Рішення

від 13.06.2016 по справі 905/1243/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.2016р. Справа №905/1243/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Гонтарі А.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панорамний-2» , м.Донецьк

про: стягнення 9425,88грн. основного боргу, 4089,89грн. пені, 6422,16грн. інфляційних втрат, 516,95грн. - 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов.№14-94 від 18.04.2014р.,

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

13.06.2016р. з 14-50 год. до 14-55 год.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панорамний-2» , м.Донецьк про стягнення 9425,88грн. основного боргу, 4089,89грн. пені, 6422,16грн. інфляційних втрат, 516,95грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Договір купівлі-продажу природного газу №868/14-БО-7 від 25.12.2013р., Додаткові угоди до нього, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2014р., 28.02.2014р., 31.03.2014р., 30.04.2014р., 31.05.2014р., 30.06.2014р., 31.07.2014р., 31.08.2014р., 31.10.2014р., 30.11.2014р., 31.12.2014р. тощо.

До позову додає розрахунок сум основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань (а.с.11-17).

28.03.2016р. судом зроблено Спеціальний витяг №21817590 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панорамний-2» (а.с.50-52). Зі Спеціального витягу вбачається, що відповідача не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; місцезнаходженням відповідача є: м.Донецьк, просп.Маяковського, 20б.

Протягом розгляду справи позивач надав:

- з супровідним листом б/н від 26.04.2016р. - копії банківських виписок (а.с.59-73);

- пояснення вх.№15579/16 від 17.05.2016р. про відсутність судових рішень, а також судових проваджень у спорі між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що заявлений у справі №905/1243/16 (з доданими роздруківками інформацій щодо позивача та відповідача з сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» ) (а.с.81-89).

Ухвалою суду від 17.05.2016р. за клопотанням позивача вх.№15591/16 від 17.05.2016р. строк розгляду спору був продовжений на 15 днів в порядку ст.69 ГПК України (а.с.80, 92).

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 26.04.2016р., 17.05.2016р. та 13.06.2016р. не явився, хоча про час і місце розгляду справи, а також про вимоги суду був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи роздруківки повідомлень в мережі Інтернет про час і місце судових засідань зі сторінки господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі «Судова влада України» , а також витяг з журналу обліку вихідної електронної пошти від 07.04.2016р. (а.с.53, 54, 55, 57, 78).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судові засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши документи, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, керуючись законом, суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2013р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець, позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Панорамний-2» (Покупець, відповідач) був укладений Договір купівлі-продажу природного газу №868/14-БО-7 (далі - Договір, а.с.18-23).

Відповідно до п.1.1. Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець - прийняти та оплатити цей газ на умовах Договору.

Згідно з п.1.2. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 31.01.2014р. (а.с.24) газ, що продається за Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

Продавець передає Покупцеві з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. газ в обсязі до 23000куб.м (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також Договором (п.7.1. Договору).

Відповідно до п.7.2. Договору у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору він зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п.9.3. Договору строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у п'ять років.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11. Договору).

Додатковими угодами №1 від 31.01.2014р., №2 від 21.04.2014р., №3 від 27.05.2014р., №4 від 13.06.2014р., №5 від 01.09.2014р., №6 від 04.11.2014р., №7 від 01.12.2014р. до Договору сторони домовлялись про зміну ціни на газ, викладаючи п.5.2. Договору в новій редакції (а.с.24-30).

Договір та Додаткові угоди до нього підписані представниками обох сторін та скріплені їхніми печатками.

З актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2014р., 28.02.2014р., 31.03.2014р., 30.04.2014р., 31.05.2014р., 30.06.2014р., 31.07.2014р., 31.08.2014р., 31.10.2014р., 30.11.2014р., 31.12.2014р. (а.с.31-41) вбачається, що відповідач прийняв від позивача у січні - серпні, жовтні - грудні 2014 року природний газ на підставі Договору в обсязі 12250куб.м на загальну суму 62309,77грн.

Акти підписані без зауважень і скріплені печатками Продавця, Покупця та Газорозподільної організації.

Отже, позивач свої зобов'язання за Договором у січні - серпні, жовтні - грудні 2014 року виконав належним чином.

Позивач стверджує (а.с.4-5), що відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати отриманого у січні - серпні, жовтні - грудні 2014 року природного газу у встановлені Договором терміни не виконав, чим порушив умови Договору, вимоги ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та ст.193 Господарського кодексу (далі - ГК) України щодо обов'язковості виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та у строк, встановлений у зобов'язанні. На підтвердження зазначеного позивач надав суду копії банківських виписок щодо частини здійснених відповідачем оплат, відображених у розрахунку позовних вимог, та довідку про операції з контрагентом ОСББ «Панорамний-1» (а.с.43, 60-73).

