Рішення

від 03.04.2017 по справі 916/400/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2017 р.Справа № 916/400/17

За позовом : Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області

До відповідачів: 1. ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Одеській області

2. ОСОБА_2 сільської ради Роздільнянського району Одеської області

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю від 30.03.2017р.

Від відповідача 1: не з'явився;

Від відповідача 2: ОСОБА_4 за довіреністю від 13.03.2017р.

СУТЬ СПОРУ: 15.02.2017р. Роздільнянська районна державної адміністрація Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів ОСОБА_2 сільської ради Роздільнянського району Одеської області та ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування державного акту, скасування запису про реєстрацію державного акту, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.02.2017р. порушено провадження по справі №916/400/17 з призначенням справи у відкритому судовому засіданні.

31.03.2017р. від Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої в порядку ст. 22 ГПК України позивач звернувся до ОСОБА_2 сільської ради Роздільнянського району Одеської області з позовними вимогами про скасування державного акту.

03.04.2017р. від ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Одеській області надішли письмові пояснення по справі.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та безкоштовному запиті з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 03.04.2017р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ОД-20-167, виданого ОСОБА_2 сільською Радою народних депутатів на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 30.05.1995 року №4-ХХІІ, колективному сільськогосподарському підприємству ім. Шевченка надано у постійне користування 606,3 га земель в межах згідно з планом, для сільськогосподарського виробництва. Зазначений Державний акт зареєстровано Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82.

У процесі реформування аграрного сектору економіки, відповідно до Указу. Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 03.12.1999 року №1529/99, Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Шевченка змінило організаційно-правову форму на Закрите акціонерне товариство ім. Т.Г. Шевченко . Відповідно до Виписки з протоколу загальних зборів КСП ім. Шевченка від 29.02.2000 року, КСП ім. Шевченка було реформовано в ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка , а відтак і є його правонаступником.

За таких обставин до ЗАТ ім. Т.Г. Шевченко перейшло право постійного користування землею, що належало КСП ім. Шевченка на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії ОД-20-167, виданого ОСОБА_2 сільською Радою народних депутатів 10.10.1995 року.

У відповідності до Витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 05 листопада 2013 року ЗАТ ім. Т.Г. Шевченко (код ЄДРПОУ 03767825) припинено за рішенням господарського суду Одеської області про припинення юридичної особи у зв'язку із визнанням її банкрутом від 12.05.2011 року у справі №21-25-24/68-07-5130. Правонаступники юридичної особи відсутні.

У відповідності до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства (додаток №1 до Державного акту) мають право постійного користування на земельні частки (паї) КСП ім. Шевченко , загальна площа земель КСП ім. Шевченко становить 606,3 га, кількість громадян, які мали право на земельну частку (пай) складала 294 особи.

У відповідності до ухвали суду від 12 травня 2011 року у справі №21-25-24/68-07-5130 ліквідатором у справі надано ліквідаційний баланс, який свідчить, що єдиним майном яке включено до ліквідаційної маси банкрута є адміністративна будівля за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Новоукраїнка, вул. Леніна, 5-а; будівельна бригада за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Новоукраїнка, вул. Леніна. Іншого майна, транспортних засобів, грошових коштів та інших активів у банкрута не виявлено. Землі надані у постійне користування сільськогосподарському ЗАТ ім. Т.Г. Шевченко , що підлягали поділу загальною площею 606,3 га в ліквідаційну масу не входили.

Як зазначає позивач, землі загальною площею 606,3 га, що підлягали паюванню, але не були розпайовані, на даний час формально знаходяться у постійному користуванні Сільськогосподарського ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка , яке на даний час є припиненим. Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 Цивільного кодексу України припинення юридичної особи чи смерть власника є підставою для припинення права власності. За таких обставин, позивач вважає, що право постійного користування Сільськогосподарського ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка на земельну ділянку припинилося. Крім того, згідно ст.78 Земельного кодексу України земля може знаходитися у державній, комунальній або приватній власності.

Повноваження по припиненню права власності на земельні ділянки Земельним кодексом України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовіносин) відповідно до статті 9 було покладено на сільські, селищні, міські ради народних депутатів.

