринок реклами, вартість робіт за кожним напрямком.

Також до матеріалів справи надано звіти за договором №2 від 06.01.2014 року, в якому відображено всі напрямки проведених досліджень, динаміку обсягів продаж (т.с. 1, а.с.199-234).

За результатом господарської операції ТОВ Техно-промкомплекс виписано податкові накладні: № 24, №25 від 27.03.2015 року.

В оплату послуг ТОВ Техно-промкомплекс за договором № 2 від 06.01.2014 року, ТОВ Астан перерахував кошти платіжним дорученням № 1261.0 від 09.04.2015 року, №2565.0 від 14.07.2015 року, № 2620.0 від 20.07.2015 року.

Доводи відповідача про відсутність реального здійснення господарських операцій з придбання маркетингових послуг, необґрунтовані, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вказаного факту.

Колегія суддів вважає також необґрунтованим посилання відповідача в письмових поясненнях на те, що постачальник послуг ТОВ Техно-промкомплекс не мав права виписувати податкові накладні пізніше (27.03.2015р.) ніж були надані відповідні послуги (у 2014 році), оскільки строки проведення досліджень, обумовлені сторонами договору наступним чином: збір даних з 06 січня 2014р. по 31 грудня 2014р., введення та оброблення даних з 11 по 31 січня 2015 року, підготовка звіту з 01 по 28 лютого 2015 року. Таким чином, маркетингові дослідження були повністю виконані на день підготовки звіту, а саме 28.02.2015 року, тому виписка податкових накладних у березні 2015 року після закінчення та здачі позивачу результатів робіт є цілком обґрунтованою.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що звіти про надання маркетингових послуг не є належним доказом отримання позивачем маркетингових послуг, оскільки до матеріалів справи не надано доказів збільшення обсягів реалізації товару, первинних документів на підтвердження використання позивачем маркетингові послуг (зокрема акти списання запасів тощо), враховуючи, що позивачем до матеріалів справи були надані копії балансу (звітів про фінансові результати) за 2014 та 2015 роки, згідно яких, виручка від реалізації продукції в TOB АСТАН зростала, в тому числі завдяки проведеним рекламним акціям, промоакціям та проведеним маркетинговим дослідженням.

Колегією суддів також встановлено між ТОВ Астан (замовник) та ТОВ Юрполіс- компані (виконавець), укладено договір про надання юридичних послуг №03/07 від 01.07.2014 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику визначені цим договором юридичні послуги, а замовник зобов'язується оплатити такі послуги.

Предметом юридичних послуг є виконання абонентських юридичних послуг. На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього договору складаються акти прийому наданих послуг.

Додатковою угодою №1 від 01.09.2014 року до договору сторони дійшли згоди у наступному: замовник може здійснити оплату в іншій формі, незабороненій чинним законодавством України спосіб, у тому числі шляхом передачі простого векселя .

На підтвердження здійснення даного правочину, позивачем до матеріалів справи було надано: акт прийому-передачі виконаних послуг №1 від 31.07.2014 року, протокол встановлення договірної ціни від 31.07.2014 року.

Оплату за договором здійснено шляхом передачі простого векселя: акт приймання - передачі бланка простого векселя від 08.09.2014 року; акт приймання - передачі векселя від 08.09.2014 року.

Згідно письмових пояснень позивача відповідно до штатного розпису TOB ACTAH за липень 2014 року, позивач не мав в своєму штаті юридичної служби чи посади юрисконсульта. Тому TOB АСТАН використовував послуги зазначеної юридичної фірмі для забезпечення юридичного супроводу повсякденної діяльності підприємства: підготовки матеріалів до судових спорів, консультацій з різноманітних господарсько-правових, цивільно-правових питань, застосування норм податкового законодавства тощо, перевірки та складання різноманітних правових документів. Обмін інформацією між TOB Юрполіс компані та працівниками TOB АСТАН при виконання договору №03/07, консультації з правових питань відбувались в телефонному режимі, засобами електронного зв'язку та шляхом передачі документів чи їх копій кур'єрами. Придбання юридичних послуг, в тому числі консультації з правових питань у TOB Юрполіс компані допомогло позивачу мінімізувати шкідливі для себе наслідки у різних справах.

Колегія суддів зазначає, що в наданих позивачем до суду документах наявні необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зі змісту договорів, укладених позивачем з ТОВ ТД Трейдторг , ТОВ Техно-промкомплекс та ТОВ Юрполіс- компані вбачається обумовленість сторін щодо предмету договору, вартості, умови оплати та інші істотні умови договору, які свідчать про укладення договору з метою реального виконання на отримання прибутку.

Отже, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів та видам господарської діяльності позивача (роздрібна торгівля лікарськими засобами та товарами медичного призначення), свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій та наміром отримання прибутку.

При цьому, акт перевірки не містить жодних зауважень щодо порушень порядку відображення продавцем товару своїх податкових зобов'язань, не підтвердження сформованого позивачем податкового кредиту податковими накладними чи не відображення їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, висновки про неможливість реального здійснення господарських операцій необґрунтовані, а господарські операції позивача щодо придбання вищевказаних послуг в повній мірі відповідають господарській діяльності і спрямовані на отримання прибутку.

Вказані обставини та надані позивачем до матеріалів справи докази не враховані судом першої інстанції, тому постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову підлягає скасуванню відповідно положень ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 року апелянту, Головному управлінню ДФС у Харківській області, було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

22.03.2017 року Головним управлінням ДФС у Харківській області через канцелярію Харківського апеляційного адміністративного суду було надано платіжне доручення №605 від 20.03.2017 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4810,11 грн.

Враховуючи викладене, підстави для стягнення з Головного управління ДФС у Харківській області судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАН" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2017р. по справі № 820/5859/16 в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАН" - скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАН" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000571403 від 26.05.2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 53650,00 грн. - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000571403 від 26.05.2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 53650,00 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2017р. по справі №820/5859/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст постанови виготовлений 10.04.2017 р.