Рішення

від 06.04.2017 по справі 917/328/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2017 р. Справа №917/328/17

за позовом Приватного підприємства "Українська транспортно-торгова компанія", вул.Халаменюка, 8, м.Кременчук, Полтавська область, 39600

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод", проїзд Ярославська, 8, м.Кременчук, Полтавська область, 39611

про стягнення 600 318,30 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1, ордер ПТ № 005015 від 28.03.17р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 22-14-5 від 03.01.2017р., ОСОБА_3, дов. № 22-14-337 від 27.12.2016р.

Розглядається позов про стягнення 600 318,30 грн. заборгованості, з яких за договором від 03.09.2012р. № 309 на транспортно-експедиторські послуги: 104 600,73 грн. пені, 279 941,60 грн. інфляційних, 46 433,00 грн. 3% річних; за договором перевезення від 16.01.2012р. № 1601: 10 068,65 грн. пені, 144 931,32 грн. інфляційних, 14 343,00 грн. 3% річних.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав у встановлені договорами строки свої договірні зобов'язання, внаслідок чого у нього виникло право на нарахування пені, інфляційних та 3% річних.

28.03.2017р. позивачем через канцелярію суду надані заява про збільшення позовних вимог та уточненні розрахунки заборгованості (залучені в матеріали справи за супровідним листом за вх. № 4167 від 28.03.2017р.).

Відповідач 28.03.2017р. через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому не заперечуючи факту прострочення розрахунків, просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 80% (вх. № 4182 від 28.03.2017). Суд відхилив клопотання про зменшення штрафних санкцій за обгрунтуванням, наведений у мотивувальній частині рішення.

Через канцелярію суду позивач 06.04.2017р. надав пояснення по справі (вх. № 4665).

В судовому засіданні 06.04.2017р. відповідачем надано контрозрахунок здійснених позивачем нарахувань та заяву про застосування строків позовної давності в частині стягнення пені (вх. № 4740).

Позивач, враховуючи надані відповідачем контрозрахунок та заяву про застосування строків позовної давності, заявою від 06.04.2017р. зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача за договором від 03.09.2012р. № 309 на транспортно-експедиторські послуги: 103 167,19 грн. пені, 347 335,27 грн. інфляційних, 46 433,00 грн. 3% річних; за договором перевезення від 16.01.2012р. № 1601: 2760,94 грн. пені, 144 931,32 грн. інфляційних, 14 343,00 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у разі прийняття судом зміни (у бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір , - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Заяви про збільшення та зменшення позовних вимог приймаються судом. Подальший розгляд справи проводиться в межах зменшених позовних вимог, згідно заяви, поданої 06.04.2017р.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням наведеним у позовній заяві з врахуванням заяв про збільшення та зменшення позовних вимог.

Представники відповідача підтримали позицію, викладену у відзиві.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд, встановив:

03 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Кременчуцький колісний завод та Приватним підприємством Українська транспортно-торгова компанія було укладено договір № 309 на транспортно-експедиторські послуги (далі - Договір № 309).

Згідно п. 1.1. Договору № 309, його предметом є регламентування взаємовідносин між Замовником та Експедитором, які виникають при плануванні, розрахунках та здійсненні міжнародних та внутрішніх (по Україні) автомобільних перевезень, наданням інших послуг, пов'язаних з автомобільними перевезеннями вантажів. Експедитор приймає на себе зобов'язання організувати та забезпечити транспортування вантажів у відповідності з заявками Замовника, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується здійснити оплату Експедитору за виконані транспортно-експедиційні послуги по узгодженим ставкам-нетто.

