Рішення

від 10.04.2017 по справі 903/200/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 квітня 2017 р. Справа № 903/200/17 за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго", м. Луцьк

до Управління Державної автомобільної інспекції Управління МВС України у Волинській області

про стягнення 4 945,43 грн.

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 13/18-192 від 02.07.2016р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 7 206,87 грн., з них: - 4010,40 грн. заборгованості, 1754 грн. 25 коп. пені за період з 26.02.2015р. по 30.09.2016р., 107 грн. 71 коп. процентів річних за період з 26.02.2015р. по 30.09.2016р., 1334 грн. 51 коп. збитків, завданих інфляцією, за період з 26.02.2015р. по 30.09.2016р.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №525-0926000 від 20.12.2011р. щодо повного та своєчасного розрахунку за передану електроенергію.

Ухвалою суду від 03.03.2017р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.03.2017р.; зобов'язано позивача подати суду письмові пояснення про те, якою поштовою кореспонденцією надсилались рахунки; вказати конкретні докази надіслання рахунків (окремо по кожному рахунку); письмові пояснення, в яких вказати отримання відповідачем рахунків на оплату спожитої електроенергії (окремо по кожному рахунку); зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження.

28.03.2017р. позивач через канцелярію суду на виконання вимог ухвали суду від 03.03.2017р. подав копії реєстрів рекомендованих листів.

В судовому засіданні 29.03.2017р. представник позивача позовні вимоги підтримала.

В судове засідання 29.03.2017р. представник відповідача не з'явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301034705385, що міститься в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 29.03.2017р. розгляд справи було відкладено на 10.04.2017р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів.

07.04.2017р. позивач через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог № 02/3-273 від 06.04.2017р., в якій просить стягнути з відповідача 4010,40 грн. заборгованості, 531 грн. 19 коп. пені, 55 грн. 74 коп. процентів річних, 348 грн. 10 коп. збитків, завданих інфляцією, а всього: 4 945,43 грн.

Зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі - процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.

А тому судом було прийнято до розгляду заяву позивача, а відтак має місце нова ціна позову, з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні 10.04.2017р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України в редакції доповнень, внесених Законом України №2453-VІ від 7.07.2010р., ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала суду від 29.03.2017р. надсилалась відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві: м.Луцьк, вул. Залізнична, 15, однак, повернулася до суду з поштовою відміткою " За зазначеною адресою відсутні". Ця ж адреса відповідача як юридична зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п.3.9.1. п.3.9. постанови №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, справу розглянуто за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

20.12.2011 року між Ківерцівською філією ПАТ "Волиньобленерго" як постачальником електричної енергії і Управлінням Державної автомобільної інспекції Управління МВС України у Волинській області як споживачем було укладено договір №525-0926000 про постачання електричної енергії, згідно з умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 8.1., 8.5. договору №525-0926000 від 20.12.2011р. оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника електричної енергії в терміни, визначені додатком № 2 «Порядок розрахунків» .

Остаточний розрахунок по всіх платежах проводиться протягом 3-ох операційних (банківських) днів з дня отримання рахунків.

Такий строк оплати вартості спожитої електроенергії було визначено і пунктом 2 додатку № 2 до договору, підписаного 20.12.2011р.

На виконання умов договору згідно з рахунками на оплату позивачем за період січень 2015р. - вересень 2016р. було передано відповідачу електричної енергії на загальну суму 61 037,84 грн.

Відповідач оплату вартості спожитої електричної енергії провів частково - на суму 57 027,44 грн.

На час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 4010,40 грн.

Доказів, які б спростовували заборгованість в розмірі 4010,40 грн., або доказів її оплати, відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У зв'язку із неоплатою відповідачем вартості спожитої електричної енергії у повному обсязі вимога позивача про стягнення з відповідача 4010,40 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Пунктом 4.2.1. договору №525-0926000 від 20.12.2011р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.2.3.-2.2.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 Порядок розрахунків , споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з уточненим розрахунком позивачем нараховано пеню на загальну суму 531,19 грн. за період з 01.09.2016р. по 28.02.2017р.

Оскільки відповідачем були порушені встановлені договором строки оплати вартості спожитої електричної енергії, враховуючи положення ст.ст. 610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 531,19 грн. пені за період з 01.09.2016р. по 28.02.2017р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на порушення відповідачем строку оплати електроенергії, встановленого п. 8.5. договору, також до стягнення з відповідача підлягає 55,74 грн. процентів річних за період з 01.09.2016р. по 28.02.2017р., 348,10 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 01.09.2016р. по 28.02.2017р.

При розподілі судового збору судом враховано зменшення позивачем розміру позовних вимог згідно із заявою № 02/3-273 від 06.04.2017р.

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України покладаються судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Управління МВС України у Волинській області (43021, м. Луцьк, вул. Залізнична, 15, код 24525635) на користь публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» (43023, м.Луцьк, вул. Єршова, 4, код 00131512, п/р 260313021455 в банку: філія - Волинське обласне управління АТ Ощадбанк , МФО 303398) 4010 грн. 40 коп. заборгованості, 531 грн. 19 коп. пені, 55 грн. 74 коп. процентів річних, 348 грн. 10 коп. збитків, завданих інфляцією, 1097 грн. 92 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 11.04.2017р.

Суддя І. О. Якушева