Рішення

від 05.04.2017 по справі 916/3883/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" квітня 2017 р.Справа № 916/3883/15

За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

до відповідача: ОСОБА_1 релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції м. Одеса;

про розірвання договору оренди та виселення

Головуючий суддя Оборотова О.Ю. судді: Щавинська Ю.М.

ОСОБА_2

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю від 13.12.2016р.;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 17.09.2015 (вх.№4083/15) Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції відповідно до якої просив суд: розірвати договір оренди нежитлового цокольного приміщення №15/31 від 22.09.2014 року, що укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ОСОБА_1 Релігійною громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції; виселити ОСОБА_1 Релігійну громаду Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції з нежитлового цокольного приміщення, загальною площею 50,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 2-б строком до 22.08.2017 року на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради; стягнути з ОСОБА_1 Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції заборгованість в сумі 6 664,49 грн., пеню в сумі 1 231,47 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2015р. позовну заяву (вх.№4083/15) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/3883/15 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

13.10.2015р. від ОСОБА_1 Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції надано заперечення на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у запереченні.

01.12.2015р. позивачем було подано до матеріалів справи квитанцію №207961000899371448869278 від 30.11.2015р. на суму 8 000,00 грн., якою відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 6 664,49 грн. та суму пені в розмірі 1 231,47 грн., у зв'язку з чим провадження у справі №916/3883/15 в частині стягнення суми основного боргу розмірі 6 664,49 грн. та суми пені в розмірі 1 231,47 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2015 року припинено провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 6 664,49 грн. та пені в сумі 1 231,47 грн. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.12.2015 року в позовних вимогах Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2016р. по справі № 916/3883/15 рішення господарського суду Одеською області від 01.12.2015р. скасовано, позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволено: розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 15/31 від 22.09.2014р., укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ОСОБА_1 релігійною громадою Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції; виселено ОСОБА_1 релігійну громаду Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції з нежитлового цокольного приміщення, загальною площею 50,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 2-б; стягнуто з ОСОБА_1 релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 5 115,60 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанціях.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016р. по справі № 916/3883/15 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2016р. та рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2015р. по справі № 916/3883/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області № 924 від 17.11.2016р. та відповідно до п. 4.2.3. рішення Зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-4/2016 від 21-22.04.2016р.), п. 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, по справі №916/3883/15 призначено повторний автоматичний розподіл справи, згідно якого справу № 916/3883/15 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.11.2016р. справу №916/3883/15 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_1 релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції м. Одеса про розірвання договору оренди та виселення прийнято до провадження суддею Мостепаненко Ю.І., розгляд справи призначено на 21.12.2016р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2017р. продовжено строк розгляду справи до 01.02.2017р. у відповідності до ст. 69 ГПК України

21.12.2016р. від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшли письмові пояснення по справі.

11.01.2017р. від ОСОБА_1 Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції надійшли письмові пояснення по справі.

17.01.2017р. від Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі № 916/3883/15 у зв'язку з його повним фактичним виконанням.

17.01.2017р. від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшла заява про уточнення позовних вимог відповідно до якої позивач просить суд розірвати договір оренди нежитлового цокольного приміщення №15/31 від 22.09.2014 року, що укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ОСОБА_1 Релігійною громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.02.2017 справу № 916/3883/15 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_1 релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції м. Одеса про розірвання договору оренди та виселення призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 01.02.2017р. справу № 916/3883/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Мостепаненко Ю.І., судді: Волков Р.В., Рога Н.В.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області № 152 від 13.02.2016р. та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, по справі №916/3883/15 у зв'язку з закінченням повноважень головуючого судді Мостепаненко Ю.І. та приймаючи до уваги перебування члена колегії, судді Волкова Р.В. на тривалому лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл справи 916/3883/15.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 13.02.2017р. справу № 916/3883/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Оборотова О.Ю., судді: Щавинська Ю.М., Рога Н.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.2017р. прийнято справу 916/3883/15 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Оборотова О.Ю., судді: Щавинська Ю.М., Рога Н.В.

04.04.2017р. від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшли письмові пояснення по справі.