Як передбачено п. З.2. Договору № 309 Замовник здійснює оплату за даним Договором протягом 15 робочих днів з моменту отримання рахунків на оплату та оригіналів міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) з відмітками про доставку вантажу, актів виконаних робіт із зазначенням найменування перевізника, номеру автомобіля та маршруту руху. За прострочку оплати винна сторона даного Договору сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Як зазначає позивач, він відповідно до умов вказаного договору, за письмовими заявками відповідача, організовував транспортно-експедиційне обслуговування, що підтверджується наступними копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): ОУ-0000022 від 10.02.14р.; ОУ-0000026 від 17.02.14р.; ОУ-0000027 від 20.02.14р.; ОУ-0000028 від 24.02.14р.; ОУ-0000029 від 24.02.14р.; ОУ-0000030 від 24.02.14р.; ОУ-0000031 від 25.02.14р.; ОУ-0000032 від 27.02.14р.; ОУ-0000033 від 28.02.14р.; ОУ-0000034 від 28.02.14р.; ОУ-0000036 від 18.03.14р.; ОУ-0000037 від 18.03.14р.; ОУ-0000038 від 24.03.14р.; ОУ-0000039 від 24.03.14р.; ОУ-0000041 від 24.03.14р.; ОУ-0000042 від 24.03.14р.; ОУ-0000043 від 24.03.14р.; ОУ-0000045 від 31.03.14р.; ОУ-0000049 від 10.04.14р.; ОУ-0000050 від 10.04.14р.; ОУ-0000051 від 15.04.14р.; ОУ-0000052 від 15.04.14р.; ОУ-0000053 від 15.04.14р.; ОУ-0000054 від 15.04.14р.; ОУ-0000055 від 18.04.14р.; ОУ-0000056 від 18.04.14р.; ОУ-0000057 від 23.04.14р.; ОУ-0000058 від 24.04.14р.; ОУ-0000059 від 29.04.14р.; ОУ-0000060 від 29.04.14р.; ОУ-0000061 від 30.04.14р.; ОУ-0000062 від 30.04.14р.; ОУ-0000063 від 06.05.14р.; ОУ-0000064 від 06.05.14р.; ОУ-0000065 від 08.05.14р.; ОУ-0000066 від 14.05.14р.; ОУ-0000067 від 15.05.14р.; ОУ-0000068 від 20.05.14р.; ОУ-0000069 від 20.05.14р.; ОУ-0000070 від 20.05.14р.; ОУ-0000071 від 22.05.14р.; ОУ-0000072 від 23.05.14р.; ОУ-0000074 від 26.05.14р.; ОУ-0000075 від 04.06.14р.; ОУ-0000076 від 10.06.14р.; ОУ-0000078 від 12.06.14р.; ОУ-0000079 від 16.06.14р.; ОУ-0000081 від 17.06.14р.; ОУ-0000082 від 20.06.14р.; ОУ-0000083 від 20.06.14р.; ОУ-0000085 від 30.06.14р.; ОУ-0000086 від 30.06.14р.; ОУ-0000090 від 15.07.14р.; ОУ-0000091 від 16.07.14р.; ОУ-0000092 від 18.07.14р.; ОУ-0000093 від 18.07.14р.; ОУ-0000094 від 22.07.14р.; ОУ-0000095 від 22.07.14р.; ОУ-0000096 від 22.07.14р.; ОУ-0000100 від 01.08.14р.; ОУ-0000101 від 06.08.14р.; ОУ-0000102 від 11.08.14р.; ОУ-0000103 від 11.08.14р.; ОУ-0000104 від 11.08.14р.; ОУ-0000106 від 11.08.14р.; ОУ-0000112 від 26.08.14р.; ОУ-0000115 від 08.09.14р.; ОУ-0000116 від 08.09.14р.; ОУ-0000117 від 08.09.14р.; ОУ-0000123 від 17.09.14р.; ОУ-0000124 від 23.09.14р.; ОУ-0000125 від 29.09.14р.; ОУ-0000128 від 02.10.14р.; ОУ-0000129 від 07.10.14р.; ОУ-0000131 від 14.10.14р.; ОУ-0000143 від 05.11.14р.; ОУ-0000154 від 17.11.14р.; ОУ-0000162 