Постанова

від 06.04.2017 по справі 813/1880/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року Справа № 876/3347/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Керод Х.І.,

та за участі осіб:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі за позовом Спільного Українсько-німецького підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Полі Пак до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2015 року позивач ОСОБА_3 Українсько-німецьке підприємство товариство з обмеженою відповідальністю Полі Пак звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області № 17/2822/10/13-25-22-00 від 16.03.2015, щодо не погодження застосування податкового компромісу та зобов'язати відповідача відобразити у інтегрованій картці СП ТзОВ «Полі Пак» за платежем «податок на прибуток» узгодження податкових зобов'язань СП ТзОВ «Полі Пак» за податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 07.05.2014 у розмірі 1132, 23 грн та досягнення СП ТзОВ «Полі Пак» податкового компромісу за цим податковим повідомленням-рішенням.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що Товариство 27.02.2015 звернулось до відповідача із заявою про намір досягнення податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_1 від 07.05.2014, щодо грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 28305,64 грн, у тому числі за основним платежем на суму 22644,51 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 5661,13 грн, та сплатило до державного бюджету платіжним дорученням № 1446 від 05.03.2015 5% суми податкового зобов'язання. Проте, ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області прийняло рішення № 17/2822/10/13-25-22-00 від 16.03.2015, яким не погоджено застосування податкового компромісу по цьому податковому повідомленню-рішенню. Вказане рішення мотивоване тим, що досягнення податкового компромісу щодо частини зобов'язань, стосовно якої суд відмовив у задоволенні позовних вимог, суперечить вимогам, встановленим Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» . Позивач, вважаючи, що такі дії відповідача суперечать вимогам чинного законодавства, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області від 16.03.2015 року №17/2822/10/13-25-22-00 щодо непогодження застосування податкового компромісу. Зобов'язано ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області відобразити у інтегрованій картці СП ТзОВ «Полі Пак» за платежем «податок на прибуток» узгодження податкових зобов'язань СП ТзОВ «Полі Пак» за податковим повідомленням-рішенням №0000342200 від 07.05.2014 року у розмірі 1132,23 грн. та досягнення СП ТзОВ «Полі Пак» податкового компромісу за податковим повідомленням-рішенням №0000342200 від 07.05.2014 року.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, вважаючи, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що СП ТОВ «Полі Пак» у поданій заяві виявило бажання досягнути податкового компромісу лише щодо частини зобов'язань, а саме: щодо грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 28305,64 грн, з яких основний платіж на суму 22644,51 грн та штрафні санкції на суму 5661,13 грн. За цими зобов'язаннями Львівським окружним адміністративним судом від 11.08.2014 відмовлено позивачу у задоволенні позову. Оскільки, Законом України від 25.12.2014 № 63 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» визначено право платника податків скористатись податковим компромісом з податку на прибуток від усієї суми завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування донарахованої податковим повідомленням-рішенням від 07.05.2014 № НОМЕР_1, а не в її частині, то апелянт вважає, що правомірно не погодило товариству в застосуванні податкового компромісу.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2014 ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшило СП ТзОВ «Полі Пак» суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 223752 грн.

СП ТОВ «Полі Пак» , не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржило його до Львівського окружного адміністративного суду, який своєю постановою від 10.02.2015 по справі № 813/5571/14, з урахуванням ухвали від 03.03.2015 про виправлення описки, скасував його в частині збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 195446,36 грн.

Вказану постанову суду у апеляційному порядку оскаржив лише відповідач, у зв'язку з чим ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 № 876/2596/15 було відкрито апеляційне провадження.

СП ТзОВ «Полі Пак» цю постанову суду у апеляційному порядку не оскаржувало, а 27.02.2015 подало до ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівської області заяву про намір досягнення податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню №0000342200 від 07.05.2014 на суму 28305,64 грн, тобто суму на яку йому судом відмовлено у задоволенні позову.

Платіжним дорученням №1446 від 05.03.2015 СП ТзОВ «Полі Пак» сплатило до державного бюджету суму узгоджених податкових зобов'язань у розмірі 1132,23 грн.

16.03.2015 ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівської області прийняло рішення №17/2822/10/13-25-22-00, яким не погоджено застосування податкового компромісу СП ТОВ «Полі Пак» . Вказане рішення мотивоване тим, що загальна сума заниження податкових зобов'язань у податковому повідомленні-рішенні, щодо якої може бути застосована процедура податкового компромісу, відповідно до Закону України № 63-VIII складає 172349 грн, а тому загальна сума податкових зобов'язань, що підлягають сплаті СП ТОВ «Полі Пак» для досягнення податкового компромісу, складає 8618 грн (5%). Однак, із змісту заяви вбачається, що СП ТОВ «Полі Пак» вирішило досягти податкового компромісу лише щодо частини зобов'язань стосовно якої суд відмовив у задоволенні позовних вимог.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що Податковий кодекс України не виключає можливості досягнення податкового компромісу, щодо частини податкових зобов'язань, які визначені у податковому повідомленні - рішенні.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується. Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом. Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

З наведених вище правових положень ПК України вбачається, що для податкових зобов'язань, які є неузгодженими внаслідок триваючої процедури судового та/або адміністративного оскарження, достатнім для застосування податкового компромісу є подання заяви про намір досягнення податкового компромісу та сплата 5 % від визначеної в ній суми.

Як вбачається з матеріалів справи, СП ТзОВ Полі Пак у поданій заяві виявило бажання досягнути податкового компромісу лише щодо частини зобов'язань стосовно якої суд відмовив у задоволенні позовних вимог, а саме: щодо грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 28305,64 грн., у тому числі за основним платежем на суму 22644,51грн., за штрафними санкціями на суму 5661,13грн., що суперечать вимогам встановлених Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу . Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (у зв'язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування).

Під заниженням податкових зобов'язань для цілей застосування податкового компромісу слід розуміти неправомірне формування платником податків даних податкового обліку (формування податкового кредиту з податку на додану вартість або витрат з податку на прибуток) у податкових періодах до 1 квітня 2014 року, що призвело до заниження належних до сплати сум податкових зобов'язань,

Враховуючи вищенаведене, законодавець залишає за платником право скористатись податковим компромісом з податку на прибуток (у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) від усієї суми завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування донарахованої податковим повідомленням-рішенням від 07.05.2014 року №0000342200.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не дотримано всіх необхідних умов, з якими закон пов'язує досягнення податкового компромісу.

Щодо вимог про зобов'язання внести зміни до інтегрованої картки, то суд апеляційної інстанції також вважає, що такі вимоги задоволеними бути не можуть.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 09.12.2014 по справі № 21-511а14, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

За огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі № 813/1880/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Спільного Українсько-німецького підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Полі Пак відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська

повний текст постанови виготовлений 07.04.2017