Так, за твердженням позивача зобов'язання січня - серпня, жовтня - листопада 2014 року Покупець виконав із простроченням, а за зобов'язанням грудня 2014 року у нього існує заборгованість за поставлений природний газ в сумі 9425,88грн. (а.с.11-17, 42, 43, 60-73), і іншого відповідачем не доведено.

Отже, позовна вимога про стягнення 9425,88грн. основного боргу за газ, поставлений відповідачу у грудні 2014 року, є обґрунтованою та такою, що не спростована відповідачем і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст.259 ЦК України).

Отже, умови п.9.3. Договору, якими строк позовної давності щодо стягнення пені встановлений тривалістю у п'ять років, відповідають приписам чинного законодавства.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за п.6.1, п.7.2 Договору зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 4089,89грн. пені.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.11-17), суд встановив, що порядок її нарахування відповідає умовам п.6.1., п.7.2, п.9.3. Договору і приписам ч.1 ст.259 ЦК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , проте частково суперечить приписам ч.6 ст.232 ГК України та ч.ч.2, 3 ст.254 ЦК України, оскільки пеня на заборгованість за березень 2014 року нарахована позивачем за період 15.04.2014р. - 17.11.2014р. - тобто з перебільшенням на один місяць встановленого законом шестимісячного строку для нарахування пені.

Так, частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оскільки іншого порядку Договором не передбачено, то щодо строку та порядку, у межах якого Продавець може нараховувати пеню, правовідносини сторін за Договором врегульовані частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до приписів ч.ч.2, 3 ст.254 ЦК України до строку, що визначений півроком, застосовуються правила про строки, визначені місяцями. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Отже, виходячи зі змісту ст.232 ГК України та ст.254 ЦК України, умов Договору нарахування пені має тривати протягом шести місяців.

Таким чином, на підставі приписів ст.ст.6, 549, 627 ЦК України, ст.ст.216 - 218, ч.1 ст.230 ГК України на користь позивача підлягає стягненню пеня у загальному розмірі 4058,22грн., нарахована на заборгованість:

- за січень 2014 року - в сумі 93,20грн. за період 16.02.2014р. - 17.03.2014р.;

- за лютий 2014 року - в сумі 115,38грн. за період 15.03.2014р. - 12.05.2014р.;

- за березень 2014 року - в сумі 363,79грн. за період 15.04.2014р. - 15.10.2014р.;

- за квітень 2014 року - в сумі 620,84грн. за період 15.05.2014р. - 14.11.2014р.;

- за травень 2014 року - в сумі 68,27грн. за період 15.06.2014р. - 14.12.2014р.;

- за червень 2014 року - в сумі 90,80грн. за період 15.07.2014р. - 23.12.2014р.;

- за липень 2014 року - в сумі 64,88грн. за період 15.08.2014р. - 23.12.2014р.;

- за серпень 2014 року - в сумі 25,93грн. за період 15.09.2014р. - 23.12.2014р.;

- за жовтень 2014 року - в сумі 13,61грн. за період 15.11.2014р. - 23.12.2014р.;

- за листопад 2014 року - в сумі 119,80грн. за період 15.12.2014р. - 06.01.2015р.;

- за грудень 2014 року - в сумі 2481,72грн. за період 15.01.2015р. - 14.07.2015р.

За приписом п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи рішення, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Пеня є різновидом неустойки, яка в свою чергу має подвійну правову природу - одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань (стимулює їх виконання) і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), тобто має компенсаційний характер.

У п.3.2 рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013р. зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Суд вважає, що в даному випадку розмір належної до стягнення суми пені (4058,22грн.) не відповідає наслідкам порушення відповідачем своїх зобов'язань та є неспіврозмірно великим порівняно з розміром несплаченого основного боргу (9425,88грн.), оскільки загальний розмір неустойки складає близько 1/2 від суми боргу.

Крім того місцезнаходженням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панорамний-2» є м.Донецьк (а.с.50). Проведення з квітня 2014 року на території Донецької області антитерористичної операції є загальновідомим фактом, який негативно впливає на фінансовий стан і платоспроможність відповідача через припинення роботи установ банківської системи на непідконтрольній українській владі території та інші чинники. Зазначені обставини не залежать від волі відповідача.

Суд також бере до уваги, що відповідно до ч.7 ст.4 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №2866-III від 29.11.2001р. об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Згідно з ч.1 ст.6 названого Закону об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Спеціальним витягом №21817590 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що засновниками відповідача є власники квартир та нежитлових приміщень (а.с.50).

У зв'язку з викладеним та враховуючи: підтверджену позивачем відсутність заборгованості відповідача за газ, поставлений за Договором у січні - листопаді 2014 року (а.с.11-17); ненадання позивачем доказів настання для нього негативних наслідків, спричинених саме невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором; розташування відповідача безпосередньо в зоні АТО; матеріальні інтереси обох сторін у справі, а також беручи до уваги те, що позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати, що також компенсує можливі збитки, суд вважає за можливе скористатися своїм правом та зменшити розмір пені на 50%.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 2029,11грн.