від 25.11.14р.; ОУ-0000163 від 25.11.14р.; ОУ-0000164 від 25.11.14р.; ОУ-0000171 від 28.11.14р.; ОУ-0000172 від 28.11.14р.; ОУ-0000173 від 28.11.14р.; ОУ-0000181 від 08.12.14р.; ОУ-0000182 від 09.12.14р.; ОУ-0000183 від 17.12.14р.; ОУ-0000184 від 17.12.14р.; ОУ-0000191 від 24.12.14р.; ОУ-0000192 від 24.12.14р.; ОУ-0000193 від 26.12.14р.; ОУ-0000201 від 29.12.14р.; ОУ-0000202 від 29.12.14р.; ОУ-0000001 від 13.01.15р.; ОУ-0000002 від 19.01.15р.; ОУ-0000007 від 27.01.15р.; ОУ-0000008 від 27.01.15р.; ОУ-0000009 від 29.01.15р.; ОУ-0000010 від 29.01.15р.; ОУ-0000011 від 29.01.15р.; ОУ-0000012 від 29.01.15р.; ОУ-0000014 від 02.02.15р.; ОУ-0000016 від 03.02.15р.; ОУ-0000017 від 13.02.15р.; ОУ-0000021 від 20.02.15р.; ОУ-0000022 від 20.02.15р.; ОУ-0000024 від 02.03.15р.; ОУ-0000027 від 12.03.15р.; ОУ-0000033 від 18.03.15р.; ОУ-0000034 від 18.03.15р.; ОУ-0000035 від 20.03.15р.; ОУ-0000036 від 20.03.15р.; ОУ-0000037 від 25.03.15р.; ОУ-0000038 від 25.03.15р.; ОУ-0000041 від 07.04.15р.; ОУ-0000043 від 10.04.15р.; ОУ-0000044 від 16.04.15р.; ОУ-0000045 від 16.04.15р.; ОУ-0000046 від 16.04.15р.; ОУ-0000050 від 28.04.15р.; ОУ-0000051 від 06.05.15р.; ОУ-0000052 від 08.05.15р.; ОУ-0000053 від 12.05.15р.; ОУ-0000054 від 15.05.15р.; ОУ-0000055 від 25.05.15р.; ОУ-0000056 від 25.05.15р.; ОУ-0000057 від 25.05.15р.; ОУ-0000058 від 25.05.15р.; ОУ-0000066 від 03.06.15р.; ОУ-0000067 від 03.06.15р.; ОУ-0000068 від 05.06.15р.; ОУ-0000069 від 10.06.15р.; ОУ-0000070 від 17.06.15р.; ОУ-0000071 від 09.07.15р.; ОУ-0000074 від 14.07.15р.; ОУ-0000075 від 14.07.15р.; ОУ-0000076 від 22.07.15р.; ОУ-0000077 від 22.07.15р.; ОУ-0000084 від 17.08.15р.; ОУ-0000088 від 07.09.15р.; ОУ-0000089 від 09.09.15р.; ОУ-0000090 від 11.09.15р.; ОУ-0000094 від 28.09.15р.; ОУ-0000095 від 30.09.15р.; ОУ-0000096 від 05.10.15р.; ОУ-0000097 від 07.10.15р.; ОУ-0000098 від 14.10.15р.; ОУ-0000099 від 21.10.15р.; ОУ-0000107 від 23.10.15р.; ОУ-0000108 від 26.10.15р.; ОУ-0000109 від 28.10.15р.; ОУ-0000111 від 11.11.15р.; ОУ-0000112 від 11.11.15р.; ОУ-0000115 від 19.11.15р.; ОУ-0000116 від 20.11.15р.; ОУ-0000117 від 25.11.15р.; ОУ-0000119 від 30.11.15р.; ОУ-0000120 від 03.12.15р.; ОУ-0000123 від 11.12.15р.; ОУ-0000126 від 22.12.15р.; ОУ-0000127 від 22.12.15р.; ОУ-0000130 від 25.12.15р.; ОУ-0000001 від 14.01.16р.; ОУ-0000002 від 20.01.16р.; ОУ-0000009 від 15.02.16р.; ОУ-0000014 від 22.02.16р.; ОУ-0000015 від 25.02.16р.; ОУ-0000016 від25.02.16р.; ОУ-0000017 від 29.02.16р.; ОУ-0000018 від 29.02.16р.; ОУ-0000021 від 28.03.16р.; ОУ-0000022 від 28.03.16р.; ОУ-0000023 від 28.03.16р.; ОУ-0000024 від 31.03.16р.; ОУ-0000025 від 31.03.16р.; ОУ-0000026 від 31.03.16р.; ОУ-0000027 від 19.04.16р.; ОУ-0000028 від 26.04.16р.; ОУ-0000029 від 26.04.16р.; ОУ-0000030 від 26.04.16р.; ОУ-0000031 від 26.04.16р.

