Рішення

від 04.04.2017 по справі 914/263/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2017р. Справа № 914/263/17

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Сало О.А.

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів,

до відповідача: Громадської організації Клуб ветеранів Афганістану Беркут , м.Львів,

про: розірвання договору оренди, зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості

ціна позову: 26 912, 27 грн.

Представники:

Позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність від 11.01.2017 року №2302-вих-92);

Відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Громадської організації Клуб ветеранів Афганістану Беркут про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості. Ціна позову 26912,27 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 13.02.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 28.02.2017р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалах Господарського суду Львівської області від 28.02.2017р. та від 14.03.2017р., в тому числі у зв'язку із неявкою повноважного представника Відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду у даній справі.

Впродовж розгляду справи представнику Позивача по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, письмові повідомлення про відкладення розгляду справи та поштові конверти із процесуальними документами суду) зазначено, що права та обов'язки Сторін визначені ст.ст.20,22,28,38,59 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, 03.04.2017р. подала клопотання (вх.№12472/17), у якому повідомляє суд про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 ГПК України та просить суд долучити до матеріалів справи документи згідно переліку, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала усні пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві з обґрунтуванням підстав до задоволення позову.

Відповідач явку особисто чи повноважного представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; вимог ухвал Господарського суду Львівської області, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Згідно ч.1 ст.64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду по даній справі надсилались Відповідачу за вказаною Позивачем у позовній заяві адресою місцезнаходження Відповідача: 79005, Львівська область, м.Львів, вул.І.Франка, буд.46.

Окрім того, як встановлено судом та вбачається із Безкштовного запиту з ЄДРЮОФОП та ГФ (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) Громадська організація Клуб ветеранів Афганістану Беркут знаходиться за адресою: 79005, Львівська область, м.Львів, вул.І.Франка, буд.46.

З даного приводу суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами та доповненнями), що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ); порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 №1556/5 (з подальшими змінами).

Конверт з ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі скеровані Відповідачу, підтвердженням чого є витяги з реєстрів вихідної кореспонденції суду, проте повернутий відділенням поштового зв'язку із відміткою За закінченням терміну зберігання .

Крім того суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами та доповненнями), що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 ГПК.

Також суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами та доповненнями), що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

З врахуванням вищенаведених доводів, в тому числі беручи числі копії реєстрів поштових відправлень суду та інші наявні в матеріалах справи докази щодо пересилання Відповідачеві ухвал суду у даній справі, суд зазначає про повне виконання судом вимог ч.1 ст.64 та ст.87 ГПК України, а відтак, - приходить до висновку, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань по даній справі.

При цьому суд зазначає, що Відповідач повторно не забезпечив явку представника в судове засідання та не повідомив суд про причини неявки.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 -3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 -3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4 -7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судових засіданнях впродовж розгляду справи суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Крім того суд зазначає, що в силу вимог ст.69 ГПК України, враховуючи дату подання позовної заяви (09.02.2017р.) та строки пересилання поштової кореспонденції, в суду відсутні правові підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.

26.05.2008р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, правонаступником якого є Позивач (Орендодавець) та Громадською організацією Клуб ветеранів Афганістану Беркут (Орендар) укладено ОСОБА_2 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-6236-8 (надалі - ОСОБА_2), згідно умов якого (п.1.1), Орендодавець, на підставі наказу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 20.12.2007р. №1253-О, ОСОБА_3 оренди від 10.05.1994р. №6322 зобов'язувався передати, а Орендар - прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення підвалу, що позначені в технічній документації під літерами 9 -1 , 9 -2 , 9 -3 , 9 -4 , 9 -5 , 9 -6 , 9 -7 , 9 -8 загальною площею 82,2м 2 , які знаходяться в будівлі за адресою: м.Львів, вул.І.Франка, буд.48 (надалі - ОСОБА_4 оренди), що знаходяться на балансі ЛКП Княже місто (далі - Балансоутримувач).

Згідно пункту 2.1. ОСОБА_3 ОСОБА_4 оренди буде використовуватись Орендарем для службових потреб.

