Рішення

від 03.04.2017 по справі 916/18/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2017 р.Справа № 916/18/17

За позовом: прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств;

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства „ВЛАДІСЛАВ» ;

про стягнення 78197,25 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

прокурор: Кузьмичов В.Г. - посвідчення № 046/56 від 03.01.2017р.;

від позивачів: ОСОБА_1 - довіреність № 258 від 27.11.2014р .

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 03.01.2017р. прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства „ВЛАДІСЛАВ» , в якій просив суд стягнути з останнього 178197,25 грн., з яких 100000,00 грн. основного боргу; 71523,28 грн. інфляційних втрат та 6673,97 грн. 3 % річних, а також на користь прокуратури Одеської області витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду у розмірі 2672,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, взятих за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 10 від 06.10.2009р., в результаті чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 100000,00 грн., на яку було нараховано 3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦК України) у розмірах, що заявлені до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.01.2017р. (суддя Степанова Л.В.) порушено провадження у справі №916/18/17 із призначенням до розгляду в засіданні суду 31.01.2017р.

В судовому засіданні 31.01.2017р. прокурором було надано заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с.52-55), згідно якої останній, з урахуванням сплати відповідачем основного розміру боргу у сумі 100000 грн., просив суд стягнути з відповідача 71523,28 грн. інфляційних втрат та 6673,97 грн. 3 % річних.

Згідно прохальної частини вказаної заяви прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь прокуратури Одеської області витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 1378 грн.

Крім того, прокурор з огляду на подання ним заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд зобов'язати управління Державної казначейської служби України у м.Одесі повернути прокуратурі Одеської області надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 1294,96 грн., що була перерахована згідно платіжного доручення № 2160 від 26.12.2016р.

Ухвалою суду від 31.01.2017р., з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, а також неподання витребуваних судом документів, розгляд справи було відкладено на 02.03.2017р.

Судове засідання, призначене на 02.03.2017р., з огляду на перебування судді Степанової Л.В. на лікарняному з 27.02.2017р., не відбулось.

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.03.2017р. у зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. з 27.02.2017р. на тривалому лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/18/17, за результатами якого дану справу розподілено судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.

Ухвалою суду від 06.03.2017р. справу № 916/18/17 суддею Щавинською Ю.М. прийнято до свого провадження із призначенням розгляду в засіданні суду 03.04.2017р.

У судове засідання 03.04.2017р. з'явився прокурор, який під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні.

Представник позивачів повністю підтримав позицію прокурора, просив суд задовольнити, заявлений ним позов.

Відповідач - Селянське (фермерське) господарство „ВЛАДІСЛАВ» у судові засідання не з'являвся, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення на його адресу вищевказаних ухвал суду, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.42,65,72).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивачів, надані в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Згідно статті 10 Закону України "Про фермерське господарство", Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Відповідно до статті 11 Закону України вказаного закону та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102, Український державний фонд підтримки фермерських господарств на поворотній основі надає фермерським господарствам фінансову підтримку.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) в особі директора Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Селянським (фермерським) господарством „ВЛАДІСЛАВ» виникли в силу укладеного між ними договору № 10 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 06.10.2009р. (а.с.16-17).

Згідно предмету вказаного договору, Укрдержфонд в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі селянському (фермерському) господарству „ВЛАДІСЛАВ» в сумі 100000 грн., а останній зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Згідно розділу 2 договору фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається для придбання техніки, поновлення обігових коштів.

Пунктом 3.4.2. договору фермерське господарство зобов'язалось повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі за наступним графіком:

- до 01.10.2014 року в сумі 100000 грн.

Кінцевий термін повернення заборгованості по фінансовій підтримці (допомозі) до 01.10.2014 року.

Проаналізувавши зміст вищевказаного правочину, суд доходить висновку, що даний договір за своєю правовою природою є договором позики.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на банківський рахунок відповідача суму фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 100000 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 55 від 19.10.2009 року (а.с.18).

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, фінансову підтримку (допомоги) у сумі 100000 грн. було повернуто відповідачем лише 23.01.2017р., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (а.с.47).

Оцінюючи вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 71523,28 грн. та 3 % річних у сумі 6673,97 грн., суд вказує наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вирішуючи питання щодо дати порушення грошового зобов'язання, тобто початку відліку інфляційних та 3% річних, суд виходить з положень п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", в якому зазначено, що якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина 2 статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року).

За таких обставин, суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат (а.с.14), встановив правильність їх нарахування у розмірі 71523,28 грн ., у зв'язку із чим вважає вимоги прокурора про стягнення інфляційних втрат у вказаній сумі є такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом при перевірці розрахунку 3 % річних (а.с.15), що також наведений у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 31.01.2017р. (а.с.53), за допомогою системи „Ліга-Закон» , встановлено його помилковість, у зв'язку з чим зроблено власний розрахунок, відповідно до якого загальна сума 3 % річних, з урахуванням заявленого прокурором періоду становить 6666,00грн.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 100000 01.10.2014 - 20.12.2016 812 3 % 6666.00

Таким чином, сума 3 % річних, яка підлягає стягненню в рамках даного позову, складає 6666,00 грн.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Селянського (фермерського) господарства „ВЛАДІСЛАВ» , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн., згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на вищевказане товариство.

Щодо клопотання прокурора про повернення прокуратурі Одеської області з державного бюджету надмірно сплаченого судового збору у сумі 1294,96 грн., суд вказує наступне.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №2160 від 26.12.2016р. (а.с.13), оригінал якого міститься в матеріалах справи № 916/18/17, прокурором за подання позову до суду в первісній редакції щодо стягнення з відповідача 178197,25грн., було сплачено судовий збір у загальному розмірі 2672,96 грн.

Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VІ.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи, що позовну заяву було направлено до суду 30.12.2016р., з огляду на зменшення прокурором позовних вимог, а також наявність заяви про повернення судового збору, суд доходить до висновку щодо наявності підстав для повернення прокурору надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1294,96 грн. (2672,96грн. - 1378,00грн.), перерахованого за платіжним дорученням №2160 від 26.12.2016р., оригінал якого міститься в матеріалах справи № 916/18/17 (а.с.13).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „ВЛАДІСЛАВ» (68550, Одеська область, Тарутинський район, с. Виноградівка, вул. Леніна, буд. 91, код ЄДРПОУ 25040437) на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення (65107, м. Одеса, вул. Канатна,83, код ЄДРПОУ 20990849) інфляційні втрати у сумі 71523/сімдесят одна тисяча п'ятсот двадцять три/ грн. 28 коп. та 3 % річних у розмірі 6666 /шість тисяч шістсот шістдесят шість/ грн. 00 коп.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „ВЛАДІСЛАВ» (68550, Одеська область, Тарутинський район, с. Виноградівка, вул. Леніна, буд. 91, код ЄДРПОУ 25040437) на користь прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552, розрахунковий рахунок №35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору у сумі 1378 /одна тисяча триста сімдесят вісім/ грн. 00 коп.

4. В решті позову відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) на користь прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552, розрахунковий рахунок №35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір у розмірі 1294 /одна тисяча двісті дев'яносто чотири/ грн. 96 грн., сплачений за платіжним дорученням №2160 від 26.12.2016р. на загальну суму 2672,96 грн., оригінал якого міститься в матеріалах справи № 916/18/17.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 квітня 2017 р.

Суддя Ю.М. Щавинська