Ухвала

від 10.04.2017 по справі 195/580/17

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

195/580/17

У Х В А Л А

іменем України

10.04.2017 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: судді - Омеко М.В., при секретарі Мартиновій Н.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Томаківка кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.03.2017 року за № 12017040590000171 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має вищу освіту, робітник СФГ ОСОБА_2Ф. , одружений, зареєстрований і проживає за адресою вул.. Дружби (Колгоспна),2в, с. Настасівка, Томаківського району Дніпропетровської області, раніше не судимий,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1КК України,

за участю прокурора - Дружиніна В.С.., обвинуваченого - ОСОБА_1.,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту, від 28 березня 2017 року, який надійшов до суду 05.04.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що розпорядженням голови районної державної адміністрації від 13.05.2013 №110-р Про охорону пам'яток археології Томаківського району визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані пам'ятки археології, належать до земель історико-культурного призначення.

Відповідно до інформації наданої Томаківською РДА за обліковим № 2360 до Переліку об'єктів культурної спадщини (археології) по Томаківському району Дніпропетровської області включено могильник курганний (2 кургани), розташовані на північно-східній околиці с. Настасівка, праворуч дороги на с. Топила, поблизу залізниці, датовані II тис. до н.е. місцевого значення, виявлені (відкриті) у 1981 р. археологами ОСОБА_3, ОСОБА_4, щодо яких встановлено охоронну зону 100x100м та 50x50 м. Вказані об'єкти взято під охорону держави на підставі рішення Дніпропетровського облвиконкому №180 від 16.04.1987 р.

Також встановлено, що у користуванні ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 1225485500:01:005:0062 з цільовим призначенням 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , площею 6,26 га, розташована на північно-східній околиці с. Настасівка, Томаківського району Дніпропетровської області. Вказана земельна ділянка належить громадянину України ОСОБА_5 на праві власності, зареєстрованого на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

В межах земельної ділянки №1225485500:01:005:0062, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1, знаходиться об'єкт культурної спадщини - курганний могильник № 2360, який складається з курганів №2360/1 та №2360/2, навколо яких встановлена охоронна зона та відповідний сервітут, про що наявна позначка в кадастровому плані земельної ділянки, долученого до технічної документації земельної ділянки. Крім того, 12.09.2012 року Томаківською районною державною адміністрацією укладено з Мирівською сільською радою охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини №2360 від 12.09.2012 року та складено акт технічного стану пам'ятки археології.

Відповідно до охоронного договору №2360 від 12.09.2012 з головою Мирівської сільського голови ОСОБА_6, згідно якого останній, бере на себе зобов'язання щодо охорони і заборони використання земельної ділянки під курганним могильником №2360 і відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини та Земельного Кодексу України землі на яких розташовані кургани є державною власністю і будь-яка діяльність на них забороняється.

Відповідно до додатку до охоронного договору №2360, ОСОБА_7 ознайомлений з наявними обмеженням щодо вищевказаної земельної ділянки.

В порушення вищевказаних вимог законодавства, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 у березні 2017 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), незважаючи на попередження з боку ОСОБА_7, достовірно знаючи про наявність на території земельної ділянки № 1225485500:01:005:0062, об'єкту археології - курганного могильника №2360 з визначеною охоронною зоною, а також про заборону ведення земельних робіт на території земельної ділянки - місця розташування об'єкта культурної спадщини, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, особисто, використовуючи сільськогосподарську техніку невстановленої моделі та оснащення, здійснюючи культивування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, наданої в його користування, з метою подальшого використання для здійснення сільськогосподарського товарного виробництва, шляхом розорювання, самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,1574 га в охоронній зоні кургану №2360/1 та закультивував поверхневий шар ґрунту.

В судовому засіданні обвинувачений, розкаявся у скоєному та заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Повідомив, що усунув можливі негативні наслідки на земельній ділянці, яку самовільно зайняв. Висадив дерева по колу на необхідній межі кургану.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, віднісши його на розсуд суду та надав матеріали кримінального провадження для долучення до обвинувального акту, які мають значення для даного кримінального провадження.

З'ясувавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши його матеріали, суд вважає, що клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 звинувачується у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості. Обвинувачений раніше не судимий.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані збитки.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до змісту ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Оскільки ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) невеликої тяжкості, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, усунув настання негативних наслідків, сторони кримінального провадження не заперечують проти задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, то клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 45 КК України, ст.ст. 284, 285, 288, 314 КПК України, суд, -

УХАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.

Закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.197-1 КК України.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи днів з моменту її оголошення.

Суддя: М.В. Омеко