Відповідно до п.3.1. ОСОБА_3, приймання-передача ОСОБА_4 оренди здійснюється Орендарем та Балансоутримувачем. При передачі ОСОБА_4 оренди складається акт приймання-передачі, який підписується Орендарем та Балансоутримувачем (п. 3.2 ОСОБА_3).

Пунктом 3.3. ОСОБА_3 встановлено, що, у зв'язку із фактичним використанням Орендарем ОСОБА_4 оренди за попереднім договором, ОСОБА_4 оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання ОСОБА_3.

Пунктом 4.1 ОСОБА_3 передбачено, що термін дії ОСОБА_3 визначений на два роки та 364 дні з 26.05.2008р. до 25.05.2011р.

Перебіг терміну дії ОСОБА_3 та настання обов'язку Орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати його підписання (п.4.2 ОСОБА_3).

У разі відсутності заяви однієї з Сторін про припинення або зміну умов ОСОБА_3 протягом одного місяця після закінчення терміну дії ОСОБА_3, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені ОСОБА_3 (п. 4.3. ОСОБА_3).

В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази подання однією із сторін заяви в порядку п.4.3 ОСОБА_3.

Пунктом 4.7 ОСОБА_3 сторонами встановлено, що чинність договору припиняється, серед іншого, достроково, за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду, господарського суду.

Згідно п.5.1 ОСОБА_3, розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається у відповідності до чинної на момент укладення ОСОБА_3 розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м.Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007р. №897 і становить ((2420,72 х 70,0 х 0,02) + (2420,72 х 12,20 х 0,06)) / 12 х 1,029 х 1,027 х 1,038 х 1,031 = 486,43грн. без урахування податку на додану вартість за перший місяць оренди.

Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Нарахування ПДВ на розмір орендної плати здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України. Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. В інших випадках розмір орендної плати переглядається тільки за згодою Сторін або рішенням суду, господарського суду.

У відповідності до п.5.2 ОСОБА_3, орендна плата сплачується орендарем не пізніше двадцятого числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку. У випадку прострочення по сплаті орендних платежів Орендар сплачує пеню в розмірі, передбаченому чинним законодавством.

Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Згідно п. 5.5 ОСОБА_3 до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пунктів 7.1. та 7.2. ОСОБА_3 Орендар зобов'язаний використовувати ОСОБА_4 оренди відповідно до його призначення та умов ОСОБА_3, а також своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

У відповідності до п.9.1 ОСОБА_3, повернення Орендодавцю ОСОБА_4 оренди здійснюється після закінчення терміну дії ОСОБА_3 або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди (п.9.2 ОСОБА_3).

Згідно з п.9.3 ОСОБА_3, ОСОБА_4 оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем (чи за його дорученням - Балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних в п.9.1 цього ОСОБА_3.

При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується Сторонами (п. 9.4 ОСОБА_3).

У пункті 9.5 ОСОБА_3 зазначено, що ОСОБА_4 оренди вважається переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

Відповідно до п.9.6 ОСОБА_3 у разі припинення або розірвання ОСОБА_3 Орендар повинен повернути Орендодавцеві ОСОБА_4 оренди в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану ОСОБА_4 оренди з вини Орендаря.

Пунктом 10.1 ОСОБА_3 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором Сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України.

Відповідно до Довідки Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 17.01.2017р. №4-2302-55, борг Відповідача перед Позивачем зі сплати орендної плати станом на 11.01.2017р. складає 26912,27грн.; заборгованість виникла за період з 01.07.2015р. по 01.12.2016р.; за вказаний період оплат згідно ОСОБА_3 від Відповідача не надходило.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що ОСОБА_2 неодноразово продовжував свою дію на тих же умовах і на той же строк в порядку пункту 4.3. ОСОБА_3. Так, Дію ОСОБА_3 продовжено з 25.05.2011 року до 24.05.2014 року та з 25.05.2014 року до 24.05.2017 року.