На підставі приписів ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 6422,16грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 516,95грн. Судом перевірені розрахунки вказаних сум та встановлено:

1) розрахунок 3% річних (а.с.11-17) не є арифметично вірним. З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 516,92грн., нараховані на заборгованість:

- за січень 2014 року - у сумі 21,51грн. за період 16.02.2014р. - 17.03.2014р.;

- за лютий 2014 року - у сумі 25,14грн. за період 15.03.2014р. - 12.05.2014р.;

- за березень 2014 року - у сумі 56,55грн. за період 15.04.2014р. - 17.11.2014р.;

- за квітень 2014 року - у сумі 82,37грн. за період 15.05.2014р. - 17.11.2014р.;

- за травень 2014 року - у сумі 8,62грн. за період 15.06.2014р. - 23.12.2014р.;

- за червень 2014 року - у сумі 10,60грн. за період 15.07.2014р. - 23.12.2014р.;

- за липень 2014 року - у сумі 7,50грн. за період 15.08.2014р. - 23.12.2014р.;

- за серпень 2014 року - у сумі 2,97грн. за період 15.09.2014р. - 23.12.2014р.;

- за жовтень 2014 року - у сумі 1,46грн. за період 15.11.2014р. - 23.12.2014р.;

- за листопад 2014 року - у сумі 12,83грн. за період 15.12.2014р. - 06.01.2015р.;

- за грудень 2014 року - у сумі 287,37грн. за період 15.01.2015р. - 20.01.2016р.

2) здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань (а.с.11-17) частково суперечить суті та призначенню інституту індексації простроченої заборгованості з огляду на таке.

Позивачем здійснене нарахування інфляційних за періоди прострочення виконання, які не дорівнюють повному календарному місяцю (на заборгованість за кожний місяць поставки газу інфляційні нараховані, починаючи з наступного за ним місяця, в якому прострочення виконання виникло лише з 15 числа; крім того, інфляційні нараховані за місяці, в яких відбулась повна оплата заборгованості), в той час як індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

Таким чином, суд відмовляє у стягненні інфляційних, нарахованих на заборгованість: за січень 2014 року - за періоди лютий та березень 2014 року; за лютий 2014 року - за період березень 2014 року; за березень 2014 року - за періоди квітень та листопад 2014 року; за квітень 2014 року - за періоди травень та листопад 2014 року; за травень 2014 року - за періоди червень та грудень 2014 року; за червень 2014 року - за періоди липень та грудень 2014 року; за липень 2014 року - за періоди серпень та грудень 2014 року; за серпень 2014 року - за періоди вересень та грудень 2014 року; за жовтень 2014 року - за періоди листопад та грудень 2014 року; за листопад 2014 року - за період грудень 2014 року; за грудень 2014 року - за період січень 2015 року.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця , в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж . При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція (абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р.).

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягають інфляційні у загальному розмірі 4611,96грн., нараховані на заборгованість:

- за лютий 2014 року - в сумі 46,17грн. за період квітень 2014 року;

- за березень 2014 року - в сумі 298,76грн. за період травень - жовтень 2014 року;

- за квітень 2014 року - в сумі 412,90грн. за період червень - жовтень 2014 року;

- за травень 2014 року - в сумі 45,07грн. за період липень - листопад 2014 року;

- за червень 2014 року - в сумі 65,55грн. за період серпень - листопад 2014 року;

- за липень 2014 року - в сумі 51,37грн. за період вересень - листопад 2014 року;

- за серпень 2014 року - в сумі 15,68грн. за період жовтень - листопад 2014 року;

- за грудень 2014 року - в сумі 3676,46грн. за період лютий - грудень 2015 року.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України; ст.ст.6, 254, 259, 525, 526, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 216-218, 230, 232, 233 Господарського кодексу України; Закону України №543-96ВР від 22.11.1996р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» ; ст.ст.4, 6 Закону України №2866-III від 29.11.2001р. Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панорамний-2» , м.Донецьк про стягнення 9425,88грн. основного боргу, 4089,89грн. пені, 6422,16грн. інфляційних втрат, 516,95грн. - 3% річних - задовольнити частково.

Розмір стягуваної пені зменшити на 50% - до 2029,11грн.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панорамний-2» (83001, м.Донецьк, просп.Маяковського, 20б; ідентифікаційний код 37670556) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 9425,88грн. основного боргу, 2029,11грн. пені, 4611,96грн. інфляційних втрат, 516,92грн. - 3% річних, 1253,98грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.06.2016р. оголошено та підписано вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2016р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 3 примірники:

1 - до справи, 2 - сторонам