Позивач підтримує позовні вимоги які викладені в уточненні позовних вимог від 17.01.2017р. а саме, щодо розірвання договору оренди нежитлового цокольного приміщення №15/31 від 22.09.2014 року, що укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ОСОБА_1 Релігійною громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції.

Відповідач в засідання суду не з`явився. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та безкоштовному запиті з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 05.04.2017р. після виходу колегії суддів з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

22 вересня 2014р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ОСОБА_1 Релігійною громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції (Орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення №15/31, згідно умов п.1.1. якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові цокольні приміщення, загальною площею 50,1 (п'ятдесят цілих та одна десята) кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 2-б (далі за текстом об'єкт оренди). Характеристика об'єкта оренди наводиться у технічному паспорті, який виданий КП ОМБТІ та РОН 15 лютого 2013 року. Ринкова оцінка об'єкта оренди становить 120 516 (сто двадцять тисяч п'ятсот шістнадцять) гривень 00 копійок (без урахування податку на додану вартість). Звіт про незалежну оцінку вартості об'єкта оренди складений ФОП ОСОБА_4 сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №14418/13 виданий 28 лютого 2013р. Фондом державного майна України.

Відповідно до п.1.3. Договору термін дії Договору оренди:

з 22 вересня 2014р. - з двадцять другого вересня дві тисячі чотирнадцятого року,

до 22 серпня 2017р. - до двадцять другого серпня дві тисячі сімнадцятого року.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що за орендоване приміщення Орендар, зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 338 (триста тридцять вісім) гривень 34 копійки (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є обов'язковою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

У відповідності до п.2.4. Договору Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця.

За приписами п.4.2. Договору на протязі дії цього Договору, крім своєчасного внесення орендної плати, Орендар зобов'язаний:

а) забезпечувати збереження об'єкта оренди, своєчасно проводити за власний рахунок капітальний і поточний ремонт приміщень, запобігати їх пошкодженню і псуванню;

б) утримувати об'єкт оренди у чистоті і технічно справному стані, забезпечувати санітарний, екологічно чистий стан, прибирання та упорядкування прилеглої території;

в) окремо сплачувати за власні кошти фактичні витрати за користування водою, каналізацією, газом, електроенергією, центральним опаленням, іншими комунальними послугами, для чого у місячний термін оформити договори з відповідними службами;

г) за свій рахунок проводити протипожежні заходи, нести матеріальну відповідальність за збитки, спричинені пожежею, що виникла в об'єкті оренди з вини Орендаря;

д) виконувати розпорядження та накази місцевих органів влади, що відносяться до здійснення протипожежних заходів, сплачувати витрати на прибирання і очистку прилеглої території, забрудненої його виробничою діяльністю і торгівля овочами, будівельне сміття, харчові відходи і т.п.); своєчасно та доброякісно забезпечувати здійснення заходів з очищення прилеглої території та тротуарів від снігу;

є) застрахувати об'єкт оренди на користь Орендодавця на весь термін дії договору оренди у страховій компанії у порядку, визначеному чинним законодавством, на повну вартість об'єкта оренди, визначеної у п.1.1. цього договору, та надати Орендодавцю копії відповідних документів, що засвідчують виконання зазначеного зобов'язання, протягом 20 днів з часу укладання цього договору;

з) своєчасно узгоджувати з Орендодавцем будь-які зміни профілю використання об'єкта оренди;

к) ризик випадкової загибелі чи пошкодження орендованих приміщень несе Орендар з часу укладання цього Договору;

л) укласти з Балансоутримувачем об'єкта оренди договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання приміщень і прибудинкової території та надати Орендодавцю копії відповідних документів, що засвідчують виконання зазначеного обов'язку, протягом 30 днів з моменту укладання цього Договору;

м) окремо сплачувати за власні кошти плату за користування земельною ділянкою, для чого у місячний термін з дати підписання договору оренди звернутися до управління Держкомзему у м. Одесі (м. Одеса, вул. Космонавтів, 36) з клопотанням про визначення нормативно-грошової оцінки землі та у 5-ти денний термін з дня отримання відповідної довідки надати податкову декларацію з плати за землю (земельний податок) до державної податкової Інспекції за місцезнаходженням земельної ділянки.