Позивач вказує, що відповідач здійснював оплату за Договором № 309 з порушенням строків оплати, визначених договором, що вбачається з доданої копії банківської виписки ПП Українська транспортно-торгова компанія по контрагенту ПАТ Кременчуцький колісний завод та розрахунку заборгованості за договором.

Крім того, між сторонами 16 січня 2012 року було укладено договір перевезення № 1601 (далі - Договір № 1601).

Згідно п. 1.1. Договору № 1601, даний договір регулює взаємовідносини сторін: Замовника та Перевізника, з організації перевезень та транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автомобільним транспортом, коли ініціатором таких перевезень є Замовник.

Як передбачено п. 5.2, 5.3 Договору № 1601 Перевізник пред'являє Замовнику для оплати: рахунок, податкову накладну, акт виконаних робіт, оригінал ТТН з відміткою вантажоодержувача про одержання вантажу, у разі складання акту про псування або нестачу продукції - оригінал акту з відміткою вантажоодержувача. Оплата здійснюється протягом п'яти банківських днів після отримання оригіналів документів.

Згідно п. 6.3 Договору № 1601 Замовник за даним Договором несе відповідальність та зобов'язаний сплатити за прострочку оплати транспортних послуг пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Як зазначає позивач, він відповідно до умов Договору № 1601 за письмовими заявками відповідача, надав транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується наступними копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): ОУ-0000040 від 24.03.14р.; ОУ-0000044 від 26.03.14р.; ОУ-0000046 від 02.04.14р.; ОУ-0000047 від 02.04.14р.; ОУ-0000048 від 02.04.14р.; ОУ-0000073 від 21.05.14р.; ОУ-0000077 від 11.06.14р.; ОУ-0000080 від 17.06.14р.; ОУ-0000084 від 27.06.14р.; OV-0000087 від 20.06.14р.; ОУ-0000089 від 10.07.14р.; ОУ-0000097 від 17.07.14р.; ОУ-0000098 від 18.07.14р.; ОУ-0000099 від 24.07.14р.; ОУ-00000105 від 04.08.14р.; ОУ-0000107 від 11.08.14р.; ОУ-0000108 від 11.08.14р.; ОУ-0000109 від 18.08.14р.; ОУ-0000110 від 19.08.14р.; ОУ-0000111 від 21.08.14р.; ОУ-0000113 від 29.08.14р.; ОУ-0000114 від 10.09.14р.; ОУ-0000118 від 10.09.14р.; ОУ-0000119 від 10.09.14р.; ОУ-0000120 від 10.09.14р.; ОУ-0000121 від 11.09.14р.; ОУ-0000122 від 11.09.14р.; ОУ-0000126 від 18.09.14р.; ОУ-0000127 від 18.09.14р.; ОУ-0000144 від 03.10.14р.; ОУ-0000130 від 07.10.14р.; ОУ-0000146 від 08.10.14р.; ОУ-0000145 від 16.10.14р.; ОУ-0000132 від 17.10.14р.; ОУ-0000133 від 17.10.14р.; ОУ-0000134 від 17.10.14р.; ОУ-0000135 від 17.10.14р.; ОУ-0000136 від 17.10.14р.; ОУ-0000137 від 17.10.14р.; ОУ-0000138 від 17.10.14р.; ОУ-0000139 від 20.10.14р.; ОУ-0000141 від 23.10.14р.; ОУ-0000142 від 23.10.14р.; ОУ-0000147 від 23.10.14р.; ОУ-0000148 від 23.10.14р.; ОУ-0000140 від 24.10.14р.; ОУ-0000149 від 29.10.14р.; ОУ-0000150 від 30.10.14р.; ОУ-0000151 від 06.11.14р.; ОУ-0000152 від 07.11.14р.; ОУ-0000165 