В даному випадку, це були повноваження ОСОБА_2 сільської ради Роздільнянського району Одеської області.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до делегованих повноважень органів місцевого самоврядування відноситься, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Разом з тим, вказаним органом місцевого самоврядування жодних заходів, спрямованих на приведення земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, не було вжито а тому позивач був вимушений звернутися до господарського суду Одеської області за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Конституцією України закріплено, що органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (стаття 6).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.

Головне управління діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - Положення), яке затверджено наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308.

Відповідно до пункту 9 статті 9 Земельного кодексу України, в редакції 1990 року до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною;

Так, пунктом 3 статті 27 цього ж Кодексу, визначено підстави припинення права користування землею право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства;

Виходячи з вищевикладеного, припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою статті 27 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на той час), провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних

депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів.

За нормами частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України припинення юридичної особи чи смерть власника є підставою для припинення права власності.

Повноваження по припиненню права власності на земельні ділянки Земельним кодексом України (в редакції, яка діяла на той час) відповідно до статті 9 було покладено на сільські, селищні, міські ради народних депутатів.

В даному випадку, повноваження щодо припинення права власності на спірну ділянку належали ОСОБА_2 сільській ради Роздільнянського району Одеської області.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до делегованих повноважень органів місцевого самоврядування відноситься, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Судом встановлено, вказаним органом місцевого самоврядування жодних заходів, спрямованих на приведення земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, не було вжито.

Враховуючи вкладене, суд приймає уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач визначає відповідачем лише ОСОБА_2 сільську раду Роздільнянського району Одеської області, а тому провадження в частині вимог до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Одеській області підлягає припиненню, однак враховуючи, що до суду ані позивачем, ані ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру в Одеській області не було подано окремого клопотання про залучення його в якості третьої особи, та приймаючи до уваги, що на переконання суду рішення в даній справі не впливає на права та обов'язки останнього, у суду відсутні підстави для залучення ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Одеській області в якості третьої особи. Суд зазначає, що на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 12.05.2011 по справі № 21-25-24/68-07-5130 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Т.Г. Шевченко (Одеська область, Роздільнянський район, с. Новоукраїнка. Ідентифікаційний код 03767825).

В рамках чинного земельного законодавства підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені статтею 141 Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002. Так, відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Суд звертає увагу, що державний акт на право постійного користування землею (серія ОД-20-167), зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 82 від 10.10.1995, було видано саме колективному сільськогосподарському підприємству ім. Шевченка.

Таким чином, правова норма не розповсюджується на даний випадок.

Враховуючи те, що при ліквідації підприємства відповідна державна реєстрація державного акту на право постійного користування землею не була скасована, то вирішення питання щодо припинення права постійного користування землею КСП ім. Шевченка можливо лише у судовому порядку.

Згідно з пунктом 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За нормою частини 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Виходячи з вищенаведеного, наявність чинного державного акту на право користування землею (серія ОД-20-167), виданого колективному сільськогосподарському підприємству КСП ім. Шевченка на земельну ділянку площею 606,3 га для сільськогосподарського виробництва зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 82 від 10.10.1995, позбавляє відповідний орган виконавчої влади забезпечити відповідну охорону земель та права передавати земельні ділянки юридичним особам у користування, що в свою чергу, призводить до соціальної напруги й позбавляє можливості юридичних осіб реалізовувати своє право на отримання земельних ділянок у користування у передбаченому законом порядку а також належного надходження коштів до бюджету.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області про скасування державного акту та про припинення права постійного користування обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Продадження в частині позовних вимог Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області до відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Одеській області - припинити.

2. Позов - задовольнити.

3. Скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ОД-20-167, виданий ОСОБА_2 сільською радою народних депутатів на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 30 травня 1995 року № 4-ХХІІ сесії КСП ім.Шевченко (Одеська область, Роздільнянський район, с. Новоукраїнка. Ідентифікаційний код 03767825) в частині земель площею 606,3га.

4. Припинити право постійно користування відповідно Державного акту на право постійного користування землею серії ОД-20-167, виданого ОСОБА_2 сільською радою народних депутатів на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 30 травня 1995 року № 4-ХХІІ сесії КСП ім.Шевченко (Одеська область, Роздільнянський район, с. Новоукраїнка. Ідентифікаційний код 03767825) в частині земель площею 606,3 га.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.04.2017р .

Суддя О.Ю. Оборотова