Рішення

від 05.04.2017 по справі 904/1826/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.2017 Справа № 904/1826/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут"

до Комунального закладу "Павлоградський районний центр з обслуговування закладів освіти"

про стягнення заборгованості за поставлений природній газ та штрафних санкцій за договором на постачання природного газу у розмірі 832 692,28 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № б/н від 20.12.16р.

Відповідача - ОСОБА_2, дов. № б/н від 04.04.17р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з Відповідача 1 615 897,08 грн. - основного боргу, 52 251,66 грн. - пені та 5 598,39 грн. - 3% річних.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме: основний борг - 816737,92 грн. згідно акту звірки та пеню у розмірі 14 410,39 грн. Щодо нарахованих 3% річних у розмірі 1543,97 грн. Відповідач заперечує з причини того, що відповідно до умов договору йому вже нараховано штрафну санкцію (пеню). Також Відповідач заперечує проти стягнення з нього судового збору, оскільки пропонував Позивачу укласти мирову угоду та здійснити оплату на протязі двох тижнів.

У судовому засіданні представник Відповідача заявив, що визнає вимоги Позивача у частині основного боргу і річних та просить зменшити розмір нарахованої пені, посилаючись на те, що борг виник у зв'язку з тим, що Відповідач є неприбутковою організацією, фінансується за рахунок коштів бюджету, а також зі складною процедурою закупівель газу й нагальною потребою в поставці газу у зимові місяці.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.17р. сторонами укладено Договір № 1141151AFFDB017 на постачання природного газу (далі Договір), за п.1.1 якого Постачальник (Позивач) зобов'язався передати у власність Споживачу (Відповідачеві) у 2017 році природний (далі Газ), а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, визначені Договором.

Пунктом 11.1. Договору встановлено, що Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 28.02.17р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Сторонами досягнуто згоди, що в силу положень ч.3 ст. 631 ЦК України, умови цього договору застосовуються до відносин, які склалися між Сторонами до дати його укладення, а саме з 01.01.17р.

Згідно з п.2.1 договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

На виконання умов Договору, протягом січня - лютого 2017р. Позивач поставив Відповідачеві природного газу на загальну суму 1 615 897,08 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (акт приймання-передачі №ДОЗ00004580 від 31.01.16р., за яким у січні 2017р. спожито 90,525 тис. м 3 газу на суму 816 737,92 грн.; акт приймання-передачі №ДОЗ000100050 від 28.02.15р., за яким у лютому 2017р. спожито 77,41 тис. м 3 газу на суму 799 159,16 грн.).

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем не пізніше 30 (31) числа розрахункового місяця, у якому здійснюється постачання природного газу (п.4.2.1. Договору).

За даним Позивача, не спростованими Відповідачем, останній не розрахувався за поставлений у січні - лютому 2017р. природний газ.

Пунктом 6.2.1 Договору визначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

З посиланням на п. 6.2.1. Договору, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню - 52 251,66 грн. за період прострочення з 01.02.17р. по 28.03.17р.

Крім того, з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивачем нараховані 3% річних - 5 598,39 грн. за період з 01.02.17р. по 28.03.17р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов в частині основного боргу та 3% річних визнав та просить зменшити розмір нарахованої пені, посилаючись на те, що Відповідач є неприбутковою організацією, фінансується за рахунок коштів бюджету, а також зі складною процедурою закупівель газу й нагальною потребою в поставці газу у зимові місяці.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 ГПК України.

Згідно ст. 78 ГПК України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем у розмірі 1 615 897,08 грн. підтверджується атом звіряння від 09.03.17р.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає часткове визнання відповідачем позову.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає їх обґрунтованими.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Беручи до уваги незначний термін прострочки виконання зобов'язання, а також, що Відповідач є неприбутковою організацією, фінансується за рахунок коштів бюджету, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної неустойки до 26 125,83 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, стягненню підлягають 1 615 897,08 грн. - основного боргу, 26 125,83 грн. - пені, 5 598,39 грн. - 3% річних, решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

При розподілі сум судового збору суд враховує, що відповідно до п. 3.17.4 постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу, пені) покладається на Відповідача без урахування зменшення такої неустойки.

Щодо заперечень відповідача стосовно стягнення з нього судового збору, оскільки пропонував укласти мирову угоду, суд зазначає, що Позивач має право, але не зобов'язаний, укладати мирову угоду. Оскільки спір виник з вини Відповідача (несплата боргу), судові витрати стягуються з нього, як з винної сторони.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частковою.

Стягнути з Комунального закладу "Павлоградський районний центр з обслуговування закладів освіти", 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Світличної Ганни, буд. 53-А (код 41046555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, (код 39572642) 1 615 897,08 грн. - основного боргу, 26 125,83 грн. - пені, 5 598,39 грн. - 3% річних, 25 106,21 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 10.04.2017

Суддя С.Г. Юзіков