від 07.11.14р.; ОУ-0000169 від 07.11.14р.; ОУ-0000170 від 07.11.14р.; ОУ-0000153 від 10.11.14р.; ОУ-0000166 від 11.11.14р.; ОУ-0000167 від 11.11.14р.; ОУ-0000168 від 11.11.14р.; ОУ-0000156 від 13.11.14р.; ОУ-0000157від 13.11.14р.; ОУ-0000155 від 17.11.14р.; ОУ-0000158 від 17.11.14р.; ОУ-0000175 від 19.11.14р.; ОУ-0000176 від 20.11.14р.; ОУ-0000159 від 24.11.14р.; ОУ-0000160 від 24.11.14р.; ОУ-0000161 від 24.11.14р.; ОУ-0000174 від 28.11.14р.; ОУ-0000177 від 28.11.14р.; ОУ-0000178 від 28.11.14р.; ОУ-0000179 від 28.11.14р.; ОУ-0000180 від 29.11.14р.; ОУ-0000186 від 01.12.14р.; ОУ-0000185 від 08.12.14р.; ОУ-0000189 від 16.12.14р.; ОУ-0000190 від 16.12.14р.; ОУ-0000187 від 18.12.14р.; ОУ-0000188 від 23.12.14р.; ОУ-0000194 від 25.12.14р.; ОУ-0000195 від 25.12.14р.; ОУ-0000196 від 25.12.14р.; ОУ-0000197 від 25.12.14р.; ОУ-0000198 від 25.12.14р.; ОУ-0000199 від 25.12.14р.; ОУ-0000200 від 25.12.14р.; ОУ-0000006 від 08.01.15р.; ОУ-0000003 від 09.01.15р.; ОУ-0000005 від 13.01.15р.; ОУ-0000004 від 16.01.15р.; ОУ-0000015 від 20.01.15р.; ОУ-0000013 від 22.01.15р.; ОУ-0000019 від 05.02.15р.; ОУ-0000018 від 09.02.15р.; ОУ-0000020 від 16.02.15р.; ОУ-0000023 від 19.02.15р.; ОУ-0000025 від 04.03.15р.; ОУ-0000026 від 04.03.15р.; ОУ-0000028 від 10.03.15р.; ОУ-0000029 від 10.03.15р.; ОУ-0000031 від 10.03.15р.; ОУ-0000030 від 11.03.15р.; ОУ-0000032 від 12.03.15р.; ОУ-0000039 від 25.03.15р.; ОУ-0000040 від 30.03.15р.; ОУ-0000042 від 01.04.15р.; ОУ-0000050 від 07.04.15р.; ОУ-0000047 від 14.04.15р.; ОУ-0000048 від 16.04.15р.; ОУ-0000059 від 15.05.15р.; ОУ-0000060 від 15.05.15р.; ОУ-0000063 від 15.05.15р.; ОУ-0000061 від 18.05.15р.; ОУ-0000062 від 18.05.15р.; ОУ-0000064 від 26.05.15р.; ОУ-0000065 від 28.05.15р.; ОУ-0000072 від 30.06.15р.; ОУ-0000073 від 30.06.15р.; ОУ-0000078 від 30.07.15р.; ОУ-0000079 від 30.07.15р.; ОУ-0000080 від 30.07.15р.; ОУ-0000081 від 30.07.15р.; ОУ-0000082 від 04.08.15р.; ОУ-0000083 від 05.08.15р.; ОУ-0000085 від 19.08.15р.; ОУ-0000086 від 28.08.15р.; ОУ-0000087 від 02.09.15р.; ОУ-0000091 від 08.09.15р.; ОУ-0000092 від 09.09.15р.; ОУ-0000093 від 10.09.15р.; ОУ-0000100 від 20.10.15р.; ОУ-0000101 від 20.10.15р.; ОУ-0000102 від 20.10.15р.; ОУ-0000103 від 20.10.15р.; ОУ-0000104 від 20.10.15р.; ОУ-0000105 від 20.10.15р.; ОУ-0000106 від 20.10.15р.; ОУ-0000110 від 05.11.15р.; ОУ-0000113 від 12.11.15р.; ОУ-0000114від 12.11.15р.; ОУ-0000118 від 25.11.15р.; ОУ-0000121 від 03.12.15р.; ОУ-0000122 від 10.12.15р.; ОУ-0000124 від 12.12.15р.; ОУ-0000125 від 12.12.15р.; ОУ-0000128 від 23.12.15р.; ОУ-0000129 від 23.12.15р.; ОУ-0000004 від 28.01.16р.; ОУ-0000005 від 28.01.16р.; ОУ-0000006 від 28.01.16р.; ОУ-0000007 від 28.01.16р.; ОУ-0000008 від 29.01.16р.; ОУ-0000010 від 22.02.16р.; ОУ-0000011 від 22.02.16р.; ОУ-0000012 від 22.02.16р.; ОУ-0000013 від 22.02.16р.; ОУ-0000019 від 22.03.16р.; ОУ-0000020 від 22.03.16р.; ОУ-0000032 від 26.04.16р.