Зі змісту п.п.5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 5.5. Договору вбачається, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки відповідно до чинного законодавства.

Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.

За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов'язку припиняється через один рік з дня, коли обов'язок повинен був бути виконаний.

У разі невнесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, Орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об'єкта оренди. Також орендодавець має право відмовитись від договору оренди, у разі невикористання орендарем приміщення за його профільним призначенням, невиконання поточного та капітального ремонту, в порядку, передбаченому цим договором та законодавством України. У разі відмови Орендодавця від договору оренди, Договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору.

При порушенні правил експлуатації і утримання орендованих приміщень, а також невиконання чи неналежного виконання обов'язків за договором, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів прибутків громадян за кожне окреме порушення, з усуненням наслідків невиконання чи неналежного виконання обов'язків за договором і у строки, встановлені Орендодавцем.

За невиконання або неналежне виконання Орендарем обов'язків, передбачених п.4,1., п.4.2. абз. а , г , е , м , л , п.4.3, п.4.8, п.4.9, п.4.13. цього Договору, Орендодавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем також порушені умови пп. е, л, м п.4.2. Договору оренди, оскільки орендарем об'єкт оренди не застраховано, не укладено договір про відшкодування витратна утримання приміщень та прибудинкової території та відсутні доказів звернення до управління Держкомзему у м. Одесі (м. Одеса, вул. Космонавтів, 36) з клопотанням про визначення нормативно-грошової оцінки землі та у 5-ти денний термін з дня отримання відповідної довідки надати податкову декларацію з плати за землю (земельний податок) до державної податкової Інспекції за місцезнаходженням земельної ділянки.

Під час розгляду справи, відповідачем було подано до матеріалів справи:

- лист Управління держземагентства в м. Одесі Одеської області №744 від 29.12.2014р., яким останнє повідомило про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки;

- договір утримання домів, будов та прибудинкових територій №8/364 від 01.12.2014р., укладений між КП Житлово-комунальний сервіс Порто-Франківський та ОСОБА_1 Релігійною громадою Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції

- докази повної оплати суми існуючої заборгованості та нарахованої пені, у зв'язку з чим, провадження в цій частині ухвалю суду від 01.12.2015р. було припинено в порядку п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Порушення відповідачем умов договору і стало підставою для Департаменту комунальної власності Одеської міської ради звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

17.01.2017р. від Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі № 916/3883/15 у зв'язку з повним фактичним виконанням. Дана постанова ґрунтується на акті держаного виконавця, відповідно до якого, 24.06.2016р. ОСОБА_1 релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції м. Одеса в добровільному порядку звільнила спірне приміщення.

Відповідно до п.4.4. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань... Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Отже, враховуючи що відповідно до пояснень Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, що підтверджуються належними та допустимими доказами, на даний час, між сторонами відсутній предмет спору в частині виселення відповідача з спірного приміщення, оскільки останній залишив його у добровільному порядку, колегія суддів прийшла до висновку щодо припинення провадження в частині виселення ОСОБА_1 Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції з нежитлового цокольного приміщення, загальною площею 50,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 2-б строком до 22.08.2017 року на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Що стосується розірвання договору оренди нежитлового цокольного приміщення №15/31 від 22.09.2014 року, що укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ОСОБА_1 Релігійною громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції колегія суддів зазначає наступне.

Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у якості підстави для розірвання оспорюваного договору, зазначає про істотне порушення відповідачем умов договору оренди комунального майна.

Відповідно до ч. 1,4 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Частина 1 ст.181 ГК України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Частиною 2 ст.640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Із системного аналізу тексту, укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою оспорюваний договір є договором оренди комунального майна.

Умовами ст.651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Приписами ст.652 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Із змісту ст.653 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Пунктом 1 ст.760 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Положеннями п.1 ст.761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.784 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору.

Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Враховуючи обов'язковість вказівок постанови касаційної інстанції при новому розгляді справи колегією суддів встановлено, що відповідач, в порушення умов договору, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, у зв'язку з чим станом на 17.09.2015 року (день подачі позовної заяви) у орендаря утворилась заборгованість в сумі 6664,49 грн. за період з 22 вересня 2014р. по березень 2015 року (вересень, жовтень, листопад, грудень, січень, лютий), у березні 2015 року відповідачем було лише сплачено 577,73 грн., (тобто не у повному обсязі), які були зараховані за 8 днів вересня та за 20 днів жовтня 2014 року. Далі за період з квітня по грудень 2015 року (квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень) взагалі не сплачувалась орендна плата , лише першого грудня 2015 року було сплачено 6734,00 грн.

В подальшому, за період з січня по 24.06.2016 року (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень), взагалі не сплачувалась орендна плата , лише 20.01.2017 року було сплачень частково у сумі 2700 грн. Станом на 04.04.2017 року загальна сума заборгованості складає 3510,01 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що орендоване майно є комунальним , тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України Про оренду державного та комунального майна , згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов 'язань .

А тому щодо питання розірвання договору оренди комунального майна слід застосовувати приписи частини третьої статті 291 ГК України, частини другої статті 651, статей 782, 783 ЦК України та частини третьої статті 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна .урахуванням приписів частини третьої статті 291 ГК України, частини другої статті 651, статей 782, 783 ЦК України та частини третьої статті 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна . Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 8 травня 2012 року.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Суд звертає увагу, що дані положення ЦК України дублюються в п 5.3 Договору, відповідно до якого у разі невнесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, Орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об'єкта оренди.

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна у вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Отже, систематичне неналежне виконання відповідачем умов договору щодо внесення орендної плати у строки і розмірах, обумовлених умовами договору, є наслідком позбавлення позивача того, що він розраховував при укладені договору оренди, а саме ефективне надходження коштів до бюджета міста (в т.ч. і за рахунок орендної плати, отриманої за вказаним договором.

Таке порушення відповідачем умов договору є істотним, а тому є підставою для розірвання договору оренди №15/31 від 22.09.2014р.

Таким чином, матеріали справи підтверджують факт систематичного порушення орендарем такої істотної умови договору оренди комунального майна, як внесення орендної плати, що в розумінні ч. 2 ст. 651, ч. 1 ст. 785 ЦК України та ч. 3 ст. 26 ЗУ Про оренду державного та комунального майна що є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку.

В даному випадку, погашення відповідачем орендної плати по вересень (включно) 2015р. яка відбулась 01.12.2015р. не має правового значення для вирішення спору про розірвання договору оренди, оскільки як станом на момент подання даного позову (17.09.2015р.) так і станом на момент винесення даного рішення, орендна плата систематично не вноситься на протязі більше ніж трьох місяців.

Суд не приймає посилання відповідача на постанову Верховного Суду України від 21.01.2015 року в справі № 910/16306/13, так як в даній постанові надано оцінку іншим правовідносинам, спірні відносини, які є предметом розгляду справи916/3883/15 виникли саме з приводу розірвання договору оренди комунального майна, що регулюється спеціальними правовими нормами.

Колегія суддів звертає увагу, що факт систематичної несплати орендних платежів саме по собі є підставою для розірвання договору оренди нежитлового цокольного приміщення №15/31 від 22.09.2014 року, що укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ОСОБА_1 Релігійною громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції, однак враховуючи обставини справи колегія зазначає, що за приписами п.4.2. Договору на протязі дії цього Договору, крім своєчасного внесення орендної плати, Орендар зобов'язаний:

є) застрахувати об'єкт оренди на користь Орендодавця на весь термін дії договору оренди у страховій компанії у порядку, визначеному чинним законодавством, на повну вартість об'єкта оренди, визначеної у п.1.1. цього договору, та надати Орендодавцю копії відповідних документів, що засвідчують виконання зазначеного зобов'язання, протягом 20 днів з часу укладання цього договору;

л) укласти з Балансоутримувачем об'єкта оренди договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання приміщень і прибудинкової території та надати Орендодавцю копії відповідних документів, що засвідчують виконання зазначеного обов'язку, протягом 30 днів з моменту укладання цього Договору;

м) окремо сплачувати за власні кошти плату за користування земельною ділянкою, для чого у місячний термін з дати підписання договору оренди звернутися до управління Держкомзему у м. Одесі (м. Одеса, вул. Космонавтів, 36) з клопотанням про визначення нормативно-грошової оцінки землі та у 5-ти денний термін з дня отримання відповідної довідки надати податкову декларацію з плати за землю (земельний податок) до державної податкової Інспекції за місцезнаходженням земельної ділянки.

