Ухвала

від 04.04.2017 по справі 922/5392/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"04" квітня 2017 р.Справа № 922/5392/15

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Аюпова Р.М.

судді: Светлічний Ю.В. , Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Караванський завод кормових дріжджів", м. Люботин-3 до 1. Державного підприємства "Караванський спиртзавод", м. Люботин, 2. Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", м. Бровари, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, м. Харків; 2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків; 3. Люботинська міська рада, м. Люботин; 4. Люботинське бюро технічної інвентаризації , м. Люботин; 5. Відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Харківського районного управління юстиції, м. Харків, про та за зустрічним позовом до про визнання права власності Державного підприємства "Караванський спиртзавод", м. Люботин, Товариства з обмеженою відповідальністю "Караванський завод кормових дріжджів", м. Люботн-3 визнання права власності. за участю представників сторін:

Представник позивача за первісним позовом - ОСОБА_2, дов. № б/н від 03.08.2015р.;

Представник 1-го відповідача за первісним позовом - не з'явився;

Представник 2-го відповідача за первісним позовом - не з'явився;

Представник 1-ої третьої особи - не з'явився;

Представник 2-ої третьої особи - ОСОБА_1, дов. від 04.01.2017р.;

Інші треті особи - не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Караванський завод кормових дріжджів" м. Люботин-3, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Державного підприємства "Караванський спиртовий завод", смт. Караван, в якому просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Караванський завод кормових дріжджів" право власності на каналізаційно-насосну станцію, площею 100,48 кв.м., що розташована за адресою: Харківська область, м. Люботин, смт. Караван, вул. Заводська, 23.

Ухвалою господарського суду від 21.09.2015р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 01.10.2015р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2015р. продовжено строк розгляду справи, в порядку ст. 69 ГПК України, до 03.12.2015р.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2015р. залучено до участі у справі другим відповідачем - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" , м. Бровари.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2015р. прийнято для сумісного розгляду з первісним позовом, зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Караванський спиртовий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караванський завод кормових дріжджів" про визнання права власності на каналізаційно-насосну станцію в розмірі 2/3, що розташована на території ДП "Караванський спиртовий завод" за адресою: 62436, Харківська область, м. Люботин, с. Караван, вул. Заводська, 23.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2015р. призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса. Провадження у справі зупинено на термін проведення судового дослідження.

07.09.2016р. до господарського суду Харківської області від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. ОСОБА_3 повернулись матеріали справи № 922/5392/15 з висновком експертизи.

Ухвалою господарського суду від 26.09.2016р. провадження у справі було поновлено та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2016р. для розгляду справи призначено колегію суддів.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.11.2016р., для розгляду справи № 922/5392/15 визначено персональний склад колегії суддів: головуючий суддя Аюпова Р.М., судді Денисюк Т.С., Кухар Н.М.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2017р. продовжено строк розгляду справи, в порядку ст. 69 ГПК України, до 30.01.2017р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду від 23.01.2017р., враховуючи закінчення повноважень судді Денисюк Т.С., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 922/5392/15.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 23.01.2016р., для розгляду справи № 922/5392/15 визначено персональний склад колегії суддів: головуючий суддя Аюпова Р.М., судді: Кухар Н.М., Светлічний Ю.В.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2017р. продовжено строк розгляду справи, в порядку ст. 69 ГПК України, до 07.04.2017р.

У судовому засіданні 04.04.2017р. представник позивача за первісним позовом первісний позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Додаткових доказів по справі суду не надав.

Присутній у судовому засіданні представник 2-ої третьої особи, додаткових доказів в обґрунтування своєї правової позиції по справу суду не надав.

Інші учасники судового розгляду у судове засідання 04.04.2017р. не з'явились, про причину неявки суд не повідомили. Додаткових доказів по справі суду не надали.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, зазначає наступне.

Під час порушення провадження по справі та в процесі розгляду справи, згідно п. 4 ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В процесі розгляду даної справи, господарський суд зобов'язував позивачів надати документи, необхідні для повного та всебічного розгляду справи, зокрема: докази щодо дійсної вартості спірного майна; докладний і обґрунтований розрахунок ціни позову (з урахуванням п.2 ч.1 ст.55 ГПК України); докази набуття позивачем (та/або правопопередником) права власності на спірне майно; проектну, технічну документацію на майно, докази введення майна в експлуатацію; висновки спеціалістів про відповідність майна вимогам офіційних норм і правил та придатність майна до експлуатації; докази права власності, права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться спірне майно; докази наявності згоди власника (користувача) земельної ділянки на розміщення на ній майна позивача; докази відсутності перешкод на розпорядження спірним майном.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2015р. зобов'язано позивача надати до суду: технічно-робочий проект інв. № 553 від 1977р.; завдання на проектування зворотнього водопостачання та очисних споруд каналізації для заводу кормових дріжджів Харківського обласного управління птахівництва при Караванському спиртовому заводу від 16.05.1975р.; акт обстеження промайданчика Караванського спиртового заводу від 1975р.; введення в експлуатацію каналізаційно-насосної станції.

Зобов'язано також Люботинське бюро технічної інвентаризації надати до суду інвентаризаційну справу стосовно об"єкту нерухомості, який знаходиться за адресою: Харківська область, м. Люботин, смт. Караван, вул. Заводська, 23 (оригінал - для огляду у судовому засіданні, копію - для долучення до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Відповідно п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що спір не може бути розглянутий по суті в зв'язку з тим, що позивачами за первісним та зустрічним позовами не було виконано вимоги суду і не було надано достатніх доказів по справі, які можуть мати суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи та всіх фактичних обставин спору, колегія суддів вважає доцільним залишити первісний та зустрічний позови без розгляду, відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України.

При цьому суд не вбачає можливим ухвалити рішення у справі про відмову в задоволенні як первісного, так і зустрічного позовів, з таких причин.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції":

П.2.3. Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Згідно п.п. 2, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції":

4.8. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

4.9. При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Отже, відсутність у матеріалах даної справи витребуваних судом доказів унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення. При цьому це стосується як позитивного (про задоволення позову) та к і негативного (про відмову в позові) рішення. Недопустимість доказування, котре ґрунтується на припущеннях унеможливлює як стягнення збитків так і відмови в задоволенні цих вимог, адже останнє означатиме підтвердження в судовому порядку припущення про законність дій чи бездіяльності учасників судового процесу, без достатніх на то правових підстав.

За таких обставин, відсутність витребуваних документів, унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи. Враховуючи це, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України та витрати зі сплати судового збору у даній справі покладаються на позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 22, 27, 32, 33, 43, 49, 60, 65, 69, п. 5 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Первісний позов залишити без розгляду.

Зустрічний позов залишити без розгляду.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6