Позивач вказує, що відповідач здійснював оплату за Договором № 1601 з порушенням строків оплати, визначених договором, що вбачається з доданої копії банківської виписки ПП Українська транспортно-торгова компанія по контрагенту ПАТ Кременчуцький колісний завод та розрахунку заборгованості за договором.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, зокрема, за договором від 03.09.2012р. № 309 на транспортно-експедиторські послуги: 103 167,19 грн. пені, 347 335,27 грн. інфляційних, 46 433,00 грн. 3% річних; за договором перевезення від 16.01.2012р. № 1601: 2760,94 грн. пені, 144 931,32 грн. інфляційних, 14 343,00 грн. 3% річних.

Відповідач у відзиві на позов визнав факт прострочення розрахунків за договором від 03.09.2012р. № 309 на транспортно-експедиторські послуги та договором перевезення від 16.01.2012р. № 1601.

При вирішенні спору, суд приймає до уваги наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору на транспортно-експедиторські послуги № 309 та перевезення № 1601.

При цьому, суд зазначає, що договір перевезення № 1601, як і договір на транспортно-експедиторські послуги № 309, виходячи з визначеного сторонами предмету договору, за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Стаття 929 ЦК України встановлює, що за транспортного експедирування одна сторона (Експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (Клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, що кореспондується з приписами статті 909 ЦК України та спеціальної норми права зазначеної у статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Стаття 929 ЦК України та вимоги статті 316 ГК України встановлюють обов'язки експедитора за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що свої зобов'язання за договорами на транспортно-експедиторські послуги № 309 та перевезення № 1601 позивач виконав, що підтверджується переліченими вище актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не заперечується відповідачем.