В матеріалах справи наявний лист Управління держземагентства в м. Одесі Одеської області №744 від 29.12.2014р., яким останнє повідомило про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки; договір утримання домів, будов та прибудинкових територій №8/364 від 01.12.2014р., укладений між КП Житлово-комунальний сервіс Порто-Франківський та ОСОБА_1 Релігійною громадою Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції.

Проте судовою колегією встановлено, що відповідач звернувся до Управління держземагентства в м. Одесі Одеської області щодо визначенні нормативно грошової оцінки земельної ділянки лише 08.12.2014 тобто після спливу одного місяця.

Договір утримання домів, будов та прибудинкових територій №8/364 між КП Житлово-комунальний сервіс Порто-Франківський та ОСОБА_1 Релігійною громадою Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції. укладений 01.12.2014р. тоді як мав бути укладений протягом тридцяти днів з моменту підписання договору оренди.

Крім того, відповідно п 4.2. Договору оренди серед іншого на відповідача покладено обов'язок застрахувати об'єкт оренди на користь Орендодавця на весь термін дії договору оренди у страховій компанії у порядку, визначеному чинним законодавством, на повну вартість об'єкта оренди, визначеної у п.1.1. цього договору, та надати Орендодавцю копії відповідних документів, що засвідчують виконання зазначеного зобов'язання, протягом 20 днів з часу укладання цього договору. Проте, відповідачем у встановленому порядку об'єкт не застраховано.

Відповідно до абз. 11, 12 ч. 1 ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна страхування орендарем взятого ним в оренду державного чи комунального майна та забезпечення пожежної безпеки орендованого майна відноситься до істотних умов договору оренди.

Колегія суддів зазначає, що данні порушення в контексті їх індивідуального аналізу хоча і є істотними, однак на відміну від систематичної несплати орендних платежів, позивачем не доведено чого саме Департамент комунальної власності Одеської міської ради значною мірою позбавляється, при укладенні договору оренди внаслідок завданої шкоди, а тому окремо, в даному випадку не відносяться до підстав розірвання договору в розумінні статті 651 ЦК України, однак в сукупності з іншими порушеннями становлять систему дій, що свідчать про неналежне виконання істотних умов договору.

Щодо підстави позову, яка була зазначена у позовній заяві станом на 17.09.2015 року відносно недбалої поведінки наймача, що створює загрозу пошкодження речі, слід зазначити, що відповідно до письмових пояснень від 04.04.2017р. дана підстава позову, була виключена у заяві про уточнення позовних вимог, у зв'язку з помилково вказаною а тому суд не вбачає підстав для аналізу даної підстави.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для розірвання в судовому порядку спірного договору оренди з огляду на заявлені позовні вимоги та подані докази на їх обґрунтування.

Інші матеріали справи та пояснення сторін вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача є обґрунтованими доведеними належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі в редакції уточнень до позовної заяви від 17.01.2017р.

Враховуючи приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 та ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-,

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині виселення ОСОБА_1 Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції з нежитлового цокольного приміщення, загальною площею 50,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 2-б строком до 22.08.2017 року на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

2. Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задовольнити

3. Розірвати договір оренди нежитлового цокольного приміщення №15/31 від 22.09.2014 року, що укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) та ОСОБА_1 Релігійною громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції 65026, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 36434843)

4. Стягнути з ОСОБА_1 Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції (65026, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 36434843) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) 1218 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.04.2017р.

Головуючий - О.Ю. Оборотова

Суддя Ю.М. Щавинська

Суддя Н.В. Рога