Постанова

від 28.03.2017 по справі 923/900/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року Справа № 923/900/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І. за участю представників: прокуратуриГришина Т.А. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України посвідчення № 044815 позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Радужне" на постановувід 21.12.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 923/900/16 господарського суду Херсонської області за позовомНовокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до Публічного акціонерного товариства "Радужне" провнесення змін до договору оренди земельної ділянки В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 р. Новокаховська місцева прокуратура Херсонської області в інтересах держави в особі Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до ПАТ "Радужне" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.04.2008 р., виклавши пункт 9 договору у наступній редакції:

"9. "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік".

Крім того, прокурор просив суд замінити за текстом договору сторону договору оренди землі визначивши орендодавцем землі Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 632, 651 Цивільного кодексу України, статті 30 Закону України "Про оренду землі" та норми Податкового кодексу України обґрунтовані тим, що відповідно до пункту 9 укладеного між сторонами договору оренди землі від 04.04.2008р, з урахуванням додаткової угоди від 17.06.2011 р., орендна плата встановлюється у розмірі 0,5 % від нормативної грошової оцінки землі. Проте, визначений у договорі розмір орендної плати не відповідає чинному законодавству, оскільки відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки.

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області у поясненнях просило задовольнити позов прокуратури, вказуючи на невідповідність розміру орендної плати, встановленому у договорі оренди землі, розміру, визначеному чинним законодавством.

У відзиві на позовну заяву ПАТ "Радужне" не заперечуючи проти внесення змін до умов спірного договору оренди землі в частині приведення у відповідність з приписами чинного законодавства пункту 9 договору щодо розміру орендної плати, вказував на необхідність приведення у відповідність із законом пунктів договору, які визначають кількість та склад орендованих земель, перелік яких наведений у позові не відповідає їх фактичному обсягу, що зменшився внаслідок поділу орендованих земельних ділянок, здійсненого відповідачем на підставі одержаної від Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області згоди та на підставі наказу від 22.12.2014 р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.10.2016 р. (суддя Сулімовська М.Б.) позов задоволено, внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 04.04.2008р., укладеного між Цюрупинською районною державною адміністрацією Херсонської області та ПАТ "Радужне", який зареєстровано у Цюрупинському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис в розділі Книги 4АА001667 від 10.04.2008 р. № 040872900001, а саме: викладено пункту 9 договору в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік". Змінено у тексті договору сторону договору оренди землі, визначивши орендодавцем Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області замість Цюрупинської районної державної адміністрації.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції, посилаючись на приписи чинного законодавства та правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України, дійшов висновку, що оскільки нормами діючого законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, та приймаючи до уваги те, що сторонами в договорі оренди від 15.01.2010 р. передбачена можливість зміни розміру орендної плати, а також враховуючи, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною і законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами вищезазначеного договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого прокурором позову.

За апеляційною скаргою ПАТ "Радужне" Одеський апеляційний господарський суд (судді: Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я., Головей В.М.), переглянувши рішення господарського суду Херсонської області від 18.10.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 21.12.2016 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ПАТ "Радужне" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм процесуального права та прийняттям передчасного рішення судами, вказуючи, що після внесення у судовому порядку змін до договору оренди землі в запропонованій прокурором редакції з виключенням з цього пункту умови щодо розміру орендної плати у грошовому виразі та умови щодо строків перегляду орендної плати, спірний договір оренди землі перестав відповідати статті 15 Закону України "Про оренду землі".

У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області просить залишити її без задоволення, а судові рішення залишити без змін посилаючись на наявність правових підстав для внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, який не відповідає нормам чинного законодавства, що підтверджується також правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 02.12.2014 р. у справі № 21-274а14.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 04.04.2008 р. між Цюрупинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ВАТ "Радужне" (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Цюрупинському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис в розділі Книги 4АА001667 від 10.04.2008р. №040872900001.

За умовами договору в оренду була передана в строкове платне користування земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель запасу в адміністративних межах Абрикосівської сільської ради, загальною площею 25627,5729 га, нормативною грошовою оцінкою - 42714762,00 грн.

Згідно пункту 8 договір укладено на 30 років, починаючи з дати його державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.

Пунктом 9 договору сторони передбачили, що орендна плата на перші три роки використання земельної ділянки вноситься орендарем у розмірі 0,2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовій формі становить 85429,52 грн. на рік. Через три роки розмір орендної плати переглядається.

17.06.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, яка зареєстрована у відділі Держкомзему у Цюрупинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис в розділі 4 Книги від 26.07.2011 р. за № 652500004000053.

За умовами додаткової угоди було змінено орендаря ВАТ "Радужне" на ПАТ "Радужне", а також визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 45234932,96 грн. Пункт 9 договору викладено в наступній редакції: "Орендна плата вносить орендарем у грошовій формі у розмірі 0,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 226174,66 грн. на рік. Переглянути розмір орендної плати через 3 роки".

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.04.2008 р., укладеного між Цюрупинською районною державною адміністрацією та ПАТ "Радужне", змінивши пункт 9 щодо розміру орендної плати, встановивши його у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, з посиланням на невідповідність розміру орендної плати, встановленому сторонами у договорі, визначеному діючим законодавством розміру.

За приписами статей 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у частині 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 13 договору оренди землі від 15.01.2010 р. розмір орендної плати переглядається один раз у три роки, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації , визначених законодавством.

Пунктом 288.1. статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно з підпунктами 288.5.1., 288.5.2. пункту 288.5. вказаної норми, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами було встановлено, що у зв'язку з тим, що у договорі оренди земельної ділянки від 04.04.2008 р. (зі зміснами) розмір орендної плати визначено нижче розміру, встановленого діючим законодавством України, листами від 22.01.2014 р. №104/01-10/01 та 06.06.2014 р. № 1075/01-13 відділ Держземагенства у Цюрупинському районі Херсонської області повідомляв відповідача про необхідність приведення договору оренди землі в частині визначення розміру орендної плати за землю у відповідність до чинного законодавства України.

Проте, вказані листи залишені відповідачем без реагування, зміни в договір оренди внесені не були, додаткова угода не укладена.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (пункт 36 договору оренди землі).

Отже, нормами чинного законодавства та умовами укладеного між сторонами договору встановлена можливість внесення змін до договору, а оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку про наявність підстав для внесення змін до договору оренди землі в частині приведення розміру орендної плати у відповідність до приписів чинного законодавства, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у постановах від 20.11.2012 р. № 28/5005/640/2012, від 20.08.2013 р. № 5017/781-2012, від 20.08.2013 р., від 03.12.2013 р. № 5009/3430/12 та не заперечується самим відповідачем.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає рішення господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції у даній справі такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами, а також такими, що зводяться до непогодження із судовими рішеннями.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 р. у справі № 923/900/16 та рішення господарського суду Херсонської області від 18.10.2016 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач