Рішення

від 05.04.2017 по справі 904/2206/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.2017 Справа № 904/2206/17

за позовом Звенигородського районного центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС"

про стягнення заборгованості, пені та процентів за договором поставки у розмірі 2 460,57 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 2 415,00 грн. - основного боргу, 45,57 грн. - пені.

Відповідач позов заперечує, зазначає що за платіжним дорученням № 710 від 16.12.16р. були сплачені на розрахунковий рахунок Відповідача грошові кошти у розмірі 2 415,00 грн. ОСОБА_2 Відповідач в передбачений договором строк Позивачеві не передав. Додаткові пояснення та документи у Відповідача відсутні.

Позивач та Відповідач явку повноважних представників не забезпечили. Про час і місце судового засідання повідомлені належно, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень № 2020203707329 та № 4905108836358 відповідно.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.12.16р. Сторонами укладено Договір поставки № 93 (далі Договір), за п.1.1 якого Постачальник (Відповідач) зобов'язався передати Покупцю (Позивачеві) у власність ОСОБА_2, а Покупець зобов'язався сплатити і прийняти вказаний ОСОБА_2.

Найменування ОСОБА_2: Бензин А-95, Бензин А-92, Дизельне паливо (п.1.2 Договору).

Одиниця вимірювання: літр (п.1.3 Договору).

Кількість: згідно накладних (п.1.4 Договору).

Відпуск ОСОБА_2 з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою КМУ №1442 від 20.12.97р.(п.1.5 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору ОСОБА_2 вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання ОСОБА_2 згідно умов Договору.

Загальна сума Договору 2 415,00 грн. (п.3.2 Договору).

Після оплати ОСОБА_2 на протязі 5-ти робочих днів Постачальник зобов'язаний передати Покупцю, а Покупець зобов'язаний отримати від Постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження оплати ОСОБА_2 (п.4.4 Договору).

Відповідно до п.7.2 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.

08.12.16р. Відповідач надав Позивачеві на оплату рахунок-фактури №0164/0000216.

На виконання умов Договору Позивач перерахував на рахунок Відповідача - 2 415,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №710 від 16.12.16р. та не заперечується Відповідачем.

Відповідач, обумовлений Договором ОСОБА_2, Позивачеві не передав.

Позивач 30.12.16р., 17.01.17р. звертався до Відповідача з претензіями з вимогами виконати договірні зобов'язання, 26.01.17р. Позивач звертався до Відповідача з вимогою повернути кошти за непоставлений товар, що підтверджується поштовим повідомленням та чеком поштової установи, а також розпискою представника Відповідача від 26.01.17р.

З посиланням на ст. 665 ЦК України Позивач просить повернути сплачені ним кошти за непоставлений ОСОБА_2, а також із посиланням на п.7.2 Договору за неналежне виконання зобов'язань за Договором нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 45,57 грн. за період з 27.12.16р. по 27.02.17р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.1 ст. 665 ЦК України).

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.1 ст. 665 ЦК України).

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач, позов заперечує, при цьому зазначає, що кошти у розмірі 2415,00 грн. від Позивача отримав, однак ОСОБА_2 не поставив.

Оскільки Відповідачем ОСОБА_2 у передбачений Договором строк Позивачеві не переданий, що не заперечується Відповідачем, а грошові кошти за непоставлений ОСОБА_2 отримані, то в силу ч. 1 ст.665, ч.2 ст. 693 ЦК України Покупець має право відмовитися від Договору та вимагати повернення суми попередньої оплати.

Перевіркою правильності нарахування пені у заявлений позивачем період, судом встановлено більший розмір пені, ніж заявлений Позивачем, що є його правом, у зв'язку з чим підлягає до стягнення пеня - 45,57 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 20 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" Позивач звільнений від сплати судового збору.

Пунктом 4.5 постанови пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у випадку коли позивач звільнений від сплати судового збору: у разі задоволення повністю чи частково судовий збір стягується з Відповідача (повністю чи пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо Відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача та стягнути їх в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. 33, 34, 35, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС", 49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 40-А (код 39726851) на користь Звенигородського районного центру зайнятості, 20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Кримського, 46а (код 21368388) 2 415,00 грн. - боргу, 45,57 грн. - пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС", 49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 40-А (код 39726851) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДПРОУ отримувача: 37989269, рахунок отримувача 312114206783005, назва банку: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155, МФО банку 805012) судовий збір - 1600,00 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 10.04.2017

Суддя С.Г. Юзіков