З огляду на визначені у договорах порядки розрахунків, по Договору № 309 відповідач зобов'язаний був проводити розрахунок за надані послуги протягом 15 робочих днів з дня підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг); по Договору № 1601 - протягом 5 банківських днів з дня підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав повністю, проте з порушенням строків виконання зобов"язання, що відображено в копіях банківських виписок ПП Українська транспортно-торгова компанія по контрагенту ПАТ Кременчуцький колісний завод , розрахунках заборгованості за договорами та не заперечується відповідачем.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у розі порушення боржником зобов"язання.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 3.2 Договору № 309 сторони встановили, що за прострочку оплати винна сторона даного Договору сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Згідно п. 6.3 Договору № 1601 сторони встановили, що Замовник за даним Договором несе відповідальність та зобов'язаний сплатити за прострочку оплати транспортних послуг пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

На підставі вказаного позивачем, враховуючи надані відповідачем контрозрахунок та заяву про застосування строків позовної давності, заявлено до стягнення за договором від 03.09.2012р. № 309 на транспортно-експедиторські послуги 103 167,19 грн. пені; за договором перевезення від 16.01.2012р. № 1601 2760,94 грн. пені.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення за договором від 03.09.2012р. № 309 на транспортно-експедиторські послуги 347 335,27 грн. інфляційних, 46 433,00 грн. 3% річних; за договором перевезення від 16.01.2012р. № 1601 144 931,32 грн. інфляційних, 14 343,00 грн. 3% річних.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов'язань з оплати та проведених відповідачем оплат), суд прийшов до висновку, що заявлені розміри відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, не перевищують розрахункових, а тому вимоги про їх стягнення є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню (розрахунок сум здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Як зазначалося вище, відповідач у відзиві просив суд зменшити розмір нарахувань, оскільки позивачем до позовної заяви не додано доказів спричинення шкоди внаслідок порушення з боку відповідача терміну оплати за договором.

Суд відхиляє клопотання відповідача, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 3 ст. 83 ГПК України, при прийнятті рішення господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання..

Судом враховано, що за приписами статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При ньому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржникам; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту вищенаведених норм випливає, що при вирішенні питання, про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Суд, оцінивши доводи відповідача щодо зменшення штрафних санкцій, дійшов до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити тому, що відсутність доказів спричинення шкоди не є винятковим випадком в розумінні ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст.83 ГПК України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. і 29 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору, враховуючи заяви про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, покладаються на відповідача.

Також позивачем була заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 70000,00 грн.

При вирішення питання щодо відшкодування витрат на оплату послуг адвоката суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Дія Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в п. 1 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, в якій зазначається, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" наголошено на тому, що за змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

У матеріалах справи міститься договір про надання юридичних послуг № 672 від 20.02.2017р., укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 Квитанціями від 23.03.2017р., 24.03.2017р., 27.03.2017р. підтверджується оплата позивачем послуг адвоката в розмірі 70000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи". У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

У пункті 3 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України від 17.11.2012, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи складність справи, обсяг проведеної адвокатом роботи, суд вважає, що понесені позивачем витрати з оплати послуг адвоката, які він просить стягнути з відповідача, є неспіврозмірними, а тому суд вважає за необхідне визначити розмір витрат на послуги адвоката, який підлягає відшкодуванню відповідачем у сумі 35 000 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" (проїзд Ярославська, 8, м.Кременчук, Полтавська область, 39611; ідентифікаційний код 00231610) на користь Приватного підприємства "Українська транспортно-торгова компанія" (вул.Халаменюка, 8, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 32534862) за договором від 03.09.2012р. № 309 на транспортно-експедиторські послуги: 103 167,19 грн. пені, 347 335,27 грн. інфляційних, 46 433,00 грн. 3% річних; за договором перевезення від 16.01.2012р. № 1601: 2760,94 грн. пені, 144 931,32 грн. інфляційних, 14 343,00 грн. 3% річних, 9884,56 грн. витрат з оплати судового збору, 35 000 грн. витрат на послуги адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.04.2017р.

Суддя Киричук О.А.