З підстав наведеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 26912,27грн. боргу зі сплати орендної плати за період з 01.07.2015 року до 01.12.2016 року, розірвати укладений між Позивачем та Відповідачем ОСОБА_2, а також зобов'язати Відповідача звільнити та повернути ОСОБА_4 оренди шляхом виселення.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до вимог ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 ГПК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.2, ч.3 ст.18, ч.ч.1, 3 ст.19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються договором.

Пунктом 2 ч.1 ст.4 Закону України Про оренду державного та комунального майна , об'єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. ОСОБА_2 може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно приписів ч.3 ст.291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.773 ЦК України, якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Приписами ч. 1 ст. 782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Приписами ч.1 ст.27 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ч.2 ст.795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту договір найму припиняється.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Про невиконання зобов'язання можна говорити, якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання, тобто не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо, або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися. Другим випадком порушення зобов'язання є його неналежне виконання тобто порушення умов, визначених змістом зобов'язання.

Так, підставою для розірвання договору є несплата орендної плати Відповідачем протягом вісімнадцяти місяців підряд, внаслідок чого Позивач позбавляється того, на що розраховував при укладенні ОСОБА_3 і йому завдається цим матеріальна шкода.

Обов'язок зі сплати орендної плати за ОСОБА_3 покладений на Відповідача розділами 5 та 7 ОСОБА_3 не виконувався ним впродовж періоду з 01.07.2015р. по 01.12.2016р., тобто впродовж 18 місяців. Докази сплати орендної плати за вказаний період станом на час розгляду справи по суті Сторонами суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення Відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати, наявність підстав для розірвання ОСОБА_3, беручи до уваги наявність вини Відповідача щодо несплати орендної плати згідно умов ОСОБА_3, перевіривши розрахунок сум нарахованої орендної плати, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 26912,27 грн. боргу зі сплати орендної плати за період з 01.07.2015 року до 31.12.2016 року, розірвання ОСОБА_3 та зобов'язання Відповідача повернути Позивачу ОСОБА_4 оренди шляхом виселення є мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до вимог ст.4 -7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

04.04.2017 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 10.04.2017р.

Позивачем за подання позовної заяви до суду Платіжними дорученнями від 23.01.2017р. №7 на суму 666,00 грн. та від 06.02.2017 року №74 на суму 4134,00 грн. сплачено судовий збір в розмірі 4800,00 грн.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача та стягнути з Відповідача на користь Позивача 4800,00 грн. судового збору.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4 -3 , 4 -5 , 4 -7 , 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85, 87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, 286, 291 Господарського кодексу України, ст.ст.3, 6, 11, 15, 16, 509, 510, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 18, 19, 26, 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації Клуб ветеранів Афганістану Беркут (79005, Львівська область, м.Львів, вул.І.Франка, буд.46; ідентифікаційний код 13801552) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, Львівська область, м.Львів, пл.Галицька, буд.15; ідентифікаційний код 25558625) 26912,27грн боргу зі сплати орендної плати, та 4800,00 грн. судового збору.

3. Розірвати укладений між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, Львівська область, м.Львів, пл.Галицька, буд.15; ідентифікаційний код 25558625) та Громадською організацією Клуб ветеранів Афганістану Беркут (79005, Львівська область, м.Львів, вул.І.Франка, буд.46; ідентифікаційний код 13801552) ОСОБА_2 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 26.05.2008 року №Г-6236-8.

4. Зобов'язати Громадську організацію Клуб ветеранів Афганістану Беркут (79005, Львівська область, м.Львів, вул.І.Франка, буд.46; ідентифікаційний код 13801552) звільнити повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, Львівська область, м.Львів, пл.Галицька, буд.15; ідентифікаційний код 25558625) нежитлові приміщення підвалу, що позначені в технічній документації під літерами 9 -1 , 9 -2 , 9 -3 , 9 -4 , 9 -5 , 9 -6 , 9 -7 , 9 -8 загальною площею 82,2 м. кв., які знаходяться в будівлі за адресою: м.Львів, вул.І.Франка, буд.48, шляхом виселення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т. Б.